Заходи з енергозаощадження під час технічної експлуатації будівель та інженерних систем

Серед основних заходів енергозбереження доцільно виділити такі групи:

Перша група — підвищення контролю якості та обліку обсягів спожи­вання енергоресурсів;

Друга група - вдосконалення існуючих та впровадження нових систем використання енергоресурсів;

Третя група - модернізація існуючих систем енергозабезпечення.

П'ята група - зменшення нераціональних витрат енергоресурсів.

Шоста група - використання нетрадиційних і поновлювальних джерел енергії.

Серед наведених заходів є маловитратні, тобто такі, що не вимагають вкла­дання великих коштів і можуть бути здійснені самими власниками будівель. Період окупності таких вкладень до одного року, що підтверджує їх певну ефективність. Друга частина потребує вкладення значних коштів — за рахунок довготривалих інвестиційних проектів. Період окупності таких проектів значно більший, проте значні інвестиції дають змогу отримати значно більшу еконо­мію коштів впродовж усього терміну експлуатації будівлі.

Реалізація маловитратних та довготривалих інвестицій значно ускладнює енергозбереження з причини недотримання відповідних нормативних пара­метрів енергоресурсів їх постачальниками. Це вимагає відповідних виробничих потужностей постачальників енергоресурсів, що дасть змогу задовольнити параметри енергоресурсів.

На перший погляд, високі ціни на більшу частину енергоресурсів повинні стимулювати діяльність із економії енергії, проте ніхто в житловому секторі не зацікавлений в зменшенні енерговитрат.

Виробникам енергії вигідно виробляти її більше, тому що це своєрідний товар, який продається, має попит і чим більше товару, тим вигідніше виробнику.

Споживачам енергії вигідно споживати її чим більше, тому що це забезпечує їхній комфорт і, досягши цього комфорту без додаткових коштів, звичайно споживачі будуть в цьому зацікавлені.

Експлуатаційників, які забезпечують передавання енергії від виробника до споживача, мало цікавить кількість енергії та її втрати під час транспортування.

Будівельників, які створять основні фонди (будівлі), проблеми витрат енерго­ресурсів під час технічної експлуатації цих будівель також мало цікавлять. Скла­дається ситуація, що у вирішенні кардинальної проблеми енергозаощадження, немає зацікавлених. Ось чому у вирішенні проблеми енергозаощадження необ­хідно ефективно застосовувати давно відомі, перевірені практикою стимули: сприяння, заохочення та примушення.

Основними заходами енергозаощадження під час експлуатації будівель є:

· улаштування теплової ізоляції, за рахунок якої можна економити до 52 %, енергії;

· налагодження обліку витрат тепла, що передбачає економію тепла до 24 %;

· модернізація систем опалення, за рахунок якої можна економити тепло до 22 %;

· зниження непродуктивних втрат тепла під час транспортування тепло­носіїв, що передбачає економію до 5 % тепла;

· використання нетрадиційних джерел тепла дає змогу економити до 2 % тепла.

За пріоритетом найменших витрат теплової енергії системи теплопоста­чання можна поділити на такі види:

централізоване теплопостачання на базі комбінованого вироблення електричної і теплової енергії (ТЕЦ);

автономне теплопостачання з автоматизованих котельнями (прибудованими, вбудованими та надбудованими); децентралізоване теплопостачання від локальних повністю автомати­зованих котелень.

Сьогодні найефективнішим джерелом тепла, яке отримало інтенсивний розвиток, є автономні джерела тепла.

Відповідно до Закону України "Про енергозбереження" [1] внесені нові контрольні показники щодо енергозбереження, в яких закладено зменшення теплоспоживання в будівлях до 40 % за рахунок збільшення коефіцієнта тер­мічного опору конструкцій огородження.

Ефективним заходом енергозбереження в системі технічної експлуатації будівель є удосконалення інженерних систем енергопостачання, впровадження систем обліку та регулювання, їхня модернізація та використання нетради­ційних джерел енергії.

Під час здійснення заходів з технічної експлуатації, особливо у разі по­точних і капітальних ремонтів, доцільно передбачати роботи, які усувають фізичне та моральне зношення конструкцій будівель та одночасно зменшують енерговитрати, а саме:

- утеплення та опорядження зовнішніх стін;

- утеплення підвалів, технічних поверхів та горищ;

- ущільнення або заміну дверних, віконних та балконних блоків; ліквідація непотрібних засклених поверхонь;

- інсталяція радіаторних екранів;

заміна конструктивного рішення покриття будівлі (плоске на шатро­ве) і самої покрівлі;

влаштування вентиляції горищ та утеплення горищних перекриттів; переведення приміщень першого поверху з житлових у нежитлові; реконструкція мереж інженерного забезпечення із заміною обладнання, встановленням систем автоматизації та обліку енергоресурсів; теплоізоляція мереж теплопостачання та гарячого водопостачання.

Виконуючи зазначені роботи і з метою отримання відповідних резуль­татів, необхідно:

- професійно виконувати роботи;

- обгрунтувати черговість у виконанні робіт;

- професійно визначити економію та втрати тепла;

планувати роботи з урахуванням впливу економії на вартість вико­нання;

запровадити чітку систему контролю (коли, хто і як контролюватиме та його ефективність).

Важливим заходом в енергозбереженні є удосконалення та модернізація існуючих технологій вироблення, транспортування і використання теплової енер­гії, зокрема підвищення ККД теплових систем, застосування сучасних ізоляцій­них систем, децентралізація теплопостачання та використання локальних джерел теплової енергії.

Використання сучасного інженерного обладнання в системах вентиляції та кондиціювання повітря дає можливість порівняно з традиційними рішеннями зменшити в чотири рази повітрообмін у будівлях, на 50 % площі для розташування обладнання, до 40 % витрати тепла.

Індивідуальне використання тепла, відокремлення системи гарячого водо­постачання від систем опалення дає можливість зменшити навантаження на тепло­мережі, унеможливити перевитрати тепла особливо в осінньо-зимовий період.

До 10 % зменшення витрат тепла можна досягнути за рахунок застосу­вання регульованого електропривода в технологічних процесах виробництва, транспортування та розподілу теплової енергії.

Важливим резервом економії тепла (до 20 %) є управління температур­ними режимами приміщень та технологічних процесів. З цією метою вста­новлюють на опалювальних приладах чи обладнанні регулятори температури, застосовують комбіновані системи опалення (водяна і повітряна з відімкненням однієї із них в неробочий час).

Значний ефект в економії тепла досягається за рахунок використання нових приладів опалення, в яких за рахунок вмонтованих вентиляторів значно знижується термічний опір з боку повітря за нижчої температури теплоносія, а відповідно і менших втрат тепла.

Істотним резервом зменшення енерговитрат є використання нетради­ційних і альтернативних та нових технологій (енергія вітру, сонця, теплових акумуляторів, біотехнології фотоелектричної та геотермальної енергії).

Дата добавления: 2014-12-10