Вилучення слідів крові, їх упакування і направлення на дослідження

Приблизний опис речових доказів і слідів крові на них у протоколі огляду

1). Спідниця з напіввовняної матерії зеленого кольору, розмір у поясі 75 см, довжина 80 см. Юбка ношена, зі слідами загального забруднення, без пошкоджень. На спідниці два прорізних кармани, мішковина всіх кишень із бавовняної матерії темно-зеленого кольору. Підкладка спідниці з чорного сатину. На передній поверхні на відстані 10 см нижче пояса і на 6 см від правого бокового шва є слабовиражена пляма червоно-бурого кольору розміром 0,7х0,9 см округлої форми з рівними краями, що не проникає на виворітну сторону (об’єкт № 1) і частково ущільнює матеріал; на задній поверхні спідниці на відстані 14 см від нижнього її краю і 5 см від правого бокового шва є пляма темно-бурого кольору овальної форми розміром 0,4х 0,6 см, з рівними краями, що не проникає на виворітну сторону (об’єкт № 2) і частково ущільнює матеріал.

2). Ніж, складається з рукоятки і клинка, між якими є упор-запобіжник і розділове кільце. Рукоятка ножа округлої форми, виконана з полімерного матеріалу чорного кольору, рівна по всій довжині. Наконечник рукоятки кулястої форми з металу сірого кольору. Клинок ножа має одностороннє лезо, обух скошений в передній частині і загострений. Упор-запобіжник виконаний з металу білого кольору. Ширина клинка в найширшій частині ‒ 2 см, довжина ‒ 14 см, загальна довжина ножа ‒ 22 см. На лівому боці клинка ножа на відстані 2,5 см від ручки виявлено пляму бурого кольору, овальної форми, з розмірами 3х3,7 см і чіткими контурами. На відстані 1,8 см від цієї плями в напрямку до кінчика ножа виявлено другу пляму бурого кольору круглої форми розміром 2,2х2,2 см, також із чіткими контурами.

3). На стіні № 1 виявлено бризки речовини бурого кольору у формі знаку оклику. Бризки розташовані на площі розміром 30х35 см. Дана площа знаходиться на відстані 1,3 м від підлоги і 23 см від правого дверного косяка. Бризки мають направлення зверху вниз, зправа наліво. Розмір найбільшого сліду ‒ 8 см завдовжки і 0,7 см завширшки, розміри найменшого сліду ‒ відповідно 0,7 і 0,3 см. Також в 1,5 м від лівого дверного косяка і 1,3 м від карнизу на підлозі виявлено потік речовини бурого кольору, розміри якого: ширина ‒ 3 см у верхній частині і 0,8 см в нижній, довжина ‒ 32 см.

Після виявлення, огляду і фіксації в протоколі огляду місця події сліди, схожі на кров, вилучають, упаковують і направляють на дослідження. При цьому застосовують заходи обережності, що гарантують збереження слідів у тому вигляді, в якому вони були виявлені. Невеликі предмети зі слідами, підозрілими на кров, вилучають і направляють на експертизу цілком. Це дозволить експерту краще орієнтуватися в розташуванні й формі плям, а отже, розібратися в механізмі їхнього утворення. При розташуванні плям на громіздких предметах (підлога, двері, автомашина, шафа тощо) вилучають частину предмета зі слідами крові і частину без слідів (для контрольного дослідження). Без контрольних досліджень предмета-носія результати експертизи не будуть повноцінними.

Звертають увагу на можливість збереження слідів крові в «прихованих» місцях: на краях кишень і рукавів одягу, в швах і під підкладкою; в щілинах підлоги, під плінтусами, в заглибленнях і з’єднаннях деталей меблів, ручок дверей, водопровідних кранів, знарядь злочину, транспортних засобах тощо.

