КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Додаток 5.1
S де Т – результат у Т-балах; Х – “сирий” результат за відповідною шкалою опитувальника; М – середнє значення шкали (за нормативною вибіркою); S - стандартне відхилення (за нормативною вибіркою). Інтерпретація результатів здійснюється на основі як підсумкових показників PTSD і ГСР, так і субшкал опитувальника, що дозволяють судити про відносну вираженість окремих груп симптомів. У випадках, коли з моменту травматизації пройшло достатньо багато часу (3 місяці), можна обмежитися аналізом тільки показників PTSD. Якщо ж обстеження проводилося безпосередньо після критичної події (протягом місяця), то є доцільним проаналізувати структуру ГСР. Опитувальник депресивності Бека (BDI). Складається з 21 групи питань і призначений для оцінювання вираженості симптомів депресії серед дорослих і підлітків. Протягом більш 10 років BDI є однією з найбільш часто використовуваних за кордоном методик для оцінювання інтенсивності симптомів депресії як серед психіатричних пацієнтів, так і серед психічно здорових осіб. Кожна група питань репрезентує окремий симптом або установку, що характерні для депресії. До цих симптомів і установок відносять: (1) подавлений настрій, (2) песимізм, (3) почуття невдачливості, (4) незадоволеність собою, (5) почуття провини, (6) покарання, (7) неприйняття себе, (8) самозвинувачення, (9) суїцидальні думки, (10) слізливість, (11) дратівливість, (12) соціальна відчуженість, (13) нерішучість, (14) порушення образу тіла, (15) порушення працездатності, (16) розлад сну, (17) стомлюваність, (18) втрата апетиту, (19) втрата ваги, (20) соматичні скарги, (21) втрата лібідо. Кожна з груп оцінюється в балах від 0 до 3. Максимально можливий бал дорівнює 63. Сумарний бал за опитувальником менше 9 вважається нормою і розглядається як відсутність депресивних симптомів; від 10 до 18 балів характеризується як помірно виражена депресія, від 19 до 29 – критичний рівень і від 30 балів – явно виражена депресивна симптоматика. Опитувальник особистісної та ситуативної тривожності Спілбергера–Ханіна. Він являє собою шкали самооцінки, що складаються з двох самостійних частин, які дозволяють виявити рівень актуальної тривожності суб'єкта (шкала ситуативної тривожності) і рівень типової для нього тривожності (шкала особистісної тривожності). У кожній із частин опитувальника міститься по 20 тверджень, що оцінюються обстежуваним за 4-бальною шкалою. Шкала Спілбергера була адаптована Ю.Л. Ханіним й у цьому варіанті одержала поширення в медичній і психологічній практиці, зокрема для діагностики ефективності застосування різноманітних психотерапевтичних процедур. Відповідно до нормативів, встановлених для соціально-культурних умов у Росії та нашій країні, результат за шкалою Спілбергера до 30 балів характеризує низьку тривожність; від 31 до 45 – відповідає середньому рівню тривожності; сумарні бали вище 46 свідчать про високу тривожність суб'єкта. Опитувальник вираженості психопатологічної симптоматики (Symptom Checklist – SCL). Даний опитувальник складається з 90 питань і призначений для оцінювання патернів психологічних симптомів протягом тижня до обстеження. Результати опитувальника підраховуються й інтерпретуються в термінах 9 основних шкал і однієї додаткової, що репрезентують різноманітні симптомокомплекси, і індексу вираженості загального дистресу GSI (Global Severity Index). До шкал SCL відносять такі: · соматизації (Somatization, SOM). Вимірює рівень дискомфорту, що виникає при сприйнятті тілесних дисфункцій. Ця шкала відображає скарги на порушення функціонування серцево-судинної, дихальної й інших систем, регуляція діяльності яких значною мірою здійснюється вегетативною нервовою системою. Ці симптоми й ознаки демонструють порушення, що мають функціональну етіологію, хоча можуть відображати й істинну фізичну хворобу; · обсессивність - компульсивність (Obsessive-Compulsive). Відбиває наявність думок, спонукань і дій, що носять неослабний і нав'язливий характер, є непідконтрольними і сприймаються індивідом як небажані і далекі; · міжособова сензитивність (Interpersonal Sensitivitu, INT). Ця шкала фокусована на вираження почуттів особистої неадекватності, неповноцінності в порівнянні з іншими. Почуття пригніченості і дискомфорту при міжособовій взаємодії є характеристиками цього набору симптомів. Крім того, індивідууми, оцінювані високо за шкалою INT, демонструють негативне очікування щодо комунікації і міжособової поведінки, негативно сприймають різку критику на свою адресу при спілкуванні і взаємодії з іншими; · депресія (Depression, Dep). Відбиває широкий діапазон прояву депресії. Симптоми пригніченого настрою включають зниження інтересу до життя, відсутність мотивації, зниження життєвого тонусу і т. інш.; · тривожність (Anxiety, ANX). Складається із симптомів і ознак, що характеризують високий, клінічно значущий рівень прояву тривожності. Сюди відносяться і загальні ознаки (знервованість, напруга, дрож), приступи паніки і почуття жаху, а також деякі когнітивні компоненти (почуття побоювання і страху) і деякі соматичні прояви тривожності. Ці симптоми істотно відрізняються від тих, що визначає опитувальник Спілбергера, який стосується повсякденних проявів тривоги, властивих тією або іншою мірою майже всім здоровим людям; · ворожість (Hostility, Hos). Ця шкала відображає думки, почуття або дії, що властиві стану негативного афекту гніву (агресія, дратівливість, лють, обурення й образа); · фобічна тривожність (Phobic Anxiety, PHOB). Фобією, за визначенням, є стійка, повторювана реакція страху у відповідь на якийсь специфічний стимул, як такий можуть виступати певні люди, місця, ситуації, тварини і т.