Уряди Польської Республіки

Термін	Прем’єр-міністр	Партійний склад уряду
08.1989 – 01.1991	Тадеуш Мазовецький	«Солідарність», Польська селянська партія, Польська Об’єднана Робітнича Партія, Демократична партія
01.1991 – 12.1991	Ян Кшиштоф Белецький	Ліберально-демократичний Конгрес, Християнська демократія, Угода громадського центру, Демократична партія
12.1991 – 06.1992	Ян Ольшевський	Демократична партія, Християнська демократія, “Угода Ludowe”
06.1992 – 07.1992	Вальдемар Павляк	Польська селянська партія – “Угода Ludowe”
07.1992 – 10.1993	Ханна Сухоцька	Демократичний Союз, Ліберально-демократичний Конгрес, Християнська демократія, Християнська демократія, Польська партія любителів пива, Польська селянська партія – “Угода Ludowe”
10.1993 – 03.1995	Вальдемар Павляк	Союз лівиці демократичної, Польська народна партія, Безпартійний блок підтримки реформ
03.1995 – 02.1996	Юзеф Олекси	Союз лівиці демократичної, Польська народна партія
02.1996 – 10.1997	Влодзимеж Чимошевич	Союз лівиці демократичної, Польська народна партія
10.1997 – 10.2001	Єжи Бузек	Виборчий блок “Солідарність”, Союз свободи
10.2001 – 05.2004	Лешек Міллер	Союз Лівиці Демократичної-Унії праці, Польська народна партія
05.2004 – 10.2005	Марек Бєлка	Союз Лівиці Демократичної-Унії праці
10.2005 – 07.2006	Казимеж Марцинкевич	“Право і справедливість”, Самооборона Республіки Польща, Ліга польських родин
07.2006 – 11.2007	Ярослав Качинський	“Право і справедливість”, Самооборона Республіки Польща, Ліга польських родин
11.2007 – по сьогодні	Дональд Туск	“Громадянська платформа”, Польська народна партія

Президент обирається народом на основі безпосередніх вільних виборів шляхом таємного голосування. Вибори Президента проводяться на мажоритарній виборчій основі.

Президент як представник виконавчої влади:

- володіє правом розпуску парламенту (у випадку неприйняття бюджету і передачі на затвердження Президенту (ст. 225)[57], відмови Раді Міністрів у вотумі довіри (ст. 155)[58];

- наділений правом накладання вето на закони, прийняті Сеймом (вето може бути подолане шляхом парламентської більшості у кількості 3/5 голосів);

- ініціює процес формування уряду (доручає формування уряду особі, яка є представником політичної сили, що здобула перемогу на виборах);

- призначає на посаду прем’єр-міністра та керівників Ради Міністрів;

- наділений значними правами у сфері вищих судових органів (призначає голову Верховного Суду, головного суддю Державного Суду, голову та заступника Конституційного Суду);

- володіє широкими повноваженнями в області зовнішньої політики та національної безпеки (ратифікація міжнародних договорів, призначення міністра збройних сил).

Основні етапи розвитку інституту президентства у постсоціалістичній Польщі:

І етап (1989 р.). Відповідно до рішень “круглого столу” між Польською Об’єднаною Робітничою Партією і опозицією, Сейм змінює структуру органів державної влади і вводить посаду президента. Перший польський президент не обирався на всезагальному народному голосуванні, а був призначений Національними Зборами.

ІІ етап (1990–1992 рр.). У вересні 1990 року Сейм приймає закон про вибори президента на основі принципів демократичного виборчого права “шляхом загального, прямого, таємного та рівного голосування”[59]. На даному етапі актуальним залишалось питання місця та повноважень президента у системі взаємовідносин між законодавчою та виконавчою гілками влади. Відповідно до прийнятої у 1992 році Малої Конституції, в Польщі передбачалось введення сильної президентської влади. Президент очолює виконавчу владу і наділений безпосереднім правом розпуску парламенту та широкими контрольними функціями по відношенню до уряду.

ІІІ етап (1992–1997 рр.). У листопаді 1995 року розпочалась десятирічна ера президенства прихильника соціал-демократії О.Кваснєвського. Основною передумовою успіху О.Кваснєвського стала його поміркована зовнішня політика: “Він зробив все для вступу Польщі в НАТО, послідовно проводив політику стратегічного зближення з ЄС та Україною, був прихильником нормалізації відносин з Росією”[60].

Важливим на цьому етапі було суттєве обмеження повноважень президента у відповідності до нової Конституції Польської Республіки, прийнятої у 1997 році. Зокрема, зменшувався загальний вплив президента на діяльність уряду та ліквідовувалися президентські відомства (призначення голів силових міністерств з ініціативи президента).

ІV етап (1997–2012 рр.). У жовтні 2005 року відбуваються чергові вибори президента Польщі, які проходили в два тури. Після трагічної загибелі Л.Качинського в результаті авіакатастрофи над м.Смоленськ (Російська Федерація), в Польщі на липень 2010 р. призначаються дострокові президентські вибори.

Таблиця??

Дата добавления: 2014-11-20