ГОЛОСАРИЙ 3 страница

підтвердження реєстрації – перш ніж цінні папери пропонуються громадськості, вони повинні пройти реєстрацію. Підтвердження реєстрації включає всю відповідну інформацію, що стосується емітента й пропозиції й повинне бути затверджене державним агентством по випуску цінних паперів.

пластикова картка (plastic card) – це персоніфікований платіжний інструмент, що надає можливість користувачеві карткою, здійснювати безготівкові розрахунки по оплаті товарів або послуг, а також отримання готівки в відділеннях банків і банківських автоматах (банкоматах).

погашення по типу “ балон “ – графік строку погашення по випущених облігаціях, по якому певна сума непогашеного боргу погашається до настання строку виконання боргових зобов'язань, однак основна частина суми погашається в термін.

поглинання або аквізиція – це скупка однією особою або групою осіб контрольного пакету акцій, перехід контролю від однієї групи акціонерів до іншої.

позабіржовий ринок цінних паперів (ПРЦБ) – 1) Цінні папери, які не реєструються або по яких не проводяться торговельні операції на біржі; 2) Позабіржовий ринок цінних паперів. Реєстровані й не минула реєстрація цінні папери можуть брати участь у торговельних операціях позабіржового ринку цінних паперів (ПРЦБ). Торгівля на позабіржовому ринку проводиться через комп'ютерну й телефонну мережу, зв'язуючи дилерів і брокерів в усьому світі.

позиція – поточний перелік інвестицій, якими володіє компанія або індивідуальна особа.

політика залучення товарного (комерційного) кредиту представляє собою частину загальної політики залучення підприємством позикових фінансових ресурсів, що заклечається у забезпеченні максимального задоволення потреби у фінансуванні формування його виробничих запасів і зниження загальної вартості залучення позикового капіталу.

помірна (компромісна) дивідендна політика (compromise dividend policy) – один з можливих визначальних принципів здійснення компанією дивідендної політики, відповідно до якої в процесі розподілу прибутку поточні інтереси акціонерів по розмірах дивідендних виплат стабільно балансуються з потребами формування власних фінансових ресурсів для забезпечення розвитку компанії.

помірна (компромісна) інвестиційна політика (compromise investment policy) – один з типів політики інвестування, здійснюваний підприємством, що спрямований на вибір таких об'єктів інвестування, по якій рівень поточної прибутковості, темпи росту капіталу й рівень ризику найбільшою мірою наближені до середньоринкових. При реалізації цієї політики підприємство не прагне до максимізації свого інвестиційного доходу й уникає вкладень капіталу у високоризикові об'єкти інвестування. Формою реалізації такої політики є створення помірного (компромісного) інвестиційного портфеля.

помірний (компромісний) інвестиційний портфель (compromise portfolio) – сформована сукупність цінних паперів і інших фінансових інструментів портфеля, що реалізує помірну інвестиційну політику підприємства. Формування помірного інвестиційного портфеля здійснюється за критерієм відповідності рівня його прибутковості й ризику середньоринковим значенням.

порто - франко (вільна гавань) (Free port, італ. Porto franco) Порт на узбережжі або внутрішній порт, який користується правом безмитного ввезення і вивозу товарів. Порто-франко не входить до складу митної території держави.

портфель фінансових інвестицій (financial investment portfolio) – сформована підприємством сукупність фінансових інструментів інвестування, підлегла певним цілям інвестиційної діяльності підприємства на фінансовому ринку. Основу портфеля фінансових інвестицій становлять звичайно різні інструменти фондового ринку

портфельна теорія (“portfolio theory”) – теоретичний і методологічний апарат, використовуваний у процесі формування портфеля цінних паперів. Залежно від використовуваних методологічних принципів розрізняють традиційну портфельну теорію (традиційний підхід) і сучасну портфельну теорію.

портфельний ризик (portfolio risk) – сукупний ризик вкладення капіталу по інвестиційному портфелі в цілому. Рівень портфельного ризику завжди нижче, ніж рівень ризику окремих вхідних у нього інвестиційних інструментів (за рахунок ефекту диверсифікованості, коваріиації й т. п.).

посередник, посередницька фірма (Middleman; Mediator; Intermediary) – у комерції – особа, фірма або організація, що коштує між виробником і споживачем товару й сприяючому його товарообігу. Посередник – у юриспруденції – особа, фірма або організація сприяючому продавцеві й покупцеві у висновку й виконанні контракту.

