Матеріали для вивчення. Приступаючи до вивчення теми, слід мати на увазі брак базових докумен­тальних джерел як історичних, так і правових

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Приступаючи до вивчення теми, слід мати на увазі брак базових докумен­тальних джерел як історичних, так і правових, які б належним чином забезпечи­ли ознайомлення зі змістом навчального модуля. Існуючі підручники з історії держави та права України не дають повної картини перебігу державотворчих процесів у Північному Причорномор'ї періоду еллінської колонізації. З тієї ж причини правова система також обійдена увагою. З огляду на це варто самостій­но опрацювати підручники з історії держави та права зарубіжних країн у тій час­тині, де йдеться про античну Грецію, передусім такі питання, як складання і фу­нкціонування полісної системи господарських і суспільних відносин у материко­вій Греції, розвиток окремих галузей права, зокрема інститутів цивільного, кри­мінального та процесуального права. Використання методу історико-правових аналогій, зроблять матеріал доступнішим, яснішим і зрозумілішим, а засвоєн­ня — тривкішим.

Закономірним етапом розвитку відособленних античних держав-полісів стало об'єднання частини їх в єдину, більш централізовану державу — Боспор-ське царство. Слід усвідомити, що реальна загроза поглинання войовничими племенами зумовила низку грецьких міст Північного Причорномор'я піти на втрату незалежного, республіканського, часто демократичного статусу, підпо­рядкувавши себе владі боспорського царя. Під протекторатом монарха, який тривалий час не втручався в автономні права полісів, вони продовжили своє іс­нування ще на кілька століть. При самостійному опрацюванні матеріалу навча-

льного модуля саме ці наріжні положення не повинні залишитися поза увагою студентів.

Першим етносом, що населяв територію сучасної України, були кіммерійці (IX — перша пол. VII ст. до н.е.). Цей давньоіранський кочовий народ, генетично близький до скіфів, займав значні простори між Дністром і Доном, а також Та-манський і Кримські півострови.

Вершники, об'єднані у загони, становили основу кіммерійського війська. їм була притаманна рухомість та маневреність, що давало значні переваги у боях із піхотою. Кіммерійці — це насамперед кінні стрільці, озброєні сталевими чи залі­зними мечами, бойовими молотками та булавами. На чолі загонів у пер. пол. VII ст. до н.е. стояли вожді — Лігдаміс та Теушпа.

Попри значні обшири землі, де мешкали кіммерійці, наявність численних правителів-царів, створити повноцінну державу їм так і не вдалося. Завадили цьому численні племена скіфів, які у др. пол. VII ст. до н.е. витіснили кіммерій­ців із Причорномор'я', частково асимілювавшись з ними, частково змусивши їх перебратися на Близький Схід.

Дата добавления: 2014-11-20