Додатки. Додатки оформлюють на останніх сторінках звіту, після переліку посилань

Додатки оформлюють на останніх сторінках звіту, після переліку посилань. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки.

Додатки повинні мати спільну з рештою звіту наскрізну нумерацію сторінок.

Вверху посередині рядка малими літерами з першої великої літери друкується слово «Додаток» та через пробіл – його літерне позначення. Позначення додатку виконується з використанням послідовно великих літер українського алфавіту, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Один додаток позначається як «Додаток А».

Нижче малими літерами з першої великої друкується назва додатку, наприклад:

Додаток А
Екранні форми результатів роботи програми

Між рядками з позначенням та назвою додатку обов’язково ставиться спеціальний символ «розрив рядка» («Manual Line Break») для того, щоб у змісті позначення додатку та його назва були наведені в одному рядку, наприклад:

Додаток А Екранні форми результатів роботи програми……………………………. 73

Якщо замість символу «розрив рядка» буде використаний символ «знак абзацу» («Paragraph»), в такому разі у змісті посилання на додаток буде розміщене у два рядки, що не є припустимим, наприклад:

Додаток А ……………………………………………………..……………………………. 73

Екранні форми результатів роботи програми…………………………………………. 74

Якщо додаток має розділи і підрозділи, то в нумерації додається велика літера додатку (А.1, А.2.1 і т. д.).

2.12 Правила складання бібліографічних описів у переліку посилань

2.12.1 Складання переліку посилань у звітах за ДСТУ ГОСТ 7.1:2006

Перелік джерел, на які є посилання в основній частині звіту, наводять у кінці тексту звіту, після висновків, але перед додатками.

Перелік посилань, як і всі розділи звіту, починають з нової сторінки. Сама назва розділу, як і всіх інших розділів звіту, наводиться великими літерами по центру сторінки, з відступами 12 пунктів – перед назвою, та 6 пунктів – після назви, наприклад:

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

Бібліографічні описи зазначених джерел виконуються відповідно до національного стандарту ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 [5], який є міждержавним стандартом для 11 країн СНД.

Бібліографічні описи в переліку посилань подають або в порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті, або за алфавітом (спочатку – за українським алфавітом, потім – іншомовні джерела). Мова бібліографічного опису, як правило, відповідає мові вихідних відомостей документів, наприклад:

23. Баранова, Е. IEEE 802.15.4 и его программная надстройка ZigBee …

Порядкові номери джерел у переліку відповідають посиланням у тексті (номерні посилання у квадратних дужках) та виконуються арабськими цифрами як нумерований список текстового редактора (додаток М).

При складанні бібліографічного опису можна застосовувати скорочення слів і словосполучень, які мають відповідати вимогам ДСТУ 3582-97 [4]. Не скорочуються відомості, що відносяться до назви, якщо вони складаються з одного слова (наприклад: підручник, посібник, довідник, енциклопедія). Найбільш використовувані скорочення наведені у додатку Н.

Після відомостей про назву обов’язково розміщуються додаткові відомості про відповідальність, які відносяться до видання. Вони складаються з відомостей про одну, дві чи три особи або організації, які несуть інтелектуальну чи іншу відповідальність за документ.

Першим відомостям про відповідальність передує знак «коса межа»; подальші групи відомостей відокремлюють один від одного знаком «крапка з комою». Однорідні відомості усередині групи відокремлюють комами, наприклад:

14. Гуржій, А. М. Інформатика та інформаційні технології [Текст]: підручник / А. М. Гуржій, Н. І. Поворознюк, В. В. Самсонов. – Х.: Компанія СМІТ, 2003. – 352 с.

За необхідності скоротити кількість осіб або організацій, обмежуються зазначенням першої складової із кожної групи з доданням у квадратних дужках [та ін.], що є скороченням від «та інші»; наприклад:

23. Лабораторний практикум з електротехніки: навч. посіб. / В. Г. Кривуца [та ін.]; Держ. ун‑т інформ.-комунікац. технологій [та ін.] – К.: ДУІКТ [та ін.], 2003. – 80 с.

Області опису відокремлюють одну від одної крапкою і коротким тире, які розділяють знаком «нерозривний пробіл». Для відображення знака «коротке тире» на клавіатурі набирають сполучення «гарячих клавішів» , або на додатковій панелі клавіатури, або друкують цей символ в інший спосіб.

Необхідно звернути увагу, що після основної назви з великої літери у квадратних дужках наводять загальне позначення матеріалу (відеозапис, звукозапис, комплект, мікроформа, мультимедіа, предмет, рукопис, текст, шрифт Брайля, електронний ресурс тощо). Крім того, при описі електронних ресурсів обов’язково навести примітку про джерело основного заголовку («Загол. з екрану» для україномовного джерела або «Загл. с экрана» для російськомовного джерела) або про системні вимоги (для оптичних дисків, які додаються до друкованих видань), наприклад:

7. Бідюк, П. І. Комп’ютерні системи підтримки прийняття рішень [Електронний ресурс]: навч. посібник / П. І. Бідюк, О. П. Гожий, Л. О. Коршевнюк. – Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2012. – 381 с. – Режим доступу: URL: http://lib.chdu.edu.ua/index.php?m=2. – Загол. з екрану.