постійними витратами є витрати, абсолютна сума яких при зміні обсягів виробництва не змінюється. При збільшенні обсягів продукції, що випускається постійні витрати розподіляються на більший обсяг, що призводить до зниження собівартості одиниці продукції.

потік коштів (cash flow) – при наявності реальних платежів трансферні операції називаються – грошовим потоком

поточний курс (спот - курс) (spot rate) Якщо курс оголошується для негайних або поточних угод у закордонних валютах, його називають поточним курсом, або спот-курсом (spot rate)

поштова скринька (Shell corporation) Поштова скринька – корпорація, яка не має суттєвих активів і не веде серйозних операцій, створена для пом’якшення податкових або кредитних умов для інших компаній.

преміальна ціна – облігації, продавані за ціною вище номінальної вартості, називаються продаваними за преміальною ціною.

премія за ризик (risk premium; RP) – додатковий дохід, виплачуваний (або передбачений до виплати) інвесторові поверх того рівня, що може бути отриманий по безризикових господарських операціях. Цей додатковий дохід повинен зростати пропорційно збільшенню рівня ризику вкладень капіталу в той або інший інструмент інвестування. При цьому варто мати на увазі, що премія за ризик повинна зростати пропорційно росту не загального рівня інвестиційного ризику по тім або іншому інструменті, а тільки систематичного (ринкового) ризику, рівень якого визначається за допомогою бета-коеффіциєнту (тому що ризик несистематичний зв'язаний в основному з дією суб'єктивних факторів). Основу цієї залежності становить графік “лінії надійності ринку”.

приватна страхова компанія, приватний страховик – публічно-правова форма організації страхового фонду, заснована якою-небудь фізичною або юридичною особою.

приватне підприємство – це організаційно-правова форма підприємства, заснованого на приватній власності однією або кількома фізичними особами.

привілейована акція – звичайно привілейовані акції мають фіксовані дивіденди, але не дають права голосу в корпорації.

приймаючі країни (Host countries) Приймаючі країни – країни, де розміщено власність ТНК

принципал (Principal) – страховик, що використає в системі продажів страхових полісів працю страхових агентів. Принципал – страховик, від імені й з доручення якого діє страховий агент.

проект (project) – унікальне підприємство (або захід), що передбачає скоординовані дії його учасників. Ці дії націлені на досягнення певних цілей учасників в умовах часових і ресурсних обмежень.

Проектне фінансування (project financing) – пі цим терміном звичайно розуміють цільове кредитування позичальника для реалізації інвестиційного проекту без регресу або з обмеженим регресом кредитора на позичальника, за якого забезпеченням платіжних зобов’язань є грошові доходи від функціонування даного проекту, а також активи, що відносяться до цього проекту.

проспект – юридичний документ, що видається інвесторові, що купує зареєстрований цінний папір.

процесинг (Processing) – діяльність, яка включає в себе виконання авторизації, моніторинг, збір, оброблення, зберігання й надання членам системи та розрахунковому банку платіжних повідомлень за операціями з платіжними картками.

процесинговий центр (Processing center) – юридична особа, учасник платіжної системи, яка здійснює процесинг.

прямий офіс (Direct office) – страхова компанія, що здійснює первинне розміщення ризику.

пункт – розмір мінімальної зміни ціни.

регіональний фонд (Regional fund) – взаємний фонд, що спеціалізується на інвестиціях у певних географічних зонах.

реєстрація (лістинг) – процес установлення відповідності цінного папера критеріям необхідним для проведення торговельних операцій по цінних паперах на фондовій біржі.

реінвойсінговий центр (Reinvoicing center) – це окрема філія ТНК, яка централізовано займається всіма валютними ризиками, що виникають під час зовнішньоекономічної торгівлі.

реінжиніринг – найбільш близький до західного підходу до реструктуризації, оскільки він вимагає залучення вузькоспеціалізованих технічних фахівців, а роботи з реорганізації вирішуються відповідно до практики менеджменту. В українських умовах роботи з модернізації, впровадження нових технологій далеко не завжди відіграють самостійну роль.

рейтинг – залежно від ступеня надійності емітента облігації він проходить оцінку в рейтинговому агентстві. Ці рейтинги представляють імовірність можливості емітента виконати процентні виплати й погашення основної вартості паперу.

ремізьєри – другорядні посередники на фондовому ринку. Звичайно збирають замовлення для паркету.

