Лексичне значення слова

Фразеологія

Стилістична диференціація слова

Групи слів за співвідношенням лексичних значень

Пряме і переносне значення слова

Однозначні і багатозначні слова

Лексичне значення слова

План

Лекція 3. Лексичні засоби української мови

Запитання і завдання

1. Поясніть походження терміна «стиль мовлення». За словником з’ясуйте усі значення слова «стиль».

2. Назвіть основні функціональні стилі сучасної української мови.

3. Які класифікаційні ознаки покладено в основу диференціації стилів мовлення?

4. Зробіть порівняльну характеристику офіційно-ділового і наукового стилів мовлення.

5. Назвіть підстилі та жанри наукового стлю мовлення.

6. Назвіть види і жанри ОДС.

7. Підготуйте повідомлення на тему «Формування наукового стилю мовлення в українській мові».

8. Підготуйте повідомлення на тему: «Історичні етапи становлення ОДС в українській мові».

Рекомендована література

Основна:

1. Шевчук С.В. Українська мова за професійним спрямуванням: Підручник / С.В. Шевчук, І.В. Клименко. – К.: Алерта, 2011.– 696 с.

2. Курс лекцій з «Української мови за професійним спрямуванням» / В.М. Дейнека, І.М.Кобзар, Н.П. Огурецька, Д.П. Шапран. – Донецьк: ДонНУЕТ, 2012.

Допоміжна:

1. Дейнека В.М. Українська мова професійного спілкування. Посібник для студентів усіх спеціальностей за скороченим терміном навчання / В.М. Дейнека. І.М. Кобзар, Є.А. Мацнєва, Н.І.Мозгова. – Донецьк, 2004. – 147с.

2. Кобзар І.М. Українська мова (за професійним спрямуванням) за модульною системою навчання: Навчальний посібник / І.М. Кобзар, Є.А. Мацнєва, Н.І. Мозгова, В.Я. Погрібна. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2006. – 192 с.

3. Українська мова (за професійним спрямуванням): Методичні рекомендації. Самостійна робота студентів у світлі Болонської концепції освіти для студентів економічного та торговельного профілю денної форми навчання. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2006. – 65 с.

Сукупність усіх слів, наявних у будь-якій мови, називається лексикою, або словниковим складом мови. Крім того, терміном "лексика" також позначаються окремі шари (книжна, емоційно забарвлена, нейтральна) або групи (побутова, професійна) лексики, словниковий склад окремих творів чи письменників (лексика творів Івана Франка).

Наука, яка вивчає лексичний склад, називається лексикологією. У лексикології слово ще має назву лексема.

Кожна мова складається із слів, слово є однією з основних одиниць мови. Окремо взяті мовні звуки, а також складові частини слова (корінь, суфікс, префікс, основа, закінчення) виявляють себе лише у слові. Із слів складаються словосполучення, сполучення слів і речення. Головна функція слова – називна (номінативна). Співвідношення слова з уявленням про щось визначає лексичне значення слова, тобто його зміст.

Слово - одиниця мови, яка служить для найменування явищ та предметів, дій і процесів, властивостей (дерево, честь, читати, ввічливий). Усі слова в мові за значенням поділяються на самостійні (ніч, слухати, добре) та службові (і, також, поміж). Самостійні слова обов'язково щось називають, а службові слова виражають різні відношення між самостійними словами. Самостійні слова можуть співвідноситися як із конкретними предметами, ознаками, діями (дім, червоний, читати), так і з абстрактними поняттями (хоробрість, сум), а також можуть виражати емоції, волю, стосунки між людьми, передавати ознаки і властивості, процеси, дії і стан, оформляти модальність висловлювання - можливість, неможливість, бажання тощо.

Слово як одиниця мови характеризується такими ознаками, за якими воно відрізняється від інших мовних одиниць:

- складається із звуків і має один основний наголос;

- має лексичне значення;

- може поділятися на менші частини – морфеми (корінь, суфікс, префікс, закінчення).

Службові слова лексичних значень не мають, бо виконують службові функції у мові – для них характерні граматичні значення.

Слово, виражаючи назву предмета, ознаки, кількості, дії, стану, дає поняття про них. Слово позначає назву не кожного окремого предмета (ознаки, дії), а виступає назвою узагальненого поняття про нього. Тобто слово є узагальненим поняттям про однорідні предмети і явища.

Слова, які означають назви, що співвідносяться з конкретними предметами, властивостями та діями, належать до слів з конкретним значенням (озеро, небо, зелений, стояти). В українській мові є слова з абстрактним значенням.

Спілкування між людьми відбувається не окремими словами чи словосполученнями, а реченнями, і конкретне значення кожного слова можна встановити лише в реченні, тобто через зв'язок його з іншими словами.

Дата добавления: 2014-11-18