Будь-які підозрілі сліди, схожі на кров, повинні бути належним чином вилучені, запаковані і направлені на дослідження. При цьому необхідно прийняти всіх запобіжних заходів, що гарантують збереження слідів у тому вигляді, в якому вони були виявлені. Вилучення слідів, схожих на кров, і предметів-носіїв (матеріал, вільний від слідів крові) проводять тільки після завершення слідчого огляду. При виборі засобів, методів вилучення і упаковки рекомендується враховувати думку фахівця виходячи з характеру слідів і їхнього стану.

Предмети-носії (одяг, взуття, постіль), знаряддя злочину (топори, ножі) із підозрілими слідами, схожими на кров, вилучають і направляють на дослідження цілком. Якщо ж предмет зі слідами крові направити цілком неможливо, то доводиться пересилати його частини. При цьому застосовують запобіжні заходи, що гарантують збереження слідів у тому вигляді, в якому вони були виявлені. При направленні на дослідження частин того чи іншого предмета зі слідами крові необхідно подбати, щоб у розпорядженні експерта була достатня кількість матеріалу, вільного від слідів крові (предмет-носій), який необхідний експерту для проведення контрольних досліджень. Таке вилучення дозволяє експерту в лабораторних умовах краще зорієнтуватися в розташуванні і форми плям та, відповідно, розібратися у механізмі їхнього утворення.

З картин, статуй або будь-яких інших предметів, що мають художню цінність, плями крові вилучають або шляхом обережного зіскрібання, або шляхом змивання. Зіскоб треба робити дуже обережно, щоб не розгубити частинки зскобленої крові, обов’язково чистим скальпелем або ножем. Спочатку знімають сухі частинки та кірки, вміщують їх в паперовий пакет, відповідний до їхніх розмірів. Після цього легким зішкрібанням, тримаючи скальпель під прямим кутом, знімають залишок сліду, намагаючись при цьому зняти якомога меншу частину предмета-носія. Зіскоби із вертикальних поверхонь роблять рухом скальпелю знизу доверху, аби частки, які зіскоблюють, потрапляли спочатку на поверхню скальпеля, а потім на папір. Кров збирають на аркуш чистого паперу, що упаковують за типом аптечного порошку, на якому надписують звідки, коли і ким був узятий зішкріб, після чого поміщають в конверт. Необхідно також зробити зіскоб із ділянки предмета-носія без нашарувань, який упаковують окремо. Вилучення слідів крові на липку стрічку типу «скотч» є неприпустимим!

Замість зіскобу можна вилучити речовину сліду шляхом змиву. Для цього потрібно мати чисту стерильну марлю розміром приблизно однаковим із розміром сліду (приблизно 2х2 см). Марлю злегка змочують фізіологічним розчином або дистильованою водою (можливе використання чистої водопровідної) та, тримаючи чистим пінцетом, ретельно і легко протирають або прикладають марлю до сліду різними боками, намагаючись зняти увесь матеріал сліду. Аналогічним способом роблять контрольний змив із предмета-носія. Марлю для змивів беруть від одного куска. Перед упакуванням марлю зі змивами обов’язково ретельно висушують за кімнатної температури без впливу сонячного світла та нагрівальних приладів. Висушені змиви упаковують в паперові конверти, на яких роблять пояснювальні написи (звідки і що вилучено). У разі призначення експертизи обов’язково потрібно надсилати експерту фрагмент чистої марлі з того самого куска, звідки робилися вирізки для змивів (контрольний зразок).

Плями з меблів, стін, паркету та інших предметів можуть бути зняті різними способами. Плями крові, які містяться на стіні чи на недорогих меблях, найкраще вирізати разом із куском штукатурки чи відокремити з ними частину предмета для надсилання в лабораторію. З поверхні полірованих меблів їх зіскоблюють скальпелем чи гострим ножем на підставлений чистий папір, який загортають за типом аптечного порошку. В інший пакет беруть зіскоб поліровки поряд з плямою (для контрольної реакції). На кожному пакеті роблять відповідні надписи. Плями крові на вищезазначених предметах можна зняти на змочену водою марлю, яку потім висушують і надсилають в лабораторію.