або для російського видання

44. Компьютерные сети. Принципы, технологии, протоколы [Электронный ресурс] / В. Г. Олифер, Н. А. Олифер. – СПб.: Питер, 2002. – 672 с. – Режим доступа: URL: http://www.zipsites.ru/. – Загл. с экрана.

Обов’язково також наводити міжнародні стандартні номера, привласнені об’єкту опису: Міжнародний стандартний номер книги (ISBN) або Міжнародний стандартний номер серіального видання (ISSN), або будь-який інший міжнародний номер, привласнений об’єкту опису в установленому порядку, наприклад:

49. Кондратенко, Ю. П. Verilog-HDL для моделирования и синтеза цифровых электронных схем: учебн. пособие / Ю. П. Кондратенко, В. В. Мохор, С. А. Сидоренко; под ред. Ю. П. Кондратенко. – Николаев: Изд-во НГГУ им. Петра Могилы, 2002. – 208 с. – ISBN 966‑7458-67-9.

У стандарті ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 вперше підкреслено, що до і після знака пунктуації, який використовується для розділення областей бібліографічного опису, застосовують пробіл в один друкований знак. Виняток – знаки «крапка» та «кома»: пробіли залишають тільки після них. Знаки «крапка з комою» та «три крапки» до винятку не відносяться.

Вигляд бібліографічного оформлення при включеному режимі «Show/Hide» ( рос. «Отобразить все знаки» – з відображенням недрукованих символів ) буде, наприклад, таким:

У такому разі необхідно забезпечити неможливість початку рядка зі спеціальних символів (двокрапки, крапки з комою, трьох крапок, тире й т. п.). Для реалізації цієї вимоги перед такими символами треба вживати недрукований символ «нерозривний пробіл», який набирається з клавіатури «гарячими клавішами»

Alt

, і має недрукований вигляд, схожий на позначку градуса – як у наведеному вище прикладі.

Зразок оформлення переліку посилань наведений у додатку М.

2.12.2 Складання переліку посилань у дисертаційних роботах та друкованих виданнях за вимогами ВАК України

У деяких випадках (у дисертаціях, тезах доповідей на конференціях, статтях, книжкових виданнях, у внутрішніх документах згідно з корпоративними традиціями установи тощо) допускається розходження в оформленні посилань на джерела інформації від вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.

У такому разі використовуються основні вимоги до дисертацій та авторефератів дисертацій Вищої атестаційної комісії України [14] або рекомендації Книжкової палати України [15], в яких містяться приклади спрощених бібліографічних описів, що знайшли поширення в Україні.

Це в основному стосується дозволу не друкувати знак «кома» після прізвища перед ініціалами автора статті, автореферату дисертації, книжкового видання й т. п., наприклад:

Крім того, в описі джерел переліку посилань дисертацій та друкованих видань необов’язково наводити позначення фізичної форми, в якій представлено матеріал, але тільки у разі, якщо це не електронний ресурс. Наприклад, зазначене у п. 2.13.1 джерело

Гуржій, А. М. Інформатика та інформаційні технології [Текст]: підручник / А. М. Гуржій, Н. І. Поворознюк, В. В. Самсонов. – Х.: Компанія СМІТ, 2003. – 352 с.

може бути наведене у вигляді

Гуржій А. М. Інформатика та інформаційні технології: підручник / А. М. Гуржій, Н. І. Поворознюк, В. В. Самсонов. – Х.: Компанія СМІТ, 2003. – 352 с.

Зважаючи на те, що МНР є першим кроком до дисертаційної роботи і матеріали МНР друкуються у збірках тез магістерської наукової конференції, тому в пояснювальних записках до МНР також можливо користуватись спрощеними вимогами до оформлення переліку посилань.

Інші звіти (крім МНР та МНРК) з різних видів робіт повинні виконуватись з повним дотриманням вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.

2.12.3 Складання переліку посилань для публікації у міжнародних виданнях

Якщо матеріали звітів планується використовувати у подальшій роботі над дисертацією, вони, згідно з вимогами МОНмолодьспорту [16], мають бути опубліковані в наукових періодичних виданнях інших держав або у виданнях України, які включені до міжнародних наукометричних баз (SciVerse Scopus, Web of Science та ін.).

У такому разі, крім анотації англійською мовою, в доповнення до основного переліку посилань повинен бути наведеним аналогічний список (англ. REFERENCES) латиницею. Він наводиться повністю, повторюючи список літератури незалежно від того, є або немає у ньому іноземних джерел.

Якщо вихідна форма написана нелатинською абеткою, то її заведено транслітерувати латиницею цієї ж мови.

Слід зауважити, що в Україні та в країнах СНД чинні різні стандарти на транслітерацію кириличних символів латиницею (додаток П). Це необхідно враховувати залежно від того, для видання якої країни готується публікація.

