Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Сутність, предмет, об'єкт, функції соціології молоді




Р.; 2-1993 р.; З - 1992 р.; 4 - 1998 р.

Слід зазначити. що впродовж десятиріч у нас в країні "соціалістична сім'я" протиставлялася "буржуазній". Однак соціологічні дослідження показують. що і в цій сфері поступово утверджуються загальнолюдські цінності. Так. американці оцінюють пріоритети для створення сім'ї таким чином: 83 відсотки опитаних вирішальною основою для вступу в шлюб назвали кохання (у нас цей показник становить 70—75 відсотків у різних категорій опитаних). На запитання "що робить шлюб щасливим?" 90 відсотків американців відповіли "кохання" і лише 56 відсотків — "фінансовий захист". Це свідчить про те. що стереотип про основи буржуазної сім'ї. який насаджувався в нас багато років. навряд чи правильний. Проти такого стереотипу свідчать і "таємниці". визнані амери­канськими респондентами необхідними для створення міцної сім'ї: турбота один про одного; проведення разом дозвілля. повага. спілкування. духовне здоров'я (чесність. відповідальність. терпіння. душевне тепло). подолання сімейних криз.

Цілком очевидно. що такі основи можуть служити цілям створення міцної сім'ї як при капіталізмі. так і при соціалізмі. Майбутнє сім'ї

Серед західних учених дуже поширена думка. що сім'я сьогодні переживає глибоку кризу. до того ж майже в усіх розвинених суспільствах. Серед них є і суспільства. охоплені кризою. як наше. і досить благополучні в економічному відношенні країни Європи та США. країни Азії та Латинської Америки.

Ця криза виявляється у таких фактах сімейного життя:

• зменшення народжуваності дітей;

• зростання кількості розлучень;

• зростання чисельності неповних сімей і дітей. народжених поза шлюбом;

• збільшення кількості бездітних сімей; пізній час вступу у шлюб;

• проживання подружніх пар без оформлення шлюбу.

У чому ж причина цих явищ? Справа в тому. що будучи первісним елементом суспільства. сім'я віддзеркалює ті самі протиріччя. які притаманні й суспільству. Сучасна сім'я опинилась під впливом не однієї. а відразу декількох глобальних тенденцій світового масштабу. Соціологи називають серед них такі:

зростання ролі жінок в економічній, культурній, політичній сферах суспільного життя (а це викликає їх прагнення до більшої самостійності, перегляду традиційної структури сімейних відносин, рівноправності з чоловіками у прийнятті рішень);

• утворення двох центрів життя — роботи і дому (раніше професійна діяльність і домашнє господарство існували в єдності);

• еволюція поглядів суспільства на сексуальну мораль (або сексуальна революція з послабленням соціального контролю. зростанням анонімності сексуальної поведінки. пом'якшенням традиційних уявлень про дозволене і недозволене);

• загальносвітові тенденції кінця XX ст.. пов'язані з інформатизацією суспільства. новими напрямами його розвитку. зростанням особистого потенціалу.

