Ііі. Рекомендації до організації самостійної роботи

Організація та проведення семестрового контролю

17. Кредитно-модульна система не передбачає обов’язкового семестрового екзамену для всіх студентів. Студенти можуть автоматично одержати оцінку за екзамен. Вона визначається як середнє арифметичне від суми оцінок за модулі.

18. Протягом трьох днів після складання останньої ПМР з дисципліни студенти повідомляються про автоматичне зарахування екзамену та про допуск чи не допуск до екзамену на кураторській годині, на яку куратор запрошує викладачів, що забезпечують викладання лекційної та лабораторно-практичної частини курсу. Якщо викладач не може бути присутнім на кураторській годині, то він передає куратору результати допуску до екзамену. Оцінка за екзамен, яку студент має право одержати автоматично, а також відомості про недопуск заносяться у журнал академічної групи викладачем, який приймає екзамен, на відповідну сторінку міжсесійного контролю.

19. Студенти, які не відпрацювали семінарські заняття хоча б із одного модуля дисципліни, не допускаються до екзамену. Викладач має повідомити деканат та написати доповідну записку на ім’я декана.

20. Під час складання екзамену студент не може одержати оцінку нижчу, ніж та, яку він має за результатами підсумкових модульних робіт.

21. Студент, який одержав «незадовільно» за один із модулів дисципліни, має складати екзамен. Оцінка, одержана на екзамені, є остаточною.

22. оцінка, що одержана при складання екзамену, заноситься у заліково-екзаменаційну відомість у день складання.

23. Бал, одержаний студентом за ПМР, екзамен, є його рейтинговим балом з дисципліни.

Самостійна робота є невід’ємною складовою вивчення навчальної дисципліни. Вона здійснюється за такими напрямками:

· підготовка теоретичних питань до семінарських занять;

· ведення словника (опрацювання основних понять та категорій);

· підготовка доповідей та повідомлень на запропоновану тему;

· конспектування першоджерел;

· виконання тестових завдань;

· написання есе-роздумів;

· підготовка до підсумкових модульних робіт;

· підготовка до екзамену.

Підготовка теоретичних питань до семінарських занять передбачає опрацювання питань, які розглядались під час лекції, та таких, що виносяться на самостійне опрацювання.

Алгоритм підготовки.

· Визначте питання для підготовки (розглядаються усі питання, що зазначені у плані семінарського заняття).

· Візьміть у бібліотеці університету (читальному залі або на кафедрі) джерела, зазначені у списку основної літератури до заняття. При підборі літератури Ви можете користуватися бібліотечними каталогами (алфавітним, предметним або систематичним).

· Визначте розділи (теми або параграфи), у яких розкрито питання семінарського заняття.

· Прочитайте ці розділи.

· Складіть план (простий або складний) відповіді на кожне питання.

· Визначте основні поняття, які Ви повинні засвоїти.

· Проаналізуйте, як опрацьований матеріал пов’язаний з іншими питаннями теми.

· Для кращого засвоєння та запам’ятовування матеріалу складіть короткий конспект (можна у вигляді схеми, таблиці або графіку), що сприятиме кращому запам’ятовуванню.

· Позначте проблемні місця та недостатньо зрозумілі питання. З ними Ви можете звернутися на консультації до викладача.

· Перевірте, як Ви засвоїли опрацьоване питання, відповівши на тестові питання до теми або розв’язавши практичні завдання.

Конспектування першоджерел передбачає поглиблений розгляд окремих питань теми. Для конспектування пропонуються уривки з оригінальних праць відомих соціологів, статті з фахових журналів, газетні публікації, тощо.

Алгоритм підготовки.

· Прочитайте запропоноване першоджерело.

· Правильно оформіть бібліографію першоджерела (автор, назва, вихідні дані).

· Складіть план (простий або складний).

· Для кожного пункту плану виділіть основні положення проблеми, яка висвітлюється у першоджерелі.

· Представте прочитаний текст у вигляді тез або анотації, використовуючи схеми, таблиці, діаграми тощо.

· Для самоперевірки перекажіть статтю, використовуючи власний конспект.

Вимоги до складання опитувальника (анкети):

• опитувальник має бути максимально компактним; час для його заповнення не повинен перевищувати 30-40 хвилин, оскільки респондент може стомитися й останні запитання залишаться без повноцінних відповідей;

• запитання повинні бути чіткими, ясними, зрозумілими, не повинні бути двозначними;

• послідовність формулювання запитань повинна відповідати вимогам логіки: спочатку мова повинна йти про встановлення того чи іншого факту (події), а вже потім про його оцінку;

• важливо, щоб інтерес до предмету опитування не знижувався, а поступово зростав, а тому більш складні за змістом питання повинні стояти за більш простими;

• перше питання не повинно бути ні дискусійним, ні таким, що насторожує; найкраще, якщо воно буде нейтральним;

• важкі запитання доцільно помістити всередині опитування, щоб, відповідаючи на них, респондент зумів "включитися" у тему дослідження.

