У всіх випадках трупи з моргу видають обов’язково за наявності письмового дозволу прокуратури!!!

Видача трупів з моргу родичам та іншим особам, які уповноважені на поховання, здійснюється за наявності в них свідоцтва про смерть з районного відділу реєстрації актів громадського стану.

Один (перший) примірник висновку експерта із супровідним документом не пізніше ніж через 3 доби після отримання експертом результатів усіх лабораторних досліджень, що були проведені, направляють у встановленому порядку або передають під розписку в реєстраційному журналі особі, яка призначила експертизу. Другий примірник зберігають в бюро СМЕ.

Тривалість проведення експертизи не повинна перевищувати 1 міс.

Відразу після закінчення розтину експерт заповнює і підписує лікарське свідоцтво про смерть.

Порядок заповнення перерахованих документів регламентується відповідною інструкцією, затвердженою наказом № 6 Міністерства охорони здоров’я України від 17 січня 1995 року, і при визначенні нозологічних форм та причин смерті в них слід суворо дотримуватись Міжнародної статистичної класифікації хвороб, травм та причин смерті.

Підсумки висновку експерта складають після закінчення всіх досліджень, пов’язаних з експертизою трупа, відповідно до поставлених запитань. Нумерація відповідей повинна суворо відповідати нумерації запитань постанови. При цьому допускається об’єднання близьких за змістом запитань та зміна їх послідовності без зміни формулювання самого запитання.

У разі перевищення експертом місячного терміну виконання експертизи він повинен дати усне пояснення причин затримки начальнику бюро і направити про це письмове повідомлення особі, яка призначила експертизу.

Зберігання та видача трупів (частин трупа):

1. У моргах трупи повинні зберігатись у трупосховищах за умов, що перешкоджають гниттю (температура 0 ‒ +2 ºС).

2. Усі трупи, за винятком трупів невстановлених осіб і частин трупів, що розчленовані, як правило, не повинні зберігатися у морзі більш як 3 доби від часу дослідження.

Строки зберігання трупів невстановлених осіб не повинні перевищувати 10 діб, за винятком випадків, коли відсутні необхідні умови для зберігання (за такого стану треба керуватися положенням, що викладено в абзаці 1 пункту 1.2, та коли потрібне більш тривале зберігання, обумовлене потребами слідства).

Частини трупів, що розчленовані, зберігають до особливого розпорядження слідчих органів.

3. Застосування для зберігання трупів консервуючих речовин (бальзамування) дозволяється тільки за дозволом слідчих органів.

Бальзамування трупів осіб, які померли при підозрі на отруєння, категорично заборонено.

Частини трупів, що розчленовані, після дослідження слід зберігати у 10% формаліновому розчині або у рідині Ратнєвського в скляному або металевому посуді, який має бути опечатаний. Частини трупів від різних осіб зберігають окремо одна від одної. На посуді, в якому зберігаються згадані частини, повинні бути етикетки з відповідними позначками, а на кожну частину трупа прикріпляють бірку, на якій зазначено реєстраційний номер, анатомічну ділянку тіла, дату дослідження та інші розпізнавальні ознаки. Голову трупа треба розміщувати у розчині так, щоб запобігти деформації носа та вушних раковин.

4. Трупи осіб, які померли від гострозаразних та особливо небезпечних інфекцій, зберігають окремо від інших трупів.

5. Допуск родичів та інших осіб до трупосховища і до кімнати, де проводиться туалет та одягання трупа, крім випадків, коли представнику правоохоронних органів із означеними особами потрібно провести слідчі дії, забороняється.

У випадку, коли є відповідний дозвіл, до трупосховища можуть допускатися особи для проведення пізнавання трупа, особу якого не встановлено, або його одягу без представника органу дізнання чи слідства. Ці дії повинні проводитись обов’язково у супроводі співробітників моргу.

Трупи з моргу видають для поховання тільки в труні (або відповідно до національних звичаів), обмитими та одягненими. Всі дії, що пов’язані з видачею трупа, крім попередньої доставки труни, належать до посадових обов’язків санітарів моргу і виконуються ними безкоштовно.

Трупи осіб, які померли від гострозаразних захворювань ‒ висипного, черевного, поворотного тифу, дифтерії, дизентерії, скарлатини тощо, видають родичам та іншим особам, які уповноважені на поховання, у щільно забитій труні. На дно труни необхідно насипати дезінфекційні та всмоктувальні вологу речовини: торф, суху тирсу, хлорне вапно.