Отже, усі ці тенденції пов'язані переважно з переходом багатьох сучасних суспільств до "індустріальної" та "постіндустріальної" стадій розвитку. Деякі дослідники взагалі вважають, що на цьому етапі зникає більшість соціальних функцій сім'ї. З розвитком міського способу життя і постійним зниженням частки сільського населення в суспільстві сім'ю все важче ха­рактеризувати як економічний осередок суспільства. Кожен її член має, як правило, власну роботу і, виконуючи її, знаходиться у стосунках з іншими людьми, а не з представниками своєї родини. В результаті зменшується значення для суспільства економічної функції сім'ї. Розвиток сфери послуг, торгівлі, громадського харчування зменшує вагомість господарсько-побутової її функції. Самотні люди тепер живуть з не меншим комфортом, ніж сімейні. Роль сім'ї в процесі відтворення людини також змінюється. Зростає позашлюбна народжуваність (майже кожна п'ята дитина в Україні тепер народжується поза шлюбом). У містах дітей народжується менше. ніж в сільській місцевості. де наявність більшої кількості робочих рук у родині завжди була запорукою більшої ефективності її господарства. На кількість дітей в родині впливає не тільки урбанізація та пов'язана з нею екологія. а й рівень освіти жінок та інформатизація суспільства. Розвиток інформаційного виробництва потребує певної відповідності між новітніми технологіями і здатністю людини до праці: її загальною культурою. інформованістю. інтелектуальними здібностями. професіоналізмом. станом здоров'я. зацікавленістю в праці. працездатністю. здатністю до швидкої адаптації. спроможністю самостійно приймати рішення. Людина в інформаційному суспільстві активно займатиметься підвищенням рівня освіти. інформованості. збереженням здоров'я. гарної форми (статистика свідчить. що з кожним десятиліттям людина усе більше і більше свого часу витрачає на навчання та підтримку свого здоров'я). Для якісного зростання працівника мають бути створені відповідні життєві умови і матеріальні засоби. які включають рівень освіти і культури. житлові умови. якість харчування. сфери послуг та охорони здоров'я. можливості відпочинку. Інакше кажучи. підвищується потреба в якості життя. Такі вимоги ставлять сім'ю в умови обмеження числа дітей в родині. оскільки велика кількість їх призводить до зниження якості життя її членів (20 відсотків українських сімей взагалі не хочуть їх мати).

Крім того. сучасна людина значно менше виховується в сім'ї. ніж це було раніше. коли і представники панівних класів. і прості люди отримували домашню освіту. Ще на початку століття більшість населення Російської імперії або не мала освіти зовсім. або навчалася 2—4 роки в початкових та церковноприходських школах. Майже всі знання. необхідні в житті. сільська молодь і вихідці з нижчих верств міського населення одержували від батьків. У сучасному ж світі вже існує багато установ та соціальних інституцій. які беруть на себе функції виховання молодого покоління. Це і дитячі садки. і середня школа. і система професійної освіти. і вищі заклади освіти. і громадські організації. і органи місцевого самоврядування. і засоби масової інформації. Американські вчені підрахували. що їхні школярі більше часу витрачають на телевізор. ніж на спілкування з батьками. Тому можна говорити про зниження значення також і соціальної функції сім'ї.

Втрата суспільного значення сім'ї призвела до того. що підставою шлюбу поступово стає лише інтимна сфера. Засобом з'єднання у сім'ю стають не стільки соціальні передумови. потреби і економічна залежність. скільки чинник кохання. Можна розглянути цікаву тенденцію — лише в XX ст.. коли зменшується вагомість сім'ї як соціальної інституції й зацікавленість суспільства в ЇЇ існуванні. головним чинником. що спонукає людину до шлюбу. стає власне бажання. а не диктат з боку суспільства чи держави. Сім'я все більше стає незалежною від держави і суспільства в цілому. Держава позбавляється функцій контролю і застосування каральних санкцій по відношенню до сімей та їхніх членів. передусім підлітків і неповнолітніх.

Характерною ознакою сучасної сім'ї є автономія її членів. Чим вищий рівень культурно-цивілізаційного розвитку суспільства. тим більше член такого соціуму усвідомлює себе як індивідуальність. тим більші у нього потреби у відокремленні. В родині. зокрема. автономність виявляється в тому. що інтереси обох членів подружжя значно ширші. ніж суто сімейні. і коло значущого спілкування для них виходить за її межі. їхня сімейна поведінка регулюється не стільки звичаями. традиціями і зовнішніми впливами. скільки індивідуальними уявленнями. естетичним ідеалом і моральними цінностями. Сім'я активно реагує на зростання автономності своїх членів. З'являються нові форми сімейних структур: шлюбні контракти на певний час. шлюб з трирічним випробувальним терміном (без народження дітей). "громадянський шлюб" (тобто шлюб за згодою сторін. але без реєст­рації). "дистанційні шлюби" (окреме проживання подружжя з терміновими зустрічами). "конкубінат"(коли сім'я розпалася і її члени мають власне життя. але дітей виховують спільно). шлюб між особами однієї статі. груповий шлюб-комуна тощо.

