У випадках доставки трупа з місця події (виявлення), де було складено протокол огляду, разом з документами про призначення експертизи слід надсилати копію даного протоколу

Якщо в ході проведення патолого-анатомічного дослідження були виявлені ознаки насильницької смерті, розтин необхідно припинити. Головний лікар лікарні письмово має повідомити про те, що трапилось, в органи дізнання, які забезпечують призначення експертизи, доставку трупа і всіх необхідних медичних документів (історію хвороби, протокол розтину тощо) до моргу.

У випадках, коли бригада «швидкої медичної допомоги» констатувала смерть особи, яка померла на вулиці або в іншому громадському місці, доставку трупа до моргу здійснює ця бригада. При цьому лікар (фельдшер) бригади зобов’язаний надати черговому санітару моргу заповнений відривний талон до супровідного листа.

Експертиза трупів в бюро СМЕ та супровідна документація

СМЕ виконують з метою встановлення причини смерті, визначення наявності, характеру і механізму виникнення тілесних ушкоджень, часу настання смерті та вирішення інших питань, що були поставлені слідчим, прокурором чи судом, та з’ясування інших питань, які належать до компетенції даного виду СМЕ.

Для досягнення мети використовують знання в галузі судової медицини та інших медичних спеціальностей, застосовують спеціальні лабораторні методи дослідження (гістологічні, медико-криміналістичні, токсикологічні тощо) і за необхідності вивчають медичну документацію, матеріали кримінальних та цивільних справ.

Експертизу проводять за постановою слідчого, прокурора, судді, а також за ухвалою суду.

Виконувати експертизи у відділі можуть працівники бюро, які мають вищу медичну освіту та пройшли підготовку із СМЕ.

Виконувати експертизу також може професорсько-викладацький склад кафедр (курсів) судової медицини інститутів удосконалення лікарів, медичних інститутів та університетів.

Об’єктами експертизи є трупи (частини трупа) осіб, які померли насильницькою смертю, раптово або при нез’ясованих обставинах, а також трупи невстановлених осіб.

Експертизу трупа виконують у судово-медичних моргах (надалі ‒ морг) або в моргах лікувально-профілактичних установ. Як виняток, за погодженням із судово-медичним експертом (надалі ‒ експерт), допускається проведення експертизи трупа у пристосованих під морг приміщеннях лікувально-профілактичної установи (за наявності в них необхідних умов) і на відкритому повітрі (ексгумація трупа). В останньому випадку експертизу виконують лише в теплу пору року, за сухої погоди і за умови створення особою, яка призначила експертизу, придатних для роботи умов.

Відповідальність за доставку трупа, його одягу та інших предметів, що безпосередньо мають відношення до трупа, у морг покладається на особу, яка призначила експертизу, і здійснюється бригадами, склад яких відповідно до місцевих умов комплектується з працівників органів Міністерства внутрішніх справ або інших служб, що спеціалізуються на цьому.

У випадках смерті в лікувально-профілактичних установах організація доставки трупа до моргу покладається на керівника даної установи.

У випадках смерті в лікувально-профілактичних установах особи, яка померла внаслідок насильства або за підозри на нього, керівник даної установи зобов’язаний надіслати разом з трупом до моргу оригінал історії хвороби та одяг померлого, якщо він не був вилучений органами дізнання або не був виданий родичам померлого. Відповідальність за своєчасне надання історії хвороби до моргу покладається на особу, яка призначила експертизу.

Патологоанатом, який проводив дослідження трупа, забезпечує збереження його та органів у тому стані, в якому вони були до часу припинення дослідження, і складає протокол про виконане ним дослідження.

За згодою експерта в зазначеному випадку експертиза трупа може бути проведена в патолого-анатомічному відділенні лікарні.

Трупи, що надійшли до моргу, документи, одяг та інші предмети, які були з трупом, реєструє у встановленому порядку медичний реєстратор (медична сестра, фельдшер, лаборант або черговий санітар моргу) в журналі реєстрації трупів і в журналі реєстрації одягу, документів та коштовностей.

Відповідальність за ведення реєстраційних журналів покладається завідуючим відділом експертизи трупів або завідуючим міським (міст обласного підпорядкування), районним чи міжрайонним відділенням бюро СМЕ на одну з осіб, зазначених вище.

Реєстраційні журнали з пронумерованими та прошнурованими аркушами повинні бути скріплені печаткою бюро та підписані начальником бюро. По закінченні журнали здають до архіву бюро, де їх зберігають протягом 25 років.

У журналі реєстрації трупів повинні міститись такі дані:

1. Порядковий по відділу (відділенню) номер експертизи.

2. Дата та час надходження трупа до моргу.

3. Прізвище, ім’я та по батькові померлого.

4. Стать, дата народження (вік) та місце постійного проживання померлого.

5. Місце, звідки труп надійшов до моргу.

6. Ким надіслано труп до моргу і коли складено постанову про призначення експертизи.

7. Ким і коли виконано експертизу трупа.

8. Причина настання та рід смерті (відповідно до лікарського свідоцтва про смерть).

9. Перелік лабораторних досліджень, що були проведені, і дата отримання їхніх результатів.

10. Дата закінчення проведення експертизи.

11. Коли і кому надіслано або видано висновок експерта (акт) та розписку в отриманні.

12. Дата видачі лікарського свідоцтва про смерть і дата видачі трупа з моргу; номер свідоцтва про смерть, виданого районним відділом реєстрації актів громадського стану.

13. Прізвище, ім’я та по батькові особи, якій видано труп, номер його паспорта та місце проживання, а також місце поховання трупа.

Зміни трупа, що пов’язані з розвитком гниття, впливом інших чинників навколишнього середовища тощо, не можуть бути обґрунтуванням для відмови у прийнятті трупа до моргу та виконанні експертизи.

Трупи в морзі слід зберігати за умов, що перешкоджатимуть гниттю.

Дата добавления: 2014-11-20