Предмет, об’єкт, суб’єкти та цілі забезпечення фінансової безпеки України

Ефективність реалізації теоретичних наукових положень на практиці потребує не лише визначення її критеріїв, а й окреслення принципів організації та забезпечення фінансової безпеки.

Вивчення питання про механізм і системи забезпечення фінансової безпеки передбачає розгляд таких ключових елементів: об’єктів, суб’єктів, інтересів, загроз, захисту.

Ураховуючи правові засади та концептуальні підходи щодо сутності фінансової безпеки можна визначити, що об’єктом фінансової безпеки держави є фінансова система, а конкретніше – усі її сфери та ланки:

· людина і громадянин, домогосподарство;

· підприємства, установи, організації;

· окремі території та регіони;

· суспільство (його інтелектуальні та матеріальні цінності, інформаційне і навколишнє середовище і ресурси).

Практично всі заходи, спрямовані на забезпечення фінансової безпеки, мають фокусуватись на конкретних об’єктах – правах, свободах, інтересах і пріоритетах людини і громадянина, суспільних цінностях, суверенітеті та територіальній цілісності держави.

Суб’єктами забезпечення фінансової безпеки держави є: Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Рада національної безпеки і оборони України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, Національний банк України, суди загальної юрисдикції, прокуратура України, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, Служба безпеки України, Державна прикордонна служба України, громадяни України та їх об’єднання.

Комплексний концептуальний підхід до усвідомлення поняття фінансової безпеки потребує окреслення пріоритетних національних інтересів та основних загроз національним фінансовим інтересам, а отже, фінансовій безпеці України.

Національні фінансові інтереси – це життєво важливі економічні та фінансові цінності української держави як носія суверенітету, основні фінансові потреби народу та держави, реалізація яких гарантує фінансову незалежність та прогресивний розвиток України

Пріоритетами національних інтересів України в економічній сфері є:

· створення конкурентоспроможної, соціально орієнтованої ринкової економіки та забезпечення постійного зростання рівня життя і добробуту населення;

· інтеграція України в європейський політичний, економічний, правовий простір; розвиток рівноправних взаємовигідних відносин з іншими державами світу в інтересах України.

Пріоритетними національними інтересами у фінансовій сфері є:

· посилення взаємозв’язку фінансово-бюджетної політики та основних напрямів соціально-економічного розвитку держави та адміністративно-територіальних одиниць;

· забезпечення бюджетної дієздатності держави;

· забезпечення монетарної та валютно-курсової стабільності;

· зміцнення банківської системи, збільшення національних заощаджень разом із підвищенням рівня монетизації та капіталізації української економіки;

· зміцнення національного інвестиційного потенціалу та підвищення інноваційної активності вітчизняних підприємств;

· реформування фінансового ринку та забезпечення незалежності національної економіки від кон’юнктури міжнародних фінансових ринків;

· мінімізація впливу світових фінансових криз на фінансову систему України;

· детінізація економіки та залучення некримінальних капіталів в інвестиційні процеси.

Суб’єктами забезпечення фінансової безпеки України є однаковою мірою усі її фінансові агенти в межах їх функцій та ролі у фінансових потоках. Інтереси груп фінансових агентів (держави, фінансових установ та приватних осіб) інколи є суперечливими. Їх суперечливість спричинена:

· об’єктивними причинами – різні групи агентів генерують різні фінансові потоки, виходячи з інтересів максимізації власного доходу та мінімізації загроз (ризиків) своїй діяльності;

· суб’єктивними причинами – економіку та фінансову систему України не можна вважати достатньо розвинутою, через що виникають перекоси в бік однієї з груп фінансових агентів та жорстка протидія цим перекосам з боку інших груп фінансових агентів.

Найважливішою метою забезпечення фінансової безпеки є досягнення балансу між задоволенням інтересів економічних агентів шляхом:

· забезпечення сталого економічного розвитку держави в цілому;

· забезпечення стабільності платіжно-розрахункової системи та основних фінансово-економічних параметрів;

· нейтралізації впливу світових фінансових криз та свідомих дій світових акторів (держав, транснаціональних корпорацій, субдержавних групувань тощо), тіньових (кланово-корпоративних, мафіозних тощо) структур на національну фінансову та соціально-політичну систему;

· запобігання широкомасштабній плинності капіталу із реального сектору економіки;

· запобігання конфліктам між владними структурами різного рівня щодо розподілу та використання ресурсів національної бюджетної системи;

· ефективного залучення та використання коштів іноземних запозичень;

· запобігання злочинам та адміністративним правопорушенням у фінансових правовідносинах, у тому числі легалізації (відмиванню) незаконно одержаних доходів;

· стимулювання розвитку фінансових потоків, генерованих недержавними фінансовими агентами, та підвищення їх фінансової забезпеченості;

· розвитку законодавчої бази та культури фінансової діяльності.

Умовами забезпечення фінансової безпеки України є:

· ефективність фінансової системи, тобто її здатність забезпечувати досягнення стратегічних та тактичних цілей розвитку держави;

· незалежність фінансової системи, тобто здатність держави самостійно визначати цілі, механізми та шляхи її функціонування;

· конкурентоспроможність фінансової системи, тобто її здатність повноцінно виконувати свої завдання та функції в умовах існування та впливу фінансових систем інших країн та світових фінансових агентів.

Принципове значення для забезпечення економічної безпеки країни мають умови укладання антикризових домовленостей з Міжнародним Валютним Фондом та іншими міжнародними кредиторами, які, з одного боку, створюють умови для притоку зовнішніх фінансових ресурсів, а з другого боку – створюють додаткові загрози фінансовій незалежності держави.

Необхідними заходами для забезпечення фінансової безпеки є:

· заходи з оздоровлення фінансово-кредитної системи України та подолання негативних тенденцій у валютній системі з урахуванням потреб захисту найбільш постраждалих і незахищених верств населення, підвищення їх довіри до банківської системи;

· проведення зваженої бюджетної політики з метою зменшення та забезпечення покриття бюджетного дефіциту;

· реструктуризація зовнішніх боргів, урахування всіх боргових зобов’язань – як у державному, так і в корпоративному секторах – з метою, по-перше, запобігання дефолту, по-друге, уникнення кризових ситуацій на внутрішньому валютному ринку;

· підтримка і стимулювання економічної активності насамперед на внутрішньому ринку через забезпечення платоспроможного попиту на ньому; пріоритетними мають бути енергетичний сектор, агропромисловий комплекс, високотехнологічне виробництво, розвиток малого та середнього бізнесу, боротьба з інфляцією та безробіттям.

Дата добавления: 2014-12-08