З обвинувального вироку

Практичні завдання

1. Прочитайте текст. Зазначте, які періоди історії висвітлюються у тексті.

2. Визначте, якою є основна ідея документу.

Питання для самоконтролю і самоперевірки

1. У якому жанрі написаний документ?

2. Які два народи характеризуються авторами документу, як найбільш „дотепні”? Чому?

3. Як, згідно з текстом джерела, Бог покарав слов’ян за незгоду між собою й переймання чужого?

4. Яка історична роль згідно з думкою авторів „Книги буття” належить Україні?

5. Яку мету ставлять перед українцями автори документу?

У СПРАВАХ Т.Г. ШЕВЧЕНКА (26 ТРАВНЯ 1847 Р.)

(подано мовою оригіналу)

Т.Г.Шевченко (1814 - 1861) - український поет, письменник, художник, графік, громадський діяч, член Кирило-Мефодіївського братства. У творах на історичну тему показав боротьбу українського народу проти соціального й національного поневолення.

а) З ОБВИНУВАЛЬНОГО АКТА

Шевченко, замість того, щоб довічно відчувати благоговійні почуття до осіб августійшої фамілії, які удостоїли викупити його з кріпосництва, писав вірші малоросійською мовою, найобурливішого змісту. В них він то зображав плач про уявне поневолення і лихо України, то оспівував славу гетьманського правління і колишньої вольниці козацтва, то з неймовірною зухвалістю зводив наклепи і виливав жовч на осіб імператорського дому, забуваючи в них особистих своїх благодійників. Крім того, що все заборонене захоплює людей з слабим характером, Шевченко набув між друзями своїми славу знаменитого малоросійського письменника, а тому вірші його ще більш шкідливі і небезпечні. З улюбленими віршами в Малоросії могли виникати і згодом укорінятися думки про уявне раювання часів гетьманщини, про щастя повернути ці часи і про можливість існування України, як окремої держави. Судячи з тієї виняткової поваги, яку почували і особиста Шевченка, і до його віршів всі україно-слов’янісити, спочатку здавалося, що він міг бути якщо не діючою особою між ними, то знаряддям, яким вони хотіли скористуватися в своїх задумах; але, з одного боку, ці задуми були не такі вже важливі, як уявлялося на перший погляд, а з другого, і Шевченко почав писати свої підбурливі твори ще з 1837 р., колії слов’янські ідеї не захоплювали київських учених, як і вся справа доводить, що Шевченко не належав до Україно-слов’янського товариства, а діяв окремо, захоплюючись власною зіпсованістю. Проте, за підбурливий дух і зухвалість, що виходила за всякі межі, його потрібно було визнати одним з найважливіших злочинців...

б) З ВИРОКУ СУДУ

Художника Шевченка, за писання підбурливих і надзвичайно зухвалих віршів, як наділеного міцною будовою тіла, призначити рядовим в Оренбурзький окремий корпус з правом вислуги, доручивши начальству найсуворіше наглядати, щоб від нього, ні в якому разі, не мог­ло вийти підбурливих і пасквільних творів.

Власноручна приписка Миколи до вироку: „Під найсуворіший нагляд, заборонивши писати і малювати”.

Історія України. Документи. Матеріали. Посібн. / Уклад., комент. В. Ю. Короля. - К.: Академія, 2002. - 448 с. - (Альма-матер). - С. 196 - 107.

Дата добавления: 2014-11-20