ПЕРЕДМОВА. Існують переконливі підстави відносити туберкульоз до числа найбільш загрозливих і розповсюджених інфекційних захворювань людини

Існують переконливі підстави відносити туберкульоз до числа найбільш загрозливих і розповсюджених інфекційних захворювань людини. Зайнявши в далекому минулому цю позицію, він не втратив її й донині, незважаючи на появу і розповсюдження нових інфекційних хвороб. Мікобактерія туберкульозу (МБТ) не тільки пережила розквіт «ери антибіотиків», набувши нові якості, що допомагають її виживанню в агресивному середовищі, і находячи все нові слабкі місця в імунологічному захисті організму, але й набула нового і підступного спільника – вірус імунодефіцита людини (ВІЛ). Розповсюдження резистентного туберкульозу і ВІЛ-інфекції створює передумови для появи цілком нових, раніше не відомих форм туберкульозу з атиповим перебігом.

Щорічно у світі реєструється 9-10 млн. хворих на туберкульоз (близько 60% припадає на країни, що розвиваються) і 3-4 млн. пацієнтів (із них 1 млн. жінок) щорічно помирають унаслідок цього захворювання. З 1995 р. в Україні зареєстровано епідемію туберкульозу. Сьогодні 1,4 %від усієї чисельності населення країни хворіє на туберкульоз. Щороку на туберкульоз захворюють майже 40 тис. українців, з них на “відкриту” форму туберкульозу близько 30 %, помирає щорічно понад 10 тис. Україна по рівню смертності від туберкульозу займає перше місце в Європі. Щорічно в 25-27 тис.сільськогосподарських тварин діагностується туберкульоз.

За попередніми розрахунками, захворюваність буде зростати, особливо в тих країнах, де забувають, що туберкульоз – не тільки інфекційна, але й ще соціальна хвороба. Не менш, ніж 1/3 населення планети інфіковані МБТ, тобто знаходяться в стані латентної туберкульозної інфекції, що характеризується наявністю позитивних шкірних тестів на туберкулін при відсутності клінічних і рентгенологічних ознак активного туберкульозного процесу. Однак на протязі життя захворюють не більше 5-10% з числа інфікованих, так як природна резистентність при цій інфекції відіграє значну роль, тому соціально-економічні умови життя також важливі.

Говорючи про туберкульоз, неможливо не враховувати й той факт, що за останнє десятиріччя прояви туберкульозу у дорослого населення значно змінились. За даними багатьох авторів, більш, ніж у половини хворих спостерігається гострий початок з гектичною температурою, значними змінами в периферичній крові. Зросла кількість випадків ускладненого перебігу туберкульозу легень. Значно підвищилась масивність бактеріовиділення і лікарська стійкість мікобактерій туберкульозу до основних протитуберкульозних препаратів. Все це призводить до зниження ефективності лікування і інвалідизації хворих. Суттєво збільшився ризик рецидиву захворювання. Це знайшло відображення в значному зростанні показників інфікування мікобактеріями туберкульозу і захворюванню на туберкульоз дітей, зміщенню вікової структури захворювання в групу дітей раннього і дошкільного віку. У підлітків з’явились клінічні форми туберкульозу з торпедним перебігом інфекції, реєструються форми поза легеневого туберкульозу майже у 30% вперше діагностованих хворих. Ця несприятлива епідеміологічна ситуація може бути вирішена сумісними зусиллями лікарів протитуберкульозної служби і загальної лікувальної мережі.

Кожен лікар, незалежно від його спеціальності, зобов’язаний знати принципи виявлення, діагностики і профілактики туберкульозу. Він повинен своєчасно запідозрити у хворого туберкульоз, правильно провести діагностичний алгоритм, при показаннях-направити хворого до фтизіатра або в спеціалізований протитуберкульозний заклад.

Цей підручник підготовлений співробітниками кафедри фтизіатрії і пульмонології Запорізького державного медичного університету. В загальних частинах (І і ІІІ) викладено історічні відомості про розвиток фтизіатрії, надана характеристика збудника, ретельно рогзгянуті питання патогенезу, патомрфології, епідеміології, діагностики і диференційної діагностики, лікування, а також організаційні питання боротьби з туберкульозом в Україні. В спеціальній частині представлено основні клінічні форми туберкульозу, в тому числі позалегеневої локалізації, а також ускладнення перебігу туберкульозу при супутній патології.

Дата добавления: 2014-12-10