д. Цей страх є ірраціональним, а його прояви не відповідають стимулу, що веде до поведінкових реакцій уникання або втечі; · параноїдна ідеація (Paranoid Ideation, PAR). Репрезентує параноїдну поведінку як специфічний спосіб мислення, що в основі своїй характеризується проективністю, ворожістю, підозрілістю, почуттям власної геніальності, егоцентричністю, ілюзіями, страхом втрати автономії і т.п.; · психотицизм (Psychoticism, PSY). Відбиває континуум, на однім полюсі якого – помірна відчуженість у контактах з іншими людьми, ізольованість і шизоїдність суб'єкта, а на іншому – крайнє вираження таких психотичних симптомів, як галюцинації, роздвоєність свідомості і т.п., що є основними при шизофренії; · додаткова шкала (ДОП) включає симптоми, що частіше всього зустрічаються при таких розладах настрою, як депресія і дистимія. Питання шкали не об'єднані між собою як окремий розлад, але є важливими при обробці й аналізі результатів; · зона військових дій (War Zone, WZ) – додаткова шкала, складена з пунктів, що входять до інших шкал. Бал за цією шкалою дозволяє оцінити вираженість постстресових розладів у обстежуваного і відрізнити їх від проявів загальної психопатологічної симптоматики. Шкала дисоціативного досвіду (Dissociation Experience Scale – DES). Ця шкала дозволяє кількісно оцінити описувані дисоціативні переживання. Значення бала DES є індексом загального числа дисоціативних переживань різних типів, а також частоти кожного переживання. Це кількісне визначення дозволяє ранжувати різноманітні діагностичні групи відповідно до ступеня прояву дисоціації. Здорові досліджувані відзначають менше число різноманітних типів дисоціативних переживань, а також те, що ці переживання зустрічаються відносно рідко. Пацієнти з дисоціативними розладами відмічають більше різноманіття дисоціативних симптомів і те, що ці переживання зустрічаються часто. Опитувальник перитравматичної дисоціації (ОПД). Призначений для оцінювання вираженості дисоціативних феноменів, що мали місце під час травматичної події. Висока вираженість перитравматичної дисоціації є одним із найбільш суттєвих прогностичних факторів виникнення PTSD. Основою його служать відповідні питання з модуля PTSD структурованого клінічного інтерв'ю (SCID для DSM-ІІІ-R). Відповіді на питання даються у формі 5-бальної шкали Лікерта. При підрахунку балів від кожної відміченої цифри віднімається 1. Якщо сума балів виявилася вищою за 16, можна припустити високу можливість того, що подія, яку людина згадувала, заповнюючи опитувальник, залишила істотний негативний слід у її психіці. Тому доцільно застосовувати цей опитувальник у найближчі дні після подій, під час яких працівники пережили екстремальні ситуації. Penn Inventory for Posttraumatic Stress (Hammerberg, 1992) – це опитувальник, що складається з 26 запитань. Його перевагами є наявність запитань, що відносяться до всіх типів травми, і валідизація на різноманітних чоловічих популяціях (ветерани війн; постраждалі від аварій; психіатричні пацієнти). Проте він не валідизований на жіночій вибірці. Опитувальник симптому травми (Trauma Symptom Inventory (TSI); Briere, Elliott, Harris, & Cotman, 1991) є новою шкалою,яка складається із 100 запитань. Ця шкала призначена для оцінки частоти різноманітних посттравматичних симптомів, що зустрічаються більше 6 місяців. TSI має 10 клінічних шкал, що оцінюють тривогу (збудження, гнів), дратівливість, депресію, оборонне уникання нагадувань про травму, дисоціацію, дисфункціональну сексуальну поведінку, нав'язливі переживання, ослаблену самооцінку, сексуальну занепокоєність, що призводить до напруги. До переваг TSI відносяться валідність її шкал і їх сфокусованість на різноманітних аспектах посттравматичного функціонування, не охопленого в інших шкалах.
Запитання для самоконтролю 1. Охарактеризуйте основні категорії, що можуть використовуватися при вимірюванні професійного стресу персоналу МНС України. 2. За допомогою яких психодіагностичних методик можливо встановити наявність посттравматичних стресових порушень серед персоналу МНС України?
Коротка шкала тривоги, депресії та посттравматичного стресового розладу [12]
Інструкція ДОСЛІДЖУВАНОМУ: З часу пережитого критичного інциденту (надзвичайних обставин) або психічної травми чи відчуваєте Ви більшою мірою, ніж звичайно, наступні стани? Відмітьте позначкою Ö Вашу відповідь.
Додаток 5.2 ШКАЛА СТРЕСУ [13]
Інструкція: Уважно читаючи кожне твердження, вибирайте той варіант відповіді, який найбільше відповідає Вашому нинішньому стану, думці або настрою. У кожному рядку справа окресліть тільки одну цифру, що позначає Вашу відповідь: 5 = “абсолютно вірно”; 4 = “скоріше вірно”; 3 = “частково вірно, частково невірно”; 2= “скоріше невірно”; 1 = “абсолютно невірно”.
Дата добавления: 2014-11-20; Просмотров: 1714; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |