Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Методичні особливості викладання та підходи до вивчення матеріалу під час лабораторного заняття під керівництвом викладача




Заняття №5

Тема. Артерії та вени голови, видові особливості їх розгалуження. Судини м’язів, суглобів, зв’язок, нервів, органів, шкіри мозкового та лицевого відділів голови.

Мета заняття. Розглянутиособливості ходу й розгалуження зовнішньої сонної і верхньощелепної артерій у великої рогатої худоби й коня, свині й собаки. З’ясувати закономірності утворення та ходу яремної вени в різних видів свійських тварин. Повторити і засвоїти судини м’язів, суглобів, зв’язок, нервів, органів, шкіри мозкового та лицевого відділів голови.

Матеріальне забезпечення. Сагітальні розпили голів з частиною шиї (до четвертого шийного хребця) тварин різних видів (велика рогата худоба, кінь) з відпрепарованими м’язами, нервами, судинами, лімфатичним вузлами і органами, набори зубів, окремі препарати язика з глоткою, гортані різних видів свійських тварин, головного мозку в оболонках з відпрепарованими черепно-мозковими нервами, головного мозку без оболонок у середньо-сагітальному та фронтальному розрізах на різних рівнях для демонстрації дна бічних шлуночків та смугастого тіла, головного мозку із знятим мозочком для демонстрації четвертого мозкового шлуночка та ніжок мозочка, очне яблуко, муляж присінково-завиткового аналізатора, цілі черепа різних видів тварин, сагітальні розпили черепів, черепа з розітнутою черепною коробкою, сухі та вологі препарати з’єднань кісток голови, схеми, рисунки.

Наголосити, що продовженням загальної сонної артерії після відгалуження від неї внутрішньої сонної артерії є зовнішня сонна артерія, яка проходить уздовж заднього краю нижньої щелепи до ділянки висково-нижньощелепного суглоба, позаду нього віддає поверхневу вискову артерію і переходить у верхньощелепну артерію. Медіально різко повертає, йде в клинопіднебінну ямку і відгалужує великі кінцеві гілки: більшу піднебінну артерію – у тверде піднебіння, клинопіднебінну артерію – в слизову оболонку носової порожнини і підочноямкову артерію, яка йде в однойменному каналі та кровопостачає зуби верхньої щелепи, далі виходить на лицеву поверхню голови, де у різних тварин розгалужується неоднаково.

Акцентувати увагу, що кров від ділянки голови відтікає в краніальну порожнисту вену двома яремними венами – зовнішньою і внутрішньою.

Зовнішня яремна вена у всіх видів тварин починається злиттям язиково-лицевої і щелепної вен.

Язиково-лицева вена відводить кров від лицевої частини голови, утворюється злиттям язикової і загальної лицевої вен.

Язикова вена особливо масивна у собаки, виносить кров з язика, глотки й гортані.

Загальна лицева вена у коня, свині та собаки, в свою чергу, формується із глибокої лицевої вени, яка починається злиттям клинопіднебінної, підочноямкової та більшої піднебінної вен та поверхневої лицевої вени, яку, зливаючись, утворюють нижня губна вена, вена кута рота, вена верхньої губи, латеральна й дорсальна носові вени.

Підкреслити, що у великої рогатої худоби відсутній розподіл на глибоку та поверхневу лицеві вени, є лише одна лицева вена, яка утворюється злиттям нижньої губної вени, вени верхньої губи, латеральної та дорсальної носових вен.

Щелепна вена утворюється венами, які відповідають артеріям, що відходять як від верхньощелепної, так і від зовнішньої сонної артерій.

Звернути увагу, що в коня щелепна вена масивна, починається щічною веною, а також злиттям вени жувального мʼяза, поверхневої вискової, поперечної вени лиця, каудальної вушної, нижньої коміркової та глибокої вискової вен, які проходять з однойменними артеріями. Спереду щелепи вона ампулоподібно розширюється і анастомозує із жувальною веною та поперечною веною лиця, немає клапанів, тому кров у ній може рухатися в протилежних напрямах залежно від положення жувальних м’язів.

Підкреслити, що у великої рогатої худоби щелепна вена починається підочноямковою, клинопіднебінною та більшою піднебінною венами, в неї також вливаються жувальна, крилоподібна, щічна вени, вена нижньої повіки, вени привушної слинної залози. У свині гілки щелепної вени схожі з такими коня, а в собаки вонапочинається з очного сплетення, зовнішньої очної вени і піднебінного сплетенння.

Звернути увагу, що внутрішня яремна вена зазвичай супроводжує загальну сонну артерію і розвинута слабко, в коня – взагалі відсутня.

Зміст і послідовність самостійної роботи студентів за темою.

Спочатку медіально від привушної слинної залози, уздовж заднього краю нижньої щелепи до ділянки висково-нижньощелепного суглобу, прослідкуйте продовження загальної сонної артерії в зовнішню сонну артерію – a. carótis extérna та закономірності відгалуження від неї гілок I та II порядку.

Знайдіть першу гілку зовнішньої сонної артерії, яка відгалужується попереду внутрішньої сонної артерії, проходить у крилову ямку атланта і крізь криловий отвір виходить на його дорсальну поверхню, розгалужуючись у м’язах і анастомозуючи з хребтовою артерією – потиличну артерію – a. occipitális. Зауважте, що від потиличної артерії відгалужуються гілки: виросткова артерія – a. condyloídea – входить у черепну порожнину крізь під’язиковий отвір потиличної кістки; каудальна артерія мозкових оболонок – a. meníngea caudális – входить у черепну порожнину через висковий хід; спинномозкова артерія – a. cerebrospinális – проходить крізь міжхребцевий отвір атланта в хребетний канал, де утворює a. basiláris cérebri; низхідна (хребтова) гілка – rámus descéndens, s. vertebrális – йде крізь поперечний отвір атланта на його дорсальну поверхню, де розгалужується в м’язах і анастомозує з хребтовою артерією.

Таблиця 16.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-20; Просмотров: 418; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.