Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Види складу злочинів




Читайте также:
  1. Аналіз складу газів
  2. Аналіз складу і структури кредиторської заборгованості
  3. Визначення маси складу поїзда
  4. Вимірювання хімічного складу і концентрації рідини
  5. Вікові зміни складу крові
  6. Вплив дорожніх умов і партійності вантажів на вибір рухомого складу. 1 страница
  7. Вплив дорожніх умов і партійності вантажів на вибір рухомого складу. 2 страница
  8. Вплив дорожніх умов і партійності вантажів на вибір рухомого складу. 3 страница
  9. Входження Закарпаття до складу Чехо-Словаччини. 1 страница
  10. Входження Закарпаття до складу Чехо-Словаччини. 2 страница
  11. Входження Закарпаття до складу Чехо-Словаччини. 3 страница

1. Виділення окремих видів складів злочинів (їх класифікація) має важ­ливе значення для пізнання окремих складів злочинів і вста­новлення їх істот­них ознак, а в кінцевому підсумку — для точної кваліфікації злочину. Склади можна класифікувати за різними критеріями: за ступенем суспільної небезпеч­ності; за структурою, тоб­то за способом описування ознак складу в законі; за особливістю законодавчого конструювання.

2. Суспільна небезпечність злочину — цс об'єктивно існуюча антисоціа­льна властивість, обумовлена всією сукупністю його нега­тивних ознак, що сві­дчать про реальну можливість заподіяти шко­ду охоронюваним кримінальним законом суспільним відносинам. Причому слід відрізняти суспільну небезпеч­ність як закріплену в законі певну нормативну абстракцію від небезпечності конкретно вчиненого злочину. В кримінальному законі вона закріплюється лише як можливість (здатність) заподіяння шкоди, а при вчиненні конкретного злочину ця можливість перетворюється на дійсність і характеризує суспільну небезпечність саме цього злочину.

За ступенем суспільної небезпечності (тяжкості) виділяють:

І) простий (іноді його називають основний) склад злочину — він містить у собі основні ознаки злочину і не містить ні обтяжуючих (кваліфікуючих), ні пом'якшуючих обставин. Так, у ч. 1 ст. 185 КК дається визначення крадіжки як таємного викрадення чужого май­на (без пом'якшуючих і без обтяжуючих об­ставин);

2) склад із кваліфікуючими ознаками, тобто з такими, які обтя­жують відпо­відальність і впливають на кваліфікацію. Прикладом кваліфікованого складу можна вважати ч. 2 ст. 185 КК, тобто крадіж­ку. вчинену повторно або за попередньою змовою групою осіб ;

3) склад з особливо обтяжуючими (особливо кваліфікуючими) обстави­нами, тобто такими, які надають злочину особливої суспіль­ної небезпечності. Наприклад, крадіжка, вчинена в особливо вели­ких розмірах або організованою групою (ч. 5 ст. 185);

4) склад злочину з пом'якшуючими обставинами (так званий привілейова­ний склад), що характеризується обставинами, які знач­ною мірою знижують суспільну небезпечність і караність даного виду злочину (наприклад, умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання — ст. 116, або вбивство при перевищенні меж необхідної оборони — ст. 118).

3. За характером структури складів, тобто за способом описуван­ня їх ознак безпосередньо в законі, усі вони можуть бути поділені на прості і скла­дні.

До простих складів відносять ті, які містять у собі ознаки одного суспі­льне небезпечного діяння, що посягає на один об'єкт. Прикладом простих скла­дів є умисне вбивство (ч. 1 ст. 115 КК), грабіж (ч. 1 ст. 186).



Складним є склад, законодавча конструкція якого ускладнена якими-не­будь обставинами. Тому складними слід визнати склади з двома об'єктами (розбій — ст. 187), із двома діями (самовільне при­своєння владних повнова­жень або звання службової особи, поєдна­не із вчиненням будь-яких суспільне небезпечних діянь — ст. 353), із двома формами вини (умисне тяжке тілесне ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, — ч. 2 ст. 121).

До числа складних відносять також і альтернативні склади, об'­єктивна сто­рона яких може виражатися в декількох діях чи спосо­бах дії або в різних на­слідках. Так, державна зрада в ст. 111 визна­чена як злочин, що може бути вчи­нений шляхом переходу на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній орга­нізації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності про­ти України. Як видно, кожна з названих дій утворює об'єктивну сто­рону зазначе­ного злочину. У той же час склад злочину, зазначений у ч. 1 ст. 277, передбачає відповідальність за умисне руйнування або пошкодження транспортних засобів за умови настання будь-якого з зазначених у даній статті наслідків: аварії по­їзда, судна; порушення нормальної роботи транспорту; створення небезпеки для життя лю­дей, настання інших тяжких наслідків.

