Визначення економічних наслідків виробничого

Форма останньої сторінки інструкції.

Форма титульного аркуша інструкції з охорони праці.

ЗАТВЕРДЖУЮ

Наказ _________________________

(посада роботодавця

_____________________________________

найменування підприємства)

_____________________________________
(число, місяць, рік) №___________

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ №_____

_____________________________________________

(назва)

(Текст інструкції)....

_____ _ _____ _ ______ _ _________ _ _______ _ _______ _ ________ _ ____

(Продовження тексту інструкції)

_____________________ ______________________ ____________________

(посада керівника підрозділу (особистий підпис) (прізвище, ініціали)

організації розробника)

УЗГОДЖЕНО:

Керівник (спеціаліст)

служби охорони праці

підприємства _________________ ____________________

(особистий підпис) (прізвище, ініціали)

Юрисконсульт _________________ ____________________

(особистий підпис) (прізвище, ініціали)

Головний технолог* _________________ ____________________

(особистий підпис) (прізвище, ініціали)

· У разі потреби проект інструкції узгоджується з іншими зацікавленими службами, підрозділами і посадовими особами підприємства, перелік яких визначає адміністрація підприємства та служба охорони праці.

Реєстрація інструкцій з охорони праці на підприємстві проводиться у журналі, спеціально призначеному для цієї мети, додаток 3.

Видача інструкцій з охорони праці на підприємстві проводиться після реєстрації їх у журналі обліку додаток 4.

Додаток 3

ЖУРНАЛ

реєстрації інструкцій з охорони праці на підприємстві.

№ з/п	Дата реєстрації	Найменування інструкції	Дата затвердження інструкції і введення її в дію	Код або номер інструкції	Плановий перегляд інструкції	Посада, прізвище, ініціали особи, яка проводила реєстрацію	Підпис особи, яка проводила реєстрацію

Формат А4 (210х297)

Додаток 4

ЖУРНАЛ

обліку видачі інструкцій з охорони праці на підприємстві.

№ з/п	Дата видачі	Код або номер інструкції	Найменування інструкції	Підрозділ (служба), якому (й) видана інструкція	Кількість виданих примірників	Посада, прізвище, ініціали одержувача інструкції	Підпис одержувача інструкції

Формат А4 (210х297)

травматизму (професійного захворювання) на підприємстві (галузі)

Мета: вміння якісно проводити економічні розраху­нки негативних наслідків виробничого травматизму (професійного захворювання).

Нова система планування і економічного стимулювання орієнтує підприємства і їх підрозділи на ефективне використання трудо­вих ресурсів. Кожний аналіз виробничої обстановки повинен за­вершуватися узагальненням виявлених джерел втрат працездат­ності працюючих. Правильне встановлення причин порушення здоров'я людини дозволяє своєчасно вжити заходи по усуненню джерел трудових втрат і оздоровленню умов праці.

Виробничий травматизм завдає не тільки моральні, соціальні, але й значні економічні збитки, тому методика визначення еко­номічних наслідків непрацездатності є важливою і актуальною в сучасному виробництві.

Методика розрахунку економічних наслідків тимчасової не­працездатності, яка подається, може здатися громіздкою і склад­ною для практичного використання. Однак слід мати на увазі, що наведені розрахункові формули мають загальний вигляд, а в конкретних розрахунках кожного разу беруть участь не всі вели­чини, а тільки ті, які мають безпосереднє відношення до випадку, який розглядається.

Всі економічні втрати і збитки з причин непрацездатності поділяються на дві групи:

1) загальнодержавні витрати і збори К;

2) втрати і збитки виробничих підприємств С_п.

Загальнодержавні витрати К у випадку втрати непрацездат­ності визначаються за формулою:

(1)

де Σ Зi - розміри втрат і збитків, які несе суспільство для відновлення здоров'я у кожному випадку непрацездатності (10 – 90 %);

В - величина еквівалента заробітній платі, невиплаченої за час хвороби співробітника у розрахунковому періоді.