Крім того, необхідно враховувати, що для включення в наукометричну базу Scopus перелік посилань на літературні джерела необхідно складати не за міждержавним ГОСТ 7.1:2006 (чинним на території країн СНД), а за стандартом Harvard (Harvard reference system), розробленим одним із провідних у світі наукових видавництв журналів і книг у галузі бізнесу та управління – видавництвом при університеті Бредфорда (США) Emerald Group Publishing [19].

З прикладами транслітерації джерел за стандартом Harvard можна ознайомитись у додатку Р.

Треба звернути увагу, що для публікації у більшості наукових видань України прийнято робити транслітерацію (див. додаток П):

а) прізвищ, імен та ініціалів за Постановою КМУ від 27.01.2010 р. № 55 [25];

б) географічних назв – за вимогами міжнародно поширеного стандарту української транслітерації загального призначення, а саме – системи BGN/PCGN;

в) назв публікацій, збірників та конференцій – за правилами Бібліотеки Конгресу США (ALA‑LC).

Назва книги, яка видана російською або українською мовою, за стандартом Harvard подається в транслітерації з мови оригіналу та супроводжується перекладом на англійську мову в квадратних дужках.

Таким чином, посилання на український підручник

Гуржій А. М. Інформатика та інформаційні технології: підручник / А. М. Гуржій, Н. І. Поворознюк, В. В. Самсонов. – Х.: Компанія СМІТ, 2003. – 352 с.

у транслітерованому (згідно з вимогами ГОСТ 7.79-2000 (ISO 9-1995), система Б) переліку посилань російського видання для включення до наукометричних баз виглядатиме відповідно як:

Hurzhyj, A. M., Povoroznyuk, N. І. and Samsonov, V. V. (2003), Informatyka ta informacijni tekhnologiyi [7] [Informatics and information technologies], Kompaniya SMIT, Kharkiv, Ukraine.

а у транслітерованому (згідно з вимогами Постанови КМ України від 27.01.2010 р. № 55 та ALA‑LC) переліку посилань європейського або американського видання, відповідно як:

Hurzhii, A. M., Povorozniuk, N. І. and Samsonov, V. V. (2003), Informatyka ta informatsiĭni tekhnologiї¹⁾ [Informatics and information technologies], Kompaniia SMIT, Kharkiv, Ukraine.

Посилання на електронний ресурс, на якому розміщено публікацію в українському періодичному виданні,

Генетичний алгоритм вибору правил нечіткої бази знань, збалансованої за критеріями точності та компактності [Електронний ресурс] / С. Д. Штовба, В. В. Мазуренко, Д. А. Савчук // Наук. праці; Вінницький нац. техн. ун-т. – Вип. 3. – Вінниця, 2012. – Режим доступу: URL: http://praci.vntu.edu.ua/article/view/2335/2603. – Загол. з екрану.

не потребує транслітерації назви, а відразу перекладається на англійську мову (переклад наводиться в англійських верхніх лапках), і за стандартом Harvard виглядатиме, як:

Shtovba, S. D., Mazurenko, V. V. and Savchuk, D. A. (2012), "Genetic algorithm selection rules fuzzy knowledge base, balanced by the criteria of accuracy and compactness", Naukovi pratsi, Vol. 3, available at: http://praci.vntu.edu.ua/article/view/2335/2603.

Професійні ІТ-терміни та назви (my C omputer, logi C on, inde X й т п.) винятково можуть бути оформлені за додатковими таблицями транслітерації [20] Третейського суду Інтернет Асоції України (ІнАУ).

3 Особливості використання деяких термінів
ТА ФІЗИЧНИХ ВЕЛИЧИН в ІТ-галузі

3.1 Використання термінів «обсяг» та «об’єм»

Об’єм означає величину завдовжки, завширшки і заввишки якогось тіла із замкнутими поверхнями, що вимірюється в кубічних одиницях [11].

Якщо треба визначити розмір, величину, кількість – використовується термін «обсяг» (табл. 3.1).

Таблиця 3.1 – Використання термінів «обсяг» та «об’єм»

Термін	Правильно	Неправильно
Кількість сторінок (у звіті, пояснювальній записці, доповіді, методичному посібнику)	Обсяг	Об’єм
Розмір пам’яті, диску, іншого накопичувача (у байтах)	Обсяг	Об’єм
Розмір програми (у сторінках, у байтах)	Обсяг	Об’єм
Кількість інформації (у байтах)	Обсяг	Об’єм
Величина трафіку даних (у біт/с)	Обсяг	Об’єм
Кількість літер в алфавіті шифрування	Обсяг	Об’єм
Величина телекомунікаційної шафи (в юнітах)	Обсяг	Об’єм
Величина телекомунікаційної шафи (в мм)	Об’єм	Обсяг
Розмір пристрою (в мм)	Об’єм	Обсяг
Розмір приміщення (у куб. м)	Об’єм	Обсяг
Розмір приміщення (у кімнатах)	Обсяг	Об’єм

3.2 Відображення наголосу над літерами в термінах

Нерідко виникають ситуації, коли в тексті у якому-небудь слові (найчастіше запозиченому іншомовному, наприклад, «ра́кель», «се́нсорний» та ін.) необхідно поставити наголос над літерою. Це можливо зробити наступними способами.

Перший спосіб – шляхом використання команди Вставка – Символ (Insert Symbol).

