| Галузь
| Характеристика
|
| Розвиток
української
мови
| · Писемна мова українців і білорусів називалася руською. Під впливом усного мовлення в руській мові з'явилися елементи української мови. У першій половині XVII ст. виникають полемічні й драматичні твори, вірші написані українською мовою
|
| Освіта
| · Початкові школи (діяли при церквах і монастирях). Домашня освіта була доступна заможним верствам населення
· Слов'яно-греко-латинські школи. Першу школу було засновано наприкінці 70-х рр. XVI ст. в Острозі. Викладалися церковнослов'янська, грецька і латинська мови та «сім вільних наук» — граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія і музика. Ці школи організовувалися також братствами
· Протестантські школи. Міста: Киселин, Гоща, Берестечко
· Єзуїтські колегіуми. Міста: Львів, Перемишль, Луцьк, Вінниця
· Греко-католицькі школи. Міста: Холм, Шаргород, Володимир
· Вищі навчальні заклади. Острозька академія, Киселинська академія (протестантська), Києво-Могилянський колегіум (1632 р.). Викладалися «сім вільних наук», а також філософія і богослов'я
|
| Книгодрукування
| · І. Федоров (Федорович). 1574 р. «Апостол» і «Буквар». 1581 р. Острозька Біблія
· До середини XVII ст. на українських землях у різний час діяло 25 друкарень. Найбільша друкарня існувала при Києво-Печерському монастирі
· «Мандрівні» (пересувні) друкарні
|
| Перші шкільні підручники
| · 1574 р. «Буквар» І. Федорова — перший шкільний підручник на українських землях
· 1586 р. Друкарня Віленського братства видала першу церковнослов'янську граматику, підготовлену в Острозі
· 1591 р. У Львові видано греко-церковнослов'янську граматику «Аделфотес» Арсенія Еласонського
· 1596 р. У друкарні Віденського братства видано «Граматику словенську», «Буквар» і «Лексис» (словник, понад 1 тис. слів перекладалися із церковнослов'янської мови українською) Лаврентія Зизанія
· 1619р. Видано «Граматику словенську» Мелетія Смотрицького
· 1627р. У друкарні Києво-Печерського монастиря видано словник «Лексікон славєноросскій» Павма Беринди (бл. 7 тис. слів)
|
| Усна народна творчість
| · Обрядові пісні (колядки, щедрівки, веснянки, гаївки)
· Історичні пісні («Про Сулиму, Павлюка, ще й про Яцька Остряницю», «Пісня про Байду»)
· Думи («Маруся Богуславка», «Самійло Кішка», «Плач невільників»)
|
| Література
| · Ораторсько-проповідницька проза. К. Транківліон-Ставровецький, «Дзеркало богослов'я», твори П. Могили
· Історичні мемуари. Б. Балика, «Про Москву і про Дніпра, царка московського неправдивого»
· Політична публіцистика. Твори С. Оріховського, Й. Верещинського
· Латиномовна поезія
· Поема «Роксоланія» С. Кльоновича розповідає про історію України
· Твори П. Русина з Кросна, І. Русина з Туробіна, Г. Русина із Самбора
· Гуманістичні ідеали
|
| Полемічна література
| · Твори релігійного спрямування, у яких висувалися докази авторів, спрямовані проти поглядів їх противників. Г.Смотрицький, «Ключ царства небесного», «Календар римський новий»; І. Вишенський, «Послання до єпископів»; М. Смотрицький, «Тренос»; І. Потій, «Унія»; І. Борецький, «Протестація»
|
| Драматична література й театр
| · Шкільна драма. Й. Волкович, «Розмірковування про муку Христа»
· Інтермедії. Короткі одноактові комедійні сценки («Купив кота в мішку»)
· Вертеп (мандрівний ляльковий театр) сформувався у першій половині XVII ст.
|
| Музика
| · Церковна музика. 3 другої половини XVI ст. давній знаменний спів (восьмиголосний) поступається місцем партесному (багатоголосному) співу. З'явилося нотне письмо
· Світська музика. Новий жанр — кант (пісня для триголосного ансамблю або хору). Повчальні, величальні, жартівливі та інші канти
· Інструментальна музика. У містах музики об'єднувалися в окремі цехи. У козаків були військові музики
|
| Літописання
| · Густинський літопис (створений у першій чверті XVII ст.) розповідає про події до 1597 р. Автор невідомий
· Львівський літопис (1498—1649 рр.), літопис М.Гунашевського
· Острозький літописець (1500—1636 рр.)
|
| Архітектура і містобудування
| · Оборонна спрямованість містобудування. Багато нових міст (Броди, Станіслав, Жоаква, Тернопіль), що закладалися як замки або фортеці. Більшість замків були дерев'яними. Кам'яні замки — Львів, Луцьк, Кременець, Кам'янець- Подільський. Монастирі також були добре укріпленими фортецями — Успенський Почаївський монастир, Троїцький монастир у Межиріччі під Острогом
· У західноукраїнському містобудуванні спостерігався відчутний вплив європейського Відродження. Львів — будинок Корнякта, Чорна кам'яниця, Успенська церква, каплиця Трьох святителів
|
| Скульптура
| · Надгробні пам'ятки. Пам'ятник на могилі К. Острозького в Успенському соборі Києво-Печерської лаври (1579 р.). Скульптурні зображення на архітектурних спорудах (львівські каплиці Боїмів та Камп'япів, Чорна кам'яниця)
|
| Живопис
| · Церковний живопис: іконопис та фрески. Прояви гуманістичних поглядів епохи. «Богородиця Одигітрія з пророками» (1599 р.) Ф. Сеньковича. Іконостас П'ятницької церкви, створений львівськими майстрами на межі XVI—XVII ст.
· Світське малярство. Жанри: портрет, історичний та батальний живопис. Портрети К. Корнякта, Р. Сангушка,
· К. Збаразького, Р. Вишневецької, Ю. і Я. Боїмів
|
| Мистецтво гравюри
| · «Євангеліє учительське» (1637 р.) містило близько 50 гравюр
· Світська гравюра з'явилася на початку 20-х рр. XVII ст. Перші гравюри в книзі К. Саковича «Вірші на жалосний погреб... Петра Конашевича-Сагайдачного» (1622 р.)
|
