Бракувальні ознаки каната за кількістю обривів дротів на одному кроці звивання

о__

де £) — маса вантажу, підвішеного на гаку, т;

п — кількість гілок каната;

П — коефіцієнт, що дорівнює: 9,81 при а = 0°; 11,32 при а = 30°; 13,87 при а = 45°.

При розрахунку стропів, призначених для піднімання вантажів із обв'язуванням або зачіплюванням гаками, кільцями або сергами, кое­фіцієнт запасу міцності канатів повинен прийматися не менше шести. Бракування стальних вантажних канатів та канатів-стропів викону­ється за кількістю обірваних дротин на довжині одного кроку звиван­ня каната.

Крок звивання каната (рис. 3.1) визначають таким чином. На поверхні якого-небудь жмута наносять мітку а, від якої відраховують уздовж центральної осі каната стільки жмутів, скільки їх є у перерізі каната (наприклад, 6 у канаті, що містить 6 жмутів), і на наступному після відрахування жмуті (у даному випадку на сьомому) наносять другу мітку б. Відстань між мітками приймається за крок звивання каната.

Рис. 3.1. Канат, що складається із шести жмутів

Кількість обривів дротів на довжину одного кроку звивання, за яких канат бракується, коливається від 6 до 40 залежно від типу та конструкції каната, а також від початкового коефіцієнта запасу міц­ності (табл. 3.2).

За наявності у каната поверхневого зношення або корозії дротин допустима кількість обірваних дротин на крок звивання, як ознака бракування, повинна бути зменшена в таких межах:

Коефіцієнт запасу міцності каната при відношенні И:А	Конструкція каната
6x19-114 (органічне осердя)	6x37 - 222 (органічне осердя)	6x61 - 366 (органічне осердя)	18x19-222 (органічне осердя)
До 6	12/6	22/11	36/38	36/18
6-7	14/7	26/13	38/19	38/19
Більше 7	16/8	30/15	40/20	40/20

Примітки: 1. У чисельнику наведені значення для хрестового звивання, а у зна­меннику — для альбертового. 2. О — діаметр барабана, мм; А — діаметр каната, мм.

ЗО та більше

Поверхневе зношення або корозія дротів по діаметру, %

Кількість обірваних дротин звивання, % від кількості, що вказана у табл. 3.2.

При зношуванні або корозії, що досягли 40% та більше від початко­вого діаметра дротів, а також при виявленні обірваного жмута канат повинен бути забракованкй.

Петля на кінці каната виконується із застосуванням коуша заплі­танням вільного кінця каната або установкою затискачів (рис. 3.2, а, б). Види стропів показані на рисунку 3.2, в.

Вантажні гаки усіх стрілових кранів, а також кранів, що переміщу­ють вантаж у контейнерах, цебрах та іншій тарі, що навішується на гак за допомогою скоби, напівавтоматичного та автоматичного стропа або інших жорстких елементів, обладнуються запобіжним пристроєм для замикання, що відвертає самовільне випадання знімного вантажоза-хоплюючого пристосування. Вантажні гаки повинні мати запобіжні пристрої також і в тому випадку, коли спущений вантаж може перебу­вати у нестійкому положенні. При цьому гаки для стропів потрібно виконувати таким чином, щоб було виключене самовільне розчеплен­ня гака із вантажем, або обладнати гак пристроєм для замикання зіву.

На вантажних гаках вказуються номер гака за стандартом, назва заводу-постачальника та рік виготовлення. На петлях вказується ван-

ҐипП

б Т'Л> І

Рис. 3.2. Вантажні канати та стропи:

а — кріплення каната затискачами; б — тини затискачів — стропи; 1 — канат; 2 — коуш; 3 — затискачі; 4 — універсальний канат (глухий);

5 — полегшений ІЗ коуіиами; 6 — подвійний з коушами;

7 — чотиристропний затискач із гаками; 8 — із ковзним гаком;

9 — із коушем, гаками та петлями; 10 — із подвійними гаками та додатковими стропами.

тажопідіймальність і наноситься клеймо відділу контролю. Зношення гака у зіві не повинно перевищувати 10% початкової висоти перерізу.

Гаки спеціального призначення постачаються з паспортом із зазна­ченням номера, вантажопідіймальності та матеріалу, з якого вони виготовлені.

Знімні пристрої для захоплення вантажу (стропи, ланцюги, тра­верси тощо), а також тара для транспортування вантажів (ковші, кон­тейнери, цебри), після виготовлення підлягають технічному огляду на заводі-виробнику. Стропи для вантажів масою до 1 т, як правило, виготовляють із тросів діаметром 11-15 мм.

