Тематичний план. Назви тем Всього годин із них: Самостійна робота лекції семінари Практичні заняття Тема 1

Назви тем	Всього годин	Із них:	Самостійна робота
Лекції	Семінари	Практичні заняття
Тема 1. Експериментальна психологія як наука				–
Тема 2. Принципи і структура наукового дослідження				–
Тема 3. Основні загальнонаукові дослідницькі методи
Тема 4. Метод експерименту в психології
Тема 5. Вимір у психології
Тема 6. Кореляційні дослідження у психології
Консультація		–	–	–	–
Форма підсумкового контролю – екзамен		–	–	–	–
Всього годин:

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ

Артефакт – результат дослідження, що є наслідком зміни залежної змінної під впливом побічних змінних.

Балансування – спосіб контролю дії зовнішніх змінних, при якому кожній групі досліджуваних пред'являють різні поєднання незалежної та додаткових змінних.

Валідність – відповідність конкретного дослідження встановленим стандартам.

Валідність внутрішня – відповідність конкретного дослідження ідеальному; оцінює зміни залежної змінної, визначається впливом незалежної змінної, а не іншими причинами.

Валідність зовнішня – відповідність конкретного дослідження природній реальності.

Верифікація – підтвердження експериментальної гіпотези, термін запропонований О. Контом.

Вибірка – множина досліджуваних, що добираються для участі в дослідженні за допомогою певної процедури (частіше – рандомізації) з генеральної сукупності. Вибірка розподіляється на контрольну та експериментальну групи.

Вимір – процедура встановлення взаємооднозначної відповідності між множиною об'єктів (станів) і множиною символів (чисел).

Гало–ефект – тенденція дослідника перебільшувати значення одного з параметрів ситуації та розповсюджувати його оцінку на інші параметри.

Генеральна сукупність – множина об'єктів, які еквівалентні за кінцевою множиною якостей.

Гіпотеза – наукове припущення, яке базується на теорії або емпіричних даних і ще не має підтвердження або спростування.

Гістограма – стовпчикова діаграма, що зображує розподіл випадкових величин залежної змінної відносно рівнів незалежної змінної.

Дисперсійний аналіз – статистичний метод для оцінки впливу незалежних змінних і їх поєднання на залежну змінну.

Залежна змінна – аспект дійсності, який змінюється у відповідь на введення незалежної змінної.

Експеримент – формальний дослідний процес, під час якого експериментатор у контрольованих умовах здійснює систематичні спостереження за реакціями досліджуваних на змінювані фактори (маніпулювання незалежною змінною).

Ідеографічний підхід – підхід, який орієнтує дослідника на опис унікальних, одиничних об'єктів, неповторних подій і процесів.

Інструкція – опис завдання, яке пред'являє експериментатор досліджуваному перед експериментом.

Квазіексперимент – план дослідження, при якому експериментатор відмовляється від повного контролю за змінними внаслідок неможливості його здійснення за об'єктивними причинами.

Контент–аналіз – метод систематизованої кількісної оцінки змісту текстів.

Контрбалансування (або позиційне зрівнювання) – спосіб контролю ефекту послідовності шляхом чергування впливів.

Контроль змінних – сукупність стратегій організації, планування та проведення експерименту, що застосовуються для максимілізації його внутрішньої та зовнішньої валідності.

Кореляційне дослідження – дослідження, яке спрямовано не на встановлення причинно–наслідкових зв'язків, а на виявлення статистичної залежності між двома та більше змінними.

Кроскультурне дослідження – дослідження, яке спрямоване на виявлення культурної детермінації загальногрупових особливостей і індивідуальних розбіжностей поведінки.

Метод – спосіб наукового пізнання об'єкту чи практичної діяльності, що реалізує пізнавальну позицію суб'єкта до об'єкта дослідження.

Надійність – критерій якості виміру змінних, які при повторному отриманні в тих же процедурних умовах дають незначущі відхилення від попередньо отриманих показників.

Наука – сфера й особливий вид діяльності людини, результатом якої є нові знання про дійсність, що відповідають критерію істинності.

Незалежна змінна – аспект дійсності, який змінює експериментатор з метою перевірити його вплив на інший аспект дійсності.

Об'єктивність – критерій якості виміру змінних, який означає максимально можливу незалежність результатів виміру від особистісних особливостей дослідника.

Парадигма – загальновизнаний стандарт наукового дослідження, що включає закон, теорію, методи й методики, систему критеріїв для оцінки результатів дослідження.

План дослідження – проект дослідницьких операцій зі спеціально відібраними групами.

Побічні змінні – умови, які під час експерименту не повинні змінюватися, щоб не порушувати логіку виведення причинно–наслідкового зв'язку.

Популяція – природна множина індивідів, що володіють певними набором якостей; потенційні учасники дослідження, частина генеральної сукупності.

Проміжні змінні (або змінні модератори) – фактори, які опосередковують вплив незалежної змінної на залежну.

Рандомізація – стратегія випадкового відбору чи розподілу досліджуваних, при яких всі суб'єкти мають рівні шанси попасти до групи.

Репрезентативність – відповідність якостей досліджуваної вибірки якостям генеральної сукупності.

Фактор – параметр зовнішніх умов чи особливостей об'єкту, що впливає на зміни залежної змінної.

Факторний аналіз – сукупність математичних методів, які дозволяють виявити приховані ознаки, а також їх зв'язки на основі аналізу матриць статистичних зв'язків між вимірюваними ознаками.

Фальсифікованість – якість будь–якої наукової теорії бути спростованою.

ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ

1. Анастази А., Урбина С. Психологическое тестирование. – СПб.: Питер, 2001. – 688 с.

2. Бондарчук О. І. Експериментальна психологія: Курс лекцій. – К.: МАУП, 2003. – 120 с.

3. Готтсданкер Р. Основы психологического эксперимента. – М.: Академія, 2005. – 368 с.

4. Грачев А.А. Теоретические и методологические основания прикладной психологии // Психологический журнал. – М., 2013. – № 1. – С. 15–24.

5. Дружинин В.Н. Экспериментальная психология. – СПб.: Питер, 2004. –
318 с.

6. Корнилова Т.В. Введение в психологический эксперимент. – М.: Изд–во МГУ; Изд–во ЧеРо, 2001. – 256 с.

7. Леви Т.С. Методика диагностики психологической границы личности // Вопросы психологии. – М., 2013. – № 2. – С. 28–33.

8. Максименко С.Д., Носенко Є.Л. Експериментальна психологія. Підруч. – К.: Центр учбової літ–ри, 2008. – 360 с.

9. Товстоган В.С. Системний аналіз компетентності як засіб побудови методики її дослідження: Зб. наук. пр. // Науковий часопис НПУ імені
М.П. Драгоманова. – [Серія 19: Корекційна педагогіка та психологія].
– К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2012. – № 21. – С. 271–275.

10. Фресс П. Экспериментальная психология. – СПб.: Питер, 2003. – 160 с.

11. Экспериментальная психология: Практикум / Под ред. С.Д. Смирнова, Т.В. Корниловой. – М.: Аспект–Пресс, 2002. – 383 с.

12. Юрченко В.М. До проблеми психологічного вивчення сенсорно–перцептивної сфери людини: Зб. наук. пр. / За ред. С.Д. Максименка // Проблеми загальної та педагогічної психології; Інститут психології
ім. Г.С. Костюка НАПН України. – К., 2011. – Т. ХІІІ. – Ч. 6. – С. 420–429.

Дата добавления: 2014-12-08