Другий спосіб – шляхом використання сполучення клавіш або заздалегідь створеного макросу. Але в більшості випадків рівень безпеки офісних програм не допускає використання макросів. Тому найшвидше можна вставити наголос у MS Word над потрібною літерою іншим шляхом.

Для цього необхідно надрукувати слово повністю і поставити курсор ПІСЛЯ літери, над якою потрібно поставити наголос. Потім треба надрукувати після необхідної літери чотири цифри:

а) або 0300, якщо потрібен наголос зліва направо, наприклад «а̀» («ра0300кель»);

б) або 0301, якщо потрібен наголос справа наліво, наприклад «а́» (ра0301кель»).

Після цього треба натиснути комбінацію клавіш Alt + X. Залежно від використаної комбінації з’явиться значок наголосу «ра̀кель» або «ра́кель».

3.3 Використання фізичних величин

3.3.1 Основні та похідні одиниці системи СІ

У міжнародних стандартах ISO 31:1992 «Величини та одиниці» («Quantities and units»), ISO 1000:1992 «Одиниці SI та рекомендації щодо застосування кратних і частинних від них одиниць» («SI units and recommendations for the use of their multiples and of certain other units») наведені сім основних та двадцять дві похідні одиниці вимірювання фізичних величин, більшість з яких використовуються у т. ч. в ІТ-галузі (табл. 3.2).

Таблиця 3.2 – Основні та похідні одиниці системи СІ, які найчастіше використовуються в ІТ-галузі

Назва	Символ	Позначення	Фізична величина
укр. (рос.)	міжн.	укр. (рос.)	міжн.
метр	metre (meter)	l, L	м	m	довжина
кілограм	kilogram	m	кг	kg	маса
секунда	second	t, T	с	s	час
година	hour	год	h
хвилина	minute	хв	min
ампер	ampere	I	А	А	сила електричного струму
градус Кельвіна	degree Kelvin	Q, T	К	K	термодинамічна температура
градус Цельсія	degree Celsius	t, υ	°С	°C
радіан	radian	α, β, γ…	рад	rad	площинний кут
герц	hertz	f, v, n	Гц	Hz	частота
ньютон	newton	F	Н	N	сила
паскаль	pascal	P	Па	Pa	тиск
джоуль	joule	E, W, Q (A)	Дж	J	енергія, робота
ват	watt	P, E	Вт	W	потужність, потік енергії
вольт	volt	V, φ	В	V	напруга, електричний потенціал
фарад	farad	C	Ф	F	електрична ємність
генрі		L	Гн	H	індуктивність
ом	ohm	R	Ом	Ω	електричний опір
метр за секунду	metre per second	v	м/с	m/s	швидкість
кілометр за годину	kilometer per hour	v	км/год	km/h

Назви одиниць СІ завжди пишуться з малої літери. Позначення одиниць системи СІ також пишуться з малої літери, за винятком тих, що походять від прізвищ вчених (ампер – А, вольт – В, електронвольт – еВ, кілогерц – кГц й т. п.).

Позначення одиниць та десяткових префіксів друкують прямим шрифтом.

Загальна кількість фізичних величин у науці необмежена, тому навести повний перелік похідних одиниць вимірювання неможливо. Але, за допомогою визначених у Міжнародній системі одиниць виміру (надалі – системі СІ), можна побудувати одиницю виміру будь-якої відомої у наш час фізичної величини (табл. 3.3).

Таблиця 3.3 – Множники, префікси та їхні позначення для кратних і частинних одиниць системи СІ

Префікси системи СІ
кратні	частинні
Множник	Назва	Позначення	Множник	Назва	Позначення
укр. (рос.)	міжн.	укр. (рос.)	міжн.
10^1	(дека)	дк	da	10^-1	(деци)	д	d
10^2	(гекто)	г	h	10^-2	(санти)	с	c
10^3	кіло	к	k	10^-3	мілі	м	m
10^6	мега	М	M	10^-6	мікро	мк	μ
10^9	гіга	Г	G	10^-9	нано	н	n
10^12	тера	Т	T	10^-12	піко	п	p
10^15	пета	П	P	10^-15	фемто	ф	f
10^18	екса	Е (Э)	E	10^-18	ато	а	a
10^21	зета	ЗТ (З)	Z	10^-21	зепто	зп (з)	z
10^24	йота	Й	Y	10^-24	йокто	й	y

Позначення одиниці треба розташовувати в одному рядку з числовим значенням величини без перенесення на наступний рядок. При цьому треба вживати префікси числових одиниць. Між числом і позначенням одиниці залишається пробіл, який реалізується в MS Word за допомогою символу «нерозривний пробіл», тобто Alt + 39 (табл. 3.4).

