Дихальна недостатність

Дихальна недостатність – це патологічний стан, при якому не забезпечується нормальне насичення крові киснем і виведення вуглекислого газу внаслідок порушень вентиляції, газообіну, транспорту кисня, тканинного дихання.

Легенева (вентиляційна) недостатність – це нездатність легень забезпечувати нормальний газовий склад крові у стані спокою та/чи при помірних фізичнихнавантаженнях.

Основними патогенетичними механізмами легеневої недостатності є:

- обструкція дихальних шляхів (бронхоспазм, порушення дренажа харкотиння, запальний набряк слизової оболонки бронхів, експіраторний стеноз, наявність сторонніх тіл);

- рестрикція альвеол (запальна інфільтрація, інтерстіциальний набряк, пневмосклероз, плеврит, пневмоторакс);

- дифузні розлади при потовщенні альвеоло-капілярної мембрани (інтерстіциальний набряк, колагенози, силікоз);

- порушення легеневого кровообігу (редукція судинного русла при первинній легеневій гіпертензії, мікроемболії, капіляротоксикоз);

- скорочення функціонуючої легеневої тканини (запальні процеси, ателектаз, кісти та інщі ураження).

Для визначення стану функції зовнішнього дихання застосовуються спірографія (в сучасних умовах проводиться на апаратах з комп’рною обробкою даних), пікфлоуметрія, пневмотахометрія.

Спірографія – це метот реєстрації вентиляційних величин в системі координат «об’єм – час».

Основними показниками, які враховуються при оцінці функції зовнішнього дихання є: ЖЄЛ – життєва ємність легенів, ФЖЄЛ – форсована життєва ємність легенів, ОФВ₁ – об’єм форсованого видиху за першу секунду, ОФВ₁/ ЖЄЛ – співвідношення об'єму форсованого видиху за першу секунду до життєвої ємності легенів, ОФВ₁/ЖЄЛ Х 100 % (індекс Тіффно) – співвідношення об’єму форсованого видиху за першу секунду до життєвої ємності легенів, ПОШ – пікова швидкість видоху, МОШ₂₅ – максимальна об’ємна швидкість повітря при видиху 25 % ФЖЕЛ (на рівні трахеї, крупних бронхів), МОШ₅₀ – максимальна об’ємна швидкість повітря при видиху 50 % ФЖЕЛ (на рівні бронхів середнього калібру), МОШ₇₅ – максимальна об’ємна швидкість повітря при видиху 75 % ФЖЕЛ (на рівні бронхів дрібного калібру), СОШ_25-75 і СОШ_75-85 – середня об’ємна швидкість при видоху 25-75 % та 75-85 % ФЖЕЛ.

Всі показники враховуються у відсотках до належних величин, розрахованних за Р.Ф.Клементом і співавт. (1984).

Розрізняють три типи вентиляційної недостатності: рестриктивний, обструктивний і змішаний.

Рестриктивний тип вентиляційної недостатності дихання спостерігається при змен­шенні дихальної поверхні легень або зниженні еластичності легеневої тканини, що вини­кає у випадках плевриту, пневмосклерозу, емфіземи легень, захворювань плеври і після хірургічного втручання. Для рестриктивного типу недостатності дихання характерне: ЖЄЛ < 80 % н.в., ОФВ₁ > 70 % н.в., індекс Тіффно > 70 % н.в., всі швидкісні показники (ПОШ, МОШ₂₅, МОШ₅₀, МОШ₇₅, СОШ_25-75, СОШ_75-85) у межах норми.

Обструктивний тип вентиляційної недостатності дихання спостерігається внас­лідок порушення прохідності бронхів, яка може бути зумовлена спазмом бронхів або органічним їх ураженням (рубцевий стеноз, пухлина, інфільтрат, набряк слизової обо­лонки трахеї і бронхів). Для обструктивного типу дихальної недостатності характерне: ЖЄЛ > 80 % н.в., ОФВ₁ < 70 % н.в., індекс Тіффно < 70 % н.в., зниження швидкісних показників в залежності від рівня ураження. Порушення прохідності крупних бронхів (МОШ₂₅): чоловіки 16-40 років < 65 %, 41 рік і більше - < 60 %; жінки 16-40 років < 60 %, 41 рік і більше - < 50 %. Порушення прохідності середніх бронхів (МОШ₅₀): чоловіки 16-40 років < 65 %, 41 рік і більше - < 60 %; жінки 16-40 років < 60 %, 41 рік і більше - < 50 %. Порушення прохідності дрібних бронхів (МОШ₇₅): чоловіки 16-40 років < 60 %, 41 рік і більше - < 55 %; жінки 16-40 років < 50 %, 41 рік і більше - < 50 %.

Змішаний тип вентиляційної недостатності дихання поєднує в собі ознаки обструк­тивного і рестриктивного типів.

Легенева недостатність має три ступеня важкості:

І ступінь – задишка з’являється під час звичайного фізичного навантаження, рівень якого є індивідуальним;

ІІ ступінь – задишка з’являється під час незначного фізичного навантаження (при ходьбі по рівній поверхні);

ІІІ ступінь – задишка спостерігається в стані спокою.

Пікфлоуметрія – метод моніторування пікової швидкості видиху (ПШВ), яка вимі­рюється в літрах на секунду або на хвилину для оцінки ступеня обструкції дихальних шляхів. Моніторинг пікової швидкості видиху надає лікарю максимальну інформацію про стан хворого, ефективність його лікування, а також дозволяє пацієнту організувати самоконтроль за перебігом захворювання. Показники (ПШВ) корелюють з ОФВ₁ який використовують для оцінки ступеня обструкції дихальних шляхів, а також із опором дихальних шляхів, який визначається методом плетизмографії.

Пневмотахометрія – визначається потужність повітряного струменя на вдиху і видиху (норма від 3-4 до 6-8 л/сек.), однакового на вдиху і на видиху.

Клініка. Вираженість клінічних проявів визначається гостротою розвитку патологіч­ного процесу. Розрізняють гостру дихальну недостатність, для якої характерне швид­ке наростання симптомів, що потребує термінової терапії, бо є загрозою для життя хворого. Хронічна дихальна недостатність розвивається поступово, її ознаками є задишка, слабкість, зниження працездатності, дифузний ціаноз.

Контрольні питання:

1. Визначення понять “легенева недостатність”, “дихальна недостатність”, “гостра легенева

недостатність”, “хронічна легенева недостатність”, їх характеристика.

2. Патогенез розвитку гострої та хронічної легеневої недостатності при туберкульозі легень.

3. Клінічні прояви гострої легеневої недостатності.

4. Клінічні прояви хронічної легеневої недостатності.

5. Діагностика гострої та хронічної легеневої недостатності.

6. Диференційна діагностика гострої та хронічної легеневої недостатності.

7. Невідкладна допомога при виникненні гострої легеневої недостатності у хворих на

туберкульоз легенів.

8. Лікування хворих на туберкульоз легенів з хронічною легеневою недостатністю.

9. Профілактика розвитку гострої та хронічної легеневої недостатності у хворих на туберкульоз

легенів.

Література:

1. Клиническая классификация дыхательных и гемодинамических нарушений при

заболеваниях лёгких / Гаврисюк В.К. и др. // Доктор. – 2004. - № 2. – С.13-16.

2. Синопальников А., Белоцерковская Ю. Одышка. // Врач.– 2004.- № 5.– С.10-14

Дата добавления: 2014-12-10