Плями крові, що знаходяться на землі, піску та інших подібних об’єктах, вилучають чистим шпателем разом із ґрунтом на всю глибину просочування кров’ю, вміщують на скляний посуд, підсушують за температури не вище 37 °С і очищують від комах, після чого поміщають у посудину або паперовий пакет і ретельно загортають у щільний пакувальний матеріал. Для контролю в лабораторію надсилають такі самі ділянки ґрунту, що не просочені кров’ю, взяті поруч на відстані близько 10 см. Варто знати, що у твердий ґрунт кров проникає на меншу глибину, ніж у рихлий, тому потрібно збирати не тільки верхній його шар, але й на глибині до 10–20 см під плямою. Аналогічно відбирають зразки чистого ґрунту для контрольних досліджень. Усі проби ґрунту упаковують окремо.

Сліди крові на снігу вилучають разом із найменшою кількістю снігу та вміщують на згорнуту в декілька разів марлю, яку кладуть на дно чистого скляного посуду. При таненні снігу марлю, просочену кров’ю, потрібно висушити за кімнатної температури без впливу сонячного світла та нагрівальних приладів. Таким же чином вилучають контрольний зразок снігу. Після висушування марлю зі слідом та контрольний зразок упаковують окремо в паперові конверти.

За наявності слідів крові у рідині (наприклад, після прання чи замочування закривавлених предметів або миття рук) варто просочити цією рідиною шматок марлі, яку потім просушити за кімнатної температури без впливу сонячного світла та використання нагрівальних приладів. Після цього її та контрольний зразок марлі слід упакувати в окремі паперові конверти. Посуд необхідно звільнити від рідини, просушити та вилучити для проведення подальшого дослідження.

Кров з калюжі беруть у чисту скляну баночку в кількості до 10 мл. Якщо неможливо взяти зразок у баночку, його просочують декількома шарами марлі розміром 4х4 см.

Після огляду і фіксації в протоколі огляду предмети з плямами крові упаковують для направлення в лабораторію на дослідження. Предмети упаковують так, аби зберегти наявні на них сліди при транспортуванні і в той же час запобігти можливості втрати або підміни, забруднення речових доказів.

При вилученні та упаковці слідів крові необхідно дотримуватися низки умов і враховувати такі особливості: предмет одягу зі слідом складати плямою всередину, причому між шарами одягу вкладати прокладку з чистого паперу. Наявні на поверхні плями засохлі скоринки слід відокремити і загорнути в щільний папір; кожен вилучений предмет зі слідами крові необхідно обгорнути щільним папером, перев’язати, опечатати, зробити відповідний напис, упакований предмет помістити в ящик або коробку. Вогкі предмети перед упакуванням обов’язково треба висушити за кімнатної температури без впливу сонячного світла та нагрівальних приладів. Якщо цього не зробити, сліди крові знищаться шляхом гниття, і дослідження виявиться безрезультатним.

В один ящик (коробку) вміщують об’єкти, що належать одній особі, із зазначенням вкладених у них предметів. Забороняється поміщати в один ящик (коробку) вилучені предмети та зразки рідкої крові. Зішкріб поміщають у паперовий пакет, пробірку або скляний флакон обгортають папером, перев’язують і опечатують.

Плями, розташовані на твердих предметах, обгортають чистим папером і скріплюють ниткою. На м’яких предметах плями зверху покривають білою тканиною чи чистим папером, які пришивають, приклеюють або приколюють до предмету.

Всі вилучені об’єкти до упаковування висушують за кімнатної температури без використання нагрівальних приладів і потрапляння прямих сонячних променів. Якщо під час огляду об’єкти неможливо просушити, то їхня упаковка має бути тимчасовою, тільки для транспортування (в протоколі огляду роблять відповідну помітку). Універсальної упаковкою є чистий щільний папір.

