Фактори розвитку науки

Розвиток науки в Україні в другій половині XIX ст.

Культура України в другій половині XIX ст.

Основні напрями українського мистецтва у першій половині XIX ст.

Розвиток освіти

Освіта	Наддніпрянська Україна	Західноукраїнські землі
Початкова	Парафіяльні училища для дітей «нижчих станів», повітові училища для дітей «купців, ремісників та інших міських обивателів»	Елементарні школи: у селах — парафіяльні однорічні, у містечках — тривіальні трикласні, у великих містах — чотирикласні головні та нормальні школи
Середня	Гімназії. Навчання було платним. Здійснювалося російською мовою. Спеціальна заборона приймати до них вихідців із кріпосних селян. Усього в Наддніпрянщині в першій половині XIX ст. діяло 19 гімназій, де навчалося 4 тис. учнів	Гімназії. Навчання було платним. Здійснювалося німецькою мовою. Усього в Східній Галичині діяло вісім гімназій, на Закарпатті — дев'ять, у Північній Буковині — одна
Вища	Києво-Могилянська академія (ліквідована 1817 р.), Харківський (1805) та Київський (1834) університети. Ліцеї у 9-річному курсі поєднували гімназичний та університетський курси: Волинський (1805), Рішельєвський (1818), Гімназія вищих наук (1820)	Львівський університет, Реальна (торговельна)академія (1817), Технічна академія (1844). Викладання здійснювалося німецькою мовою

Класицизм

Романтизм

· Орієнтувався на античне мистецтво і міфологію як норму та ідеальний зразок · Тісно пов'язаний з Просвітництвом, спирався на філософію раціоналізму, уявлення про розумну закономірність світу, прекрасну, удосконалену людиною природу · Знайшов прояв у всіх жанрах і видах мистецтва. В архітектурі йому притаманні простота і ясність форм, наслідування античних зразків, у живописі та скульптурі — характеризувався урівноваженістю і простотою композиції, у літературі — звертанням у сюжеті до етичних проблем, оспівуванням героїки, логічною ясністю дій тощо

· Відображав розчарування в ідеалах Просвітництва, результатах Французької революції кінця XVIII ст. · Намагався протиставити практицизму тогочасної дійсності та усуненню відмінностей між людьми прагнення до безмежної свободи, удосконалення і оновлення. Стверджував неповторність людської особистості, самоцінність її духовного життя · Охопив усі сфери тогочасного духовного життя, але не став таким універсальним стилем, як класицизм. Значною мірою був художнім суспільним рухом, що відкрив шлях до подальшого розвитку мистецтва в XIX ст.

• Розвиток промисловості викликав потребу у кваліфікованих спеціалістах та нових технологіях.
• Загальноєвропейський прогрес у науці та техніці.
• Поширення і подальше домінування філософії позитивізму сприяло пошуку достовірних і точних вимірів фізичних і суспільних явищ.
• Відсутність ідеологічного забарвлення в дослідженнях, а отже, конфлікту з владою.

Дата добавления: 2014-11-18