рентабельність – звичайно, річний показник окупності інвестиції, виражений у відсотку від поточної ціни.

реорганізація – здійснюється при незадовільній структурі господарських зв'язків чи системи управління підприємством. Вона може включати: зміну кадрового складу; зміну системи підпорядкованості; зміну функцій окремих підрозділів, їхнє скасування чи об'єднання; виділення зі складу фірми госпрозрахункових підрозділів аж до утворення нових юридичних осіб.

рефінансування облігації – при цьому випускаються нові облігації, з метою використання їх для рефінансування існуючих облігацій до настання строку виконання боргових зобов'язань по них.

ризик (risk) – імовірність настання події, пов'язаного з можливими фінансовими втратами або іншими негативними наслідками.

ризик - менеджмент (risk-management) – система керування ризиками на підприємстві, що передбачає використання методів і інструментів, спрямованих на ідентифікацію ризиків, розрахунок імовірності їхнього виникнення, визначення можливого розміру фінансових втрат, профілактику, внутрішнє й зовнішнє їхнє страхування.

ринок капіталу – сегмент ринку цінних паперів, що оперує інструментами з терміном дії більше одного року, тобто ринок довгострокових цінних паперів.

роздрібна ціна включає оптову ціну промисловості і торговельну накидку (скидку).

розміщення цінних паперів – це відчуження цінних паперів емітентом первинним власникам через укладання громадянсько-правових угод.

рух грошових коштів – це надходження і вибуття грошових коштів в процесі здійснення господарської діяльності підприємства.

сайторі (япон. Saitori) – у Японії – член фондової біржі, що посередничає в операціях між іншими біржовиками.

своп swap – це одночасно і поточна, і термінова угода.

синдикат – група інвестиційних банків, що формується для регулювання, розподіли й продажі цінних паперів емітента. Типовий синдикат включає кілька фірм, які управляють процесом гарантійних мір. Кожний член синдикату несе відповідальність із продажу й розподілу частки випущених цінних паперів.

синдикат андерайтерів (Underwriting syndicate) – група інвестиційних банків, створювана на нетривалий час для того щоб забезпечити продаж нового випуску цінних паперів за ціною, установленої в попередній згоді. Синдикат андерайтерів очолює ведучий андерайтер.

сліп (Slip) – документ, який підтверджує здійснення операції з використанням платіжної картки й містить набір даних щодо цієї операції та відбиток реквізитів платіжної картки.

сліпий брокер (Blind broker) – брокер по цінних паперах, що не розкриває при висновку угоди імені свого клієнта.

спільний фонд – тип інвестиційної компанії, що пропонує для продажу або має випущені в обіг цінні папери, що підлягають погашенню на вимогу й за поточною ціною.

спред – різниця між ціною покупки й ціною продажу виражена в кількості пунктів.

Спред Spread на поточному ринку – це різниця між курсами покупки і продажу, тобто прибуток, або маржа (margin), торговця від своїх операцій у цілому.

сталі пасиви підприємства – поточна заборгованість перед бюджетом (що виникає завдяки встановленій періодичності сплати податків) і поточна заборгованість по заробітній платі (що виникає завдяки прийнятій на підприємстві періодичності оплати праці).

станові облігації – облігації випуску корпораціями, які підкріплюються певними заставами. У випадку невдачі застава використається для виплати відсотків і погашення облігації.

стратегія – це єдиний, інтегрований та чіткий план, розроблений таким чином, щоб забезпечити досягнення цілей підприємства.

стратегія – це формулювання місії організації, її намірів та цілей, політики, програм та методів їх досягнення.”

страховий посередник (Intermediary; Middleman) – страховий агент, страховий брокер, іноді аварійний комісар, аджастер, сюрвейєр, через яких укладається договір страхування й перестрахування, а також регулюються претензії.

строковий курс (форвардний курс) (forward rate) Якщо курс оголошується для поставки іноземної валюти в майбутньому, його називають строковим, або форвардним, курсом (forward rate)

субандерайтер (Subunderwriter) – гарант нової позики, що провадить розміщення частини цінних паперів на вторинному ринку.

схований патрон, нерозкритий принципал (Undisclosed principal) – учасник угоди, що не розкриває себе й діючий через посередника. Схований патрон провадить операції через брокера без оголошення свого імені.

теперішня (сучасна) вартість грошей – це сума майбутніх грошових надходжень, приведених до сучасного моменту, з урахуванням процентної ставки або норми дохідності.