Ящики або коробки з відправленням на експертизу предметами треба перев’язати мотузку, кінці якої скріпити сургучною печаткою слідчого органу таким чином, щоб її неможливо було зняти, не порушивши цілісності печаток упаковки. Кожна упаковка має бути забезпечена супровідним написом, що містить відомості про характер вкладення, підписана понятими, слідчим і фахівцем. При здійсненні маркувань заборонено використовувати олівець, пасту, фломастери тощо.

Глава 8.3. Виявлення та значення інших слідів біологічного походження

Сліди сперми виявляють на білизні, одязі та інших предметах, на тампонах і мазках з піхви. Плями сперми ущільнюють тканини, на світлих тканинах мають сірувато-жовтуватий колір, іноді з бурим відтінком; на темних ‒ вид матових білуватих нашарувань, на гладких тканинах ‒ неправильну форму з хвилястими контурами. На твердій непоглинаючій поверхні сперма залишає блискучі плями, які легко зчищаются, на ворсистій ‒ вона засихає у вигляді дрібних скоринок.

Сліди сперми можуть бути виявлені:

1. При гарному природному або звичайному штучному освітленні візуально-органолептично або за допомогою лупи; при розсіяному або спрямованому освітленні ‒ під різними кутами падіння променів світла (при цьому сліди мають характерне поблискування).

2. При ультрафіолетовому освітленні в затемненому приміщенні: при цьому сліди мають характерне блакитне свічення, свіжі сліди майже не люмінесцують, а найбільша інтенсивність люмінесценції характерна для плям приблизно місячної давності (за великих термінів давності інтенсивність зменшується); замиті плями зберігають люмінесценцію (фото 8.17). Не слід використовувати побутові та медичні УФ-лампи, які пошкоджують очі.

Фото 8.17. Виявлення слідів сперми при УФ-фотолюмінесценції

3. Шляхом обробки реактивами. Сліди сперми необхідно берегти від впливу вологи і забруднення; не доторкатися до плям (це може призвести до відокремлення лусочок засохлої сперми); засохлі скоринки (лусочки) потрібно відокремити з поверхні сліду і упакувати. Сліди сперми необхідно вилучати разом з предметом-носієм або його фрагментом. У разі неможливості вилучити сліди сперми разом з предметом-носієм речовину плями може бути вилучено з твердого предмета у вигляді зіскрібка.

При виявленні слідів, схожих на сліди сперми, з ними необхідно працювати так само, як і зі слідами крові: предмети, на яких вони знаходяться, треба вилучити, сліди описати, вжити заходів для їхнього збереження, упакувати і відправити для дослідження в судово-медичну лабораторію.

Виявлення слідів сперми на місці події можна проводити за допомогою реактиву «Фосфотест», нанесеного на підкладку спеціальної пластини. Зверху підложечного шару на пластині є індикаторний шар, який перед виявленням слідів необхідно змочити водою і притиснути до краю досліджуваного об’єкта. Поява через 20‒30 с на підкладці плями яскравого фіолетового забарвлення вказує на наявність ферменту кислої фосфатази, що характерно для слідів сперми. Дану реакцію можна використовувати тільки як орієнтовну пробу, оскільки в інших біологічних об’єктах також можуть знаходитися великі кількості цього ферменту, в той час як в спермі вміст кислої простатичної фосфатази іноді буває досить незначним. За низької активності ферменту, а також за його відсутності результат дослідження не можна вважати достовірним і відповідно не доцільно робити висновок про відсутність сперми, оскільки фосфатаза, навіть якщо вона спочатку була наявна на об’єкті у великій кількості, могла бути зруйнована під дією зовнішніх чинників.

