План практичного заняття (2 год.). 1. Психологічний портрет підприємця

1. Психологічний портрет підприємця.

2. Ділові якості підприємця.

3. Правила та норми, що утворюють імідж підприємця.

Завдання 1. Дайте відповіді на тести:

1. Хто є одним із перших творців психологічного портрета підприємця?

а) Арістотель;

б) В. Зомбарт;

в) А. Виноградська.

2. Галузь професійних знань, яка розглядає та оцінює людські відносини з точки зору їх відповідальності загальноприйнятим нормам – це

а) психологія;

б) педагогіка;

в) ділова етика;

г) всі відповіді вірні.

3) Назвіть основні принципи ділової етики

а) комплексність;

б) історичність;

в) відсутність силового втручання;

г) всі відповіді вірні.

4) Систематизований перелік норм, якими повинен керуватись кожний суб’єкт підприємницької діяльності у бізнесі – це

а) морально-етичний кодекс підприємця;

б) Державний класифікатор;

в) Глобально етичний кодекс туризму.

5) Назвіть основні групи підприємницької діяльності, перед якими підприємство несе відповідальність:

а) Державні органи;

б) Кредитори;

в) Споживачі;

г) Найманий персонал;

д) Партнери по бізнесу;

е) Вкладники;

ж) Інвестори;

з) Конкуренти;

к) Всі відповіді вірні.

6) Етика підприємництва – це

а) сукупність вимог щодо зовнішнього вигляду підприємця;

б) комплекс норм і правил моральної поведінки підприємця;

в) стиль поведінки підприємця на ринку;

г) вміння укладати угоду, вести переговори.

7) До основних принципів ділової етики відносять:

а) гуманність, новаторство, цілеспрямованість;

б) комплексність поглядів на призначення діяльності підприємця, історичність;

в) вільний найм працівників, свобода у прийнятті рішень, вільне ціноутворення, вільне розпорядження прибутком;

г) індикативність, планування, програмно-цільовий підхід.

8. Сучасний етичний кодекс підприємця включає такі позиції:

а) повага до старших, дітей, жінок, почуття меценатства;

б) вміння «подати себе», ділова хватка, вміння вести переговори;

в) гуманізм, новаторство, цілеспрямованість, турбота про екологію, прагнення до конкуренції;

г) всі відповіді вірні.

9. Етичними рисами підприємця під час ведення ділових переговорів є:

а) увага до думки опонента, делікатність;

б) хитрість, ділова хватка, невеликий тиск на опонента;

в) демонстрація самовпевненості та знань в усіх сферах бізнесу, власних сильних сторін;

г) приховування своїх думок, конфіденційність, «зворотливість».

Завдання 2. Користуючись додатковою літературою створіть презентацію на 10-15 слайдів на одну із тем.

1. Особливості ділового етикету у США.

2. Діловий етикет у Великій Британії.

3. Етикет ділових взаємовідносин у Франції.

4. Діловий етикет у Фінляндії.

5. Німецькі бізнесмени і діловий етикет.

6. Етикет службових взаємовідносин в Італії.

7. Діловий етикет японських бізнесменів.

8. Діловий етикет у Туреччині.

9. Арабські країни і діловий етикет.

Питання для самостійної підготовки до практичного заняття

1. Соціальні характеристики підприємців.

2. Психологічні характеристики підприємців.

3. Формування в сучасної ділової людини психологічних особливостей.

4. Назвати та проаналізувати недоліки підприємців.

5. Охарактеризувати типи підприємців.

Тематика рефератів

1. Портрет жінки-підприємця в Україні.

2. Управління організаційною поведінкою.

3. Суть соціально-психологічного портрета підприємця.

4. Особливості сучасного підприємця, що досяг успіху.

Література: 1; 4; 5; 6; 8; 9; 15; 18; 21; 23; 30.

ТЕМА 4. Походження і світова історія підприємницт ва

У даній темі необхідно дослідити поняття, підприємництва як елемента культури. Становлення підприємництва у країнах Західної Європи. Розвиток теорії підприємництва. Концепції підприємництва І.Шумпетера, М.Вебера, А. Маршала. Сучасний розквіт підприємництва в країнах Європи та Америки. Вплив національних особливостей на підприємництво. Піднесення та занепад підприємництва в радянський період. Культура та національний менталітет України. Місце підприємництва. Зародження та розвиток підприємництва в Україні: епоха та умови. Підприємництво в період командної економіки. Відродження підприємництва в Україні. Видатні підприємці України. Видатні підприємці світу.

Методичні рекомендації щодо вивчення теми

Появу терміна «підприємиць» (від фр. entrepreneur – посередник) повязують з ім’ям англійського економіста Р. Кантільйома, який також вперше здійснив наукову інтерпретацію підприємництва як діяльності, пов’язаної з ризиком.

Поняття підприємництва розвивалось, змінюючись відповідно до конкретно-історичних економічних і соціальних умов суспільства.

