Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Президенти Словацької Республіки




Уряди Словацької Республіки

  Термін Прем’єр-міністр Партійний склад уряду
1. 12.12.1989 – 26.06.1990 М.Чіч КПС, ГПН, ДП
2. 27.06.1990 – 22.04.1991 В.Мечіар ГПН, ХДР, ДП
3. 23.04.1991 – 24.06.1992 Я. Чарногурский ГПН, ХДР, ДП
4. 24. 06.1992 – 15.03.1994 В.Мечіар РЗДС/ СНП
5. 15.03.1994 – 13.12.1994 Й.Моравчік ДС /ХДР/ ПДЛ
6. 13.12.1994 – 30.10.1998 В.Мечіар РЗДС/ СПС/АРС/ СНП
7. 30.10.1998 – 15.10.2002 М.Дзурінда СДК /ПГП/ ПУК/ ПДЛ
8. 16.10.2002 – 4.07.2006 М.Дзурінда СДХС, ПУК, ХДР, АНГ
9. 4.07.2006 – 8.07.2010 Р.Фіцо Напрям-СД/СНП/НП-РЗДС
10. 8.07.2010 – 4.04.2012 І.Радічова СДХС/ХДР/СіС/Міст
11. 4.04.2012 – Р.Фіцо Напрям-СД

 

Повноваження Уряду відповідають основним напрямкам і принципам управлінської діяльності в демократичній державі. Зокрема, в ст. 119 Конституції СР зафіксовано принцип колегіальності у вирішенні всіх основних питань діяльності Уряду:

- щодо проектів законів, постанов, проекту державного бюджету, програми діяльності Уряду;

- щодо принципових питань внутрішньої та зовнішньої політики, забезпеченню економічної та соціальної політики.

- щодо міжнародних договорів та збройних сил та ін.

Попри широкий спектр повноважень, у порівнянні з парламентом позиції Уряду відносно слабкі, залежні від Національної ради.

Здійснення виконавчої державної влади на місцевому рівні відбувається відповідно до адміністративно-територіального поділу (8 країв та 79 округів) і з врахуванням управлінських повноважень органів регіонального та місцевого самоврядування.

За Конституцією Словаччини (гл. 6, розд.1) до системи виконавчої влади також входить глава держави – Президент (сл. Prezident Slovenskej republiky [66]). Президенту надано широкий спектр повноважень у різних сферах діяльності держави: зовнішньополітичній, у сфері оборони і безпеки держави, законотворчій, у відношенні до парламенту, уряду, судових органів та ін. Зокрема, до основних повноважень Президента належать:

- представляє державу у зовнішніх відносинах, заключає і ратифікує міжнародні договори;

- володіє правом розпуску Національної ради;

- підписує закони, володіє правом вето стосовно законів;

- є головнокомандуючим збройних сил;

- призначає і відкликає голову і членів уряду, вищих державних функціонерів;

- призначає і відкликає голову та суддів Конституційного суду, голову та суддів Верховного суду СР, Генерального прокурора.

Порядок виборів Президента регулюється в Конституції (ст. 101-107) та відповідних законах. До 1999 року, Президент обирався Національною радою. З 1999 р. обирається громадянами шляхом загальних і прямих виборів терміном на 5 років. В даний час Президентом Словаччини є І.Гашпарович, який перебуває на посаді вже другий строк.

Таблиця??.

  Президент Термін перебування на посаді Політична сила, що номінувала кандидата
  М.Ковач 2.03.1993-2.03.1998 РЗДС
  Р.Шустер 15.06.1999-15.06.2004 Партія громадянського порозуміння
  І.Гашпарович 15.06.2004-15.06.2009 Рух за демократію
15.06.2009 - по сьогодні Громадський кандидат

 

Попри конституційний статус Президента як глави держави, в багатьох своїх компетенціях він обмежений повноваженнями Парламенту та Уряду, а також реаліями поточної політичної ситуації, що загалом дозволяє визначати Словаччину саме як парламентську республіку.

Судова гілка влади представлена судами загальної юрисдикції, Конституційним судом та Спеціалізованим кримінальним судом.