Процес інтерв'ювання багато в чому нагадує структуру опитувальника, ключову роль тут також відіграють питання, що задаються. Питання опитувальника та інтерв'ю класифікуються за змістом, формою, функцією.

Розподіл питань за змістом обумовлений характером інформації, що є відповіддю на те, чи інше питання. Тут можна виділити питання про факти і про ставлення до них, про норми і мотиви поведінки, про поведінку в минулому та сьогоденні. Наприклад, питання про факти покликані дати об'єктивні відомості про респондента, що відповідає на анкету, (його стать, вік, професія, доход і т.д.). Мета такого роду запитань – відсіяти тих осіб, котрі не можуть дати потрібну для дослідження інформацію. Такі запитання-фільтри доцільно поставити напочатку опитувальника, проте вони ніяким чином не заміщують соціально-демографічного блоку опитувальника, котрий міститься в третій структурній частині анкети.

За формою питання поділяються на "відкриті" і "закриті", "прямі" і "непрямі". Відкриті запитання не пропонують респонденту ніяких варіантів відповіді і дають можливість вільно висловлювати свою думку. Наприклад, "Що Вам не подобається у Вашій роботі?” "Закриті" питання пропонують респонденту варіанти відповідей, з яких він повинний обрати один. як-то: а) монотонність; б) нетворчий характер; в) надмірні фізичні навантаження; г) висока міра відповідальності; д) ваш варіант.

"Відкриті" запитання дають респонденту можливість докладно викласти свою думку, але створюють труднощі в обробці, тому що вони погано піддаються формалізації. Перевага "закритих" питань полягає у їх однозначній інтерпретації, але тут соціолог ніби нав'язує свою думку респонденту. Щоб дати максимальну можливість респонденту висловити свою думку перелік варіантів відповідей наприкінці доповнюється позиціями: Щоб Ви ще хотіли відзначити? Чи маєте іншу думку? Допишіть... Це – варіант "напівзакритих" запитань.

Другий тип запитань – за формою: прямі і непрямі. Пряме запитання може звучати так: чи приносить Вам робота моральне задоволення, чи Ви працюєте заради грошей? Непряме запитання на цю тему може бути сформульовано у такий спосіб: Якби сталося так, що Вам знову довелося вибирати професію, чи обрали б Ви свою нинішню?

За своїми функціями питання поділяються на основні і контрольні. Основні питання – це програмні питання, за допомогою яких вирішуються головні завдання дослідження. Контрольні питання виступають як перевірочні до основного. Якщо основне питання формулюється так: якою мірою Ви задоволені своєю роботою?, то контрольне питання може бути сформульоване по-іншому: чи хотіли б Ви змінити свою роботу? Різновидом контрольних питань є "питання-пастки". Вони призначені для виявлення щирості і сумлінності опитуваних. Для підвищення ефективності контролю такі запитання, зазвичай, розташовують в анкеті на певній відстані від основного та одне від одного.

Підготовка есе-роздумів передбачає глибокий та детальний аналіз запропонованої проблеми

Алгоритм підготовки.

· Ознайомтеся з вимогами до написання есе (подані нижче).

· Підберіть літературу, яка стосується запропонованої теми. При підборі літератури Ви можете користуватися бібліотечними каталогами (алфавітним, предметним або систематичним).

· Складіть план.

· Опрацюйте джерела, виділяючи ключові слова та найголовніші висновки.

· Систематизуйте опрацьований матеріал відповідно до плану.

· Викладіть свої думки стосовно запропонованої проблеми, здійснюючи власний критичний аналіз та оцінку реалізації даних ідей, зазначених тенденцій чи особливостей прояву певного явища у сучасному соціумі. Важливим під час викладу є вміння відстояти аргументовано свою позицію без огляду на авторитети, використовуючи знання з предмету та власний соціальний досвід.

· Оформіть роботу відповідно до вимог.

Підготовка до підсумкової модульної роботи (ПМР) та екзамену має на меті узагальнення та систематизацію знань з окремого модуля або дисципліни вцілому.

Алгоритм виконання

· Ознайомтеся з переліком питань та завдань до ПМР або екзамену.

· Підберіть підручники, інструктивно-методичні матеріали або іншу довідкову літературу, необхідну для підготовки (її перелік Ви можете знайти в робочій програмі або інструктивно-методичних матеріалах).

· Перегляньте зміст кожного питання, користуючись власними конспектами або підручниками.

· Визначте рівень знань з кожного питання.

· Визначте питання, які потребують ретельнішої підготовки (опрацювання додаткової літератури, складання конспектів, схем, виконання окремих завдань тощо). З цією метою зверніться до алгоритму підготовки теоретичних питань до семінарських занять.

· Для самоперевірки перекажіть теоретичні питання або виконайте практичне завдання.

Примітка: якщо ви маєте труднощі у підготовці окремих теоретичних питань або виконанні практичних завдань, ви можете звернутися за консультацією до викладача. Час проведення консультацій зазначений у Графіку проведення консультацій (кафедра філософії, к.406).

Дата добавления: 2014-11-20