Формування особистості підлітка

Підлітковий період – це період переходу від дитинства до дорослості, усвідомлення себе як дорослої особи, переосмислення цінностей.

Поява відчуття дорослості як специфічного новоутворення самосвідомості є структурним центром особистості підлітка (в цій якості відображається нова життєва позиція у ставленні до себе, людей і світу в цілому). Саме воно визначає спрямованість і зміст активності підлітка, його нові прагнення, бажання, переживання й афективні реакції.

Складність полягає у тому, що підлітки, прагнучи визнання власної дорослості зі сторони оточуючих, ще не відчувають себе дорослими певною мірою. Кардинальні зміни в структурі особистості підлітка зумовлюють його особливу чутливість до засвоєння норм, цінностей та способів поведінки, притаманних світові дорослих (вироблення особистісних новоутворень, які відіграють вирішальну роль в оволодінні дитиною соціальної ситуації дорослого.

Зростає прагнення бути самостійними, водночас підлітки гостро потребують доброзичливої й тактовної підтримки з боку дорослого, яка б допомагала реалізації їхнього прагнення до самостійності.

Інтенсивно розвивається здатність переходити від одного виду діяльності до іншого, що ґрунтується на основі засвоєння загальних закономірностей побудови людської діяльності. Отже, підліток вміє вже ставити перед собою мету, складати план дій, може оцінити та підібрати необхідні засоби, співвідносити їх з діями інших людей тощо. Орієнтуючись на інших, він вже вміє враховувати їх почуття та інтереси, бажання й характери, може зрозуміти інших та самого себе.

Освоєння змісту різних видів діяльності пов’язане також із формуванням у підлітків моторних навичок. Фізіологічні особливості підлітків уже дозволяють їм засвоювати складні рухи. Якщо в цьому віці не навчити їздити на велосипеді, танцювати, працювати різними інструментами і т.п., то пізніше це буде зробити набагато важче, а й інколи неможливо.

Розвиваються специфічні особливості самосвідомості підлітка, що проявляються в самооцінці, його оцінці ефективності різних видів власної діяльності та своїх стосунків з дорослими та однолітками. Механізмом розвитку самосвідомості виступає рефлексія.

Самооцінка у цьому віці набуває не меншого значення, ніж оцінки дорослих, перетворюючись у надзвичайно важливий мотив поведінки. Переважна орієнтація підлітка на самооцінку пов’язана передусім із його прагненням до самостійності і незалежності, із самоповагою, вимогливістю до себе.

Починаючи із шостого класу, інтенсивно розвивається особистісна та між особистісна рефлексія, внаслідок чого підлітки починaють вбачати причини конфліктів, чи, навпаки, успіхи у спілкуванні з товаришами в особливостях власної особистості.

Рівновага позитивних і негативних самооцінок поступається місцем різкому невдоволенню собою, що поширюється як на навчальну діяльність, так і на систему взаємин з оточуючими загалом. Можна говорити про своєрідну кризу самооцінки, більшою мірою притаманною хлопчикам.

Виникає інтерес до себе та оточуючих, прагнення зрозуміти особливості людини та її взаємин з іншими людьми, мотиви її вчинків та переживання. Яскраво виражена установка на порівняння себе з іншими.

Приблизно в 11-12 років виникає інтерес до свого внутрішнього світу, у подальшому відбувається поступове ускладнення й поглиблення самопізнання. Завдяки інтенсивному інтелектуальному розвитку з’являється схильність до самоаналізу. Образи „Я” відображають усе багатство його життя. Уявлення про фізичне „Я”, свій розум, здібності у різних сферах, силу характеру, товариськість, доброту та інші якості, інтегруючись, утворюють когнітивний компонент „Я” – концепції підлітка. З ним тісно пов’язаний оціночний і поведінковий компоненти. Для підлітка важливо не просто знати, який він насправді, але й розуміти, наскільки значущим є його індивідуальні особливості. Їх оцінка істотно залежить від системи цінностей, що складається завдяки впливу родини й однолітків.

У цьому віці привабливими можуть стати зовнішні ознаки дорослості, в яких підліток вбачає характерні риси й переваги цього статусу (куріння, випивка, доросла мода в одязі, косметика, форми відпочинку, флірт тощо). Освоєння подібних ознак часто ототожнюються з утвердженням і демонстрацією власної дорослості найлегшими шляхoм – через наслідування.

