Соціальна ситуація розвитку

Підлітковий вік пов’язаний із перебудовою всього організму дитини, що зумовлено статевим дозріванням. Та хоча психічний і фізіологічний розвиток відбуваються не паралельно, межі цього періоду значно варіюються. Частина дітей вступає у підлітковий вік раніше, інша частина – пізніше, пубертатна криза може виникнути і в 11, і в 13 років. Починаючись із кризи, весь період як правило протікає складно і для дитини, і для близьких для нього дорослих. Тому підлітковий вік іноді називають кризою яка затягнулася.

Активізація діяльності статевих та інших залоз внутрішньої секреції спричиняє інтенсивний фізичний і фізіологічний розвиток.

Прискорюється ріст, досягаючи у хлопчиків найвищих показників у 13 років і продовжується до 15-17 років. У дівчаток цей процес починається на два роки раніше. Зміцнюється м’язово-скелетна система, зростає фізична сила. Помітною є невідповідність розвитку серця і судинної системи масі тіла, що не дозволяє постачати потрібну кількість крові до різних ділянок тіла, зокрема до мозку. Тому для підлітків характерні перепади судинного і м’язового тонусу, швидка зміна фізичного стану і настрою. Наприклад, дитина може не відчуваючи фізичного навантаження, годинами танцювати або ганяти м’яча, і в спокійний період, падати з ніг від перевтоми. Емоційний стан підлітка стає нестабільним, постійно змінюватися.

Вага головного мозку майже така, як у дорослої людини. Продовжують розвиватися специфічно людські ділянки мозку (лобні, скроневі, тім’яні), відбувається внутрішньоклітинне вдосконалення кори головного мозку, збагачуються асоціативні зв’язки між різними його ділянками.

З’являються вторинні статеві ознаки – зовнішні ознаки статевого дозрівання. У хлопців змінюється голос, у деяких дітей різко змінюється тембр голосу, який часто зривається на високі ноти, що може сприйматися болісно.

Бурхливий ріст та перебудова організму спричиняють стрімке підвищення інтересу до своєї зовнішності. Формується новий образ свого фізичного „Я”. Через його гіпертрофоване значення підлітки дуже болісно переживають вади (справжні та надумані) своєї зовнішності. Непропорційний розвиток окремих частин тіла, скутість рухів, неправильність рис обличчя, шкіра, що втрачає дитячу ніжність, зайва вага або худорлявість – усе це дратує і призводить до виникнення почуття власної неповноцінності, зумовлюючи замкнутість та неврози.

Дитина повинна постійно пристосовуватися до фізичних і фізіологічних змін, які відбуваються у нього в організмі, пережити „гормональну бурю”. Емоційну нестабільність підсилює сексуальне збудження, яке супроводжує процес статевого дозрівання. На думку європейських психологів, підліток ще бісексуален, але статева ідентифікація досягає нового, більш високого рівня. Виявляється орієнтація на зразок мужності і жіночості у поведінці та проявам особистісних рис.

Відомі випадки психічної анерексії, коли дівчатка, прагнучі виглядати як фотомоделі, дотримуються спочатку надзвичайно строгої дієти, а потім взагалі відмовляються від їжі, доводячи себе до фізичного виснаження.

Важкі емоційні розлади, пов’язані з реакціями підлітків на свою зовнішність, пом’якшуються за умови теплих, довірливих стосунків із близькими. Зрозуміло, що останні мають виявити максимальну тактовність та глибоке розуміння проблематики, яка хвилює підлітка.

Образ фізичного „Я” і самосвідомість загалом залежить від темпів статевого дозрівання: акселерація створює кращі можливості для особистісного розвитку.

Дівчатка з раннім фізичним розвитком більш упевненні у собі і поводяться спокійніше (хоча відмінності між дівчатами не так яскраво виражені і згодом ситуація може змінитися).

Для хлопців строки їх дозрівання значно важливіші. Фізично розвинуті хлопці, успішні в спорті та в інших видах діяльності, впевненіші у взаєминах з дівчатами, на рівних спілкуються з дорослими. І навпаки, до хлопців із запізнілим дозріванням частіше ставляться як до дітей, провокуючи тим самим протести та дратливість з їх боку. Дослідження американських психологів доводять, що такі хлопці менш популярні серед однолітків, вони часто неврівноважені, метушливі, надміру балакучі, прагнуть привернути до себе увагу будь-якими способами, неприродно поводяться, у них частіше формується низька самооцінка і розвивається почуття меншовартості.

Л.С.Виготський наголошував, що основна особливість підліткового віку полягає у неузгодженості процесів статевого дозрівання, загального органічного розвитку та соціального формування. У наш час це протиріччя, зумовлено тим, що статеве дозрівання значно випереджає два інші процеси, має особливо гострий характер.

Основний зміст та специфіку всіх сторін розвитку (фізичного, розумового, морального, соціального та ін.) у підлітковому віці визначає перехід від дитинства до дорослості. За напрямками, що виражають цей процес, відбувається становлення якісних новоутворень – внаслідок перебудови організму, трансформації взаємин із дорослими та однолітками, освоєння нових способів соціальної взаємодії, змісту морально-етичних норм, розвитку самосвідомості, інтересів, пізнавальної та навчальної діяльності.

Умови сучасного життя, що сприяють дорослості підлітків:

· акселерація фізичного та статевого дозрівання;

· інтенсивне спілкування з однолітками;

· рання самостійність через зайнятість батьків;

· величезний потік різноманітної за змістом інформації, тощо.

Умови, які гальмують цей процес:

· зайнятість підлітків лише навчанням за відсутністю інших серйозних обов’язків;

· прагнення багатьох батьків надмірно опікуватися своїми дітьми, тощо.

Соціальна активність підлітків спрямована насамперед на прийняття та засвоєння норм, цінностей та способів поведінки, характерних для світу дорослих та стосунків між ними.

Дата добавления: 2014-11-18