ОДЕСА 2012 1 страница

Тема 1 Логістика - інструмент ринкової економіки

1. Поняття і сутність логістики

2. Походження терміна, сучасні визначення логістики

3. Передумови, причини та етапи становлення логістики

4. Мета і завдання логістики

1.1. Поняття і сутність логістики

На сьогодні у закордонній і вітчизняній літературі немає єдиного визначення логістики. Багатоманітність визначень поняття логістики пов’язана насамперед з тим, що еволюціонувала сама концепція логістики, тому як саме визначення, так і об’єкти дослідження логістики змінювалися й уточнювалися з розвитком ринкових відносин.

Логістика доволі молода наука, тому трактування поняття логістики викликає істотні суперечності. Найбільш розповсюдженими є дві точки зору щодо етимології («правда, істина; етимон, справжнє, тобто первісне значення слова») поняття «логістика».

За однією із них термін «логістика» походить від грецького logistikos – обчислювати, міркувати, за другою – від французького loger. Однак зустрічаються й інші версії, зокрема, від древньогерманського laubja – склад, зберігання.

Історично склалися два принципово різних науково-практичних напрямки розвитку логістики – у військовій справі й у математиці. Друге трактування терміна "логістика" у значенні математичної логіки використовані в роботах знаменитого німецького математика Г. Лейбница (1646-1716). Це значення терміну було закріплено на філософському конгресі в Женеві в 1904 р. Як й інші методи прикладної математики (дослідження операцій, математична оптимізація, сітьові моделі й ін.), логістика поступово стала переходити з військової області до сфери господарської практики. У такий спосіб логістика одержала інший напрям розвитку – економічний. Сьогодні у підприємницькій діяльності та економічній і науковій літературі зарубіжні фахівці виділяють два принципових напрями у визначенні логістики. Один з них пов’язаний з функціональним підходом до руху товарів, тобто управління всіма операціями товароруху, які необхідно виконувати при поставці товарів від постачальника до споживача [13, с. 282]. Інший напрям характеризується більш широким підходом: крім управління товарорухом, він включає аналіз ринку постачальників і споживачів, координацію попиту та пропозиції на ринку товарів і послуг, а також здійснює гармонізацію інтересів учасників процесу руху товарів [13, с. 282]. Сьогодні у зарубіжній і вітчизняній літературі немає єдиного визначення логістики. Багатоманітність визначень поняття логістики пов'язана насамперед з тим, що еволюціонувала сама концепція логістики, тому як саме визначення, так і об'єкти дослідження логістики змінювалися й уточнювалися з розвитком ринкових відносин. Пропонується розглянути тлумачення поняття «логістика» у табл. 1.

Таблиця 1 Різні тлумачення поняття «логістика»