Сумарна величина втрат і збитків, які виплачуються за ра­хунок раніше створеного національного доходу, включає:

З_л - вартість одного ліжка при клінічному чи санітарно-ку­рортному лікуванні за весь період лікування;

З_а - вартість амбулаторного лікування;

З_п - суму пенсій інвалідам праці з моменту нарахування до кінця розрахункового періоду;

З_iп - суму допомоги по догляду за інвалідами праці в розра­хунковому періоді. Враховується відповідно до чинного законо­давства за даними відділів соціального забезпечення;

З_г - суму допомоги членам сім'ї у випадку втрати годуваль­ника чи його інвалідності. Вона визначається за фактичними даними відділів соціального забезпечення за розрахунковий період;

З_по - втрати профспілкових організацій на надання допомоги і вартості путівок у розмірі затрат по соціальному страхуванню;

З_с - суму виплат державного страхового товариства особам в порядку індивідуального страхування. Визначається за даними органів Держстраху;

З_пв - суму додаткових асигнувань вище стоячих організацій на проведення заходів по усуненню наслідків масових нещасних випадків;

З_под - суму збитків суспільства у вигляді втрат податків з неоподаткованої частини доходів потерпілих з виплат по лікарняним листкам (тільки в державних підприємствах). Вона визначається в кожному випадку як різниця між умовним по­датком з повної суми доходів потерпілого за місяць (заробітна плата плюс виплата по лікарняному листку) і податком з за­робітної плати. Коли потерпілий знаходився на лікуванні повний календарний місяць, за суму збитків приймається податок із се­редньомісячного заробітку;

З_{п з} - суму потенційних збитків, заподіяних суспільству у зв'я­зку з виходом робітника на пенсію по інвалідності, за розрахун­ковий період.

Сума потенційних збитків визначається за формулою:

, (2)

де Р₀ - середній денний виробіток продукції, який припадає на один відпрацьований людино-день в розрахунковому періоді; Т - час пере­бування на пенсії за розрахунковий період в робочих днях. Коли роз­рахунковий період збігається з часом виходу на пенсію по старості, час Т приймається з дня виходу на пенсію по старості; К_в, К_ф - та­рифні коефіцієнти відповідно вищого і фактичного розрядів по даній професії.

По кожному випадку втрати працездатності суму еквівалента неодержаної робітником заробітної плати В визначають за фор­мулою:

(3)

де В' - сума заробітної плати за три місяці, які передували захворю­ванню; п - кількість відпрацьованих днів за ці місяці; Т - три­валість хвороби в робочих днях.

Економічні втрати самих організацій при тимчасовій чи дов­готривалій непрацездатності членів колективу С_п визначають за формулою:

(4)

де Р - втрати кількості виробленої продукції за період непрацездат­ності; які при кожному випадку непрацездатності визначають за формулою:

Р = α·Р₀·T₁, (5)

де а - коефіцієнт, який враховує поправку до кількості виробленої про­дукції внаслідок різниці у кваліфікації потерпілого і усередненого середньоспискового розряду, враховується відношенням тарифного коефіцієнта розряду потерпілого К_ф до тарифного ко­ефіцієнта розряду середньоспискового робітника К_е;

Р₀ - середньо­денний виробіток продукції, який припадає на один відпрацьований людино-день у розрахунковому періоді; Т₁ - тривалість хвороби; С₁ - втрати і збитки, які несе безпосередньо організація при втраті робітником працездатності; П_в - допомога по тимчасовій непраце­здатності фонду соціального страхування.

Для кожного конкретного випадку сума втрат являє собою сукупність окремих втрат і збитків (від С₁ до С₁₀), зміст і методи визначення яких наведені нижче.

Втрати організації у випадку переводу потерпілого після повер­нення з лікування на легку роботу С₁ визначають за формулою:

С₁ =(α • Р₀ – α₁ • Р₀) • Т₂ + (B₁ - B₂) • Т₂, (6)

де а; Р₀ - відомі з формули (5) величини; Т₂ - час роботи хворого на легкій роботі в днях; (В₁ - В₂) - різниця в щоденній заробітній платі відповідно до захворювання і на легкій роботі; α₁ - відношення та­рифного коефіцієнта до розряду на новому місці роботи коефіцієнта розряду середньоспискового робітника.

