Способи вивчення пізнавального інтересу учнів до історії

ДІАГНОСТИКА ПІЗНАВАЛЬНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ УЧНІВ У НАВЧАННІ ІСТОРІЇ

1. Способи вивчення пізнавального інтересу учнів до історії.

2. Визначення рівня розвитку пізнавальних здібностей школярів до вивчення історії. 3. Пізнавальні завдання як засіб діагностики і розвитку пізнавальних можливостей учнів у навчанні історії.

Основні поняття теми: діагностуючий диктант, діагностуючі та розвивально-пізнавальні завдання.

Психологи стверджують, що чим раніше людина усвідомлює свої психологічні особливості, тим раніше починає проявлятися в неї праг­нення до вдосконалення власної особистості. Але це означає, що у напруженому, завантаженому навчальному процесі вчитель має виді­лити час і для діагностики пізнавальних здібностей своїх учнів.

Починаючи працювати з новим класом, учителю бажано з'ясувати ставлення учнів до навчальних предметів і визначити рівень їх пізна­вального інтересу до історії. Це допоможе педагогу оцінити і загаль­ний інтелектуальний потенціал класу, і особливості кожної дитини. 11 а одному з перших занять можна запропонувати школярам анкету.

Анкета для вивчення інтересу учнів до історії

Інструкція: заповніть таблицю.

Важливі предмети	Чому?	Цікаві предмети	Чому?	Такі, які б ви погодились вивчати додатково	Чому?

У 1, 3, 5 графи таблиці впишіть не більше п'яти навчальних пред­метів з тих, що ви вивчаєте цього року і вважаєте для себе важливими, цікавими і такими, які б ви погодилися вивчати поза шкільною про-і рамою (назви одних і тих самих предметів можуть повторюватися в декількох графах).

■1 (1-402

Поясніть свій вибір, вказавши в 2-й, 4-й 16-й графах таблиці позна­чення (номер) прийнятних для вас відповідей (відповідей у кожній графі може бути небагато, і вони можуть повторюватися).

Можливі відповіді на запитання: «Чому ці предмети вам необхідні?»:

1. Цей предмет дає знання, що знадобляться в житті, у праці, у спілуванні з людьми.

2. Ця наука інтенсивно розвивається і відіграє важливу роль у житті сучасного суспільства.

3. Знання цього предмета буде потрібно при вступі до вищого на­вчального закладу.

4. Цей предмет допомагає розібратися у життєвих ситуаціях, по­діях, що відбуваються, сформувати світогляд.

5. Цей предмет допомагає сформувати корисні вміння.

6. Цей предмет учить розбиратися в собі й в інших людях, жити, обирати спосіб дій і поведінки, знайти своє місце в житті.

7. Про важливість цього предмета говорять батьки і вчителі.

Можливі відповіді на запитання: «Чому ці предмети ви вважаєте цікавими?»:

1. Цікаво дізнаватися про нові факти, події.

2. Цікаво дізнаватися про життя людей, їхню діяльність.

3. Цікаво з'ясовувати причини подій і явищ, закони розвитку при­роди, суспільства, людини.

4. Цікаво слухати пояснення вчителя, читати підручник, дивитися фільми, спостерігати досліди.

5. Цікаво на уроках і вдома вирішувати задачі, виконувати вправи, практичні роботи, заповнювати карти, схеми, таблиці.

6. Цікаво самому знаходити додаткові зведення, готувати повідом­лення, виступати в класі з власними творчими роботами.

7. Цікаво самому знайти пояснення явищу, вирішити проблемну задачу, провести дослідження, підготувати реферат.

8. Цікаво, тому що сам учитель любить свій предмет, захоплений ним, і це відношення передається учням.

9. Цікаво, тому що в класі багато хто захоплений цим предметом.

10. Цікаво, тому що цей предмет розширює мій світогляд, пов'язаний з іншими інтересами (техніка, музика, спорт тощо).

11. Цікаво, тому що цей предмет легкий, не вимагає багато часу на підготовку, легко одержати гарну оцінку.

12. Цікаво, тому що цей предмет складний, доводиться напружува­ти волю, увагу, зосереджено мислити, багато займатися, щоб досягти високого результату.

На першому етапі обробки результатів анкети простим підрахун­ком предметів, названих школярами в 1-й і 3-й графах таблиці, визна­чаються лідери в розрядах найнеобхідніших і найцікавіших навчальних предметів. За цими ж параметрами з'ясовується місце історії як навчаль­ного предмета.