Визначення поняття «логістика»	автор
Логістика – наука про планування, організацію, управління, контроль і регулювання переміщення матеріальних та інформаційних потоків у просторі і в часі від їхнього первинного джерела до кінцевого споживача	Дибська В.В.
Логістика – наука про управління рухом ресурсів	Козловський В. А., Кобзєв В. В., Савруков Н. Т.
Логістика – це сукупність видів діяльності по управлінню потоками продукції, координації виробництва і ринків збуту при певному рівні послуг з мінімальними витратами	Heskett J. L.
Логістика – це мистецтво управління потоком матеріалів і продуктів від зовнішнього джерела до споживача	Magee J.F., Copacino W.C., Rosenfield D.B.
Логістика – наука управління матеріальними потоками від первинного джерела до кінцевого споживача із мінімальними витратами, пов’язаними з товарорухом та відповідним потоком інформації	Авторський колектив під керівництвом Анікина Б. А.
Логістика – це наукове учення про планування, управління і контроль потоків матеріалів, енергії та інформації в окремих видах підприємництва	Юнеман Р.
Логістика – міждисциплінарний науковий напрямок, безпосередньо пов'язаний з пошуком нових можливостей підвищення ефективності матеріальних потоків.	Сергеєв В.І.
Логістика – вдосконалення управління рухом матеріальних потоків від первинного джерела сировини до кінцевого споживача готової продукції і пов'язаних з ними інформаційних і фінансових потоків на основі системного підходу і економічних компромісів з метою досягнення сінергичного ефекту	Федоров Л.С.
Логістика – новий напрям науково-практичної діяльності, цільовою функцією якого є наскрізна організаційно-аналітична оптимізація економічних потокових процесів.	Колобов А.А.
Логістика – наука про планування, управління і контроль за рухом матеріальних і інформаційних потоків в будь-яких системах	Омельченко І.Н.
Логістика – наука про управління матеріальними, інформаційними і фінансовими потоками.	Тунаков А.П.
Логістика – це наука про оптимальне управління матеріальними, інформаційними та фінансовими потоками в економічних адаптивних системах із синергічними зв’язками.	Крикавський Є.В.
Логістика – наука про організацію спільної діяльності менеджерів різних підрозділів підприємства, а також групи підприємств по ефективному просуванню продукції по ланцюгу «закупівлі сировини - виробництво - збут - розподіл» на основі інтеграції і координації операцій, процедур і функцій, виконуваних в рамках даного процесу з метою мінімізації загальних витрат ресурсів	Міротін Л.Б.
Логістика – сукупність способів і методів ефективного управління товарними потоками із забезпеченням найменших витрат і високого рівня організації і здійснення процесів постачання, управління товарним ринком, виробництва і збуту, включаючи і післяпродажне обслуговування	П’єр Казабан
Мистецтво управління переміщенням військ як вдалині, так і поблизу від ворога, організація їх тилового забезпечення	Військовий енциклопедічний лексікон
Логістика – це перш за все визначене прогресивне мислення, методологія процесу крізної організації аналітичної оптимізації складних цілеспрямованих, зокрема слабоструктурованих систем, якими можна представляти будь-які організаційно-економічні, виробничо-комерційні, виробничо-господарські і інші подібного роду потоково-процесні види діяльності.	Семененко А.
Логістика – це процес управління і планування матеріальними, фінансовими і трудовими потоками, а також інформаційним потоком з метою прискорення фізичного розподілу і мінімізації загальних витрат при постачанні, виробництві і збуті товару.	Громовік Б. П.

На підставі таблиці 1 можна зробити висновок, що найбільшого поширення набули управлінські, економічні й оперативно-фінансові аспекти трактування логістики.

Також можна відмітити, що одна група авторів трактує поняття логістики як – напрям господарської діяльності, який полягає в управлінні матеріальними потоками в сферах виробництва.

Інша група авторів розглядає логістику як міждисциплінарний науковий напрям, безпосередньо пов'язаний з пошуком нових можливостей підвищення ефективності матеріальних потоків

Зарубіжні автори частіше трактують логістику як процес управління рухом і зберіганням сировини, компонентів готової продукції в господарському обігу з моменту сплати грошей постачальникам до моменту отримання грошей за доставку готової продукції споживачу.

Таким чином, можна зробити висновок, що більшість вчених зв'язує сутність логістики з виконанням функцій менеджменту матеріальних і інформаційних потоків від джерела сировини до місць споживання готової продукції.

Аналіз визначень логістики дає змогу окреслити такі загальні риси поняття логістики:

- часово-просторова трансформація предмета потоків;

- інтеграція функцій менеджменту логістичних процесів;

- супроводження потоків товарів потоками інформації;

- орієнтація на критерій ефекту і ринкової корисності, пов’язаної з реалізацією поставок, та критерій раціоналізації структури витрат.

1.2. Походження терміна, сучасні визначення логістики

Походження логістики

На сучасному етапі найбільш розповсюдженими є дві точки зору щодо терміну логістика. За однією із них термін “логістика” походить від грецького і означає: обчислювати, міркувати, за другою – від французького - постачати. Однак зустрічаються й інші версії, зокрема, від древньогерманського - склад, зберігання.

У Древній Греції так називали прикладну математику, у Римській імперії – діяльність із забезпечення військ провіантом і житлом, у Візантії – процес комплексного вирішення різноманітних проблем, пов’язаних із пересуванням і тиловим забезпеченням армії.

Так, візантійський імператор Леон VI (825—912 рр. н. е.) дав їй таке визначення: «Завдання логістики — сплачувати платню армії, належним чином озброювати та розподіляти її, постачати зброю і військове спорядження, своєчасно і достатньою мірою піклуватися про її потреби й відповідно готувати кожен акт військового походу, тобто підраховувати простір і час, робити правильний аналіз місцевості з точки зору пересування армії, а також визначати сили опору супротивника і згідно з цими функціями управляти й керувати, тобто розпоряджатися рухом і розподілом власних збройних сил».

