Латинські прислів’я та вислови 1 страница

XVI. CAIUS IULIUS CAESAR

Caesar, postquam quinque annis in Italia, Graecia, Asia, Afrĭca, Hispania omnes adversarios prostrāvit, principātum totīus imperii Romāni obtinuit. Tum se clementem praestĭtit erga omnes, quibuscum antea ei pugnandum fuĕrat. Nemo vinctus, nemo supplicio multātus est, sed beneficiis et munerĭbus omnes sibi devincīre voluit. Multis praeterea et optĭmis legĭbus rem publĭcam tot bellis paene exhaustam sanāvit plurimosque reppĕrit ad auxiliandum parātos. Ipse ius severissĭme dicēbat et sanxit, uti poenae facinŏrum augerentur. Divĭtes nimis luxuriōse vivĕre vetuit, paupĕres iuvit. Cum vastitātem Italiae periculōsam rei publĭcae esse sensisset, magnam partem plebis in agros coloniasque deduxit. Ităque plerīque consentiēbant nemĭnem umquam tantopĕre rei publĭcae profuisse.

Tamen evēnit, ut anno quadragesĭmo quarto contra Caesărem coniuratio fiĕret sexaginta nobilium, cuīus princĭpes erant M.Brutus et C.Casius. Qui a cetĕris dissentientes Caesărem regnum appetĕre dicēbant. Inter coniurātos convēnit, uti Caesar in curia Pompei interficerētur. Eo enim Caesar Idĭbus Martiis, quamquam pericŭlum imminēre comperĕrat, sese contŭlit, ut senātum habēret. Ibi in sella sedentem coniurāti circumvenērunt et tam celerĭter perfodērunt.

Coniurāti autem imprudentiam suam paulo post ipsi aperuērunt. Nam quid faciendum esset, nesciēbant, atque universus fere popŭlus ab iis dissensit Ităque, priusquam Caesar sepelirētur, fugĕre coacti sunt.

Фразеологічний фонд латинської мови містить численні прислів’я та приказки, що увійшли до складу багатьох мов світу не тільки у перекладній формі, а й як прямі запозичення із збереженням графіки та орфографії, властивих мові-джерелу. Ці влучні й дотепні вислови нерідко образно узагальнюють багатовіковий суспільно-історичний досвід народу, його культурну і мовну самобутність. Латинські афоризми – це і своєрідні слушні поради, і філософські міркування та судження щодо людського буття. Вони виразно і лаконічно відображають основи світогляду народу, його непохитні моральні та етичні приписи. Сконденсована в прислів’ях і приказках народна мудрість передає безмежне розмаїття людських взаємин. Тому деякі з них заперечують одні одних, інколи у них відображено протилежні життєві ситуації або суперечливі погляди на них.

У щоденному спілкуванні ми намагаємося чітко і дотепно висловлювати свої думки, уживаючи слова, вислови і фразеологізми, що у сукупності становлять наш ідіолект. Як приємно, легко і цікаво спілкуватися з людиною, у якої багата й колоритна мова! Почувши лише декілька перших речень, ми вмить розпізнаємо високоерудовану, інтелектуально і духовно багату людину. Іноді ми навіть не зауважуємо, як мова і стиль співрозмовника, який дотепно та вміло вплітає у свою мовленнєву канву «золоті класичні скарби», захоплює нас, створює в нашій уяві адекватні ситуації, заставляє аналізувати, думати, хвилюватися. Звичайно, цього можна досягти, лише працюючи над своєю мовою, вникаючи у глибинний зміст кожного слова, зокрема прислів’їв та приказок, які припали до серця. В українській та інших слов’янських мовах чимало засвоєних (з латинської мови) скалькованих висловів не видаються запозиченнями, оскільки процес асиміляції на всіх рівнях мови відбувся у повному обсязі, спричинивши навіть виникнення паремічних варіантів, наприклад: лат. De gustibus et coloribus non est disputandum; укр. Про смаки не сперечаються; англ. Every man to his taste / There is no accounting for taste / Tastes differ; нім. Über (den) Geschmack lässt sich nicht streiten / Die Geschmäcke sind verschieden; фр. Des goûts et des couleurs il ne faut pas disputer; ісп. Sobre gustos, no hay nada escrito.