Трупи осіб, які померли від особливо небезпечних інфекцій, а саме: натуральної віспи, чуми, холери, сибірки тощо, для поховання не видаються. Порядок поховання у таких випадках регулюється спеціальними правилами Державної санітарно-епідеміологічної служби України.

У разі, якшо труп не було забрано з моргу протягом 3 діб після дослідження, завідуючий відділом СМЕ трупів або завідуючі міськими (міст обласного підпорядкування), районними (міжрайонних) відділеннями (надалі ‒ завідуючий моргом) зобов’язані письмово сповістити про це ОВС чи прокуратури для вжиття ними відповідних заходів.

Після закінчення означеного строку трупи осіб, що не були взяті для поховання, можуть бути передані для наукових чи навчальних цілей до відповідних установ або бути поховані за рахунок місцевих бюджетів з дотриманням усіх відповідних правил.

Передача трупів невстановлених осіб до наукових або навчальних установ, а також їхнє поховання чи кремація можуть бути здійснені лише за письмовим дозволом органів слідства.

Зберігання та видача носильних речей, документів, коштовностей, речових доказів та інших предметів, що були доставлені з трупом:

1. Одяг та взуття, що були доставлені з трупом, після проведення дослідження повинні бути у разі потреби продезінфіковані, просушені і відповідним чином позначені. Зберігати їх необхідно за кімнатної температури у спеціально пристосованих для цього приміщеннях або шафах у паперових чи матерчатих мішках.

2. Відповідальність за зберігання носильних речей покладається на одного із санітарів моргу.

Контроль за правильністю зберігання носильних речей здійснює завідуючий моргом.

3. Коштовності, документи, речові докази та інші предмети, що були доставлені з трупом або виявлені під час дослідження трупа і які можуть стати речовими доказами (про виявлення таких речей експерт зобов’язаний сповістити слідчі органи), зберігають в металевій шафі чи сейфі, що опечатують, у завідуючого моргом.

4. У випадках проведення слідчих дій з розслідування обставин та причин смерті (насильницька смерть) одяг, взуття, коштовності, документи та інші предмети, що були доставлені з трупом і не є речовими доказами, видають родичам та іншим особам, які уповноважені на поховання, разом з трупом тільки за наявності письмового дозволу слідчих органів.

У всіх інших випадках перелічені предмети видають з трупом з дозволу слідчих органів.

Носильні речі, коштовності та інші предмети, що були доставлені з трупом невстановленої особи, можуть бути передані або знищені лише за письмовим дозволом органів слідства та дізнання.

У всіх випадках у журналі реєстрації одягу, коштовностей, документів та інших предметів, що були доставлені з трупом, роблять відповідні записи.

5. Речові докази та предмети, що були виявлені під час дослідження трупа і які можуть стати речовими доказами, видають тільки за наявності письмового запита представникам слідчих органів, про що роблять відповідні записи в Журналі реєстрації одягу, коштовностей, документів та інших предметів, що були доставлені з трупом.

6. Носильні речі, що не були взяті з моргу протягом 1 міс з дня надходження трупа, можуть бути здані в доход державт або знищені у разі їхньої непридатності. Ці дії у випадках насильницької смерті та у разі належності речей трупу, особа якого не встановлена, мають проводитись тільки за письмовим дозволом слідчих органів, а в усіх інших випадках ‒ за дозволом завідуючого моргом.

Документи, коштовності та інші речі, що були доставлені з трупом і не є речовими доказами, після означеного терміну передають під розписку про отримання слідчим органам.

Питання для самоконтролю:

1. Яким документом регламентується констатація факту смерті?

2. Який порядок дій працівника ОВС у разі виявлення трупа за місцем проживання?

3. Який порядок дій працівника ОВС у разі виявлення трупа невідомої особи?

4. Трупи яких осіб підлягають обов’язковій СМЕ?

5. Який порядок огляду місця виявленя трупа?

6. Хто має проводити огляд трупа на місці виявлення?

7. Які питання ставлять у разі виявлення трупа з ознаками насильницької смерті чи за підозри на таку?

8. Який порядок направлення трупа в бюро СМЕ?

9. Який порядок видачі лікарського свідоцтва про смерть?

10. Який порядок видачі дозволу на поховання?

Дата добавления: 2014-11-20