У цілому, історично склалися два принципово різних науково-практичних напрямки розвитку логістики – у військовій справі й у математиці. Останній існує і до цього часу, де під логістикою розуміють математичну логіку. Цей термін був офіційно закріплений за математичною логікою в 1904 р. на Женевському філософському конгресі.

Все ж, логістика, що була застосована пізніше в економічній сфері, розвивалася як військова дисципліна і, на думку ряду західних учених, саме завдяки військовій справі виросла в науку. Творцем перших наукових праць з логістики прийнято вважати французького військового фахівця А. Жоміні (А.Г. Джаміні)(1779-1869 рр.), який визначив логістику як “практичне керівництво пересуванням військами”, і вперше в 1812 р. застосував цю науку на практиці при плануванні боєприпасів, продуктів харчування, квартирного забезпечення армії Наполеона.

У найбільш широких масштабах принципи і підходи логістики у військовій справі були реалізовані у роки Другої світової війни в сфері організації матеріально-технічного забезпечення американської армії та військ союзників, дислокованих у Європі.

Таким чином, військову логістику інтерпретували як сукупність засобів і способів, необхідних для доставки людей, техніки і боєприпасів до місця бойових дій, а також планування й організацію заходів щодо підготовки і здійснення пов’язаних з цим процесів.

Як і інші методи прикладної математики (дослідження операцій, математична оптимізація, сітьові моделі і т.д.) логістика після закінчення війни поступово стала переходити з військової області до сфери господарської практики.

Уперше на можливість використання положень військової логістики в економіці вказав у 1951 р. фахівець у сфері системного аналізу О. Моргенштерн, який зазначив, що існує абсолютна подібність між управлінням забезпеченням військ і управлінням матеріальними ресурсами у промисловості.

Таблиця 1.1. Періоди розвитку логістики

Період	Фаза	Роки	Межі компетенції
І."Філософський"	математичної логіки	до VIII ст.	• формалізація виконання розрахунків; • формалізація розподілу продуктів.
II."Військовий"	військової логістики	Від VIII ст.	• оптимізація просторово-часової локалізації військ.
III."Цивільний	фрагментарної логістики	60-ті рр. XX ст..	• фізична дистрибуція готових товарів;. • функціональна і фазова логістики.
часткової інтеграції	80-ті роки XX ст.	• логістика підприємства; • логістичні системи.
цілісної інтеграції	90-ті роки XX ст.	• логістичні ланцюги поставок

Сучасне тлумачення логістики

З позиції відповідності є досить популярною дефініція "7R" (від англ. Right — відповідний): зробити доступним відповідний продукт, у відповідній кількості та у відповідному стані, у відповідному місці, у відповідний час, відповідному клієнтові, з відповідними витратами (рис. 1.1).

у відповідній кількості	відповідному стані	відповідному місці
відповідний продукт	Схема визначення поняття „логістика” з позицій відповідності	відповідний час
з відповідними витратами	відповідному клієнтові

Узагальнюючи вище викладене, можна стверджувати, що існує три під-хода до визначення поняття "логістика".

Перший підхід (перша дефініція логіс­тики) - дії, завдяки яким відбувається планування, керування, реалізація, конт­ролювання та регулювання просторово-часової трансформації товарів.

Другий підхід (друга дефініція логістики) - логістика допоміжне управління плануванням, контролюванням і регулюванням у період споживання продукту.

Третій підхід (третя дефініція логістики) - логістика — процес коорди­нації нематеріальних дій для ефективного надання послуг щодо витрат і згід­но з вимогами клієнта.

Логістика - це наука про управління матеріальними потоками і супутні-ми потоками (інформаційними, фінансовими, сервісними та іншими) у логісти-чній системі.