Судовим органом захисту конституційності є Конституційний суд СР (сл. Ústavný súd Slovenskej republiky [67]). Діяльність Конституційного суду та його суддів регулюється в гл. 7, розд. 1 Конституції. Відповідно Конституції (ст. 125-129) КС приймає рішення стосовно:

- відповідності законів, постанов Уряду, загальнообов’язкових правових актів міністерств, центральних та місцевих органів державного управління, органів місцевого самоврядування – Конституції, конституційним законам, міжнародним договорам;

- суперечок про компетенцію між центральними органами державного управління;

- скарги органів територіального самоврядування на неконституційність чи незаконність рішень чи втручання у справи самоврядування;

- тлумачення Конституції чи конституційного закону, якщо питання є спірним;

- про законність президентських, парламентських виборів та виборів до органів місцевого самоврядування та ін.

Конституційний суд складається з 13 суддів, яких призначає строком на 12 років за пропозицією парламенту Президент СР. Суддя Конституційного суду не може бути членом політичної партії чи руху.

Завдяки діяльності КС, особливо в складний період 1993-1998 рр., вдалося забезпечити не декларативну, а дійсно незалежну і самостійну позицію судової гілки влади з самого початку існування молодої держави.

Систему судів загальної юрисдикції утворюють Верховний суд, крайові (krajské) та окружні (okresné) суди, що організовані на основі адміністративно-територіального поділу та за т.зв. «принципом ефективності». В 2009 р. було ліквідовано військові суди – їхня компетенція перейшла на суди загальної юрисдикції, а також Спеціальний суд (Špeciálny súd) – його справи передали новоутвореному Спеціалізованому кримінальному суду (сл. Špecializovaný trestný
súd
).

Найвищим судом загальної юрисдикції є Верховний суд (сл. Najvyšší súd Slovenskej republiky [68]). Верховний суд контролює діяльність судів загальної юрисдикції.

Важливе місце в функціонуванні судової системи відведено Судовій раді(сл. Súdna rada Slovenskej republiky), склад якої формують Президент, Національна рада, Уряд і судді. Цей державний орган займається переважно кадровими питаннями щодо призначення і відкликання суддів (ст. 141а).

Суддів призначає Президент за пропозицією Судової ради на необмежений термін. Суддя не може бути членом політичної партії, займатися підприємницькою, державно-публічною чи іншою діяльністю, окрім наукової, педагогічної, мистецької (ст. 145а).

Незалежним конституційним органом, покликаним захищати права юридичних, фізичних осіб та держави є Прокуратура (сл. Prokuratúra Slovenskej republiky). Очолює цей державний орган Генеральний прокурор, що призначається і відкликається Президентом за пропозицією Національної ради (ст.150).

Важливим контролюючим органом в фінансово-господарській сфері є Вище контрольне управління – ВКУ (сл. Najvyšší kontrolný úrad Slovenskej republiky). ВКУ – це незалежний конституційний орган, що має право контролювати фінансово-господарську діяльність як фізичних осіб, так і органів державної влади, в т.ч. і Уряд (ст. 60 Конституції). Керівництво ВКУ обирається і відкликається Національною радою, також їй підзвітний орган в своїй контролюючій діяльності.

Конституційна та політична вага державних органів проявляється, насамперед, у взаємодії з іншими вищими органами державної влади в контексті функціонування системи стримувань і противаг. Предметом їх взаємовідносин є найбільш важливі сфери суспільного життя, які згідно з Конституцією потребують спільних дій органів державної влади, або кожного з них окремо, але стосовно один одного. Як приклади функціонування системи стримувань і противаг в Словаччині можна виокремити наступні площини: формування і функціонування Уряду залежить від вотуму довіри Національної ради (ст. 88, 113-115 Конституції), Національна рада може ініціювати всенародне голосування про відкликання Президента (ст.106), Національна рада бере участь у обранні суддів Конституційного суду (ст.134), Генерального прокурора (ст. 150) та ін.