Втрати національного доходу внаслідок тимчасового знижен­ня продуктивності праці до повного відновлення в робітника виробничих навичок С₂ розраховується за формулою:

С₂ = 9,5 • α • Р₀ + (В₃ - В₄), (7)

де 9,5 - коефіцієнт, який враховує зниження кількості виробленої про­дукції протягом трьох місяців після виходу на роботу при трива­лості хвороби більше 20 робочих днів (коли тривалість лікування складає 5-10 робочих днів, то цей коефіцієнт дорівнює 3, а при 11-20 днях він дорівнює 5; α; Р₀ - відомі величини (з формули 5); В₃ - заробітна плата за три місяці до захворювання; В₄ - сума заробітної плати за три місяці після виходу на роботу.

Витрати і збитки підприємства від простою оточуючих робітників під час надання першої допомоги потерпілому і в період його транспортування, включаючи транспортні витрати С₃, ви­значаються за формулою:

С₃-Р₀•Т₃ + В₅ + С_m, (8)

де Р₀ - відома величина з формули (5); Т₃ - втрати часу оточуючими робітниками під час надання допомоги і транспортування, людино-дні; В₅ - заробітна плата цих робітників за період простою; С_т - вартість транс­портування потерпілого на технологічному транспорті.

Вартість розслідування нещасних випадків і професійних і захворювань робітниками підприємства і слідчих органів С₄ визначають:

С₄ = С_c + Р₀•Т₄ + В₆, (9)

де С. - сума позову судово-слідчих органів за участь у проведенні роз­слідування; Р₀ - відома величина; Т₄ - втрата часу робітниками підприємства за період розслідування, людино-дні: В₆ - заробітна плата робітників підприємства за період розслідування причин і обставин нещасного випадку.

Крім цього, вивчаються вартість зіпсованих матеріалів, напівфабрикатів і виробів С₅; витрати на відновлення машин, оснащення, конструкцій, інструменту й інвентаря, які вийшли з ладу С₆, витрати організації на підготовку робітника замість по­терпілого (С₇) (вони визначаються сумою заробітної плати за навчання); втрати на виконання додаткових заходів по ліквідації наслідків травматизму, не передбачених колективним договором С₈ (вартість їх визначається за фактичними втратами на вико­нання відповідно до наказу по організації); втрати з фонду підприємства на подання допомоги С₉ (проїзд до місця лікування, оплата путівок, разова допомога та ін.) і виплата по регресних позовах; виплати у вигляді різниці між пенсією по інвалідності і середнім заробітком при трудових каліцтвах С₁₀.

Слід відзначити, що більшість наведених тут складових не знаходять повного використання при всіх випадках розрахунку. Практика визначення економічних наслідків травматизму і за­хворюваності показує, що в 90-95 випадках у розрахунку беруть участь усього 5-7 складових величин, але вони змінюються за­лежно від кожного конкретного випадку.

Фактичні і передбачувані витрати і збитки, які спричиняють­ся суспільству з причини тимчасової непрацездатності, визнача­ються за формулою:

О_п =K + С_п (10)

де К; С_п - відомі величини із формул (1) і (4).

З метою можливого порівняння витрат О_п за кілька років необхідно їх величину перерахувати на 100 працюючих за фор­мулою:

(11)

N - середня чисельність працюючих в розрахунковому періоді.

Більш спрощена методика розрахунку матеріальних втрат внаслідок травматизму і захворювань визначається за формулою:

П_з = П_т + П_б (12)

де П_з - загальні матеріальні втрати від травматизму і захворювань, грн; П_Т - матеріальні наслідки травматизму, грн; П_б - матеріальні наслідки захворювань, пов'язаних з несприятливими умовами праці, грн.