Чітку межу між прислів’ями та приказками провести важко. Прислів’я здебільшого виражені повним реченням, висловлюють окрему закінчену думку, судження і мають повчальний характер, тоді як приказки – це неповні речення, що містять лише натяк на якийсь висновок або судження і не мають чітко вираженого повчального значення. На увагу заслуговують відповідники латинських прислів’їв та висловів в інших мовах.

1. A capillo usque ad ungues. – Від волосся до пальців на ногах.

Укр.	Англ.	Нім.	Фр.	Ісп.
Від голови до ніг. З ніг до голови.	From head to foot. From head to toe.	Von Kopf bis Fuß. Vom Kopf bis zur Zehe.	De la tête aux pieds.	De pies a cabeza.

2. Ad praesens ova cras pullis sunt meliōra. – Краще яйця сьогодні, ніж курчата завтра.

Укр.	Англ.	Нім.	Фр.	Ісп.
Краще синиця у жмені, ніж журавель в небі.	A bird in the hand is worth two in the bush.	Der Spatz in der Hand ist besser als die Taube auf dem Dach	Le moineau à la main vaut mieux que la grue qui vole.	Más vale pájaro en la mano que buitre volando.

3. Aetas senīlis mala merx. – Старість – погана штука.

Укр.	Англ.	Нім.	Фр.	Ісп.
Старість – не радість.	The feet are slow when the head wears snow. Age steals away all things, even the mind.	Alter ist ein schweres Malter. Das Alter ist eine schwere Last.	La vieillesse est un pesant fardeau.	La vejez es una enfermedad grave.

4. Amantes – amentes. – Коханці – шаленці. / Закохані – шалені.

Укр.	Англ.	Нім.	Фр.	Ісп.
Любов відбирає розум.	Love and reason do not go together. Love and ambition admit no fellowship. Affection binds reason.	Liebe und Verstand gehn selten Hand in Hand.	L’amour et la raison ne font pas bon ménage.	Enamorado y loco, lo uno es lo otro.

5. Amor caecus. – Любов сліпа.

Укр.	Англ.	Нім.	Фр.	Ісп.
Любов сліпа.	Love is blind. Love makes a good eye squint.	Die Liebe ist blind. Liebe macht blind.	L’amour est aveugle.	El amor es ciego, y el matrimonio lo cura.

6. Amīcus optĭma vitae possessio. – Приятель – найкращий скарб у житті.

Укр.	Англ.	Нім.	Фр.	Ісп.
Вірний приятель – найбільший скарб.	A friend is need is a friend indeed. They are rich who have true friends.	Ein treuer Freund ist ein großer Schatz.	Mieux vaut un ami en voie que denier en courroie.	Amigo cabal, tesoro ideal.

7. Anĭmos labor nutrit. – Праця – пожива душі.

Укр.	Англ.	Нім.	Фр.	Ісп.
Праця людину годує, лінивість марнує.	An idle brain is the devil’s workshop. No pains, no gains, no sweat, no sweet. Work is not dis- grace, the digrace is idleness.	Arbeit gibt Brot, Faulheit bringt Not. Arbeit bringt Brot, Faulheit Hungersnot.	Il faut travailler qui veut manger.	Si el ocio te causa tedio, el trabajo es buen remedio.

8. Ars longa, vita brevis. – Мистецтво довге, вік короткий.

Укр.	Англ.	Нім.	Фр.	Ісп.
Мистецтво довге, вік короткий. Життя коротке та безмежна штука І незглибиме творче ремесло. (Франко)	Art is long, life is short.	Die Kunst ist lang, und kurz ist unser Leben.	L’art est long, la vie est courte.	De lunes a martes, pocos se llevan las artes.

9. Aquam in mortario tundĕre. – Товкти воду в ступі.

Укр.	Англ.	Нім.	Фр.	Ісп.
Товкти воду в ступі.	To draw water in a sieve. To mill the wind.	Leeres Stroh dreschen.	Battre l’eau avec un bâton.	Azotar el aire.

