Професіографія та вибір методів професійно-психологічного відбору

З чого ж необхідно починати розробку психологічного аспекту фахового відбору?

На наш погляд, найбільш важливою є оцінка застосовуваних методів, тобто валідність у прогнозуванні фахової успішності найбільш поширених методів відбору. Такі дослідження були проведені за кордоном Х. Шулером [372]. Спробуємо стисло висвітлити основні результати його досліджень.

Психологічні методи для виміру когнітивних здатностей (інтелект і пов'язані з ними конструкти) дають найбільш високу валідність оцінок (r=0,45). Але навіть вони не можуть дати точного прогнозування успіху у роботі, хоча досить добре прогнозують успішність навчання. Добру завбачувальну здатність для прогнозу фахової навченості мають також шкільні або академічні оцінки. Проте, корисність шкільних оцінок для прогнозування фахової успішності є низькою.

Особистісні тести у порівнянні з тестами когнітивних спроможностей мають меншу валідність при прогнозуванні фахової успішності (r=0,15). Це значною мірою пов'язано з поганим знанням вимог професії і, можливо, неадекватним добором методів.

Рекомендації або службові характеристики при вступі мають дещо більшу валідність (r=0,18), фахові проби – ще більшу – 0,30; біографічні опитувальники – 0,37; стажування – 0,44. Можна зауважити, що при вирішенні питання про фахову придатність велику валідність мають оціночні методи, пов'язані з фаховим змістом.

Проте, при обстеженні кандидатів на службу до МНС України психологи навряд чи можуть використовувати результати фахових проб, не говорячи вже про результати стажування, оскільки висновок про придатність робиться раніше, ніж здійснюється фахове стажування. Можна, звичайно, використовувати біографічні опитувальники, в яких містяться питання про історію життя кандидата. Біографічні опитувальники полегшують одержання інформації, необхідної для достовірної інтерпретації показників тестів, використовуваних у психодіагностичному обстеженні. Але, як уже відзначалося, валідність біографічних опитувальників є також невеликою (r=0,37) і поступається валідності інтелектуальних тестів.

Крім того, при обстеженні кандидатів треба враховувати і той факт, що кожна професія в межах МНС України сполучена не тільки з виконанням набору специфічних службових задач, але і з особливостями режиму праці і відпочинку, станом і особливостями навколишнього зовнішнього середовища, з екстремальними факторами. Не всі люди рівною мірою можуть пристосуватися до специфічних умов діяльності у даній конкретній професії. Тому у ряді випадків доводиться відбирати (підбирати) тих із них, організм яких є більш стійким до впливів нових, незвичних умов середовища і професійної діяльності і може пристосуватися до них у відносно короткі строки без помітної шкоди здоров'ю і працездатності.

Ефективність спеціальних тренувань, загартовування й інших заходів, спрямованих безпосередньо на організм людини, значною мірою залежить від індивідуальних особливостей людини, її віку, спадкових і конституціональних якостей, неспецифічної реактивності й стійкості організму.

Водночас добір осіб, фізично спроможних працювати за даною конкретною спеціальністю, ще не гарантує необхідної ефективності діяльності.

Для значного числа спеціальностей велике значення має наявність у людини комплексу достатньо розвинених психофізіологічних якостей. Тому дуже бажано, щоб на першому етапі медичного відбору проводився психофізіологічний відбір. Це визначається насамперед тим, що саме психофізіологічні випробування і виміри дозволяють об'єктивно і швидко виявити тонку структуру індивідуальних особливостей особистості, котру іншими методами можна визначити лише у процесі тривалого спостереження і повторних обстежень. Психофізіологічні характеристики виражають професійно важливі якості особистості і є достатньо цінними в прогностичному відношенні (див. додаток 6.12).

Доцільність проведення психофізіологічного обстеження в межах медичного відбору визначається можливістю прогнозувати важливу, але далеко не одразу встановлену властивість нервово-психічної сфери кандидата на службу до МНС України: виявлення індивідуальної межі усталеності нервової системи, за якою наступає зрив у її функціонуванні.

Як правило, можливість тривалого спостереження за поведінкою людини, багатократних обстежень у різноманітних умовах, оцінки успішності діяльності у конкретній обстановці тієї або іншої роботи, з'являється вже після призначення людини на роботу за відповідною спеціальністю. Зміст же психологічного обстеження в тому і полягає, щоб перед навчанням або призначенням на посаду передбачити можливості людини, її здібності до навчання, і, врешті-решт, спрогнозувати ефективність її подальшої діяльності за конкретною спеціальністю.

Необхідність проведення психологічного відбору для кожної спеціальності в межах МНС України повинна бути обґрунтованою. Тільки тоді від фахівця правомірно очікувати високої результативності, коли будуть розроблені сучасні підходи щодо професіографічного опису кожної спеціальності в межах органів та підрозділів МНС України.

Під професіограмою розуміються науково обґрунтовані норми і вимоги до конкретної спеціальності в межах МНС України й якостей особистості фахівця, які дозволяють йому ефективно виконувати службові задачі та одержувати необхідний результат (див. додаток 6.13 – 6.17).

Таким чином, кожен із боків професіограми повинен відбивати певний цикл професійної діяльності та реалізовувати особистісні якості, навички, уміння та знання, що забезпечують професійний успіх на даному циклі (рівні) діяльності.

План складання професіограми може мати наступний вигляд:

1. Загальні відомості про професію:

· виникнення професії, зміни, які відбулися в її змісті;

· суміжні професії;

· перспективність зростання;

· попит на професію в Україні.

2. Загальна характеристика процесу діяльності:

· характер роботи;

· умови праці;

· процес праці;

· у чому та як проявляється втома при виконанні різноманітних завдань службової діяльності.

3. Санітарно-гігієнічні умови діяльності:

· режим праці та робочий ритм;

· основні вимоги щодо фізичного стану людини;

· медичні протипоказання;

· можливі професійні захворювання, травматизм, чинники поранень та загибелі.

4. Соціально-психологічні вимоги професії до людини (психограма)

5. Дані про професійну підготовку:

· умови вступу на факультет ВНЗ МНС України, де готують фахівців даної спеціальності;

· тривалість навчання;

· основні дисципліни, що вивчаються протягом навчання у ВНЗ;

· кваліфікація випускника;

· заробітна платня фахівця даного виду діяльності;

· перспективи професійного зростання;

· тривалість відпустки.

6. Що можна прочитати про дану професію:

· нормативно-правова база;

· спеціальні журнали та газети системи МНС України;

· документальні книжки, художня література, поезія.

Як приклад, у додатку 6.18, надано професіограму працівника аварійно-рятувального підрозділу МНС України.

Дата добавления: 2014-11-20