Забір матеріалу на дослідження при злочинах статевого характеру або за наявності підозри щодо них. В якості речових доказів, що мають відношення до потерпілої, найчастіше виступають мазки і тампони із вмістом піхви, прямої кишки, ротової порожнини, змив з тіла потерпілої (зі слідів, підозрілих на наявність сперми), піднігтьовий вміст рук потерпілої, зчіс із лобка, предмети одягу потерпілої (нижня білизна ‒ труси, колготи), предмети особистої гігієни (прокладки, тампони). Виявлення на вказаних предметах чужорідного біологічного матеріалу (і насамперед сперми) може мати велике доказове значення.

Існує певний часовий інтервал, по закінченні якого забір зразків з метою виявлення чужорідного матеріалу в живих осіб є недоцільним. Найоптимальнішими термінами забору є:

- вміст піхви ‒ до доби з моменту події;

- вміст ротової порожнини ‒ протягом доби;

- вміст прямої кишки ‒ до першого акту дефекації.

Вміст піхви беруть на одношаровий стерильний марлевий тампон розміром не більше 5х5 см, накручений на паличку. Тампон висушують за кімнатної температури, упаковують в чистий білий папір і вміщують у маркований пакет, який опечатують. Одночасно в окремому пакеті направляють чистий тампон для контролю. У лабораторію направляють також мазки з піхви, узяті на стерильні предметні скла. Перед пересиланням мазки також висушують, вкривають зверху іншим предметним склом (обов’язково не переплутуючи поверхні), обгортають папером і підписують. Вологе середовище практично знищує сперму. Вміст піхви трупа (на марлеві стерильні тампони і мазки на предметні скла) беруть безпосередньо перед патолого-анатомічним дослідженням (розтином).

За наявності підозри щодо вчинення статевого акту в збоченій формі на дослідження направляють тампони і мазки, узяті з прямої кишки і ротової порожнини трупа. Перед забором вмісту прямої кишки шкіру в ділянці задньопрохідного отвору протирають чистою марлею для виключення потрапляння на тампон сперми через її затікання. Марлевий тампон розміром не більше 5х5 см вводять у пряму кишку на глибину 3‒6 см. Одночасно в окремому пакеті направляють чистий тампон для контролю.

Вміст ротової порожнини беруть на одношаровий стерильний марлевий тампон розміром 5х5 см, яким протирають слизову оболонку губ, щік, ясен (особливо в ділянці 8-х зубів), зуби; на інший аналогічний тампон беруть вміст лакун і мигдаликів. Одночасно в окремому пакеті направляють чистий тампон для контролю. За наявності на шкірних покривах потерпілої слідів, підозрілих на сперму, їх вилучають шляхом змиву на марлю. Обов’язково направляють контрольний шматочок марлі.

Речовими доказами, що мають відношення до підозрюваного, є мазки-відбитки зі статевого члена підозрюваного на предметні скла і змив на марлевий тампон (вилучення даного об’єкта є доцільним не пізніше 3 діб з моменту події); піднігтьовий вміст його рук; зчоси з лобка. Також до цієї групи відносять білизну та інші предмети одягу підозрюваних осіб.

Крім того, важливим є дослідження об’єктів, що походять від потерпілого або обвинуваченого, окремо. Такими речовими доказами можуть бути презервативи, недопалки, змиви і зіскрібки з місця події, плями на простирадлах, підодіяльниках тощо. У разі виявлення на місці події використаного презерватива його вміст переміщують на марлю, не забуваючи про чистоту на контрольній ділянці марлі. Сам презерватив разом із висушеним на марлі вмістом та її контрольною ділянкою також направляють в лабораторію.

Вилучення речових доказів і зразків для порівняльного дослідження, а також приготування змивів та зіскрібків слід проводити в рукавичках з використанням чистих, оброблених дезінфікуючим розчином інструментів. Речові докази не повинні проходити через безліч рук, над ними не можна голосно говорити, сміятися, чхати тощо. Речові докази по можливості слід швидко оглянути і належним чином упакувати.

Дата добавления: 2014-11-20