І хоча деякі вчені вже ведуть мову про занепад нуклеарної сім'ї та її зникнення. більшість вважає. що сім'я і в майбутньому залишиться в суспільстві. але вона втратить ореол своєї "святості". "недоторканості" та " обов'язковості" для людини.

Проблеми молоді. її освіти. виховання. соціального становлення. участі у суспільному житті перебувають у центрі уваги і на стику різних наук. Соціологія відносить їх до найважливіших. Зважаючи на те. що соціальний портрет молоді формується під впливом різноманітних суспільно-політичних і соціальних чинників. соціологія виявляє інтерес до того. яку роль відіграватимуть для молоді певні соціальні цінності. І норми моралі. традиції тощо. Цими ж питаннями (переймається ювенологія (наука про різноманітні особливості молоді) — складова сучасної науки про людину.

Соціальне самопочуття молоді є одним з головних показників розвитку суспільства. а проблема формування її свідомості — однією з провідних у соціології. Для того. щоб формування молоді відбувалося адекватно із суспільними процесами. необхідно визначити її роль і місце в суспільстві. з'ясувати її труднощі та проблеми. Серед них є традиційні — кохання. дружба. пошуки сенсу життя. створення сім'ї тощо. Вирішення багатьох проблем залежить від чинників соціального життя. Йдеться про вибір професії. життєвого шляху. самовизначення. професійну мобільність тощо.Не менш актуальними є здоров'я. освіта молоді. спілкування її з дорослими й однолітками.

Вивчаючи молодіжні проблеми. не можливо обходитися простим констатуванням позитивних чи тривожних фактів життєдіяльності молодих людей. Потрібен глибокий системний аналіз буття молоді. чим і покликана займатися соціологія молоді.

Соціологія молодігалузь соціології, яка досліджує соціально-демографічну спільність суспільства, що перебуває в процесі переходу від дитинства до дорослого життя і переживає стан сімейної та поза сімейної соціалізації, інтерналізації норм і цінностей, творення соціальних і професійних очікувань, ролей, статусу.

Соціологія молоді функціонує на трьох рівнях — загальнометодологічному. спеціально-теоретичному та емпіричному. що дає змогу дотримуватися єдності вихідних методологічних понять. операційних визначень стосовно історичного змісту та емпіричних індикаторів. На перших двох рівнях відбувається науково достовірне визначення молоді з урахуванням конкретно-історичних умов її існування і розвитку; обґрунту­вання сутнісних специфічних особливостей цієї спільноти. які зумовлюють відмінність молоді від інших соціальних груп і спільнот суспільства; з'ясування об'єктивних і суб'єктивних чинників. що визначають якісну своєрідність молодого покоління. Емпіричний рівень функціонування соціології молоді на основі накопиченого матеріалу та нової соціологічної інформації сприяє поглибленому розумінню молодіжних проблем. розкриттю їх тісного зв'язку з проблемами суспільства. переслідує мету оперативного реагування на нові явища в молодіжному середовищі та прогнозування їх розвитку.

У західних країнах соціологічний інтерес до молодіжної проблематики посилювався у періоди загострення так званих «молодіжних» проблем — значний сплеск злочинності. наркоманії. кризові явища у сфері праці (безробіття). освіти. прояви політичного. національного екстремізму тощо. Від соціології суспільство жадало рекомендацій. соціальних технологій. які б могли допомогти йому у вирішенні цих проблем. Тому головна увага спрямовувалася передусім на практичне розв'язання проблеми. а теоретичний аспект здебільшого ігнорувався. Внаслідок цього у деяких за­хідних країнах соціологія молоді не має самостійного наукового статусу. вона більш пов'язана із соціальною практикою. ніж із теорією.