1.3. Передумови, причини та етапи становлення логістики

Формування теорії логістики здійснювалось за рахунок поступового синтезу чотирьох концепцій:

- аналізу загальних витрат. Концепція аналізу загальних витрат (метод "TDC" — total distribution cost, "принцип однієї парасольки") включає всі витрати, обумовлені виконанням логістичних операцій. Було доведено, що в деяких випадках, зростання транспортних витрат при повітряних перевезеннях порівняно з наземним чи морським транспортом перекривається економією на інших елементах витрат (зберігання, навантаження, перевантаження та ін.), що веде до зниження загальних витрат;

- системного підходу. Реалізація концепції аналізу загальних витрат привела до розуміння того, що мета логістики може бути досягнута тільки в результаті використання концепції системного підходу. Підприємство починає розглядатися як виробнича система, що складається із певної кількості достатньо автономних підсистем, кожна з яких, в свою чергу, є системою (маркетинг, менеджмент, логістика, фінанси та ін. Взаємозв'язки між фазами матеріального потоку, з однієї сторони, і цільова спрямованність такого потоку, з іншої, обумовили створення логістичної системи. В її рамках забезпечується об'єднання та координація взаємопов'язаних фаз матеріального потоку, контролюються всі аспекти, що мають відношення до переміщення та зберігання матеріалів і продуктів у постачанні, виробництві, фізичному розподілі, вирішуються конфлікти, за рахунок чого досягається мета логістики.

покращення сервісу. Кожний різновид сервісу обладнання характеризується певним набором операцій, величиною витрат, стандартом якості. Концепція покращення сервісу стала потужним імпульсом розвитку та широкого розповсюдження концепції логістики. Вдосконалення логістичної системи стало досягатися за рахунок мінімізації загальних витрат і покращення сервісу обладнання.

уваги до каналів фізичного розподілу. З'явилися рекомендації щодо реорганізації структури управління підприємством. Виник новий підхід організаційного вдосконалення управління матеріальним потоком у сфері розподілу товарів — "управління фізичним розподілом" (physical distribution management).

Для підприємств, що випускають широкий асортимент виробів, обслуговують велику кількість територіально відокремлених споживачів і мають розвинуту розподільчу мережу, пріоритетом структурних змін вважалась фіксація зусиль на зниженні витрат, що виникають в каналах фізичного розподілу. Акцент пропонувалося зробити на зменшенні над-лишкових товарних запасів, використанні прогресивних видів тари, раці-ональному розміщенні фірмових магазинів, станцій технічного обслуго-вування, гарантійних майстерень, регіональних складських комплексів, виборі найкращих маршрутів руху і транспортних засобів. Це ставало важливим як з точки зору економізації поставок, так і для забезпечення високого стандарту якості сервісу.

У рамках відділу управління фізичним розподілом (physical distribu-tion management department), – новий інтегрований підрозділ, – мислювалося об'єднати операції, пов'язані з рухом і зберіганням товарно-матеріальних цінностей, які виконуються в "економічному просторі" між зберіганням готової продукції на території підприємства і сферою споживання.

В останні роки серед західних фахівців у сфері логістики домінує точка зору про те, що в сучасних умовах виробництва удосконалення управління матеріального потоку з орієнтацією тільки на мінімізацію витрат вже не відповідає нагальним потребам. На думку фахівців, управління матеріальним потоком стає оптимальним лише тоді, коли воно базується на логістичній концепції, що тісно пов'язана з активною ринковою стратегією. Таким чином, логістика має бути направлена перш за все на споживача, намагаючись максимально задовольнити його попит [4, с. 6 ].

Логістика є досить молодою наукою, однак вона вже пройшла певний історичний шлях розвитку. Існує декілька підходів до виділення історичних етапів розвитку теорії логістики. У спеціальній літературі можна зустріти різноманітні думки відносно етапів розвитку теорії логістики. Одні виділяють три періоди, другі – чотири, треті – п'ять. При цьому кожний етап характеризується відповідними концептуальними підходами формування систем товароруху. Розглянемо один з підходів [1, 3], який складається з чотирьох періодів становлення логістики (табл.2).

1.4. Мета і завдання логістики

Головна ідея логістики - організація у рамках єдиного потокового процесу переміщення матеріалів та інформації вздовж всього ланцюга від постачальника до споживача. Принципи логістичного підходу вимагають інтеграції матеріально-технічного забезпечення, виробництва, транспорту, збуту і передачі інформації про пересування товарно-матеріальних цінностей у єдину систему, що повинно підвищити ефективність роботи у кожній із цих сфер і міжгалузеву ефективність.