10. Aquam turbāre dedĕcet, ne pura tibi desit. – Не годиться каламутити воду, щоб тобі не забракло чистої.

Укр.	Англ.	Нім.	Фр.	Ісп.
Не плюй у криницю, пригодиться води напиться.	Never cast dirt into that fountain of which you have sometimes drunk.	Spuck’ nicht in den Brunnen, wenn du noch daraus trinken musst.	Il ne faut pas dire: Fontaine, je boirai de ton eau.	Nadie diga "de esta agua no beberé".

11. Aquĭlam volāre doces. – Учиш орла літати.

Укр.	Англ.	Нім.	Фр.	Ісп.
Не вчи рибу плавати.	Never offer to teach fish to swim.	Die Fische schwimmen und die Tauben fliegen lehren.	Apprendre aux poissons à nager.	No le enseñes nadar al pez.

12. Audi multa, loquĕre pauca. – Слухай багато, говори мало.

Укр.	Англ.	Нім.	Фр.	Ісп.
Говори мало, слухай багато, а думай ще більше.	Be swift to hear, slow to speak.	Rede wenig, höre viel.	La parole est d’argent, le silence est d’or.	Oye primero, habla postrero.

13. Aurea mediocrĭtas. – Золота середина.

Укр.	Англ.	Нім.	Фр.	Ісп.
Золота середина.	The golden mean.	Der Mittelweg ist der beste. Die goldene Mitte.	Juste milieu.	Un ten con ten, todo está bien.

14. Barba non facit philosophum. – Борода не робить людини філософом.

Укр.	Англ.	Нім.	Фр.	Ісп.
Бородатий ще не мудрець.	A big head and little wit.	Nicht jeder, der einen Bart trägt, ist ein Philosoph.	La barbe ne fait pas l’homme.	La barba no hace al sabio.

15. Bona valetūdo melior est quam maxĭmae divitiae. – Добре здоров’я краще за найбільше багатство.

Укр.	Англ.	Нім.	Фр.	Ісп.
Здоров’я не купиш ні за які гроші.	The first wealth is health. Health is great riches.	Gesundheit ist der größte Reichtum.	Santé passe richesse.	Entre salud y dinero, salud primero.

16. Caelum digĭto attingĕre. – Торкнутися пальцем неба.

Укр.	Англ.	Нім.	Фр.	Ісп.
Пальцем в небо.	To find a mare’s nest.	Er traf genau das Himmelblau.	Se fourrer le doigt dans l’œil.	Tocar el violón.

17. Charta non erubescit. – Папір не червоніє із сорому.

Укр.	Англ.	Нім.	Фр.	Ісп.
Папір усе витримає.	Pens may blot, but they cannot blush.	Papier ist geduldig.	Le papier souffre tout et ne rougit de rien.	La carta no tiene empacho.

18. Contra torrentem brachia dirigĕre. – Проти течії скеровувати щогли. / Проти хвиль плисти. (Франко)

Укр.	Англ.	Нім.	Фр.	Ісп.
Плисти проти течії.	To go (або row, strive, swim) against the stream	Gegen / wider den Strom schwimmen.	Nager à contre courant.	No es de hombre prudente nadar contra la corriente.

19. Contra vim mortis non est medicāmen in hortis. – Проти сили смерті немає ліків у городах.

Укр.	Англ.	Нім.	Фр.	Ісп.
Від смерті ліків нема. Немає зілля проти смерті.	Every bullet has its billet. Death takes no bribes.	Gegen den Tod ist kein Kraut gewachsen.	Il y a remède à tout, hors la mort.	En mal de muerte, no hay médico que acierte.

20. Cribro aquam haurīre. – Решетом воду черпати.

Укр.	Англ.	Нім.	Фр.	Ісп.
Переливати з пустого в порожнє.	To draw water in a sieve.	Wasser mit einem Sieb schöpfen.	Parler pour ne rien dire.	Agua en cesto se acaba presto.