До основних елементів, які складають матеріальні наслідки травматизму (П_т), належать:

· вартість витрат за лікарняними листами в результаті трав­матизму, грн. (П₁);

· вартість недоданої продукції в результаті нещасних випадків, грн. (П₂);

· інші матеріальні втрати, грн. (П₃), у які включаються витра­ти на утримування стаціонарних і лікування амбулаторних хворих, доплати при тимчасовому переводі потерпілих на більш легку роботу, допомога членам сімей потерпілих, витрати на підготовку кадрів замість вибулих через травми і т.д. Розмір виплати по листках непрацездатності в результаті отри­маних травм (П₁) визначається за формулою:

П₁ = О_б - П_рд (13)

де О_б - середня оплата листка непрацездатності за день або середня заробітна плата потерпілих за день, грн.; П_рд - кількість робочих днів, втрачених внаслідок нещасних випадків.

Вартість недоданої продукції в результаті нещасних випадків (П₂) визначається за формулою:

П₂ = В_д· П_рд (14)

де В_д - середньоденний виробіток одного робітника, грн.;

П_рд - кількість робочих днів, втрачених в результаті травм.

Розмір інших втрат в результаті травматизму (П₃) можна ви­значити за формулою:

П_з= С₁ + С₂ + Д + З_к + П_с (15)

де С₁ - кошти, витрачені на утримання стаціонарних хворих, грн.; С₂ - кошти на лікування амбулаторних хворих, грн.; Д - доплати потерпілим при їх переводі на більш легку роботу, грн.; З_к - витра­ти на підготовку кадрів, викликані вибуванням співробітників через травми, грн.; П_с. - розміри допомоги, призначені потерпілим чи їх сім'ям, грн. Таким чином,

П_т = П₁ + П₂ + П₃ (16)

Однак при визначенні показника П₃ виникають певні труд­нощі.

Так, наприклад, деякі показники інших матеріальних втрат не враховуються господарською статистикою (С₁ С₂ і др. ).

Для укрупнених розрахунків можна використати статистичні дані органів охорони здоров'я, згідно з якими середня вартість ліжко-дня в стаціонарі складає... грн.; витрати на лікування одного амбулаторного хворого складають... грн. у день і т.д.

Дослідження, проведені групою вчених під керівництвом про­фесора А.Н. Гржегоржевського, дозволили спростити ці розрахун­ки. Було встановлено, що інші матеріальні втрати в результаті травматизму можна врахувати, ввівши коефіцієнт 1,5.

Тепер формула для визначення матеріальних збитків трав­матизму буде мати такий вигляд:

П_т = (П + П₂) • 1,5. (17)

Матеріальні втрати в результаті захворювань визначаємо за формулою:

П = (О_б • П_рд + В_д • П_рд) • 0,25 (18)

де 0_б - середня оплата листків непрацездатності за день, грн.;

П_рд - кількість робочих днів, втрачених у результаті захворювання, грн.;

В_д - середньоденний виробіток одного працюючого, грн.;

0,25 - ко­ефіцієнт, який враховує питому вагу втрат працездатності, пов'язаної з не­сприятливими умовами праці в загальній кількості втрат через за­хворювання.

Математико-статистична обробка зібраних даних за випад­ками травм з тимчасовою непрацездатністю потерпілих, дає можливість знайти залежність економічних втрат підприємств від кількості нещасних випадків, кількості днів не­працездатності і одержаної заробітної плати травмованих:

, (19)

де е - економічні втрати підприємства за рік, грн.; N - кількість нещас­них випадків за рік (без мікротравм); D - сумарна тривалість часу непрацездатності з причини травм, дн.; b - середня денна заробітна плата травмованого, грн.

Перший член цієї формули (0,6N) характеризує втрати, по­в'язані з доплатою в день травм, другий (1,28D) характеризує втрати, пов'язані з виплатою за лікарняними листками, перево­дом на легшу роботу, амбулаторним лікуванням, компенсації за відпустку; 8N дає середню характеристику розмірів матеріальної допомоги.

Дата добавления: 2014-11-18