4. За особливостями конструкції виділяють злочини з формаль­ним скла­дом, злочини з матеріальним складом і злочини з усіченим складом.

Такс конструювання ґрунтується на тому, що будь-який злочин у своєму розвитку може пройти цілий ряд стадій (етапів): готуван­ня, замах, закінчений злочин. Причому окремим видам злочинної діяльності властива винятково ви­сока суспільна небезпечність вже на ранніх стадіях її розвитку. Тому законода­вець закріплює нерідко момент закінчення таких злочинів уже на стадії замаху чи навіть готування, не пов'язуючи закінчення злочину з фактом настання сус­пільне небезпечних наслідків.

Злочинами з формальним складом називають такі, що не містять у собі як обов'язкову ознаку суспільне небезпечні наслідки, а тому злочин вважається закінченим з моменту вчинення зазначених у за­коні діянь. Наприклад, ч. 1 ст. 331 встановлює відповідальність за незаконне перетинання державного кор­дону. І цей злочин вважається закінченим з моменту вчинення самого діяння (переходу), незалеж­но від можливих наслідків.

Злочинами з матеріальним складом вважаються такі, при конс­труюванні яких як обов'язкові ознаки об'єктивної сторони включа­ються певні суспільне небезпечні наслідки вчиненого злочину. У таких складах об'єктивна сторона отримує свій повний розвиток лише за умови настання зазначених наслідків і тільки з цього момен­ту злочин вважається закінченим. У злочинах з матеріаль­ним скла­дом потрібно обов'язково встановлювати причинний зв'язок між са­мим діянням і суспільне небезпечними наслідками, що настали. Прикладом злочину з матеріальним складом є вбивство, що вважа­ється кінченим лише з моменту смерті потерпілого (ст. 115). Сам по собі факт пострілу в жертву з мстою її вбивства не утворює складу закінченого злочину, оскільки не настав передбачений кримінальним законом наслідок — смерть іншої людини. Такі дії повинні кваліфі­куватися лише як замах на вбивство (статті 15 і 115).

Злочинами з усіченим складом вважаються такі, в яких момент закін­чення злочину самим законом переноситься на стадію готуван­ня або на стадію замаху. Наприклад, за ст. 129 відповідальність за погрозу вбивством настає з моменту самої погрози, а розбій вважа­ється закінченим злочином з моменту нападу з метою заволодіння чужим майном (ст. 187).

§ 4. Кваліфікація злочинів

1. Підкваліфікацією злочинів розуміють точне встановлення відповідно­сті вчиненого винним суспільна небезпечного діяння скла­ду конкрет­ного злочину, закріпленого в кримінальному законі.

Кваліфікуючи злочин, ми визначаємо ту статтю КК, в якій закрі­плений склад вчиненого злочину. Тим самим за допомогою кваліфі­кації дається точна юридична і соціальна характеристика вчинено­го діяння.

2. Правильна кваліфікація злочинів — необхідна умова забезпе­чення закон­ності в боротьбі зі злочинністю. В свою чергу неправи­льна кваліфікація веде до порушення прав і законних інтересів як держави, так і окремих грома­дян, перешкоджає нормальному здій­сненню правосуддя, підриває авторитет органів розслідування і суду, а в кінцевому підсумку — авторитет держави. Така кваліфікація може призвести до притягнення невинного до кримінальної відпо­відальності або призначення винному покарання, що не Грунтуєть­ся на законі. Точно так помилкова кваліфікація може призвести до необгрунтованого звільнення винного від відповідальності або від­повідного покарання. Тому ви­рок суду, що грунтується на неправи­льній кваліфікації, підлягає змінснню або скасуванню.

3. Як уже зазначалося, кожен злочин має безліч ознак, однак да­леко не всі вони враховуються при кваліфікації. При кваліфікації необхідно в конкретному діянні встановити (відібрати) ті юридич­не значущі об'єктивні і суб'єктивні ознаки, що входять до складу конкретно вчиненого злочину. Причому склад утворює тільки вся сукупність передбачених законом ознак. Відсутність хоча б однієї з необхідних ознак свідчить про відсутність у діянні особи складу конк­ретного злочину.

Кожен злочин, як і будь-яке інше діяння людини, завжди вияв­ляється як певна єдність об'єктивного і суб'єктивного. Причому об'єктивні ознаки будь-якого злочину завжди виступають у єдності з ного суб'єктивними ознаками. Сам же процес кваліфікації виража­ється в послідовному встановленні точної відповідності об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта і суб'єктивної сторони вчи­неного зло­чину об'єкту, об'єктивній стороні, суб'єкту і суб'єктивній стороні складу злочину, закріпленого законом.

 

 





Дата добавления: 2014-11-20; Просмотров: 173; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2018) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ip: 54.80.189.255
Генерация страницы за: 0.002 сек.