технічний аналітик – фінансовий аналітик, що використовує засоби технічного аналізу для визначення руху цін у майбутньому.

технополіс (технологічний парк, технопарк, технологічна зона) (Technopolis) Різновид вільної економічної зони на базі інтеграції високорозвиненого виробництва, науки й освіти. Технополіси користуються різноманітними пільгами і забезпечують розробку і впровадження сучасної технології за допомогою національних та іноземних підприємств та організацій.

торговельні посредники (Commercial intermediary) – агенти, брокери, комівояжери, консигнатори й інші юридичні й фізичні особи, що забезпечують просування товарів від виробників до споживачів.

точка ефективності парето – ситуація, коли вхідні ресурси використовуються найбільш ефективно, а результат забезпечує максимальну корисність для споживачів, вперше описана італійським ученим Вільфредо Парето.

транзакційний валютний ризик (Translation exposure; Translation risk; Transaction exposure) – це ймовірність збитків, пов’язаних із змінами валютного курсу за вже укладеною угодою, платіж за якою має наступити через певний момент часу в майбутньому.

транснаціональна корпорація (тнк) (Transnational corporation) - це корпорація, яка володіє виробничими підрозділами в інших країнах, виробляє і продає свою продукцію за кордоном

третій ринок – проведення торговельних операцій зареєстрованих цінних паперів на позабіржовому ринку. Інституціональні інвестори є привілейованими користувачами третього ринку.

угода – операція покупки або продажі фінансового продукту.

унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства.

управління основними фондами – це управлінська методологія, основною метою якої є підтримка робочої готовності виробничих активів за рахунок оптимізації технічного обслуговування, ремонтів, матеріально-технічного забезпечення та використання трудових ресурсів.

факторинг (Factoring) – така схема, за якої банк кредитує експортера на термін розстрочки платежу імпортера, за умови, що експортер переуступає банку права вимоги боргу.

фінансовий посередник (Financial intermediary) – посередник між інвесторами й емітентами: інвестиційна компанія, комерційний банк і т. д. Фінансові посередники виконують функцію підбора позичальників і кредиторів або трейдерів.

фідуціарні відносини (Fiduciary relations) – відносини, засновані на довірі між довірчим власником і бенефіціаром, страховиком і страхувальником, засновником компанії й заснованою компанією. Фідуціарні відносини передбачають, що сторона, убрана довірою, робить максимум можливого стосовно іншої сторони, не витягає таємницею прибутку.

фідуціарні зобов ' язання (Fiduciary duties) – зобов'язання, прийняті на себе якою-небудь особою, що здійснює свою професійну діяльність на користь іншої особи.

фіксування – торговельна операція по новому цінному папері, проведена з метою стабілізації її ціни відповідно до поточної ціни попиту й запиту на ринку

фінансова діяльність – діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.

фінансова холдингова компанія (Financial holding company) Фінансова холдингова компанія – холдинг, в якому значну частку каіталу складають цінні папери і фінансові активи інших емітентів

фінансовий аналітик – фінансовим аналітиком є особа, що спеціалізується на проведення аналізу фінансових ринків. Існують різні методи проведення аналізу, використовувані аналітиками. Звичайно аналітики спеціалізуються на певному ринку цінних паперів, як наприклад ринку облігацій, акцій або товарному ринку.

Фінансовий леверидж – це інструмент, який впливає на прибуток підприємства шляхом зміни структури й об'ємів довгострокових пасивів.

фінансовий менеджмент представляє собою систему управління фінансовими ресурсами, що поєднує в собі фінансову політику, методи, інструменти, а також людей, що приймають управлінські рішення і перетворюють їх на практику з метою досягнення поставлених цілей фінансової стабільності і зростання.

фінансовий менеджмент як наука вивчає методологію і техніку управління фінансами великої компанії. Формування дисципліни здійснилося шляхом природного доповнення деяких розділів теорії фінансів аналітичними розділами бухгалтерського обліку (аналіз фінансового стану компанії, аналіз і управління дебіторською заборгованістю тощо).

фінансово - економічний аналіз є складовою частиною комплексної діагностики компанії і являє собою ефективний метод, що дозволяє здійснити оцінку її фінансового стану і що є базою для проведення робіт, зв'язаних з формуванням фінансової політики компанії.