Таблиця 3.4 – Вживання числових значень фізичних величин

Правильно	Неправильно
1 кВт	1000 Вт; 1000Вт; 1кВт; 1 КВт
1 мегабайт; 1 Мбайт	1 мб; 1 МБ; 1 Мб
10 мегабіт за секунду; 100 Мбіт/с	10 мегабіт/сек; 10 Мбіт/с; 10 Мб/с; 10000 кбіт/с, 10000 Кб/сек
20 ^оС	20^о С; 20^оС
20^о 40"; 41^о 57,3"	20^о, 40"; 41 ^о 57,3 «
423,06 м	423 м,06
50 м ± 1 м^1)	50 ± 1 м.; 50±1 м; 50 м.±1 м.
від 1,0 до 1,5 Гб; 1,0-1,5 Гб; 1,0…1,5 Гб^2)	1,0-1,5Гб, 1,0…1,5ГБ, 1/1,5Гб,
300; 600 dpi^3)	300 – 600 dpi
210x297 мм^3)	210мм x 297 мм

¹⁾ Для значення величини з граничними відхиленнями.

²⁾ Для інтервалу значень числової величини.

³⁾ Група числових значень величини, виражених в однакових одиницях.

Підчас вибору десяткових кратних і частинних одиниць системи СІ слід керуватись зручністю їх застосування. Множник і префікс слід вибирати таким чином, щоб числове значення величини знаходилось між 0,1 та 1000 [10].

Приклади:

а) 1,2•10⁴ м можна записати як 12 км;

б) 0,00394 м можна записати як 3,94 мм;

в) 3,1•10^-4 с можна записати як 310 мкс.

3.3.2 Одиниці виміру інформації

3.3.2.1 Одиниці «біт» і «байт» з префіксами системи СІ

Термін «кількість інформації» використовують у пристроях цифрової обробки і передачі інформації, наприклад, комп’ютерах, для запису обсягу запам’ятовуючих пристроїв, відображення кількості пам’яті, що використовується програмою, обрахуванні швидкості передачі даних.

Відповідно до міжнародних стандартів IEC 60027-2:2005, ISO/IEC 80000-13:2008 одиниці «біт» і «байт» застосовують з префіксами системи СІ у всіх випадках, крім фізичної організації пам’яті та відображення кількості пам’яті програмою-менеджером пам’яті відповідної ОС.

Множники (числові префікси), за допомогою яких в системі СІ можна утворювати кратні та частинні одиниці, всі є степенями десяти (тобто 10¹, 10², 10³,…, 10⁶, 10⁹ та 10^-1, 10^-2, 10^-3,…, 10^-6, 10^-9 й т. п.) і не повинні використовуватись для позначення ступенів двійки.

Таким чином, основна система числення в СІ – десяткова, тобто із основою «10» (див. табл. 3.2).

3.3.2.2 Використання префіксів одиниць «біт» і «байт» за традиціями
Російської Федерації та країн СНД

У сучасній обчислювальній техніці, в пристроях автоматики, зв’язку, в інформаційних технологіях (ІТ) широко використовується двійкова система числення, тобто із основою 2. Тому, хоча за системою СІ один кілобіт позначає 1000 біт, проте, в ІТ‑галузі прийнято рахувати, що один кілобіт дорівнює 1024 біт (тобто 2¹⁰).

У десяти країнах Союзу Незалежних Держав (СНД) застосовуються одиниці фізичних величин, установлені Міждержавним стандартом ГОСТ 8.417-2002, який розроблений у Російській Федерації та введений з 1 вересня 2003 р. Україна (хоча і є членом СНД) не проголосувала за ухвалення цього стандарту, тому на території України він не чинний (табл. 3.5).

Таблиця 3.5 – Одиниці кількості інформації, наведені у додатку А ГОСТ 8.417-2002[8]⁾

Наименование величины	Единица	Примечание
Наименование	Обозначение	Значение
междунар.	рус.
Количество информации	бит	bit	бит		Единица информации в двоичной системе счисления (двоичная единица информации)
байт	В (byte)	Б (байт)	1 Б = 8 бит

У виносках до табл. А.1 ГОСТ 8.417-2002 наголошено, що з найменуванням двійкової одиниці «байт» використовували (і використовують) приставки системи СІ: 1 Кбайт = 1024 байт, 1 Мбайт = 1024 Кбайт, 1 Гбайт = 1024 Мбайт і т. д. При цьому позначення «Кбайт» починають з великої літери на відміну від малої літери «к» для позначення множника 10³.

Тобто, міждержавний стандарт СНД (ГОСТ), хоча і зазначає, що таке використання 1024 = 2¹⁰ замість 1000 = 10³ некоректне, але не заперечує та не забороняє таку «історичну» традицію. Ця некоректність підсилюється тим, що в системі СІ позначення великою літерою «К» використовується для температури у кельвінах (див. табл. 3.1). Префікс «кіло» в системі СІ позначається малою літерою «к» (див. табл. 3.2).

3.3.2.3 Гармонізація українських стандартів використання одиниць виміру інформації з міжнародними

В Україні розроблені та набули чинності з 1999 року гармонізовані з зазначеними вище міжнародними стандартами ISO 31:1992 та ISO 1000:1992 (але нееквівалентні їм – NEQ) ДСТУ 3651.0-97, ДСТУ 3651.1-97 та ДСТУ 3651.2-97, в яких є принципові відміни від ГОСТ 8.417-2002 у використанні одиниць кількості інформації [10].

