Дифтонги i диграфи

Вимова голосних

Звуки поділяються на голосні (vocāles) і приголосні (consonantes). У латинській мові є 12 голосних звуків: шість довгих [ā, ē, ī, ō, ū, yˉ ] та шість коротких [ă, ĕ, ĭ, ŏ, ŭ, ў], які відповідають шістьом буквам a, e, i, o, u, y. Для позначення довготи і короткості прийнято надрядкові знаки: ˉ (знак довготи), ˘ (знак короткості). За свідченням римських граматиків, на вимову довгого голосного потрібно вдвоє більше часу, ніж для короткого.

а – вимовляється вiдкрито, як український [a]:

arma [арма] – зброя

acĭdum [ацiдум] – кислота

е – вимовляється твердо, як український [е]:

ego [еґ о] – я

erudītus [ерудiтус] – освічений

i – позначає голосний звук [і] та приголосний звук [й]:

для позначення голосного вимовляється, як український [i]:

ignis [iґнiс] – вогонь,

для позначення приголосного вимовляється, як український [й] у двох випадках:

а) на початку слова або складу перед голосним:

ianua [йануа] – дверi

iniuria [iнюрiа] – несправедливiсть

coniunctio [кон’юнкцiо] – сполучник

б) у серединi слова мiж двома голосними:

maior [майор] – бiльший

maiālis [маялiс] – травневий

о – вимовляється, як український [о]:

orīgo [орiґо] – походження

ortus [ортус] – схiд

u – вимовляється, як український [у]:

urbs [урбс] – мiсто

unus [унус] – один

у – вимовляється, як український [i] i вживається у словах грецького походження:

pyrămis [пiрамiс] – пiрамiда

synthĕsis [синтезіс] – набiр, комплекс, синтез.

Сполучення двох голосних, якi вимовляються одним звуком, називається диграфом, а одним складом – дифтонгом. У латинськiй мовi є три дифтонги: au, eu, ei.

Дифтонг au вимовляється, як [aв]:

aurum [аврум] – золото

Aurōra [Аврора] – Аврора, ранкова зоря

Дифтонг eu вимовляються, як [eв]:

Eurōpa [Европа] – Европа (Європа)

pleura [плеура] – плевра

Дифтонг ei вимовляється, як [ей]:

hei [гей] – гей!

Диграфи

Диграф ae означає звук [e]:

aes [ec] – мiдь

aether [етер] – етер (ефiр)

Диграф oe вимовляється, як український [е]:

oeconomia [економiя] – правильне ведення господарства

oenomēlum [еномелюм] – вино з медом.

Примiтка.

1. Якщо ae i oeвимовляються окремо, то над голосним еставиться двi крапки aë, oë,або риска – aē, oē: aēna [аена] – мiдний чан aēneus [аенеус] – мiдний aër [аер] – повiтря aloē [алое] – алоє diploë [дiплое] – губка. 2. У словах, якi закiнчуються на-eus, -eum, сполучення -eu-не є дифтонгом, оскільки воно розбивається на склади: vit-re-us – скляний o-le-um – олiя.

Дата добавления: 2014-11-20