Попри структурну диференціацію у сукупності державні органи Словаччини становлять єдину систему, склад якої об’єктивно випливає з принципу єдності державної влади в умовах демократії. Структура та функціонування системи органів державної влади в сучасній Словаччині створюють необхідне інституційне забезпечення демократичного політичного режиму.

Висновки

Запропонований розгляд розвитку державно-владних інститутів в Чехії, Словаччині, Польщі та Угорщині зафіксував спільність та варіативність інституційного дизайну політичних систем центральноєвропейського регіону.

У всіх країнах регіону система державної влади розбудована і діє на основі поділу на законодавчу, виконавчу та судову гілки, які функціонують за конституційними принципами стримувань та противаг. Попри структурну диференціацію, у сукупності державні органи становлять єдину систему, склад якої об’єктивно випливає з принципу єдності державної влади в умовах демократії.

Інститут парламентаризму знайшов своє широке впровадження у всіх країнах Вишеградської групи. Парламентські структури реалізують не тільки представницькі функції, але й вирішальним чином впливають на виконавчу владу. Провідна роль парламенту в політичній системі дозволяє означити сучасні форми правління Угорщини, Чехії та Словаччини як парламентські республіки. В процесі конституційної трансформації обсяг повноважень парламенту зріс також у Польщі, однак в межах змішаної (парламентсько-президентської) форми правління.

Структура та організація роботи парламентів країн ЦЄ в основних рисах відповідає структурі та принципам організації представницьких органів розвинених демократій. За своєю структурою парламенти демонструють дві традиційні моделі: однопалатну (Угорщина і Словаччина) і двопалатну (Польща і Чехія), що зумовлено впливом специфічних політичних, соціальних і культурно-історичних факторів. Попри ускладненість механізму функціонування, бікамералізм виступає важливим чинником створення конституційного балансу та стабілізації парламентаризму в цих країнах.

В контексті реалізації принципу поділу влади, забезпечення відокремленості та ефективності виконавчої гілки конституції всіх країн Вишеградської групи передбачили функціонування інституту президентства та урядових структур.

Попри відносну «слабкість» глави держави в умовах парламентських моделей, президенти країн регіону наділені широким спектром повноважень у різних сферах діяльності держави, що дозволяє їм займати важливе місце в системі стримувань та противаг. Аналіз практики функціонування інституту президентства дозволяє констатувати, що роль глави держави часто визначається конкретною політичною ситуацією і може бути більш вагомою, ніж це формально визначено конституцією. Польща, Словаччина і Чехія пройшли шлях від парламентського до прямого всенародного обрання президента народом, тільки в Угорщині обрання глави держави відбувається у парламенті.

Положення конституцій і реалії парламентських демократій центральне місце у визначенні та реалізації державної політики відводять уряду та прем’єр-міністру. Водночас механізм ухвалення ключових рішень передбачає залучення законодавчих та виконавчих інститутів. У країнах ЦЄ застосовується парламентський принцип формування уряду і закріплено його політичну відповідальність перед парламентом.

Механізм стримувань і противаг передбачає функціонування системи незалежного судочинства, яку вдалося витворити впродовж інституційного реформування. На сучасному етапі у центральноєвропейських країнах суди є відокремленими владними інституціями, що позбавлені прямого впливу з боку законодавчої та виконавчої влади.

Попри різні варіанти взаємовідносин гілок влади в країнах регіону, поряд з конституційними положеннями, важливе значення має здатність і можливість політичної еліти досягати консенсусу, діяти в межах правових рамок і розвивати процедурні аспекти владних відносин.

Важливою політичною особливістю парламентсько-урядових систем ЦЄ є їх значна партизація, що впливає на стабільність їх функціонування. Відносини між ключовими партіями, коаліціями є основним фактором, що визначає державну політику, функціонування вертикалі та горизонталі державної влади.

В країнах Вишеградської групи трансформація системи органів державної влади являла собою складний процес, що різнився за глибиною та інтенсивністю перетворень. За допомогою впровадження та закріплення демократичних владних інститутів були створені необхідні умови для подальшого розвитку центральноєвропейських країн на шляху до консолідованої демократії.

 





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-20; Просмотров: 434; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.02 сек.