21. Cui dolet, memĭnit. – Що кому болить, той про те пам’ятає.

Укр.	Англ.	Нім.	Фр.	Ісп.
У кого що болить, той про те й говорить.	The tongue ever turns to the aching tooth.	Was einem schmerzt, davon spricht man.	À chacun son fardeau pèse.	Cada uno lleva la lengua al lado donde le duele la muela.

22. Dare verba in ventos. – Давати слова на вітер.

Укр.	Англ.	Нім.	Фр.	Ісп.
Кидати слова на вітер.	A word spoken is an arrow let fly.	Worte in den Wind streuen. In den Wind reden/ sprechen.	La parole sème au vent.	Gastar palabras en balde.

23. De gustĭbus et colorĭbus non est disputandum. – Про смаки і кольори не треба сперечатись.

Укр.	Англ.	Нім.	Фр.	Ісп.
На колір і смак товариш не всяк. Про смаки не сперечаються.	Every man to his taste. There is no accounting for tastes. Tastes differ.	Über Geschmack lässt sich nicht streiten.	Des goûts et des couleurs il ne faut pas disputer.	Sobre gustos, no hay nada escrito.

24. De mortuis aut bene, aut nihil. – Про мертвих – або добре, або нічого.

Укр.	Англ.	Нім.	Фр.	Ісп.
Про мертвих – або добре, або нічого	Speak nothing but good of the dead.	Von Toten soll man nur Gutes reden.	Il ne faut pas remeur la cendre des morts.	Ninguno sea loado hasta despuès de enterrado.

25. De nihĭlo nihil. – З нічого нічого й не виникає (Лукрецій).

Укр.	Англ.	Нім.	Фр.	Ісп.
З нічого й не буде нічого.	Nothing comes – (will come) from (of) nothing.	Von Nichts kommt nichts. Aus Nichts wird nichts.	Rien ne vient de rien.	De nada nada se hace.

26. Diabŏlus non est tam ater, ac pingĭtur. – Не такий страшний чорт, як його малюють.

Укр.	Англ.	Нім.	Фр.	Ісп.
Не такий страшний чорт, як його малюють.	The devil is not so black as he is painted.	Der Teufel ist nicht so schwarz, wie man ihn malt.	Le diable n’est pas si noir qu’on le fait.	No sabe lo que es descanso quien no sabe lo que es trabajo.

27. Dictum factum. – Сказано – зроблено.

Укр.	Англ.	Нім.	Фр.	Ісп.
Сказано – зроблено.	So said, so done.	Gesagt - getan.	Aussitôt dit, aussitôt fait.	Dicho y hecho

28. Dimidium facti est coepisse. – Початок – половина зробленого.

Укр.	Англ.	Нім.	Фр.	Ісп.
Добрий початок – половина справи.	A good beginning is half the battle.	Guter Anfang ist halbe Arbeit.	A moitié fait qui commence bien.	Obra empezada, Medio acabada.

29. Dirumpit saccum sus, postquam grana comēdit. – Розриває мішок свиня, коли з’їсть зерно.

Укр.	Англ.	Нім.	Фр.	Ісп.
Пусти свиню під стіл, вона лізе на стіл.	Give him an inch and he’ll take an ell (a yard, a mile). Set a beggar on a horseback, and he’ll ride a gallop.	Gib dem Teufel einen Finger und er greift nach der ganzen Hand.	Laissez leur prendre un pied chez vous, il en auront bientôt pris quatre.	Al villano, dale el pie y se tomará la mano.

30. Divitiae virum faciunt. – Багатство робить чоловіка.

Укр.	Англ.	Нім.	Фр.	Ісп.
Гроші роблять людину.	A man without money is a bow without an arrow. A full purse makes a man speak.	Geld macht den Mann.	L’argent fait tout; L’argent n’a point de maître.	El dinero hace al hombre entero.

31. Domus propria – domus optĭma. – Власний дім – найкращий дім.

Укр.	Англ.	Нім.	Фр.	Ісп.
У гостях добре, удома краще.	East or West, home is best. There is no place like home.	Man reist nach Osten, man reist nach Westen, aber zu Hause ist es am besten.	On n’est nulle part aussi bien que chez soi.	Casa mía, casa mía, por requena que tu seas, me pareces una abadia.