При застосуванні різних одиниці вимірювання інформації в ІТ-галузі необхідно враховувати, що коли пам’ять стала обчислюватися гігабайтами та більше, похибка при обрахуванні можливого для запису обсягу оперативної пам’яті, вінчестерів, оптичних дисків та флеш-накопичувачів стає значною і помітною. Зокрема, різниця між «двійковим» і «десятковим» кілобайтом становить 2,4 %, в той час як між «двійковим» і «десятковим» гігабайтом – вже більше 7 %. А при підключенні до комп’ютера жорсткого диску обсягом два терабайти (на котрому написано «2 TB») MS Windows показує доступний обсяг тільки 1,82 TB (тобто, похибка вже становить біля 9 %). Дійсно, з точки зору фізичної організації пам’яті:

2 TB = 2x1024x1024x1024x1024 B = 2’147’483’648 B.

Але в комерційному маркуванні виробів (лінійок пам’яті, накопичувачів тощо) передбачено використовувати систему СІ, тому:

2 TB = 2x1000x1000x1000x1000 B» 1,819x1024x1024x1024x1024 B.

Враховуючи наведене вище, у березні 1999 року Міжнародна електротехнічна комісія (МЕК) ввела новий стандарт IEC 60027-2 «Telecommunications and electronics», в якому описано іменування двійкових чисел. Префікси МЕК схожі з префіксами системи СІ: вони починаються на ті ж склади, але дру́гий склад у всіх двійкових приставок – «бі» (від англ. binary – «двійковий».). Тобто, кілобіт став кібібітом, мегабіт – мебібітом і т. п.

Запропоновані зміни при обрахуванні обсягів пам’яті комп’ютерів також були затверджені міжнародною організацією інженерів у галузі електротехніки, радіоелектроніки і радіоелектронній промисловості (IEEE) стандартом IEEE 1541-2002 (введений у дію у 2008 р.).

Із зазначеними міжнародними стандартами також гармонізований український Державний класифікатор системи позначень одиниць вимірювання та обліку (КСПОВО) ДК 011-96 [7]. У 2002 р. до ДК 011-96 внесений додаток Г «Множники, префікси та їх позначення для кратних одиниць вимірювання, що застосовуються в інформатиці» (табл. 3.6) та наведені одиниці вимірювання, вживані з двійковими префіксами (табл. 3.7).

Таблиця 3.6 – Двійкові множники та префікси для одиниць вимірювання інформації

Двійковий множник	Назва префікса	Позначення	Мовне походження
укр.	міжнар.	укр.	міжнар.
(2^10)^1	кібі	kibi	Кі	Ki	kilobinary
(2^10)^2	мебі	mebi	Мі	Mi	megabinary
(2^10)^3	гібі	gibi	Гі	Gi	gigabinary
(2^10)^4	тебі	tebi	Ті	Ti	terabinary
(2^10)^5	пебі	pebi	Пі	Pi	petabinary
(2^10)^6	ексбі	exbi	Еі	Ei	exabinary

Таблиця 3.7 – Одиниці вимірювання інформації, які використовують двійкові множники та префікси

Код	Назва одиниці вимірювання	Умовне позначення
укр.	міжнар.
2543	Кібібіт	Кібіт	Kibit
2544	Мебібіт	Мібіт	Mibit
2545	Кібібайт	Кібайт	Kibyte
2546	Мебібайт	Мібайт	Mibyte
2547	Гібібайт	Гібайт	Gibyte
2548	Кібібіт за секунду	Кібіт/с	Kibit/s
2549	Мебібіт за секунду	Мібіт/с	Mibit/s

Одиниці виміру інформації, які мають в основі «2», вже використовуються, наприклад, в ОС Linux (рис. 3.1) – GiB, MiB тощо.

Рисунок 3.1 – Використання двійкових префіксів в ОС LINUX

При позначенні трафіку даних та швидкості руху абонентів бездротових мереж, слід вико-ристовувати умовні позначення, які відповідають системі СІ і наведені в розділі 25 ДК 011-96 (табл. 3.8).

Таблиця 3.8 – Одиниці вимірювання за українськими стандартами, які відповідають системі СІ

Код	Назва одиниці вимірювання	Множник до основної одиниці	Умовне позначення
укр.	міжнар.
	Біт	–	біт	bit; b
	Кілобіт	103 біт	кбіт	kbit; kb
	Мегабіт	106 біт, 103 кбіт	Мбіт	Mbit; Mb
	Байт	8 біт	байт	byte; B
	Кілобайт	103 байт	кбайт	kbyte; kB
	Мегабайт	106 байт, 103 кбайт	Мбайт	Mbyte; MB
	Гігабайт	109 байт, 106 кбайт, 103 Мбайт	Гбайт	Gbyte; GB
	Біт за секунду	–	біт/с	bit/s; bps
	Кілобіт за секунду	103 біт/с	кбіт/с	kbit/s; kbps
	Мегабіт за секунду	106 біт/с, 103 кбіт/с	Мбіт/с	Mbit/s; Mbps
	Байт за секунду	8 біт/с	байт/с	byte/s

У розділі 25 ДК 011-96 наведені назви та умовні позначення одиниць вимірювання, використовуваних у інформатиці відповідно до системи СІ (табл. 3.9).

