КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Оптимізація організаційної структури маркетингу у банках
Основні функції працівника банківського відділу маркетингу. Умови функціонування банків на ринку, збільшення їх фінансових можливостей призводить до того, що питанням маркетингу почали приділяти першочергове значення, що знаходить відображення в організаційній структурі банку. Структура банку визначається специфікою роботи на ринку особливістю стратегічної програми, навколишнього середовища та іншими факторами. Під структурою банку будемо розуміти цілісну сукупність відносно самостійних служб, що реалізують закріплені за ними функції управління, наділені необхідною компетенцією, знаходяться у визначених формально встановлених і неформальних зв'язках для забезпечення досягнення поставлених цілей. Служби банку знаходяться у визначених зв'язках (взаємовідносинах, комунікаціях) між собою. При цьому основними типами зв'язків є вертикальні (зв'язки керівництва та підлеглих) і горизонтальні (зв'язки координації та кооперації). Структура банку повинна забезпечити взаємодію між функціями (видами діяльності) і між людьми, що виконують ці функції. Дана взаємодія характеризується як статистикою, що знайшло відображення в структурі банку, так і динамікою, що відображається в процесах, які відбуваються у банках, а також у реагуванні їх на зміни навколишнього середовища. Банк як організація уявляє собою складну техніко-економічну і соціальну систему, яка відображає індивідуальність і її специфіку. Згідно з існуючою теорією і практикою взаємодія на рівні «банк – навколишнє середовище» може здійснюватися за допомогою механістичного або органічнохо підходу і відповідно банк може отримати одну з цих характеристик (рис. 9.4).
Рис. 9.4. Схема характеристики організаційної системи Взаємодія на рівні «підрозділ – підрозділ» реалізується за допомогою комбінацій різних типів департаментизації (процес організаційного обусоблення) і виступає у рамках організаційних структур: традиційної (лінійної, функціональної); дивізіональної; матричної. Взаємодія на рівні «індивід – банк», що тяжіє до однієї зі сторін, може надати банку характер індивідуалістичної або корпоративної. Розрізняють фактори, що безпосередньо впливають на організаційну структуру (цілі, принципи, функції, методи) та фактори, що опосередковано впливають на структуру (кадри, техніка, технологія виконання роботи, організація праці тощо). Організаційна структура, підпорядковуючись дії вказаних факторів і відчуваючи вплив інших факторів, має і свої власні принципи будування, основними з яких є наступні: - забезпечення взаємозв'язку та відповідності підцілей усіх підрозділів загальним (кінцевим) цілям організації; - організаційне закріплення усього комплексу функцій управління за конкретними підрозділами шляхом раціонального розподілу праці; - забезпечення раціональної ієрархічної організації та додержання масштабу управління та інше. Особливо слід зазначити цільовий принцип формування структури, яка обумовлюється необхідністю забезпечення відповідності структури організації тим цілям, які вона покликана реалізовувати, та принципи раціонального розподілу праці, яка засновується на спеціалізації, що веде до підвищення ефективності. При цьому виділяють наступні методи розробки структур: - експертний метод – відпрацювання найбільш раціонально нових рішень по структурі, виходячи з уявлень, що склалися, про найбільш передові тенденції у цій області; - метод аналогій – використання прототипів для розробляємої організації та запозичення деяких рішень, які виправдали себе на практиці;
- метод структуризації цілей – формування системи організацій та її наступне з'єднання з розроблюваною структурою; - метод організаційного моделювання – розробка формалізованих графічних (а іноді й математичних) описів розподілень повноважень та відповідальності в організації для того, щоб оцінити ступінь раціоналізації організаційних рішень. Інструментом організаційного моделювання є побудова спеціальних моделей-органограм по кожній крупній функції або цільовій програмі. В органограмі у взаємозв'язку характеризується: об'єкт управління, тобто той вид діяльності, яким необхідно управляти; суб'єкт управління, тобто усі ті підрозділи або робітники, які здійснюють управління (або безпосереднє здійснення) видами діяльності; процес управління, тобто послідовний взаємозв'язок дій з управління (підготовка, обґрунтування та прийняття рішень) кожним видом економічної діяльності з їх перерозподілом за ланками структури уравління. Стосовно банківських структур, як показали дослідження, ефективним є використання функціонально-вартісного аналізу до побудова та удосконалення організаційних структур, реалізація якого відбувається в чотири етапи. Етап 1. Обмеження діяльності служби маркетингу як системи. Аналізуємий структурний підрозділ визначається як система зі своїми межами, входом і виходом. Методом обмеження (виділення) служить системний аналіз. Об'єкт раціоналізації (маркетингової структури) розглядається як відносно ізольована система, тобто їх цілі та функції підпорядковані цілям і функціям усього банку. Етап 2. Функціональний аналіз (оцінка основних функцій). Аналіз функцій служби маркетингу здійснюється з метою визначення її головної критичної функції. Даний етап складається з наступних підетапів. Підетап 1. Аналіз основних функцій. Виходячи з вимог до служби маркетингу, формулюються основні його функції (виконання або надання послуг) з урахуванням організаційної структури банку, опис роботи співробітників та іншої інформації. Потім методом попарного порівняння вибирається головна функція служби маркетингу (задоволення споживача). За основні можуть прийматися і інші функції, наприклад, досягнення максимуму продажів, забезпечення довготривалої рентабельності та інше. Ці функції можуть бути головними у відповідних ситуаціях.
