Економіка катастроф

Стаття 14. Відповідальність за операції з матеріальними цінностями державного резерву

Стаття 13. Забезпечення перевезень матеріальних цінностей державного резерву

1. Залізничні вагони, річкові, морські, повітряні, інші транспортні засоби для відвантаження матеріальних цінностей до державного резерву та з державного резерву надаються в першочерговому порядку, а для вантажів, що швидко псуються, а також тих, що відвантажуються для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, - за умови пред'явлення вантажів без додаткової оплати за надання позапланових транспортних засобів.

12. У разі порушення правил і умов зберігання, несвоєчасного освіження та заміни матеріальних цінностей державного резерву, а також зберігання матеріальних цінностей, що не відповідають затвердженій номенклатурі, діючим стандартам і технічним умовам, несвоєчасного подання встановленої звітності підприємства, установи і організації - відповідальні зберігачі сплачують штраф у розмірі 20 відсотків від вартості матеріальних цінностей, щодо яких допущено порушення.

13. За необґрунтовану відмову від приймання матеріальних цінностей до державного резерву та відпуску матеріальних цінностей з державного резерву підприємства, установи і організації системи державного резерву сплачують постачальнику (покупцю) неустойку в розмірі 100 відсотків вартості матеріальних цінностей, щодо приймання або відпуску яких заявлено необґрунтовану відмову.

Лекція 5. (для студентів економічного профілю)

Тема: Спеціальна функція у сфері цивільного захисту.

При розробці сценаріїв розвитку надзвичайних ситуацій (НС), стратегічних, тактичних і оперативних планів підвищення безпеки й організації протидії НС необхідно використовувати нові економічні механізми ринку. У таблиці 1 приведений ряд нових економічних методів і механізми їхньої реалізації. Необхідно відзначити, що страхування і грошова компенсація зм'якшують очікувані негативні економічні наслідки, але не впливають на імовірність несприятливих подій.

Платежі за ризик, з яких можна створювати фонди для попередження причин HС и боротьби з наслідками аварій і катастроф, можуть ефективно впливати на зниження ризику. Однак відсутність небажаних подій може порозуміватися не стільки стимулюючою дією платежів, скільки неправильною оцінкою ризику. Тому, якщо аварій не буває протягом тривалого часу, частину грошей бажано повертати підприємству.

Доцільно також уводити платні квоти на ризик, що підприємства могли б перекуповувати друг у друга. Наприклад, заводові необхідно розширити виробництво, а це зв'язано зі збільшенням ризику. Щоб загальний ризик у регіоні не зріс, такий завод може субсидіювати заходи з підвищення безпеки на одному з прилеглих підприємств, здобуваючи тим самим у нього необхідні квоти на передбачуване збільшення ризику [12].

Щоб зацікавити персонал у безаварійній роботі, можна вводити надбавки до зарплати за реалізацію зобов'язань колективу по зниженню рівня ризику. При порушенні зобов'язань працівники повинні повертати частина грошей підприємству. Найбільш ефективними є прямі інвестиції держави підприємствам і організаціям на проведення заходів для зменшення ризику.

Таким чином, для зниження рівня сукупного ризику і зменшення масштабів наслідків НС необхідний комплекс заходів від удосконалювання технічних систем і систем керування безпекою до введення нових економічних механізмів.

Таблиця 1

Дата добавления: 2014-11-08