Класифікаційні ознаки ліцензій

Лекція 8-9. Основні положення ліцензування

Як було зазначено вище (див. Лекцію 1), ліцензія — це дозвіл на використання об'єкта інтелектуальної власнос­ті, що подається на підставі ліцензійного договору, який є угодою між ліцензіаром (продавцем ліцензії) та ліцензіатом (покупцем ліцензії).

Ліцензійний договір містить вступну частину із зазна­ченням сторін, що уклали договір; тлумачення використо­вуваних термінів; опис предмета договору (винахід, корисна модель, промисловий зразок, товарний знак, ноу-хау); намі­ри та відповідальності сторін; надані права, зона їх поши­рення та обмеження; процес передавання предмета договору; обставини та гарантії; вид, суму та валюту платежів; обмін удосконаленнями предмета договору під час дії договору; методи вирішення спорів і захисту від претензій третіх осіб; умови надання ліцензіатам права на використання об'єкта інтелектуальної власності третім особам за згодою ліцензіара та на умовах, обумовлених переважно в основ­ному ліцензійному договорі між ліцензіаром і ліцензіатом (так звана субліцензія); наслідки виконання договору; форс-мажорні обставини; процедуру набрання чинності договору, термін його дії й умови розірвання договору сторонами; наслідки закінчення терміну дії договору; форми сплати податків; мову договору; автентичність текстів і юридичні адреси сторін, які уклали договір.

Торгівля ліцензіями з кожним роком розвивається все активніше. Обіг ліцензійної торгівлі зростає у 2-3 рази швидше за обіг зовнішньої торгівлі, а ліцензійні операції приносять до 10% усіх прибутків світової торгівлі.

Ліцензії заведено розрізняти (рис. 7.1) залежно від низки ознак.

Рис. 7.1. Класифікація ліцензій

Як видно з рис. 7.1, за своєю юридичною формою ліцен­зії можуть бути патентними та безпатентними.

Патентна ліцензія — це ліцензія на використання об'єкта інтелектуальної власності, захищеного охоронним документом (залежно від типу патентні ліцензії поділяють на ліцензії на винаходи, промислові зразки, знаки для товарів і послуг тощо).

Безпатентна ліцензія — це ліцензія на використання науково-технічних рішень, що не мають правової охорони (непатентоспроможні рішення або рішення, термін право­вої охорони яких закінчився, ноу-хау тощо).

Невиняткова ліцензія — це право ліцензіата на узгоджених умовах і території протягом обумовленого строку використовувати предмет ліцензії. За ліцензіаром зберігається право використовувати предмет ліцензії, а також надавати ліцензії іншим особам.

Виняткова ліцензія — це право ліцензіата на узгодже­них умовах і території протягом обумовленого строку вико­ристовувати предмет ліцензії на монопольних засадах. Ліцензіар при цьому не має права використовувати предмет ліцензії на відповідній території, а також надавати ліцензії іншим особам.

Повна ліцензія — це надання ліцензіату всіх прав на використання об'єкта інтелектуальної власності без обме­ження території на весь строк його дії. Але, на відміну від передавання прав власності, якщо надають повну ліцензію, власник об'єкта залишається тим самим.

Перехресні ліцензії (крос-ліцензії) — це ліцензії, отри­мані в результаті обміну між ліцензіаром та ліцензіатом, у випадках, якщо власники різних патентів не можуть здійснювати виробничу або комерційну діяльність, не по­рушуючи прав один одного.

» Супровідна ліцензія — це ліцензія, яка передбачає передавання прав на використання об'єктів інтелектуаль­ної власності у складі інших комерційних угод, наприклад, на поставку комплектного обладнання, інжиніринг, надання технічної допомоги тощо. У цих випадках предмети ліцен­зії відіграють допоміжну, супровідну роль, їх передають у рамках ліцензійних договорів, що є доповненнями до основ­них угод, або у вигляді розділів контактів за цими угодами.

Дата добавления: 2014-11-18