Таким чином, мета логістики – це оптимізація циклу відтворення шляхом комплексного, орієнтованого на потребу, формування потоку матеріалів та інформації у виробництві та розподілі продукції. Відомі дослідники у сфері логістики бачать мету логістики “в оптимізації пропозиції продукції компанією таким чином, щоб ця продукція знайшла свого споживача в найбільш вигідних щодо загальної рентабельності умовах”.

Таблиця 2 Періоди становлення логістики як науки

Найчастіше мету логістичної діяльності пов’язують з виконанням так званих правил логістики. Найбільш розповсюдженим підходом є виділення “шести правил логістики”, так званого логістичного міксу (за аналогією з маркетинговим міксом) чи комплексу логістики.

- продукт-потрібний продукт;

- кількість-у необхідній кількості;

- якість-необхідної якості;

- час-необхідно доставити у потрібний час;

- місце-у потрібне місце;

- витрати – з мінімальними витратами.

Головна мета логістики конкретизується в її завданнях, які за ступенем значимості розділяють на три групи:

- глобальні;

- загальні;

- часткові (локальні).

Основним практичним завданням логістики є забезпечення спожи-вачанеобхідними товарами в необхідній кількості в потрібний час в потрібне місце з мінімальними витратами, що виникають з рухом та зберіганням матеріалів і товарів, при потрібній якості обслуговування певних споживачів

Об'єкти логістичного управління на підприємстві:

1) оптимізація фізичного переміщення майна;

2) вдосконалення інформаційних процесів і процесів прийняття рішень;

3) утримання оптимальних майнових запасів;

4) синхронізація інфраструктури логістичних процесів;

5) оптимізація витрат логістичних процесів.

Логістика за своєю сутністю в процесі управління господарською діяльністю виконує інтеграційні функції. Тому незалежно від виду логістичної системи до її глобальних завдань відносять:

- створення комплексних інтегрованих систем матеріальних, інформаційних, а якщо можливо, й інших потоків;

- стратегічне узгодження, планування і контроль за використанням логістичних потужностей сфер виробництва й обігу;

- постійне вдосконалювання логістичної концепції в рамках обраної стратегії в ринковому середовищі;

- досягнення високої системної гнучкості шляхом швидкого реагування на зміни зовнішніх і внутрішніх умов функціонування.

Вирішення глобальних завдань не може бути реалізоване без постановки і вирішення загальних завдань. Умовою життєздатності логістичних систем усіх видів є розв’язання таких загальних завдань:

- здійснення наскрізного контролю за потоковими процесами в логістичних системах;

- розробка та удосконалювання способів управління матеріальними потоками;

- багатоваріантне прогнозування обсягів виробництва, перевезень, запасів і т.д.;

- виявлення незбалансованості між потребами виробництва і можливостями матеріально-технічного забезпечення, а також потребами у логістичних послугах під час збуту і можливостями логістичної системи;

- стандартизація вимог до якості логістичних послуг і окремих операцій;

- раціональне формування господарських зв’язків;

- виявлення центрів виникнення втрат часу, матеріальних, трудових і грошових ресурсів;

- оптимізація технічної та технологічної структури транспортно-складських комплексів;

- визначення стратегії та технології фізичного переміщення матеріальних ресурсів, напівфабрикатів, готової продукції;

- формалізація актуалізованих (поточних оперативних) логістичних цілей і параметрів функціонування логістичної системи.

Часткові завдання в логістиці мають локальний характер. Вони більш динамічні та різноманітні:

- оптимізація запасів усіх видів і на всіх етапах товароруху;

- максимальне скорочення часу зберігання продукції;

- скорочення часу перевезень;

- швидка реакція на вимоги споживачів;

- підвищення готовності до постачань;

- зниження витрат у всіх ланках логістичного ланцюга;

- раціональний розподіл транспортних засобів;

- гарантування якісного після продажного обслуговування;

- підтримка постійної готовності до прийому, обробки і видачі інформації;

- послідовність і поетапність просування через трансформаційні об’єкти і т.д.

Характеристика логістичних завдань відповідно об’єктів логістичного управління наведена на табл. 1.2-1.6.

