А. Козацькому роду нема переводу

Exercise XVIII. Translate the passages А, В, С, D in viva voce into English. Suggest appropriate ways of Romanization of different Ukrainian proper nouns in them.

TEXTS FOR INDEPENDENT ORAL AND WRITTEN TRANSLATION

Exercise XVII. Translate the following names of Ukrainian hotels, halls of residence, and guest houses into English.

1. Готель «Золотий колос», готель «Київ«/«Україна», готель «Дніпро»/«Славутич», готель «Київська Русь»/«Турист», готель «Братислава»/«Мир» (всі київські), готель Київського державного технічного університету будівництва й архітектури, готель Академії праці й соціальних відносин. 2. Будинок відпочинку «Берегове» (Закарпаття), пансіонат «Перемога» (Ворзель), будинок відпочинку «Будівельник» (Саки, Крим), будинок відпочинку «Водоспад» (Яремче, Закарпаття). 3. Пансіонат «Колос» (Пуща-Водиця), пансіонат «Водник», пансіонат «Кооператор» (Закарпаття), пансіонат «Маяк» (Київський політехнічний інститут), пансіонат «Верховина» (Закарпаття), пансіонат «Аркадія» (Одеса), пансіонат «Джерело» (Пуща-Озерна).

Нізащо б не впізнали сьогодні запорожці серед димогарних труб заводів і фабрик та териконів, що нагадують віддалік єгипетські піраміди, свою Луганщину і землі, які вони обживали

300 з гаком років тому вздовж берегів Сіверського Дінця, Лугані, Айдару, Деркула, Кам'янки. Саме вони заснували багатотисячний зимівник Кам'яний Брід - звідки й пішов у ріст Луганськ. Можна назвати й інші козацькі поселення: Рубіж (нині Рубіжне), Сватова Лучка (Сватове), Новий Псков (Новопсков), Білолуцьк, Щастя, Макарів Яр. Прямих нащадків запорозьких козаків на Луганщині тисячі. їх легко впізнати, наприклад, за прізвищами, про які дізнаємося в обласному адресному бюро. Між нас живуть: Нейздіймишапка і Покиньборода, Непийпиво і Святодух, Небийпідколіно і Молибога, Сороксобак... Донедавна був і носій такого чудернацького прізвища, що одразу й не вимовиш (прямо хоч до книги Гіннесса подавай) - Нашвидкоручтягнирядно!

B. Острог. Це місто древнє, одне із перших міст Південно-
Західної Руси-України. Вперше в історичних джерелах він
згадується під 1100 роком в Іпатіївському літописі. Основне
визначне місце Острога - княжий замок, зразок давньоруського
оборонного зодчества. Ансамбль замку зберіг основні будівлі.
Зараз у залах цієї унікальної архітектурної пам'ятки краєзнавчий
музей. У 30-ті роки заблищали позолотою всі п'ять бань величної
Богоявленської церкви. Оновлене і перше опорядження споруди.
У затишному сквері стоїть стела у вигляді розгорнутої книги, яка
встановлена 1978 року, до 400-річчя з часу заснування Острозької
слов'яно-греко-латинської академії і друкарні. Тут наш першодрукар
Іван Федоров випустив п'ять видань книг, у тому числі унікальну
«Острозьку Біблію», яка вийшла у світ 12 серпня 1581 року і стала
великою подією у вітчизняній культурі. За художнім оформленням
Острозьку Біблію відносять до книжкового мистецтва епохи
Відродження.

C. Літопис Григорія Граб'янки. «Велика війна Богдана
Хмельницького» видано в Українському науковому інституті
Гарвардського університету. Це одна з найвідоміших козацьких
хронік, свідчення розвитку української свідомості та культури в
минулому. Твір, написаний 1710 року, вперше опубліковано в
Петербурзі наприкінці XVIII століття. Нинішнє видання містить вступ
англійською та українською мовами, фотоілюстрації й велику
бібліографію.

D. Поліґлоти. Німець Шютце, що помер перед другою
світовою війною, говорив аж... 270 мовами. 230 мов знав данський
учений минулого століття РасмусХрістіянРаск, 140-професор
Львівського університету Анджей Гавронський, близько 100 -

академік М. Марр, 80 - видатний археолог Генріх Шліман, понад 60-український науковець і письменник Агатангел Кримський.

Знання іноземних мов здавна вважалося за невід'ємну ознаку духовної культури. Київський князь Володимир Мономах писав у своєму «Поученні»: «Що знаєте доброго, того не забувайте, а чого не знаєте, того навчайтесь - як батько мій, перебуваючи вдома, знав п'ять мов, від того бо честь в інших країнах». Кількома іноземними мовами володіли видатний полководець і державний діяч України Богдан Хмельницький і гетьман Іван Виговський.

Чимало поліглотів (від грецького «полі» - багато, ґлотта» -мова) є і в наш час. У Римському університеті працює професор Карло Тальїавіні, який досконало володіє 35 мовами, викладає 25-ма, а всього знає їх понад 120. «Батько» кібернетики Норберт Вінер вивчив 13 мов, професор Тартуського університету Пауль Арісте та викладач Московського Андрій Залізняк, родом з Чернігівщини, знають десь по 40 мов. До двох десятків знав їх український письменник-перекладач Микола Лукаш. Він автор чудових перекладів «Фауста» Ґете, «Декамерона» Боккаччо, «Дон Кіхота» Сервантеса та інших шедеврів світової літератури. Поліглоти визнають, що процес вивчення іноземних мов дуже складний, і в кожного з них свої власні методи.

Дата добавления: 2014-11-20