фінансово - промислові групи в нашій країні націлені на концентрацію інвестиційних ресурсів на пріоритетних напрямах, прискорення науково-технічного прогресу, підвищення експортного потенціалу і розвиток конкурентного економічного середовища.

форвардний контракт – не стандартизований фінансовий контракт купівлі-продажу даної кількості певних типів цінних паперів, строком виконання на майбутню дату за ціною встановленої між двома сторонами зазначеними в контракті.

форекс (FOREX) – це абревіатура від англійського Foreign Exchange Market, що перекладається як “міжнародний валютний ринок”.

форфейтинг (Forfeiting) є формою середньострокового експортного фінансування. Це поняття походить від французького “a forfait” — повністю, гуртом, разом. Під ним розуміють купівлю, як правило, кредитною установою платіжної вимоги експортера (в жиро- або вексельному обігу), яка супроводжується угодою про відмову від регресу при несплаті такої вимоги.

фронтуюча компанія (Fronting company) – страхова компанія, що видає на прохання іншого страховика страховий поліс від свого імені, маючи на увазі, що 100 % прийнятого ризику буде перестраховано страховика, на прохання якого видається цей страховий поліс. Фронтуюча компанія має право на винагороду.

фундаментальний аналітик – фундаментальний аналітик намагається оцінити дійсну вартість певної акції. Проведення фундаментального аналізу включає вивчення повного економічного стану, умов галузі промисловості, фінансового стану й управління компанії.

ф ' ючерс (futures) – цінний папір у вигляді стандартного контракту, що засвідчує право його держателя купити чи продати відповідну кількість валюти за обумовлену ціну.

ф ' ючерсний контракт – це стандартизовані біржові контракти по покупці й продажу товару, індексів, акцій і т. п. На майбутню дату.

хеджування (hedging) – це одночасний продаж чи купівля форвардних контрактів на іноземну валюту, щоб компенсувати суму тільки що виконаної комерційної угоди.

хеджування (Hedging) – техніка зменшення ризику шляхом паралельної закупівлі компенсаційного пакету цінних паперів або валюти.

хеджування (hedging) – метод страхування цінового ризику по угодах на біржі (товарної, фондової) шляхом проведення протилежних операцій з різними видами біржових контактів. Розрізняють хеджування покупкою (buying hedging) і хеджування продажем (selling hedging) ф'ючерсних контрактів.

холдинг Holding – компанія, до складу активів якої входять контрольні пакети інших (дочірніх) підприємств. Холдинг дозволяє вибудувати систему участі формально незалежних фірм, які можуть володіти капіталами, що суттєво переважають капітал засновника холдингу.

цесіонарій; цесіонер (Reinsurer; Assuming insurer), перестрахувальник – страховик, що приймає ризики в перестрахуванні.

цифрові (електронні) гроші (digital money) – платіжні засоби, представлені в електронному вигляді, обіг яких гарантує анонімність.

цінний папір – будь-який вид паперу, що пройшла процес трансформації позички в цінний папір, що може брати участь у торговельних операціях по певній вартості.

час торгів, торговельна сесія – інтервал часу, протягом якого здійснюються торги по конкретному виді контракту.

часовим (динамічним, або хронологічним) рядом називають послідовність значень певного показника у часі (наприклад, обсягів продаж).

чек Cheque; амер. Cheсk – спеціальний документ, який містить письмове розпорядження банку видати (перерахувати) вказану в ньому суму грошей з поточного рахунку особи, яка підписала чек.

член ринку – будь-який брокер або дилер, якому дозволено брати участь у біржових операціях.

членування акцій на менші акції, “ спліт ” (split; stock split) – прийом, використовуваний акціонерними компаніями, утримування якого укладається в емісії додаткової кількості звичайних акцій без збільшення суми акціонерного капіталу. У результаті цього прийому відбувається збільшення числа акцій в акціонерів при пропорційному зменшенні їхньої ринкової вартості. Цей прийом ефективний по акціях з високою ринковою вартістю – його застосування дозволяє активізувати оборот і підвищити ліквідність акцій за рахунок залучення до їхньої покупки акціонерів з низьким рівнем доходів.

ярд (Yard) – на біржовому жаргоні – мільярд. Звичайно термін уживається на валютних торгах.

wap (Wireless Application Protocol) – функція мобільного телефону, що дозволяє отримувати доступ до Інтернет-сайтів, розроблених спеціально для такого протоколу. Як правило, такі сайти містять бізнес-новини.

Дата добавления: 2014-11-20