Взаємооцінювання та самооцінювання

Зворотний зв'язок

Якісний зворотний зв'язок дає учням зрозуміти, яким чином вони можуть підвищити свій рівень успішності. Така практика найефективніша, коли:

❖ учні добре усвідомлюють, що зворотний зв'язок як метод, та конкретні зауваження вчителя, покликані допомогти їм навчатися краще;

❖ він надається у контексті відповідної навчальної діяльності;

❖ він є постійною складовою навчання та викладання;

❖ забезпечується у процесі та по завершенні навчальної діяльності;

❖ надається не в письмовій, а в усній формі (коментарі, зауваження, розмова з учнем);

❖ супроводжується позитивною мімікою, тоном і жестами;

❖ він є чітким і стосується не самого учня, а його навчальних цілей;

❖ в ньому підкреслюється важливість і значення наполегливості учня;

❖ допомагає учневі впевнитися в тому, що його дії правильні і що він на правильному шляху;

❖ він виражає загальну оцінку та містить додаткову інформацію.

❖ учням дають час поміркувати над коментарями вчителя і можливість на них відповісти;

❖ заохочує учня ставити запитання, щоб точніше зрозуміти свої навчальні результати;

❖ свідчить про те, що вчитель уважно слухає учня;

❖ вказує на те, якими навчальними підходами й стратегіями варто скористатися учневі, аби покращити свій рівень успішності;

❖ він задає напрям та окреслює конкретне завдання, переводячи учня на наступний етап навчання;

❖ забезпечує достатній рівень допомоги, аби надалі учень міг працювати самостійно;

❖ надається гнучко та змінюється з урахуванням різних відповідей і навчальних потреб учнів;

❖ має на меті заохочувати та розвивати ентузіазм до навчання;

❖ він використовується у поєднанні з опитуванням, моделюванням і поясненням.

Науково доведено, що активне залучення до навчальної діяльності позитивно впливає на академічні показники. Іншими словами, якщо учні знають, що вони мають вивчити, якщо можуть зрозуміти матеріал та виділити аспекти, над якими потрібно працювати, то засвоюють його значно повніше, ніж у ситуації пасивного сприйняття та механічного виконання завдань без усвідомлення їх значення та навчальної цілі. Взаємооцінювання дає змогу точніше зрозуміти таку ціль та критерії успіху під час аналізу роботи товариша. Перед тим, як запропонувати учням цю методику, вчителі мають звернути їхню увагу на те, що взаємооцінювання:

❖ це партнерська взаємодія, коли учні допомагають одне одному покращувати свої навчальні результати;

❖ не передбачає порівняння себе з іншими;

❖ означає порівняння власного поточного рівня успішності із попередніми показниками.

Вчителям також необхідно моделювати для учнів такі навички:

❖ точно формулювати критерії успіху для процедури взаємооцінювання;

❖ виявляти повагу до партнера, коректно добирати слова і способи побудови коментарів;

❖ активно слухати.

Іншою фундаментальною складовою навчальної діяльності учня є самооцінювання. Розуміючи технологію оцінювання власної роботи, учні з її допомогою можуть ефективніше навчатися і рухатися вперед. У цьому полягає моя навчальна ціль? Де я «перебуваю» зараз? Що мені потрібно робити, аби її досягти? Ці та інші подібні запитання мають стати їхньою внутрішньою звичкою. Визначати навчальні цілі вчителі мають спільно з учнями. Далі учні самостійно регулюють власну навчальну діяльність, а педагог забезпечує необхідну підтримку. Для формування в учнів потрібних навичок і для сприяння процесові самооцінювання вчителям можна порекомендувати кілька стратегій, наприклад:

❖ зразки робіт - запропонуйте класу переглянути учнівські роботи, які відповідають чи не відповідають критеріям успіху. їх аналіз допоможе учням краще зрозуміти ці критерії, вимоги до підготовки завдання та визначити свої подальші кроки;

❖ графічні організатори;

❖ портфоліо;

❖ щоденники рефлексії;

❖ наочні підказки.

Дата добавления: 2014-12-08