32. Dulcia non novit, qui non gustāvit amāra. – Той не пізнав солодкого, хто не спробував гіркого.

Укр.	Англ.	Нім.	Фр.	Ісп.
Без гіркого й солодке – не солодке.	He who has never tasted bitter does not know what is sweet.	Was nicht sauer wird, das wird auch nicht süß.	La patience est amère, mais son fruit est doux.	No sabe lo que es descanso quien no sabe lo que es trabajo.

33. Dum ferrum candet, tundendum est. – Слід кувати залізо, поки тепле.

Укр.	Англ.	Нім.	Фр.	Ісп.
Куй залізо, поки гаряче (тепле).	Strike while the iron is hot.	Schmiede das Eisen, solange es heiß ist.	Il faut battre le fer pendent qu’il est chaud.	A hierro candente batir de repente.

34. Duo pariĕtes de eādem fidelia dealbāre. – Білити дві стіни з того самого вапняного горщика.

Укр.	Англ.	Нім.	Фр.	Ісп.
Одним махом двох зайців вбити.	To kill two birds with one stone.	Zwei Fliegen mit einer Klappe schla-gen.	Faire d’une pierre deux coups.	Matar dos pájaros de un tiro

35. Duos qui lepŏres sequĭtur, neutrum capit. – Хто за двома зайцями поженеться, жодного не впіймає.

Укр.	Англ.	Нім.	Фр.	Ісп.
За двома зайцями бігти – ні одного не впіймати.	If you run after two hares, you will catch neither. (Dogs that put up many hares kill none).	Wer zwei Hasen hetzt, fängt keinen.	Il ne faut pas courir deux lièvres à la fois.	Galgo que va tras dos liebres, sin ninguna vuelve.

36. E cantu dignoscĭtur avis. – Птаха пізнають за співом.

Укр.	Англ.	Нім.	Фр.	Ісп.
Пізнати пта­ха за співом, а людину за розмовою.	A bird may be known by its song.	Den Vogel kennt man am Gesang.	Au chant on reconnait l’oiseau.	Por la facha y por el traje, se conoce al personaje.

37. Eiusdem farīnae. – З того самого борошна.

Укр.	Англ.	Нім.	Фр.	Ісп.
З одного тіста.	We are all in the same mould.	Aus dem selben Mehl. Aus dem gleichen Holz geschnitzt sein.	Pétri de la même argile.	De la misma cepa.

38. Equi donāti dentes non inspiciuntur. – Дарованому коневі в зуби не заглядають.

Укр.	Англ.	Нім.	Фр.	Ісп.
Дарованому коневі в зуби не заглядають.	Never look a gift (given) horse in the mouth.	Einem geschenkten Gaul sieht / schaut / guckt man nicht ins Maul.	A cheval donné on ne regarde pas la bride.	A caballo regalado no le mires el dentado.

39. Errāre humānum est. – Помилятися властиво будь-якій людині.

Укр.	Англ.	Нім.	Фр.	Ісп.
Людина помиляється.	He is lifeless that is faultless. He who makes no mistakes, makes nothing. To err is human.	Irren ist menschlich.	Se tromper est humain.	El que tiene boca, se equivoca.

40. Errat interdum quadrŭpes. – Інколи спотикається чотириногий.

Укр.	Англ.	Нім.	Фр.	Ісп.
Кінь на чотирьох (ногах), та й то спотикається.	A horse stumbles that has four legs.	Es strauchelt auch ein Pferd und hat doch vier Beine.	Il n’y a si bon cheval qui ne bronche.	Quien tiene pies, de cuando en cuando da traspiés.

41. Et semel emissum volat irrevocabĭle verbum. – І один раз сказане слово відлітає безповоротно (Горацій, Гомер).

Укр.	Англ.	Нім.	Фр.	Ісп.
Слово – не горобець, вилeтить – не впіймаєш.	A word spoken is past recalling.	Eine abgefeuerte Kugel kannst du nicht wieder einfangen.	Parole jetée prend sa volée.	Palabra suelta no tiene vuelta.