Таблиця 3.9 – Одиниці простору та часу, вживані в ІТ-галузі за українськими стандартами

Код	Назва одиниці вимірювання	Множник до основної одиниці	Умовне позначення
укр.	міжнар.
	Секунда	–	с	s
	Кілосекунда	10^3 с	кс	ks
	Мілісекунда	10^-3 с	мс	ms
	Мікросекунда	10^-6 с	мкс	μs
	Наносекунда	10^-9с	нс	ns
	Пікосекунда	10^-12 с	пс	ps
	Година	60 хв; 3,6•10^3 с; 3,6 кс	год	h
	Хвилина	60 c	хв	min
	Метр за секунду	–	м/с	m/s
	Кілометр за годину	10^3 м/с	км/год	km/hs

Враховуючи положення міжнародних IEC 60027-2:2005 (ed3.0), ISO/IEC 80000-13:2008 та національного ДК 011-96, можна узагальнити:

а) одиниці kbyte, kB / kbit, kb (кбайт / кбіт); Mbyte, MB / Mbit, Mb (Мбайт / Мбіт); Gbyte, GB / Gbit, Gb (Гбайт / Гбіт); Tbyte, TB / Tbit, Tb (Тбайт / Тбіт) тощо зарезервовані для десяткових визначень при маркуванні ємності оперативної пам’яті, вінчестерів, інших накопичувачів або для обрахування швидкості передачі даних;

б) одиниці kbyte, KiB / Kibit, Kib (кібайт / кібіт); Mbyte, MiB / Mibit, Mb (Мібайт / Мібіт); Gbyte, GiB / Gibit, Gib (Гібайт / Гібіт); Tbyte, TiB / Tibit, Tib (Тібайт / Тібіт) тощо використовуються для двійкового визначення при обрахуванні доступного для запису обсягу оперативної пам’яті, вінчестерів, інших накопичувачів.

Таким чином, використовувані в ІТ-галузі України нормативні документи щодо одиниць виміру фізичних величин та їх префіксів можна вважати такими, що в достатньому ступені гармонізовані з міжнародними стандартами й більш коректні при використанні двійкових префіксів, ніж міждержавні ГОСТ інших країн СНД.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення [Текст]: ДСТУ 3008-95. – [Чинний від 1996-01-01]. – К.: Держспоживстандарт України, 1995. – 38 с.

2. Єдина система конструкторської документації (ЄСКД). Експлуатаційні документи [Текст]: (ГОСТ 2.601-2006, IDT): ДСТУ ГОСТ 2.601:2006. – [На заміну ГОСТ 2.601-95]. – [Чинний від 2007-07-01]. – К.: Держспоживстандарт України, 2007. – 31 с.

3. Единая система программной документации (ЕСПД). Схемы алгоритмов, программ, данных и систем. Условные обозначения и правила выполнения [Электронный ресурс]: (ИСО 5807‑85, IDT): ГОСТ 19.701-90. – [Введ. 1992-01-01]. – Режим доступа: URL: http://www.gosty.org.ua/content/view/269/4. – Загл. с экрана.

4. Про затвердження форм документів з підготовки кадрів у вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації [Електронний ресурс]: наказ МОНмолодьспорту від 29 березня 2012 р. № 384. – Режим доступу: URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0711-12. – Загол. з екрану.

5. Щодо впровадження нових форм документів, затверджених наказом МОНмолодьспорту від 23 березня 2012 р. № 384 [Електронний ресурс]: лист МОНмолодьспорту від 09.10.2012 р. № 1/9‑729. – Режим доступу: URL: http://osvita.ua/legislation/Vishya_osvita/31589/. – Загол. з екрану.

6. Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила [Текст]: ДСТУ 3582-97. – [Чинний від 1998-07-01]. – К.: Держспоживстандарт України, 1997. – 16 с.

7. Державний класифікатор України. Класифікатор системи позначень одиниць вимірювання та обліку (КСПОВО) [Електронний ресурс]: ДК 011-96. – [Чинний від 1997-07-01]. – Режим доступу: URL: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1041.18011.0. – Загол. з екрану.

8. Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги й правила складання [Текст]: (ГОСТ 7.1-2003, IDT): ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. – [На заміну ГОСТ 7.1-84]. – [Чинний від 2007-07-01]. – К.: Держспоживстандарт України, 2007. – 47 с.

9. Національний стандарт України. Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів [Електронний ресурс]: ДСТУ 4163-2003. – [Чинний від 2003–09–01]. – Режим доступу: URL: http://dilo.kiev.ua/dstu4163-2003.html. – Загол. з екрану.

10. ДСТУ 3651.0-97. Метрологія. Одиниці фізичних величин. Основні одиниці фізичних величин міжнародної системи одиниць. Основні положення, назви та позначення [Текст]: (ISO 31:1992, ISO 1000:1992, NEQ). – [На заміну ГОСТ 8.417–81]. – [Чинний від 1999-01-01]. – К.: Держстандарт України, 1998. – 9 с.

