VIІІ. Кваліфікаційні вимоги до фахівця

VIІ. Основні вимоги до особистісних якостей особистості рятувальника

VI. Характеристика помилок в роботі рятувальників

А. За зовнішніми ознаками:

1. Невірна оцінка обстановки в зоні НС.

2. Утома, викликана великою протяжністю робочої зміни.

3. Логічні помилки, наприклад виявлення збоїв та вихід з ладу

техніки.

4. Невжиття заходів щодо евакуації людей.

5. Неефективне використання пожежної, рятувальної або

спеціальної техніки тощо.

Якісні помилки:

- невірне впізнання сигналу (команди);

- порушення послідовності виконання окремих елементів робочого

процесу;

- логічні помилки (невірний вибір дій, помилки в умовиводах та

інш.);

- виконання дій при заборонних сигналах.

Кількісні помилки:

- відхилення від заданого значення параметра при виконанні дій;

- невірний арифметичний розрахунок;

- надмірне перебільшення терміну дій.

Б. За психофізіологічною сутністю:

1. Фізичне та психічне перевантаження, коли фізичні та психічні можливості людини сягають граничних (екстремальних) станів.

2. Недостатнє формування відповідних навичок.

3. Відволікання уваги.

4. Низька фізична підготовленість та емоційно-вольова стійкість.

5. Відсутність необхідної мотивації.

6. Надмірне зосередження уваги на одній із ділянок роботи (з гасіння пожежі, ліквідації наслідків аварії або стихійного лиха).

7. Неправильне уявлення про розвиток обставин на аварії (пожежі) в часі.

8. Інформаційний дефіцит.

Особливості професійної діяльності рятувальників пред’являють певні вимоги до їх індивідуально-особистісних якостей.

Основними з них є: швидка адаптація рятувальників до умов НС; емоційно-вольова стійкість до впливу психотравмуючих факторів НС; здатність приймати відповідальні рішення в умовах дефіциту інформації або часу на її усвідомлення; надійна робота при РіНР протягом довгого часу і в засобах індивідуального захисту; стійкість до екстремальних фізичних і психологічних навантажень; ефективна і безаварійна експлуатація технічних засобів і аварійно-рятувального інструменту (засобів малої механізації); ефективна взаємодія і взаємозамінність при проведенні АРР; комунікабельність; фізична загартованість.

Рятувальник. Повна загальна середня освіта, професійно-технічна освіта або підготовка безпосередньо в оперативно-рятувальній службі.

Рятувальник 3-го класу. Стаж роботи за професією “Рятувальник” не менше 2 років, здавання іспиту при проходженні атестації.

Рятувальник 2-го класу. Стаж роботи за професією “Рятувальник 3-го класу” не менше 2 років, здавання іспиту при проходженні атестації.

Рятувальник 1-го класу. Стаж роботи за професією “Рятувальник 2-го класу” не менше 2 років, здавання іспиту при проходженні атестації.

Рятувальник вищої категорії. Стаж роботи за професією “Рятувальник 1-го класу” не менше 2 років, здавання іспиту при проходженні атестації.

На підставі професіографічного опису визначено такі головні компоненти моделі професійного рятувальника:

ü мотиваційний;

ü орієнтаційний;

ü операціональний;

ü вольовий;

ü оціночний;

ü функціональний.

Структуру професійно-важливих якостей рятувальників, де визначено їх основні характеристики, зовнішні та внутрішні умови, що впливають на характеристику якостей, та негативний вплив, що може виявлятися за відсутності відповідних якостей у фахівця, відображено у таблиці 6.18.1.

Впровадження у практику професійного відбору кандидатів на службу в аварійно-рятувальні підрозділи МНС України запропонованої професійної моделі рятувальника дозволить значною мірою знизити ризик фізичних та психічних втрат серед рятувальників.

Таблиця 6.18.1

Дата добавления: 2014-11-20