Сліди слини

Як правило, об’єкти, що мали контакт з тими чи іншими частинами ротової порожнини людини, наприклад з губами або язиком, зберігають на собі сліди слини. При виявленні на місці події таких об’єктів за результатами дослідження можна припустити або виключити їх контакт з конкретною людиною. Сліди слини можуть бути виявлені на недопалках, поштових марках і конвертах (в місцях їх заклеювання), на предметах, що використовувалися як кляп при задушенні жертви, в ділянці пошкоджень, на одязі постраждалих, носових хустках, рушниках, слідах відкусу, на посуді, з якого пили, в слідах губ.

Зовнішній вигляд слідів слини залежить від характеру предмета-носія (найчастіше це тканини, папір): а) на світлих поверхнях сліди мають темніший колір порівняно з фоном, при цьому ділянки предмета-носія трохи щільніші на дотик, аніж навколишні; б) на темних і строкатих поверхнях сліди можуть бути непомітними.

Виявити сліди слини можна:

а) при природному або звичайному штучному освітленні (якщо ділянки зі слідами слини трохи темніше, ніж загальний фон предмета-носія) ‒ при різних кутах падіння променя світла або в світлі, що на тонких тканинах слини виглядає темним на більш світлому фоні;

б) в ультрафіолетових променях (в затемненому приміщенні) сліди слини мають слабке голубувате світіння.

При вилученні слідів слини потрібно:

а) вилучати сліди слини по можливості з предмета-носія або його частини (вилучати предмети і направляти їх на експертизу слід невідкладно, оскільки основний компонент слини ‒ амілаза, за якою визначають наявність слини, швидко розкладається, що зумовлює необхідність надання експерту більшої кількості матеріалу. Для плями-речовини слини давністю до 6 міс необхідно 15‒20 мг, а давністю більше одного року ‒ 40‒50 мг);

б) вилучені предмети підсушити (якщо вони вологі) за кімнатної температури;

в) упакувати кожен предмет окремо в щільний папір і опечатати.

Фіксувати сліди слини в протоколі огляду і шляхом фотографування слід відповідно до рекомендацій, викладених для слідів крові.

У справах, пов’язаних із дослідженням виділень людини, слід завжди направити зразки слини всіх учасників події для визначення категорії виділень. Перед взяттям слини необхідно прополоскати рот водою. Для забору слини марлю розміром 10×10 см, складену в декілька шарів, необхідно просочити слиною, підклавши її під язик. Отриманий зразок слини має бути без домішок крові. Після висушування за кімнатної температури зразок слини разом з окремо упакованою контрольною марлею направляють на експертизу. Його треба підписати олівцем, висушити на повітрі і упакувати в чистий конверт, який у жодному разі не можна заклеювати за допомогою власної слини, тому що вона може потрапити до проби.

У разі відправки на експертизу недопалків або сигарет окрім зразків крові і слини необхідно також направляти декілька недопалків (зразків).

Дата добавления: 2014-11-20