Загальні відомості. Місце проведення заняття

Місце проведення заняття

Обладнання, матеріали та інструменти

Тривалість заняття

Мета роботи

Найпростіші схеми керування асинхронним двигуном

Лабораторна робота №8

Послідовність виконання роботи

1. Для проведення досліджень складаємо робочу схему (рис. 7.2) автоматичного керування електроприводом. Розраховуємо опір ступенів прискорення згідно заданому режиму пуску, ступінь противмикання і ступінь динамічного гальмування у відповідності з режимом гальмування.

Дані двигуна:

U_н = 220 В; І_н = 14,44 А; P_н = 3,3 кВт; n_н = 1460 об/хв.

2. Визначаємо розрахунковим шляхом вставки реле прискорення (РП), точку приєднання виводів котушок реле противмикання (KV1 і KV2) і напругу втягування.

3. Підібрати опори та інші елементи схеми. Зібрати схему керування електродвигуном і виконати її наладку. Зняти осцилограми зміни швидкості двигуна і струму якоря для пуску і гальмування електроприводом.

4. Розрахувати і побудувати графіки зміни швидкості і струму в часі, під час пуску і динамічному гальмуванні, n = f(t) i I = f₁(t).

5. Порівняти одержані результати з даними осцилографування n і I₁, а у випадку їх не співпадання вияснити причини.

Зміст звіту

1. Номер роботи.

2. Тему роботи.

3. Мету роботи.

4. Послідовність виконання роботи.

5. Короткий опис загальних відомостей.

6. Схему експериментальної установки.

7. Паспортні дані електричних машин, апаратів і приладів.

8. Розрахункові та експериментальні криві зміни швидкості і струму в часі, n = f(t) i I = f₁(t).

9. Висновки.

Питання для самоконтролю

1. Як виглядають механічні характеристики двигуна, коли в коло якоря ввімкнути додаткові опори?

2. Для чого служить опір Rп?

З. Для чого служить опір Rг?

4. Принцип роботи схеми керування.

Ознайомитись з основними особливостями побудови релейно-контакторних реверсивних та не реверсивних схем керування асинхронним двигуном, а також керування в функції шляху та набути практичних навиків збирання електричних схем.

Тривалість лабораторної роботи 2 години.

Кнопки керування, магнітні пускачі, контактори, провідники, теплові реле, автоматичні вимикачі, асинхронні двигуни з короткозамкнутим ротором, осцилограф.

Лабораторна робота проводиться в лабораторії електроприводу 7м^а.

Асинхронні електродвигуни з короткозамкненим ротором неве­ликої потужності (до 5,5 кВт), як правило, запускаються безпосере­днім вмиканням в електричну мережу на номінальну напругу (пря­мий пуск).

Схема нереверсивного керування електродвигуном з нульовим блокуванням за допомогою електромагнітного пускача наведена на рис. 8.1. При натисканні на кнопку SВ2 «Пуск» замикається коло ко­тушки пускача КМ, пускач спрацьовує і головними контактами вми­кає двигун у мережу. Замикаючий допоміжний контакт шунтує кнопку SВ2, і при її відпусканні котушка пускача залишиться уві­мкненою через цей контакт. Вимикання двигуна відбувається при натисканні на кнопку SВ1 «Стоп» або при спрацюванні теплового реле КК. В обох випадках розмикається коло живлення котушки пу­скача КМ, він повертається у вихідне положення і вимикає двигун з мережі. Захист силових кіл від коротких замикань здійснює автома­тичний вимикач QF1, кіл керування - QF2.

Рис. 8.1. Схема нереверсивного керування асинхронним електродвигуном

Рис. 8.2. Схема реверсивного керування асинхронним електродвигуном

При необхідності керування двигуном з кількох місць всі зами­каючі контакти командних апаратів потрібно увімкнути паралельно, а розмикаючі - послідовно.

Для реверсивного керування асинхронним двигуном необхідно два нереверсивні пускачі або один спеціальний реверсивний, що має два контактори. Реверсивне керування здійснюється за схемою, зо­браженою на рис. 8.2.

Для пуску двигуна «Вперед» натискують на кнопку SВ2. При цьому спрацьовує контактор КМ1. Зупинку двигуна здійснюють на­тисканням на кнопку SВ1 «Стоп». Для пуску «Назад» натискують на кнопку SВЗ, яка вмикає контактор КМ2. Схема передбачає можли­вість реверсування двигуна «з ходу». У цьому випадку, коли двигун, наприклад, обертається «Назад», натискують на кнопку SВ2. При цьому вимикається контактор КМ2 і вмикається контактор КМ1. Двигун гальмується гальмуванням противмиканням, а потім почи­нає обертатися в заданому напрямку.

Схемою реверсивного керування обов'язково передбачають блокування, що виключають одночасне вмикання обох контакторів КМ1 і КМ2 (для запобігання короткому замиканню на головних контак­тах). Для цього керування контакторами здійснюється кнопками SВ2 і SВЗ, що мають як замикаючі, так і розмикаючі контакти (рис. 8.2). За відсутності механічного блокування в коло живлення котушок пус­качів вмикають «чужі» розмикаючі допоміжні контакти. Коли спра­цює один контактор, то своїм розмикаючим допоміжним контактом він розірве коло живлення котушки другого контактора.

Якщо необхідно здійснити автоматичне реверсування механізмів у функції шляху, то в схему, зображену на рис. 8.2, вмикають конта­кти кінцевих перемикачів SQ1 і SQ2 (рис. 8.3). Для пуску двигуна «Вперед» натискають кнопку SВ2. Контактор КМ1 вмикає двигун, і механізм рухається до місця встановлення кінцевого вимикача SQ1 При підході механізму до нього розмикаючий контакт SQ1.1 розми­кає коло котушки КМ1, а замикаючий контакт SQ1.2 замикається у колі котушки КМ2. Контактор КМ1 вимикається, і вмикається кон­тактор КМ2. Двигун реверсується, і механізм починає рухатися у зворотному напрямку до місця встановлення кінцевого перемикача SQ2. При цьому контакти SQ1 повертаються у вихідний стан і готу­ють коло керування до повторного реверсу. При підході механізму до іншого крайнього положення аналогічно перемикаються контак­ти перемикача SQ2.

Рис. 8.3. Схема керування асинхронним електродвигуном у функції шляху

Дата добавления: 2014-12-08