На другому етапі обробки результатів анкети досліджуються при­чини, з яких учні відносять історію до числа необхідних предметів. Я кщо вони посилаються на відповіді / і 2, це означає, що вони бачать широку соціальну і пізнавальну значимість предмета; у відповідях З і 5 - особистісну і ділову; у відповіді 10 - світоглядну; у відповіді 6 -оеобистісну і виховну. Посилання на відповідь 9 говорить про мало-шачиму для учнів мотивацію вивчення історії.

Тривожним буде положення, коли необхідність вивчення історії учні пояснюють зовнішніми, особисто не значущими мотивами - 1, 2, 9.

За даними психологів, в історії як навчальному предметі, можна тайги всі види значущості, спірним є лише питання про те, що ро-чуміти під її практичною, діловою спрямованістю.

На третьому етапі обробки результатів анкети досліджуються при­чини, за яких школярі вважають історію цікавим предметом. Зазда­легідь усі запропоновані відповіді згруповані відповідно до джерел пізнавального інтересу: зміст навчального предмета - відповіді 1, 2, 3; характер пізнавальної діяльності - відповіді 4, 5, 7, 9; характер відно­син між учителем і учнями в процесі навчання - відповіді 8, 9, 10.

Відповіді 11 і 12 запропоновані оскільки чинникам «труднощі» і «легкості» навчання школярі нерідко відводять важливу роль у фор­муванні їхнього ставлення до навчальних предметів.

Усередині кожного фактора інтерес учнів до предмета теж можна диференціювати. Якщо в першій групі відповідей вони вибирають нідповідь 1, то їхній інтерес до історії обумовлений фактологічною стороною предмета; відповідь 2 - їх хвилює моральна проблематика; відповідь 3 - теоретичний зміст.

Інтерес до історії при відповіді 4 обумовлений прихильністю до способів пізнавальної діяльності на відтворюючому рівні; при відповіді 5 - на перетворюючому; при відповіді б- на творчо-пошуко­вому; при відповіді 7 - на творчо-проблемному.

При відповіді 8 джерелом інтересу служить характер відносин з учителем-предметником; при відповіді 9 - відносини всередині клас­ного колективу; при відповіді 10 - позанавчальні фактори.

Ідеальним варіантом анкети буде рівномірний розподіл відповідей І усіх напрямах. Про низький рівень пізнавального інтересу до історії, його ситуативний характер красномовно свідчить набір відповідей 1, 4, 11. Такий самий висновок можна зробити, якщо історія як цікавий предмет знаходиться серед перших, а як необхідний - присутня тільки І другій половині списку, до того ж школярі не виражають бажання додатково займатися нею.

Анкету можна повторити наприкінці навчального року і порівня­ти не тільки зміни в рейтингу предмета, але і характер мотивації учнів.

На початку нового навчального року відповіді школярів на запи­тання: «Навіщо я вивчаю історію?», «Чому я саме у гуманітарному класі?», «Чого я очікую від уроків історії цього року?» і т. п. демонстру-

ють певний характер їхнього ставлення до предмета. Про це ж яскра­во свідчить якість оформлення учнями своїх робочих зошитів, підбір афоризмів про історію, створення каталогу «Моя історична бібліоте­ка», виконані як перше домашнє завдання.

Завдання на асоціації: «історія - це...», «історія - знати, розуміти і...» - показують, наскільки близьким чи далеким для школярів пред­ставляється зміст навчального предмета.

Наприкінці шкільних чвертей і півріч діти можуть відповідати на запитання нової анкети, що допомагає вчителю об'єктивно оцінювати ситуацію в класі, корегувати свою роботу з поглиблення пізнавального інтересу учнів до предмета:

1) Яке місце серед предметів, що вивчаються в цьому навчальному році, у тебе посідає історія?

2) Які уроки / теми цієї чверті/півріччя тобі особливо запам'яталися? Чому?

3) Які пізнавальні /домашні завдання з історії ти виконував з особ­ливим бажанням? Чому?

4) Які книжки (фільми, спектаклі, телепередачі) на історичну тему ти прочитав (подивився) за цей час?

5) Що ти пропонуєш, щоб у новій чверті зробити уроки історії
більш цікавими?

*Подумайте ____________________________________________

Працюючи в малих групах, спробуйте дати 4-5 обґрунтованих відповідей на запитання: що ви пропонуєте, щоб у новій чверті зробити уроки історії більш цікавими? - з точки зору молодого вчителя історії.

Перевірте себе __________________________________________________

1) Якими способами вчитель може визначити рівень розвитку пізна­вального інтересу учнів?

2) Які висновки він має зробити за допомогою такої інформації?

3) Як це повинно вплинути на навчальний процес?

Дата добавления: 2014-11-20