Таблиця 1.2. Сутність логістичних завдань при оптимізації фізичних потоків майна
опрацювання нової стратегії для розвитку підприємства - логістичної стратегії через побудову логістичних ланцюгів	маркетинго-во-логістичне управління, що уможливлює вибір погоджених зі споживачем сировини та пакувань	комп’ютерна імітація, модельне експериментування, що сприяє вибору оптимальних розв'язань	інтеграція дій, пов'язаних з логістичними процесами, через модернізацію організаційних структур	охоплення цілих логістичних ланцюгів операційними дослідженнями з метою ком­плексної багатокритеріальної оптимізації	цілісне управління потоками матеріалів і товарів, що дозволяє оптимізувати їх фізичне переміщення

Таблиця 1.3. Сутність логістичних завдань при вдосконаленні інформаційних процесів і процесів прийняття рішень
впровадження інформаційних технологій, що відкриває нові можливості у сфері підтримки управління	розвиток нових технологій виробництва, транспортування з комп'ютерною підтримкою	автоматична ідентифікація з допомогою штрих-кодів, що збільшує достовірність інформації про переміщення майна	електронний обмін даними, що дає змогу впровадити без паперові системи обліку	аналіз торгівельних замовлень і нові форми їх опрацювання

Таблиця 1.4. Сутність логістичних завдань при утриманні оптимальних майнових запасів
синхронізація транспорту з системою запасів, що дозволяє визначати оптимальну партію доставки та частоту	використання сучасних концепцій управління (JIT, МRР, МRРІІ, DRР, DRРІІ), що вдосконалює техніку управління запасами з метою їх оптимізації	забезпечення вчасності доставки при підвищеному рівні якості заявлених послуг, що призводить до оптимізації величини запасів та зменшення складських витрат	гарантування якості логістичних послуг, що забезпечить конкурентність продуктів підприємства порівняно з іншими учасниками ринку

Таблиця 1.5. Сутність логістичних завдань при синхронізації інфраструктури логістичних процесів
координація замовлень отримувачів з транспортними маніпуляціями, складськими та пакувальними діями завдяки прогнозуванню попиту, плануванню потреб матеріалів та реалізації поставок	синхронізація роботи зовнішнього внутрішнього транспорту з урахуванням перевантаження та умов складування	координація вибору джерел закупівлі, програмування та планування матеріальних потреб і управління запасами	підбір системи автоматичної ідентифікації та виду упаковки відповідно ідентифікаційних вимог логістичного ланцюга	пристосування інформаційних процесів до умов формування, зберігання та трансформації інформації для встановлення матеріальних потреб

Таблиця 1.6. Сутність логістичних завдань при оптимізації витрат логістичних процесів
факторний аналіз та оцінка витрат стосовно логістичної інфраструктури	скорочення часу реалізації транспортних послуг	зменшення запасів та відповідних їм складських витрат	застосування методів АВС-ХУZ для групування матеріалів і товарів	впровадження методу контролінгу в сфері витрат завдяки комп'ютерній підтримці	відповідне використання часу і простору, що зменшує витрати	прямування до послуг логістичних по-слугонадавачів	впровадження комплексного рахунку витрат в розбудовуваних логістичних ланцюгах

Практична реалізація методології логістики виражається через її функціональні важелі.

З концептуальних позицій можна виділити такі функції логістики.

Системоутворююча функція. Логістика є системою ефективних технологій забезпечення процесу управління ресурсами. У вузькому значенні слова логістика утворює систему управління товарорухом (формування господарських зв’язків, організація пересування продукції через місця складування, формування і регулювання запасів продукції, розвиток і організація складського господарства).

Інтегруюча функція. Логістика забезпечує синхронізацію процесів збуту, зберігання і доставки продукції з орієнтацією їх на ринок засобів виробництва і надання посередницьких послуг споживачам. Вона забезпечує узгодження інтересів логістичних посередників у логістичній системі. Логістика дозволяє здійснити перехід від часткових завдань до загальної оптимізації.

Регулююча функція. Логістичне управління матеріальними і супутніми потоками спрямоване на економію всіх видів ресурсів, скорочення витрат живої й упредметненої праці на стику різних організаційно-економічних рівнів і галузей. В широкому значенні управлінський вплив полягає в підтримці відповідності поведінки частини логістичної системи інтересами цілого. Чим вищий ресурсний потенціал будь-якої підсистеми, тим більше вона у своїй діяльності повинна орієнтуватися на стратегію логістичної системи. В іншому випадку за умови припинення підсистемою визначеного, наперед заданого рівня автономності може виникнути небезпека руйнування самої системи.

Дата добавления: 2014-11-20