В Україні склалася подібна ситуація. хоча причини цього дещо інші: насамперед нехтування реальними молодіжними проблемами у колишньому Радянському Союзі. недостатня увага до них в сучасних умовах; «нормативний» підхід до вивчення соціальних процесів у молодіжному середовищі. який панував у суспільних науках. коли певні прогресивні вияви. явища. притаманні окремим прошаркам молоді. приписувались усій молоді країни; розгляд молоді винятково як об'єкта впливу з боку соціальних інститутів. Це спричинило недорозвинутість теоретичних засад соціології молоді. особливості соціологічних досліджень молодіжних проблем на сучасному етапі. Предмет соціології молоді охоплює такі аспекти:

♦♦♦ вироблення понятійно-категоріального апарату для визначення

сутності молоді. специфіки її життєдіяльності в суспільстві; ♦♦♦ аналіз стану та динаміки ціннісних орієнтацій молоді; ♦♦♦ вивчення процесів формування політичних. моральних. професійних та

естетичних інтересів і позицій; ♦♦♦ вивчення чинників. які впливають на формування свідомості та

реальної поведінки різних груп молоді; ♦♦♦ визначення поняття «молодь» та встановлення її вікових меж; ♦♦♦ вивчення механізму формування свідомості молоді. співвідношення біологічного та соціального. а також чинників. що впливають на свідомість і поведінку людини; ♦♦♦ дослідження взаємодії поколінь і визначення ролі вікових етапів у

структурі життєвого циклу особи; ♦♦♦ вивчення механізмів соціалізації та виховання молодого покоління. набуття соціальної зрілості та становлення молоді як суб'єкта історії. Об'єкт соціологи молоді — молодь. тобто велика соціально-демографічна група. яку виділяють на підставі сукупності вікових характеристик. особливостей стану. соціально-психологічних особливостей. Функціями соціології молоді є:

методологічна — забезпечує розробку наукових засад для сучасної соціологічної молодіжної концепції та формування на цій основі сильної державної молодіжної політики;

—теоретико-пізнавальна — полягає у виробленні специфічного понятійно-категоріального апарату. дослідженні сутнісної характеристики молоді як особливої соціально-демографічної спільноти;

—прогностична — виявляє себе у дослідженні ак туальних економічних. правових та соціальних проблем молоді. виробленні коротко і

довгострокових прогнозів їх розвитку;

—практична — пов'язана з виробленням сучасних методик комплексного вивчення молодіжних проблем. встановленням ефективних механізмів. забезпеченням тісного зв'язку дослідницьких інститутів. лабораторій з державними і громадськими структурами. що працюють з молоддю;

—управлінська — реалізується через науково обґрунтовані методи та форми діяльності державних. громадських установ щодо регулювання соціальних процесів у молодіжному середовищі.

Вивчення молодіжних проблем відбувається за багатьма напрямами. у різноманітних сферах життєдіяльності: праці. навчанні. сім'ї. неформальних організаціях. під час дозвілля. що передбачає активний обмін інформацією з іншими зацікавленими науками. Наприклад. демографія виявляє тенденції кількісних змін молоді у структурі населення. рівень народжуваності. смертності. співвідношення кількості молодих чоловіків і жінок тощо. Разом із соціологією молоді вона досліджує проблеми вікових меж. вікової дис­кримінації. зміни поколінь. специфіки соціального статусу молоді. що перебуває у перехідному стані. послідовність життєвих подій.

Психологія досліджує вікові особливості свідомості та поведінки молоді. вікові зміни у структурі особистості. процес акселерації. динаміку інтелектуального. емоційного розвитку тощо. Соціальна психологія роз­криває специфіку механізмів спілкування. формування контактних груп. зміни соціальних ролей. Педагогіка визначає можливості та засоби виховання і навчання молодої людини. засвоєння нею необхідної інформації. залучення молоді до різноманітних видів діяльності.

Молодіжні проблеми вивчають також соціологія праці. соціологія освіти. соціологія шлюбу і сім'ї. соціологія виховання. соціологія девіантної поведінки. Ці галузі соціологічного знання досліджують молодь в окремих сферах її життєдіяльності. їх дані допомагають скласти повнішу картину молодіжних проблем. процесів. явищ.

Соціологія молоді не тільки запозичує здобуті ними знання. а й інтегрує їх у цілісну систему. завдяки чому перебирає на себе функції цілісного системного аналізу молодого покоління у соціальній структурі. політичному. економічному. соціальному й духовному житті суспільства.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-20; Просмотров: 437; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.026 сек.