Призначення і класифікація вентиляції

Розрахунок природної та штучної вентиляції

Для забезпечення сприятливих (комфортних) умов праці, ефективним методом є вентиляція, яка має наступну класифікацію і буває:

За способом переміщення повітря: природна; штучна.

За напрямком потоку повітря: приливна; витяжна; приливно – витяжна.

За місцем дії:

- загально обмінна;

- місцева;

- комбінована.

За призначенням:

- для розчину шкідливих речовин до допустимих концентрацій;

- для усунення з приміщень надлишків тепла, пилу або вологи.

Характеристика вентиляції

Природна вентиляція здійснюється силами, які створюються напором повітря, і природними (гравітаційними) силами.

На рис. наведена схема дії природної вентиляції повітряним тиском. Вітер, омиваючи споруду, з боку свого направлення руху створює залишковий тиск, а з протилежного боку виникає певне розрядження.

К=-0,5

+ -

+ -

+ -

+ -

-

+ К=+0,8 -

Рис.1.Принципова схема дії природної вентиляції.

Під дією напору повітря крізь вікна проникає в приміщення, а під дією розрядження забруднене повітря також крізь вікна і щілини виходить зовні.

Природна вентиляція під дією теплового напору може бути неорганізованою і організованою. Неорганізований повітрообмін здійснюється при проступанні і виході повітря через випадкові і нерегульовані отвори. Організований аерацією здійснюється крізь спеціально обладнанні у зовнішніх стінах споруд, пройми із спеціальними створами для регулювання площі вентиляційного отвору.

Природна вентиляція під дією теплового напору здійснюється природними (гравітаційними) силами, які викликаються силами земного тяжіння. Повітря приміщення, більш тепле, ніж зовнішнє, підіймається уверх, створюючи розрядження в нижній зоні, а верхній підвищений тиск, за рахунок якого він виходить через пройми у даху чи стінах, зовні. У нижню зону потрапляє свіже зовнішнє повітря. Тиск повітря, який виникає в результаті перепаду температур, називають тепловим, або гравітаційним.

Розрахунок вентиляції

Необхідна площа приливних F_пр та витяжних F_в вентиляційних отворів, які забезпечують потрібний повітрообмін визначають за формулами

; (20)

; (21)

де I_пр і І_в – необхідна кількість (за масою) повітря, яке відповідно надходить і видаляється з приміщення, кг/год.;

m - коефіцієнти витрат, які залежать від конструкції отвору (0,7 -0,9);

g_з і g_в - питома вага зовнішнього і внутрішнього повітря, кг/м³;

h_н і h_в – відстань від центру відповідно нижнього (припливного) і верхнього (витяжного) отвору до нейтральної зони, м;

g – прискорення вільного падіння, 9,8 м/с².

Дата добавления: 2014-11-18