Програмні міжнародні угоди

Міжнародні договори, конвенції, угоди та регіональні організації з питань охорони об'єктів інтелектуальної власності

Із часу підписання конвенції у Стокгольмі в 1967 р. засно­вана Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ), які з 1974 р. отримала статус спеціальної установи ООН. Діяльність ВОІВ спрямована на сприяння охороні інтелек­туальної власності в усьому світі через співробітництво між державами та міжнародними організаціями, а також на забез­печення адміністративного співробітництва між союзами у сфері охорони інтелектуальної власності.

Всі міжнародні угоди поділяють на програмні, класи­фікаційні та реєстраційні.

До програмних міжнародних угод належать:

- Паризька конвенція про охорону промислової власності;

- Бернська конвенція про охорону літературних і худож­ніх творів;

- Міжнародна конвенція про охорону прав виконавців, виробників фонограм і організаційні ефірного мовлення (Римська конвенція);

- Найробський договір про охорону олімпійського символу;

- Будапештський договір про міжнародне визнання депо­нування мікроорганізмів з метою патентної процедури;

- Мадридська угода про недопущення неправдивих або та­ких, що вводять в оману, зазначень походження товарів;

- Договір про закони щодо товарних знаків;

- Міжнародна конвенція про охорону селекційних до­сягнень.

До класифікаційних міжнародних угод належать:

- Страсбурзька угода про Міжнародну патентну класи­фікацію (Страсбурзька угода);

- Ніццька угода про міжнародну класифікацію товарів і послуг з метою реєстрації знаків (Ніццька угода);

- Віденська угода про введення Міжнародної класифіка­ції образотворчих елементів знаків для товарів (Віден­ська угода);

- Локарнська угода про введення Міжнародної класифі­кації промислових зразків (Локарнська угода).

- До реєстраційних міжнародних угод належать:

- Договір про патентну кооперацію;

- Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків (Мадридська угода) і Протокол до Мадридської угоди (Мадридський протокол);

- Гаазька угода про міжнародне депонування промис­лових зразків (Гаазька угода);

- Лісабонська угода про охорону найменувань місць поход­ження та їх міжнародної реєстрації (Лісабонська угода).

Розглянемо основні положення та сутність програм­них, класифікаційних і реєстраційних міжнародних угод.

Паризька конвенція про охорону промислової власності була прийнята на Дипломатичній конференції в Парижі 1883 р. і доповнена Мадридським протоколом 1981 р. Кон­венцію неодноразово переглядали (востаннє у Стокгольмі 1979 p.). Україна — учасниця конвенції з грудня 1991 р.

Головна мета Паризької конвенції — утворення Союзу з охорони промислової власності та встановлення єдиних для держав-учасниць правил надання правової охорони.

Основне завдання угоди — забезпечення охорони про­мислових зразків у державах-учасницях Гаазької угоди з виконанням мінімальних формальностей і мінімальними витратами через подання лише однієї заявки безпосередньо до Міжнародного бюро ВОІВ або через національне відом­ство держави-учасниці, якщо цього потребує її національне законодавство.

Лісабонська угода про охорону найменувань місць по­ходження та їх міжнародної реєстрації (Лісабонська угода). Підписана 1958 р. Україна не є учасницею Лісабонської угоди.

Угода передбачає захист зареєстрованого за міжнарод­ною процедурою найменування місця походження зазви­чай в усіх державах-учасницях доти, доки це найменування охороняється в державі походження.

Крім того, одна з угод, що регулює відносини щодо прав інтелектуальної власності, — Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (Угода TRIPS). Осно­ви створення цивілізованої системи світової торгівлі закла­дено ще 1948 p., коли на Женевській конференції було підписано Генеральну угоду з тарифів і торгівлі (ГАТТ), метою якої було розроблення та узгодження принципів ство­рення нормативно-правової бази для лібералізації міжна­родних торгових відносин. Багаторічні переговори та кон­сультації в рамках ГАТТ завершилися створенням Світової організації торгівлі (СОТ), яка почала діяти з 1 січня 1995 р.

У межах договору про створення СОТ і діє Угода TRIPS, метою якої є усунення перешкод на шляху розвитку міжнародної торгівлі, сприяння забезпеченню ефективного захисту прав інтелектуальної власності, щоб заходи щодо реалізації прав цієї форми власності не створювали пере­шкод для законної торгівлі.

Угоду побудовано на підставі існуючих міжнародних конвенцій щодо прав інтелектуальної власності. її поло­ження стосуються таких прав інтелектуальної власності, як авторські та суміжні права, товарні знаки, географічні позначення, промислові зразки, винаходи, корисні моделі, топографії ІМС, конфіденційна інформація.

Регіональні міжнародні організації — це організації, що здійснюють співробітництво у сфері охорони інтелек­туальної власності.

Нині існує кілька таких організацій:

- Європейська патентна організація (ЄПО);

- Європейська патентна організація (ЄАПО);

- Міждержавна рада для координації спільної діяль­ності зі створення Міждержавної системи охорони про­мислової власності держав СНД (МДР);

- Африканська регіональна організація промислової власності (ARIPO);

- Африканська організація інтелектуальної власності (ОАРІ).

Європейська патентна організація заснована 1973 р. відповідно до Європейської патентної конвенції. Основна мета Конвенції — запобігання дублюванню діяльності па­тентних служб щодо пошуку й експертизи патентних зая­вок. Конвенція передбачає видачу Європейського патенту Європейським патентним відомством. У кожній державі-учасниці Конвенції, за винятком держав спільного ринку, виданий Європейський патент діє як національний.

Євразійська патентна організація створена відповідно до Європейської патентної конвенції, підписаної в Москві 1994 р.

Конвенція передбачає видачу Євразійського патенту, дія якого регулюється тими самими положеннями, що і дія національного патенту, виданого в державі-учасниці. Кон­венція дає можливість заявникові подати одну заявку однією мовою (російською) до одного відомства-одержувача.

Міждержавна рада (МДР) для координації спільної діяльності зі створення Міждержавної системи охорони промислової власності держав СНД. Створена в Москві 1993 р. Конвенція об'єднує більшість держав — колишніх республік СРСР. МДР створено з метою координації спіль­ної діяльності держав-учасниць, гармонізації національ­них законодавств, а також допомоги в становленні та роз­витку національних патентних систем.

Африканська регіональна організація промислової власності створена 1976 р. для англомовних держав Африки.

Африканська організація інтелектуальної власності створена 1977 р. для франкомовних держав Центральної та Західної Африки.

Дата добавления: 2014-11-18