Організація виїзду та прибуття працівників міліції на місця вчинення кримінальних правопорушень

Особливості судово-медичної експертизи трупів

Розділ 6.

Знати:

· Нормативно-правову базу щодо встановлення факту смерті.

· Підстави для обов’язкового призначення експертизи трупа.

· Підстави для непризначення експертизи трупа.

· Порядок встановлення факту ненасильницької смерті.

· Порядок огляду трупа на місці виявлення.

· Групи питань до експерта при експертизі трупа.

Вміти:

· Визначити ознаки насильницької смерті чи за підозри на таку.

· Провести огляд місця події з виявленим трупом.

· Визначити підстави до призначення експертизи трупа.

· Написати постанову про призначення судово-медичної експертизи трупа.

· Сформулювати питання до спеціаліста при різних видах смерті.

6.1. ПОРЯДОК ВЗАЄМОДІЇ МІЖ ОРГАНАМИ ВНУТРІШНІХ СПРАВ, ЗАКЛАДАМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ТА ПРОКУРАТУРИ ПРИ ВСТАНОВЛЕННІ ФАКТУ СМЕРТІ ЛЮДИНИ

З початку листопада 2012 року в Україні набув чинності новий порядок встановлення факту смерті людини, яке відбуватиметься за тісної взаємодії органів внутрішніх справ (ОВС), закладів охорони здоров’я та органів прокуратури. Цей документ, затверджений спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Генеральної прокуратури України № 1095/955/119 28 листопада 2012 року, було прийнято, насамперед, з метою належної перевірки фактів смерті людини та запобігання приховуванню випадків умисних вбивств.

Новий наказ запровадив зміни в роботу як медичних працівників, так міліції і прокуратури, та потребує роз’яснення, оскільки виникають спірні питання щодо процедури направлення на судово-медичну експертизу (СМЕ) трупів без явних ознак насильницької смерті.

Слідчо-оперативна група (СОГ) при встановленні факту смерті людини виїжджає в таких випадках:

1. Трупи людей з ознаками насильницької смерті (дія тупих предметів, у тому числі транспортна травма, падіння з висоти, дія гострих предметів, вогнепальної зброї), асфіксії, дії крайніх температур, електричного струму, променевої енергії, низького та високого атмосферного тиску, отруєнь тощо) або за підозри на таку.

2. Трупи людей, смерть яких настала поза місцем їхнього проживання.

3. Трупи людей, особу яких не встановлено.

4. Трупи людей віком до 60 років, які померли за місцем проживання, за відсутності диспансерного спостереження за хворим.

5. Трупи іноземних громадян.

6. Трупи новонароджених поза лікарняними закладами.

7. Частини трупів.

Загальний термін прибуття працівників міліції на місця вчинення кримінальних правопорушень та надзвичайних подій не повинен перевищувати часу підготовки і збору до виїзду та часу, мінімально необхідного для подолання відстані від ОВС до місця події (з урахуванням особливостей місцевості, погодних та дорожніх умов) (п. 2.1. наказу № 940–2012, реагування).

Відповідальність за організацію реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення та надзвичайні події, достовірність, повноту і своєчасність подання інформації до вищих ОВС та до засобів масової інформації покладається особисто на керівників органів досудового розслідування, начальників органів та підрозділів внутрішніх справ або осіб, які виконують їхні обов’язки (п. 4.1. наказу № 940–2012, реагування).

Дата добавления: 2014-11-20