11. Про затвердження Правил надання послуг поштового зв’язку [Електронний ресурс]: пост. КМ України від 5 березня 2009 р. № 270. – Режим доступу: URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/270-2009-%D0%BF. – Загол. з екрану.

12. Великий тлумачний словник сучасної української мови [Текст]: 2-е вид. / редактори-лексикографи В. Т. Бусел, М. Д. Василега-Дерибас, О. В. Дмитрієв [та ін.]; голов. ред. В. Т. Бусел. – К.; Ірпінь: Перун, 2005. – 1728 с.

13. Український правопис [Електронний ресурс] / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, Ін-т укр. мови НАН України. – К.: Наук. думка, 2007. – 288 с. – Режим доступу: URL: http://www.madslinger.com/mova/pravopys-2007/index.html. – Загол. з екрану.

14. Вимоги до оформлення дисертацій та авторефератів дисертацій [Текст] // Бюлетень ВАК України. – 2011. – № 9‑10. – С. 2–10.

15. Публікації. Нові правила бібліографічного опису [Електронний ресурс] / О. Устіннікова, П. Сенько, С. Юлдашева [та ін.] // ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 в Україні; Держ. наук. установа «Кн. палата України ім. Івана Федорова». – Режим доступу: URL: http://www.ukrbook.net/DSTU.htm. – Загол. з екрану.

16. Про опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук [Електронний ресурс]: наказ МОНмолодьспорту від 17 жовтня 2012 року № 1112. – Режим доступу: URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1851-12. – Загол. з екрану.

17. Каталоги НД [Електронний ресурс] // Веб-сайт ДП «Укрметтестстандарт». – Режим доступу: URL: http://csm.kiev.ua/nd/nd.php. – Загол. з екрану.

18. Ліндекс [Електронний ресурс] // Інтернет-магазин Наук.-дослід. центру незалежних споживчих єкспертиз УкрТЕСТ. – Режим доступу: URL: http://lindex.net.ua/ua/. – Загол. з екрану.

19. Рекомендации по составлению пристатейных списков литературы по стандарту Harvard (Harvard reference system) для всех видов публикаций [Электронный ресурс] //
Веб-сайт Emerald Group Publishing. – Режим доступа: URL: http://www.emeraldinsight.com/authors/guides/write/harvard.htm?part=2. – Загл. с экрана.

20. Додаткова таблиця [Електронний ресурс]: рішення Третейського суду ІнАУ. – Режим доступу: URL: http://www.ua/docs/addtable.html. – Загол. з екрану.

21. Порядок набору міжміських та міжнародних напрямків для абонентів
мобільного зв’язку [Електронний ресурс]: завт. наказом Мінтрансзв’язку України від 29.09.2008 р. № 1200 // Веб-сайт компанії «Укртелеком». – Режим доступу: URL: http://www.ukrtelecom.ua/reference/intercall/mobile. – Загол. з екрану.

22. Єдина система конструкторської документації (ЄСКД). Загальні вимоги до текстових документів [Текст]: ГОСТ 2.105-95. – [На заміну ГОСТ 2.105-79]. – [Чинний від 1996-07-01]. – К.: Держстандарт України, 1995. – 29 с.

23. Общие требования к построению, изложению, оформлению, содержанию и обозначению [Электронный ресурс]: ГОСТ 1.5‑2001. – Взамен ГОСТ 1.5-93; введ. 2002‑09‑01]. – Режим доступа: URL: http://files.stroyinf.ru/Data1/10/10119/#i1024796. – Загл. с экрана.

24. Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади [Електронний ресурс]: указ Президента України від 28 лютого 2013 р. № 96/2013. – Режим доступу: URL: http://prezident.gov.ua/documents/15486.html. – Загол. з екрану.

25. Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею [Електронний ресурс]: пост. КМ України від 27.01.2010 р. № 55. – Режим доступу: URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/55-2010-%D0%BF. – Загол. з екрану.

26. Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів [Електронний ресурс]: наказ Мін’юсту України від 12.04.2012 № 578/5. – [На заміну наказу Головн. архівн. управління при КМ України від 20.07.1998 р. № 41]. – [Чинний від 2013‑01‑01]. – Режим доступу: URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0571-12. – Загол. з екрану.

27. Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах [Електронний ресурс]: наказ МОН України від 02.06.1993 р. № 161. – Режим доступу: URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0173-93. – Загол. з екрану.

28. Транслитерация русского алфавита латиницей [Электронный ресурс] // Википедия: своб. энциклопедия. – Режим доступа: URL: http://ru.wikipedia.org/. – Загл. с экрана.

29. Правила транслитерации букв кирилловского алфавита буквами латинского алфавита: ГОСТ 16876‑71. – [Введ. 1973-07-01]. – Режим доступа: URL: http://gost.libt.ru/gost-16876-71.html. – Загл. с экрана.

30.

Додаток А
Зразки титульних аркушів до звітів

А.1 Титульний аркуш звіту про практичну роботу студентів,
які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Чорноморський державний університет
імені Петра Могили

Факультет комп’ютерних наук

Кафедра інтелектуальних інформаційних систем

ЗВІТ

Дата добавления: 2014-12-08