У цьому віці особливо яскраво виражена залежність від думки та ставлення оточуючих. Підлітки намагаються демонструвати свої найкращі риси, заслужити схвалені відгуки – особливо від тих, чия думка для них важлива. Страх виявити незнання або невміння може стати причиною надмірної сором’язливості та невпевненості у собі, набути хворобливого характеру. Усе це часто маскується напускною розв’язністю, бравадою й грубістю, які покликані прикрити внутрішню невпевненість.

Цей вік характеризується емоційною нестабільністю та імпульсивністю поведінки. Підлітки часто спочатку діють, а вже потім думають про наслідки, хоча усвідомлюють при цьому, що варто було б вчинити навпаки.

Помітного розвитку набувають вольові якості – наполегливість, цілеспрямованість, вміння долати перешкоди і труднощі тощо. Недостатність волі полягає передусім у тому, що проявляючи величезну наполегливість в одному виді діяльності, підлітки можуть не виявляти її в інших. Ще Л.С.Виготський зазначав, що у підлітків найчастіше спостерігається не слабкість волі, а слабкість цілей, коли підліткам просто немає заради чого долати різні перешкоди, включаючи і власні лінощі. Поява важливої мети вирішує і проблеми волі.

Бурхливо розвивається емоційна сфера. Вона характеризується різкими переходами від надмірної рухливості до спокою, від піднесення до байдужості. Підвищена емоційність зумовлена статевим дозріванням та нерівноваженістю процесів збудження та гальмування.

Переживання набувають дедалі більшої стійкості. У підлітковому віці спостерігається подальший розвиток почуттів як узагальнених і відносно стійких переживань (інтелектуальних, моральних, естетичних та ін.). Почуття стають тривалішими і стійкішими, що зумовлює посилення їх впливу на різноманітні сторони життя підлітків.

Інтенсивно формуються моральні почуття, завдяки чому засвоювані підлітками норми поведінки можуть стати ефективним поштовхом до дій. Поступово відбувається перехід від ситуативного переживання краси явищ природи, музичних і літературних творів, творів живопису до стійких естетичних почуттів, які є наслідком систематичного виховання.

Аналіз змісту та динаміки переживань підлітка протягом цього вікового періоду свідчить, що і для молодших, і для старших підлітків негативні переживання пов’язані із пізнанням самого себе. Причому з віком кількість таких переживань зростає. Зумовлено це результатом інтеріоризації, засвоєння підлітками тих уявлень і оцінок, які дають їм інші люди, передусім батьки та вчителі. Для таких оцінок характерні наступні особливості: висловлювання дорослих про позитивні риси дітей, як правило, дуже скупі, мають украй абстрактний характер і не змінюються з віком; судження про недоліки, навпаки, конкретні, різноманітні, змінюються з віком. Саме вони максимально впливають на процес особистісного самовизначення підлітків, хоча психологи переконані, що у ставленні особистісної само ідентичності дуже важливо спиратися на позитивні сторони свого „Я”.

Саме у цьому віці розпочинається формування домінуючої спрямованості пізнавальних та інших інтересів особистості. Нерідко можна спостерігати і визначеність професійних намірів, що супроводжуються серйозними зусиллями, спрямованими на підготовку до омріяного майбутнього. Чим конкретніші та стійкіші професійні наміри підлітка, тим диференційоване його ставлення до навчальних предметів (останні чітко розмежовуються як „потрібні” та „непотрібні”).

Самостійна діяльність таких підлітків дедалі більше набуває характеру самоосвіти у певному напрямку і з чіткою метою – оволодіти знаннями, необхідними для майбутньої професійної діяльності.

Підлітковий вік – дуже важливий період у розвитку ідеалів особистості. Якщо для молодших підлітків такими ідеалами виступають образи конкретних людей, то у старших підлітків вони набувають синтетичного характеру, базуючись на узагальненні уявлень про людей, якості яких їм імпонують. Ідеали стають взірцем для наслідування, правилом, згідно з яким намагаються діяти підлітки.

Дата добавления: 2014-11-18