Підетап 2. Аналіз комплексу видів діяльності. На основі оцінки фотографії робочого дня робітників служби маркетингу складається список видів діяльності, операцій та завдань, які є залежними функціями в структурному плані та характеризують процеси життєдіяльності служби. Необхідність їх пояснюється вибраною формою організації діяльності відносно головних і підлеглих функцій. Підетап 3. Встановлення коефіцієнта функцій (). Виходячи зі значення функцій, визначається їх порядок (черговість). Потім коефіцієнт значення функцій встановлюється за допомогою методу попарного порівняння або методу послідовного визначення вагомості. Черговість, наприклад, господарських функцій наступна: аналіз ринку, створення продукту, ціноутворення, походження товарів, їх хід. Черговість же організаційних функцій наступна: цілевстановлен- Підетап 4. Оцінка функцій у балах (). Здійснення окремих функцій оцінюється у балах відповідно до ступеню наближення конкретного рішення до оптимуму. При цьому враховуються параметри інформації (якість, об'єм, номенклатура, своєчасність і т. д.), які опосередковано відображають зміст і впливають на рівень виконання функцій. Підетап 5. Встановлення рівня виконання функції (). Методом класифікації визначаються показники рівня виконання функцій: існуючого стану () – в якості оцінки функції у балах (bia) приймається її значення, найбільш точно відображаюче дійсний рівень виконання функцій; нормативного стану (Fin ) – в якості оцінки функцій приймається її суспільно необхідне значення (наприклад, 3 бали при 4-бальній системі або в інший спосіб). Підетап 6. Визначення витрат на забезпечення функцій (). У даних витратах зазначаються витрати на заробітну плату (nmz) та матеріальні витрати (М ), які можуть бути прямими () та непрямими (). Витрати на зарплату за визначеною функцією () розраховуються виділенням із загальних витрат на зарплату () тієї частини, яка відображає частку фонду робочого часу кожного робітника, який брав участь у виконанні функції, що аналізується.
Із матеріальних витрат виділяються статті, які можна визначити як витрати, прямо пов'язані з виконанням відповідної функції. Це прямі матеріальні витрати на забезпечення функції (). Останні непрямі матеріальні витрати () розподіляються за відовідними функціями пропорційно величині основної заробітної плати, яка припадає на дану функцію: . Дані витрати бувають поточними (Nio) та нормативними (Nin), що визначаються з нормативних документів (тарифні ставки, калькуляції і т. д.). Підетап 7. Визначення показників відносної ефективної вартості (Рве). Для визначення критичних функцій вираховуються показники поточного стану (Рпc): та показники нормативного стану: (Рн): Критичні функції визначаються порівнянням поточних і нормативних показників вартості. При цьому необхідний комплексний аналіз з урахуванням усіх факторів (останні досягнення науки та практики). Підетап 8. Уточнення функції, що аналізується. Уточнена функція аналізу є тією з основних функцій, яка була визначена як критична. Етап 3. Аналіз якості входу (інформація). Якість входу аналізується з урахуванням цінності інформаційного значення одиниці інформації як сумування вихідних значень її параметрів до вагових коефіцієнтів (значимості, корисності, використовуваності та рангу) та наступним множенням отриманої суми на коефіцієнти своєчасності, доступності та достовірності. Робиться аналіз небажаних наслідків, які можуть виникнути внаслідок різниці між бажаним і дійсним положенням, а також аналізуються пропозиції щодо усунення поганої якості входу. Якщо не отримуємо ефекту оптимізації критичної основної функції, то приступаємо до аналізу структури сусідніх функцій. Повний вартісний аналіз направлений на дослідження всієї сукупності функцій, які визначають критичну функцію. Заходи, спрямовані на покращення діяльності, підвищення якості, пропонуються і реалізуються з метою підвищення ефективності та виконання критичної основної функції. При цьому виходять з того, що аналіз проводиться у напрямі від вищих до нижчих функцій у тому ж порядку, що і у ході реалізації другого етапу. Після отримання результатів функціонального аналізу продовжується вартісний аналіз функції шляхом використання етапів, які вже знаємо. Викладена процедура оптимізації організаційних структур, а також функцій окремих служб, можє бути реалізована за допомогою ЕОМ. Типова структура правління банку наведена на рис. 9.5.
Дата добавления: 2014-11-18; Просмотров: 542; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |