Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Східні слов'яни




Занепад Києва

Київ у зеніті слави

Перші правителі Києва

Піднесення Києва

Суперечки з норманістами

Східні слов'яни

ПІДНЕСЕННЯ Й ЗАНЕПАД КИЇВСЬКОЇ РУСІ

КИЇВСЬКА РУСЬ

 

 

Перебуваючи в тіні дивовижних досягнень кочовиків та розвиненої цивілізації
причорноморських міст, ізольоване від решти світу населення Північної України
протягом багатьох століть здавалося лише контрастним людським тлом стрімких по-
дій, що розгорталися на півдні. Проте з початку VI ст. н. е., з повільним, але неухиль-
ним перенесенням центру історичних подій з Причорномор'я та Степу на лісисті рів-
нини, цей землеробський люд стає дедалі помітнішим. Посівши центральне місце на
історичній сцені, землероби тим самим викликають більше зацікавлення тогочасних
істориків. Дослідження їхніх мовних, етнічних і культурних рис вказують на те, що
люди ці були слов'янами — прямими предками нинішнього населення України.

 

Слов'яни виникли з автохтонного індоєвропейського населення Східної Європи.
Більшість учених додержується думки, що прабатьківщина слов'ян охоплювала
північні схили Карпат, долину Вісли та басейн Прип'яті. Звідси на початку VII ст.
вони стали розселятися в усіх напрямах: на північному сході заглибилися в землі
угро-фіннів до Оки та верхньої течії Волги; на заході їхні поселення сягали р. Ельби
у Північній Німеччині. Та найбільший потік колонізації пішов на південь, на Балкани,
куди слов'ян, наче потужний магніт, притягували родючі землі, багаті міста й теплі-
ший клімат. Якщо порівнювати цей процес із міграцією кочовиків, то розселення сло-
в'ян являло собою повільний рух із праслов'янських земель, у процесі якого збе-
рігалися зв'язки з прабатьківщиною. Внаслідок цього він охопив великі території.
Цікавою рисою цієї експансії був її мирний характер. За винятком окремих сутичок
на кордонах з Візантією слов'яни просувалися на нові землі головним чином як ко-
лоністи, а не загарбники. Проте, розселяючись, вони водночас і розпорошувалися.
Дослідження визначного російського вченого Олексія Шахматова доводять, що на
початок VI ст. із спільної мови слов'ян сформувалися три підгрупи: західнослов'ян-
ська, з якої згодом розвинулися такі мови, як польська, чеська та словацька; півден-
нослов'янська, з якої постали болгарська, македонська та сербохорватська; східно-
слов'янська, що з неї розвинулися українська, російська та білоруська мови.



У VII ст. східні слов'яни зосереджувалися на правому березі Дніпра. Намагаю-
чись установити якомога найдавніший родовід слов'янського населення України, ра-
дянські вчені обстоюють думку, що східні слов'яни (чи їхні прямі предки — анти)
були корінним населенням регіону. Західні ж спеціалісти, вказуючи на брак дока-
зів цієї теорії, сходяться на думці, що східні слов'яни переселилися сюди свого часу.
Протягом VII та VIII ст.. східні слов'яни продовжували розселятися. Згодом вони

налічували близько 14 великих племінних союзів, що заселяли землі України, Білору-
сії та Росії. Найважливішими серед них були поляни, що жили в Центральній Укра-
їні на берегах Дніпра. До інших східнослов'янських племен України належали древ-
ляни — на північному заході, сіверці — на північному сході, уличі й тиверці — на
півдні. У західній частині країни жили волиняни та дуліби.

Східнослов'янських поселень існувало багато, хоч за розмірами вони були не-
великими. Села будувалися за одну-дві милі одне від одного і налічували від 4 до
70 дерев'яних жител. Кожна нова група поселень виростала на відстані ЗО—40 миль.
У центрі зводилися гради, тобто укріплені фортеці, що служили для захисту, прове-
дення племінних сходів і культових обрядів. Східнослов'янські землі рясніли сот-
нями таких обнесених частоколом населених пунктів. Тому скандінави називали
ці землі «Гардарікі», що значить «країна укріплень».

Про політичну організацію східних слов'ян відомо небагато. Очевидно, вони не
мали верховних правителів чи якоїсь централізованої влади. Племена й роди, на
чолі яких стояли патріархи, об'єднувало поклоніння спільним богам, а важливі пи-
тання життя вирішувалися шляхом загальної згоди. Хоч пізніше й з'явився клас
племінної знаті, або князів, соціально-економічне розшарування племені було не-
значним, а земля й худоба вважалися спільною власністю численних сімей. Східні
слов'яни були знані як непохитні й загартовані воїни, здатні витримувати мороз
і спеку, споживати мінімум їжі. Відчуваючи себе невпевнено на відкритих рівнинах,
вони вважали за краще воювати у лісах і байраках, де часто влаштовували засідки.
Впертість і витривалість були їхніми найбільшими перевагами як у війні, так і під
час миру.

Торгівля у східних слов'ян розвивалася слабко. Проте у VIII ст. їй дали поштовх
купці зі Сходу й зокрема араби-мусульмани, що стали проникати у східнослов'ян-
ські землі. В обмін на дорогоцінні метали, тонкі сукна, ювелірні вироби східні сло-
в'яни могли запропонувати традиційні плоди своєї землі: мед, віск, хутра, а також
рабів. Останній товар араби цінили над усе. Торгівля ця процвітала наприкінці
VIII ст., коли у зносини зі східними слов'янами ввійшли тюркські племена хозарів,
котрі заснували унікальну торговельну імперію в пониззі Волги та на Каспійському
узбережжі й пізніше прийняли іудаїзм. Деякі слов'яни, зокрема сіверці, вятичі
та поляни, були змушені сплачувати хозарам данину. Дедалі більше виходячи з ізо-
ляції, східні слов'яни вступали у нову важливу добу своєї історії.

 





Дата добавления: 2014-11-20; Просмотров: 302; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


studopedia.su - Студопедия (2013 - 2022) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.011 сек.