При технічному огляді знімні пристосування для захоплювання вантажу піддаються огляду та випробуванню навантаженням, що в 1,25 рази перевищує їх номінальну вантажопідіймальність. Стропи, що не мають на кінцях гаків, випробовують навантаженням, яке вдві­чі перевищує номінальну вантажопідіймальність. Випробування усіх знімних пристроїв для захоплення вантажу виконується з витриму­ванням під навантаженням протягом 10 хв. Тару при технічному огляді потрібно оглянути. Випробовувати її вантажем необов'язково.

У процесі експлуатації знімні пристрої для захоплювання вантажу і тара періодично оглядаються особою, на яку покладено обов'язки щодо їх обслуговування, у строки, встановлені адміністрацією під­приємства (будівництва), але не рідше ніж через кожні шість місяців (траверси), через один місяць (кліщі та інші пристосування для захо-

плення), через кожні десять днів (стропи за виключенням тих, що рідко використовуються і тара). Стропи, що рідко використовуються оглядають перед видачею їх на роботу. Результати огляду знімних пристроїв для захоплювання вантажу і тари заносять у спеціальний журнал огляду та обліку.

Установлення кранів в місцях їх постійної експлуатації має прово­дитися за проектом, розробленим спеціалізованою організацією згі­дно з чинними НД та Правилами.

Після установлення до пуску в експлуатацію вантажопідіймальні машини проходять технічний огляд — власником або спеціалізованою організацією і реєстрацію в органах Держпромгірнагляду.

Реєстрації підлягають крани всіх типів, крани-екскаватори, що пра­цюють тількі з гаком або електромагнітом, вантажні електричні візки з кабіною керування, які пересуваються надземними рейковими коліями.

Не реєструються в органах Держпромгірнагляду: крани з ручним приводом, крани мостові вантажопідіймальністю до 10 т, стрілові та баштові крани вантажопідіймальністю до 1 т; стрілові крани з постій­ним вильотом, неповоротні, непересувні; крани на пересувних ком­плексах, призначених для виконання ремонтних робіт; електричні талі та лебідки для підіймання вантажів і (або) людей.

Повний технічний огляд вантажопідіймальних машин включає: огляд їх стану в цілому, металоконструкцій і окремих механізмів, ста­тичні й динамічні випробування.

Статичне випробування проводиться вантажем, який на 25% пере­вищує вантажопідіймальність крана, і має за мету перевірку його міц­ності та стійкості — для стрілових кранів. Вантаж підіймається на висоту 100-200 мм, утримується 10 хв і після цього опускається. При відсутності залишкових деформацій вважається, що кран витримав статичні випробування.

Динамічне випробування проводиться вантажем, який на 10% перевищує вантажопідіймальність машини і має за мету перевірку дії її механізмів та гальм.

Вантажопідіймальні машини, які знаходяться в експлуатації, під­даються періодичним технічним оглядам:

• частковим (без статичних і динамічних випробувань) — не рідше
одного разу на 12 місяців;

• повним — не рідше одного разу на 3 роки, за винятком кранів, які
рідко використовуються.

Дозвіл на пуск в роботу вантажопідіймальної машини, яка підлягає реєстрації в органах Держпромгірнагляду, видається інспектором Держпромгірнагляду на підставі її технічного огляду, проведеного

власником або спеціалізованою організацією. При цьому інспектор проводить контрольну перевірку технічного стану машини, організа­ції її нагляду, обслуговування та експлуатації. Вантажопідіймальні машини, які не підлягають реєстрації в органах Держнаглядохорон-праці, вводяться в експлуатацію наказом власника.

З метою забезпечення вимог безпеки при експлуатації вантажопі­діймальних машин власник (роботодавець) забов'язаний призначити наказом:

• інженерно-технічного працівника з нагляду за вантажопідіймаль­
ними машинами;

• інженерно-технічного працівника, відповідального за утримання
вантажопідіймальних машин у справному стані;

• інженерно-технічних працівників, відповідальних за безпечне
виконання робіт з переміщення вантажів — у кожному цеху, на буді­
вельному майданчику, у кожній зміні.

Власник повинен укомплектувати необхідний штат машиністів кранів, їх помічників, слюсарів, електромонтерів, стропальників та сигнальників. Кваліфікація перерахованих вище працівників, їх рівень підготовки з питань охорони праці, порядок перевірки знань і переатестації повинні відповідати вимогам Правил та іншим чинним нормативам. За відсутністю у роботодавця таких працівників він укладає угоду з стороньою організацією для забезпечення безпечної експлуатації вантажопідіймальних машин згідно з вимогами правил.

Дата добавления: 2014-11-20