42. Excitāre fluctus in simpŭlo. – Робити бурю в ополонику.

Укр.	Англ.	Нім.	Фр.	Ісп.
Буря у склянці води.	A storm in a teacup. А tem­pest in a teapot.	Ein Sturm im Wasserglas.	Une tempête dans un verre d’eau.	Tempestad en un vaso de agua.

43. Ex malis eligĕre minĭma. – З бід вибирати найменшу.

Укр.	Англ.	Нім.	Фр.	Ісп.
З двох бід вибирають меншу.	Of two evils choose the least.	Von zwei Übeln das kleine wählen.	De deux maux il faut choisir le moindre.	Del mal, el menor.

44. Faber est suae quisque fortūnae. – Кожен є ковалем своєї долі (Аппій Клавдій).

Укр.	Англ.	Нім.	Фр.	Ісп.
Кожна людина – коваль своєї долі.	Every man is the architect of his own actions.	Jeder ist seines Glückes Schmied.	Chacun est artisan de sa fortune.	Viene ventura a hombre que la procura.

45. Facĭle dictu, difficĭle factu. – Легко сказати, важко зробити.

Укр.	Англ.	Нім.	Фр.	Ісп.
Легко говорити – не легко робити.	Easier said than done.	Es ist leichter versprochen als gehalten.	Du dire au fait, il y a long trait.	Del dicho al hecho, hay mucho trecho.

46. Fames est optĭmus coquus. – Голод – найкращий кухар.

Укр.	Англ.	Нім.	Фр.	Ісп.
Голод – найкращий кухар.	Hunger finds no fault with the cook.	Hunger ist der beste Koch.	L’appétit est le meilleur cuisinier. (Qui a faim, mange tout pain.)	El hambre aguza el ingenio.

47. Festīna lente! – Поспішай повільно!

Укр.	Англ.	Нім.	Фр.	Ісп.
Поспішиш – людей насмішиш.	Haste makes waste.	Eile mit Weile.	Qui trop se hâte reste en chemin. (Pas à pas on va loin.)	Vísteme despacio, que tengo prisa.

48. Finis corōnat opus. – Кінець вінчає діло.

Укр.	Англ.	Нім.	Фр.	Ісп.
Кінець ділу вінець.	All is well that ends well.	Das Ende krönt das Werk.	La fin couronne l’œuvre.	El fin corona la obra.

49. Flamma fumo proxĭma est. – Полум’я – найближче до диму.

Укр.	Англ.	Нім.	Фр.	Ісп.
Немає диму без вогню.	There is no smoke without fire.	Wo Rauch ist, da ist auch Feuer. Kein Rauch ohne Feuer.	Il n’y a pas de fumée sans feu.	Por el humo se sabe donde está el fuego.

50. Fortes fortūna adiŭvat. – Хоробрим доля допомагає.

Укр.	Англ.	Нім.	Фр.	Ісп.
Доля сприяє сміливим.	Fortune favours the brave. Fortune is not far from the brave man’s head.	Dem Kühnen hilft das Glück, den Feigen weist's zurück.	Le succès est souvent un enfant de l’audace.	Quien no se atreve no vence.

51. Frondem in silvis non cernit. – Він не бачить листя в лісі.

Укр.	Англ.	Нім.	Фр.	Ісп.
За деревами лісу не бачить.	Not to see the forest (wood) for the trees.	Den Wald vor lauter Bäumen nicht sehen.	Les arbres cachent la forêt.	Los árboles no dejan ver el bosque.

52. Fronti nulla fides. – Зовнішності не вір.

Укр.	Англ.	Нім.	Фр.	Ісп.
Вигляд – оманливий.	Appearances are deceitful.	Der Schein trügt.	Les apparen­ces sont trompeuses.	La experiencia no se fía de la apariencia.

53. Grandĭbus exigui sunt pisces piscĭbus esca. – Мала риба – пожива для великої.

Укр.	Англ.	Нім.	Фр.	Ісп.
Мала риба – великій на обід.	The great fish eat up the small.	Große Fische fressen die kleinen.	Les gros poissons mangent les petits.	El pez grande se come al chico.

54. Haeret mihi in summis labris. – Це висить мені зовсім на краєчку губів.

Дата добавления: 2014-11-20