Терміни та поняття. Узагальнюючи відомості про меркантилізм, можна охарактеризувати його як економічну теорію товарного типу

Узагальнюючи відомості про меркантилізм, можна охарактеризувати його як економічну теорію товарного типу, яка виходила з презумпції обмеженості світових ресурсів та можливості збагачення однієї країни виключно за рахунок іншої. Причому рівень багатства країни вимірювався золотом та сріблом.

Про вичерпання ідей первісного меркантилізму свідчило народження тих ідей, які відстоював У. Петті (1623—1687) — англійський економіст, родоначальник класичної буржуазної політекономії. Він першим висунув теорію трудової вартості та довів, що головним джерелом багатства є сфера виробництва.

Учення меркантилізму, прогресивне для свого часу, з’явилось як відлуння великого Відродження мистецтва у сфері науки та відобразило об’єктивну потребу в зростанні економічних знань, які б якісно відрізнялися від феодальних концепцій самозабезпечення. Але виходячи з презумпції обмеженості багатства монетаризм запропонував статичний погляд на світ. Міжнародну економічну діяльність він розглядав виключно як перерозподіл між країнами тих цінностей, що вже існують. Це відбувається відповідно до позитивного або негативного торговельного балансу, який автоматично збільшує багатство країни у вигляді припливу золота та срібла, або навпаки. Не дивно, що як найбільш важливу соціальну групу розглядали торговців.

Методологічно важливими та функціонально значущими і сьогодні, зокрема при формуванні моделі міжнародної економічної діяльності України, можна вважати дві базові меркантилістські рекомендації:

· прагнути до забезпечення позитивного торговельного балансу, збільшуючи експорт та зменшуючи імпорт за допомогою квот, тарифів та інших інструментів з метою збільшення внутрішніх виробництва та зайнятості, резервів та можливостей витрат;

· заборонити або суворо обмежити вивезення сировини та дозволити безмитний імпорт сировини, яка не видобувається всередині країни.

Ще один, третій, постулат монетаризму — заборона торгівлі колоній з третіми країнами, крім метрополії, яка у такий спосіб перетворює колонії на сировинні придатки та ринки збуту — зараз можна вважати неактуальним.

У сучасних умовах ідеологія меркантилізму частково відтворюється в агресивній збутовій політиці провідних ринкових країн із висококонкурентними виробничими потенціалами. Її інструментами, крім природних маркетингових стратегій на мікроекономічному рівні, є політика лібералізації міжнародної торгівлі, фінансових ринків. Для України це означає жорсткий тиск на вітчизняних експортерів, на уряд з метою обмеження вивезення товарів до певних країн або їх угруповань. Найпоширеніший засіб протидії вітчизняному експорту сьогодні — це антидемпінгові розслідування та санкції.

Щодо менш «вишукано-казуїстичних» методик, в основі яких лежать меркантилістські ідеї, то за умов сучасної лібералізації торговельних режимів простір застосування тарифно-нетарифних регуляторів постає дедалі обмеженішим.

Для розуміння того, яким чином має відбуватися формування практичної моделі міжнародної економічної діяльності сучасної держави, слід враховувати основні історичні наслідки застосування монетаристської доктрини, яка домінувала в економічній теорії протягом півтора сторіч. Світова торгівля стала об’єктом великої кількості штучних регуляторів, і головне — взаємних недружніх обмежень держав, а монетаризм став заважати капіталізму розвиватися. Так само і будь-яка держава, зокрема й Україна, в разі надмірно наполегливого наслідування його постулатам, може наразитися на дзеркальні обмежувальні дії з боку інших держав.

Висновок з цього такий: знання міжнародної економічної теорії,
як і теорії взагалі, потрібне для розуміння можливих наслідків тих
або інших акцій, а не для буквального наслідування певній системі постулатів.

Митне очищення — фінансові витрати та організаційно-адмініст­ративні процедури, які здійснюються продавцем або покупцем і пов’язані з проходженням товару через митницю країни експорту або імпорту. М.о. — це передусім оплата мита і всіх інших зборів, а також виконання й оплата всіх адміністративних дій, пов’язаних із проходженням товару через митницю та інформацією про це влади. Природною (хоча і не виключною) є ситуація, коли М.о. є обов’язком тієї сторони, яка постійно проживає (перебуває) на території країни, в якій відбувається таке очищення. Тобто експортер звичайно проводить митне очищення для експорту, а імпортер — для імпорту. Можливим є проведення такого очищення кимось іншим, хто має відповідний статус резидента та діє в інтересах певного контрагента.

Перевізник — будь-яка особа, яка на підставі договору перевезення бере на себе зобов’язання забезпечити самому або організувати перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським і внутрішньоконтинентальним водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.

Фрахт(freight) — 1) перевезення вантажу та пасажирів на судні згідно з умовами поставки (таке судно називається зафрахтованим). Термін Ф. застосовується і стосовно повітряних перевезень; 2) плата за перевезення вантажу та пасажирів на судні (літаку); оплата здійснюється за рейс або за обумовлений термін; 3) вантаж, який є об’єктом перевезень.

Арбітраж міжнародний — 1) один із способів розв’язання майнових спорів між різнонаціональними контрагентами за допомогою арбітра — третейського судді, якого сторони конфлікту обирають за взаємною згодою. Звернення до А.м. (зокрема, запис у контракті на можли­вість такого звернення) є добровільним, але рекомендованим національ­ними та міжнародними інститутами, які регулюють міжнародну торгівлю. Контрагенти вільні й у виборі арбітражної інстанції, але її рішення є для них обов’язковим; 2) третейський суд, який розглядає та розв’язує майнові спори (суперечки).

Форс-мажор (або обставини нездоланної сили) — це така ситуація, за якої виконання договірних зобов’язань хоча б одним з контрагентів є неможливим у повному обсязі або частково. Такими обставинами можуть бути стихійні лиха, пожежі, техногенні катастрофи, воєнні дії та ін.

Дата добавления: 2014-11-20