Обчислення середньої заробітної плати

Обчислення середньої заробітної плати - це порядок визначення заробітної плати, яка виплачується працівнику у випадках, передбачених законодавством, а також обчислюється для вихідної допомоги та інших виплат.

Порядок обчислення середньої заробітної плати визначено постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 із внесеними до неї змінами. Він застосовується у випадках:

- надання працівникам щорічної відпустки, додаткової відпустки у зв'язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або виплати працівникові компенсації за невикористану відпустку;

- надання працівникам творчої відпустки;

- виконання працівниками в передбачених законом випадках державних і громадських обов'язків;

- переведення працівника за станом здоров'я на іншу більш легку і нижчеоплачувану роботу;

- переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу легшу роботу;

- надання жінкам додаткових перерв для годування дитини;

- службових відряджень;

- вимушеного прогулу і в деяких інших випадках.

Щоб правильно визначити величину середнього заробітку, слід знати, з якою метою він обчислюється.

Так, середня заробітна плата для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки обчислюється виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. Якщо працівник пропрацював менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

В усіх інших випадках збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюються виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

При обчисленні середньої заробітної плати в усі випадки її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час); суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (висока професійна майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислуга років та ін.; виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи тощо.

Поряд із цим законодавство передбачає вказівки відносно виплат, які при обчисленні середньої заробітної плати в усіх випадках її збереження не враховуються. До них, зокрема, належать: виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов'язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов'язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками); одноразові виплати; компенсаційні виплати на відрядження і переведення; премії за винагороди та раціоналізаторські пропозиції; грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах; пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати та ін.

Виплати за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях, нараховуються шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, установлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки. Святкові і неробочі дні, які припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.

Виплати, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, обчислюються шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Дата добавления: 2014-11-18