Як слушно зазначає Ю. Ф. Пачковський, еволюція поглядів на підприємництво і на роль особи підприємця в економічних і соціальних процесах, залежить від конкретно-історичних етапів розвитку суспільства, впроваджень досягнень науково-технічної революції в промисловість, культурних і політичних пріоритетів у соціумі.

За такого підходу, світова історія розвитку підприємництва розглядається як така, що налічує декілька глобальних цілей і завдань, які періодично, поетапно змінювалися після свого здійснення. А отже, з ними змінювалося розуміння суті підприємництва. На початкових етапах розвитку світових продуктивних сил в епоху становлення капіталізму вся енергія підприємців (незалежно від національних ознак) була спрямована на створення нової технології виробництва, за допомогою якої можна було збільшити випуск і обсяг збуту продукції, захопити на якийсь час відповідний сектор чи сегмент ринку, а через нарощування масштабів виробництва - отримувати дедалі більшу масу прибутків. Цей етап розвитку підприємництва - це період первинного нагромадження капіталу, який пов'язаний також із вдалими операціями фінансистів, банкірів, інвесторів. Тут підприємець (особливо в XIX ст.) виступав як особа, яка переміщує ресурси із сфери з низькою у сферу з високою дохідністю. Там, де загострювалася конкурентна боротьба, зростала й активність щодо більш прибуткового розміщення капіталу. Із такої боротьби виросли "герої" капіталізму: американець Дж. Морган ("Морган гаранті траст"), німець Г. Сіменс ("Дойчебанк"), французи брати Перейр ("Кредит мобільє") та інші, що заклали базу фінансових імперій.

На наступному етапі, з початку XX cm. майже всюди основні цілі та завдання підприємців суттєво змінилися. Пріоритетні завдання вже полягали в тому, щоб розробити і вдосконалити механізми масового виробництва, зменшити витрати, знизити собівартість продукції, домігшись при цьому збільшення питомого продукту, рентабельності та конкурентноспроможності. За нових умов успіх підприємництва гарантувала низька ціна на продукцію, зростання кількості реалізованих товарів і маси прибутку. Не меншого значення як чинник економічного успіху набуває раціональна організація виробництва, зокрема в провідних галузях (транспорт, електротехніка, машинобудування, хімічна промисловість), а також модернізація традиційних галузей - текстильної, харчової. Характерною рисою підприємця при цьому уже називають досягнення значних результатів в управлінні виробництвом.

Ситуація змінилася на початку 30-х років. У всьому промислово розвинутому світі вже спостерігався стан насичення (сатурації) попиту на споживчі та інші товари. У цей час в Америці, а потім у Західній Європі, заглядаючи у майбутнє, фірми перенесли пріоритети управління з виробництва на рекламу, добір споживачів, організацію збуту, просування продукції на ринках, на проблеми реалізації, а не власне виробництва.

Наступний етап починається від середини 50-х років, коли ринкова орієнтація фірм ще більше посилюється. Цей новий етап у зарубіжній економічній літературі з менеджменту отримав назву постіндустріальної епохи. Вступ до неї характеризувався досягненням нового, вищого рівня розвитку виробництва та добробуту населення у промислово розвинених країнах Заходу, забезпеченням задоволення потреб у головних умовах фізіологічного існування людини. Епоха масового збуту дозволила досягти комфорту та економічної безпеки існування. На цьому етапі розвитку підприємництва суттєво модифікується співвідношення між інтересами розвитку виробництва та збуту в системі управління. Сучасне підприємництво швидко адаптується до змін в навколишньому середовищі: у політиці, економіці, суспільстві, технологіях. Без цього підприємець не в змозі забезпечити своє майбутнє. Показником підприємницької діяльності є конкурентоздатність організації, а сама підприємницька поведінка характеризується як енергійна, ризикована, спрямована на максималізацію можливостей.

Як бачимо, на кожному з цих етапів є пріоритетною одна зі складових підприємницької діяльності. На першому - пріоритетною умовою розвитку є спрямованість на виробництво і пошуки нових технічних (технологічних) можливостей для досягнення бажаного результату. На другому етапі зростає питома вага нетрадиційних рішень у підприємництві з урахуванням новітніх досягнень у науково-технічній та економічній сферах. Подальший розвиток підприємництва - це врахування специфіки потреб споживачів продукції, послуг, а також більш диференційований підхід до людського чинника. Наступний етап знаменує собою зміщення акцентів на вдосконалення системи управління. Сучасний етап розвитку підприємництва передбачає врахування дедалі зростаючої кількості факторів (політичних, соціальних, етнічних, економічних, психологічних), що мають як безпосередній, так і опосередкований вплив на виробничі процеси. Найбільше цінується здатність підприємців адекватно реагувати на зміни, вміння їх передбачити.

Дата добавления: 2014-11-18