Характеристика типів ринкових структур

Типи ринкових структур

Метою функціонування будь-якої фірми є прибуток як результат її діяльності. Розмір отримуваного фірмою прибутку залежить від якості внутрішнього менеджменту, а також від ступеня конкуренції і міри впливу фірми на ціну продукції.

Умови взаємодії фірм і ціноутворення на ринках залежать від типу ринкової структури, який визначається такими характеристиками:

1) часткою фірми в ринковому обсязі попиту і пропозиції;

2) ступенем однорідності продукції на ринку;

3) можливістю входження нових фірм на ринок и виходу з нього;

4) умовами взаємодії продавців і покупців на ринку, можливістю змови учасників;

5) доступом до інформації, необхідної для визначення поведінки на ринку.

Існує декілька типів ринкових структур: досконала конкуренція, монополія, олігополія і монополістична конкуренція. Коротка характеристика цих ринкових структур наведена в таблиці 5.3.

Таблиця 5.3

Тип ринкової структури	Кількість фірм	Характер продукції	Вхід – вихід	Доступ до інформації	Приклади
Досконала конкуренція	Багато дрібних фірм	Однорідний	Вільний	Вільний	Ринки сільськогосподарської продукції
Монополія	Одна велика фірма	Унікальний	Неможливий	З труднощами	Укрзалізниця, “Укртелеком”
Олігополія	Дві – десять фірм	Однорідний чи диференційований	Можливі окремі перепони	Деякі обмеження	Ринки сталі, алюмінію, автомобільної, побутової техніки
Монополістична конкуренція	Багато дрібних і середніх фірм	Диференційований	Вільний	Деякі обмеження	Харчова і легка промисловість, побутова хімія

Досконала конкуренція – такий тип ринкової структури, для якого характерні:

1) велика кількість дрібних фірм, частка кожної з яких у загальному обсязі попиту і пропозиції є незначною;

2) абсолютна однорідність продукції фірми;

3) можливість вільно входити на ринок і залишати його;

4) відсутність взаємодії постачальників і споживачів між собою, поведінка учасників на ринку не є стратегічною;

5) повна поінформованість всіх учасників ринку.

Порушення будь-якої із цих умов призводить до появи ринку з недосконалою конкуренцією.

Варто зазначити, що ринків, де одночасно і в повному обсязі виконуються всі ці умови, не існує. Йдеться про ідеальну модель ринку, своєрідний еталон, відхилення від якого можуть призвести до певних суспільних втрат.

Серед існуючих ринків до умов ринкової конкуренції наближаються деякі сільськогосподарські, валютні та фондові ринки.

Основна відмінність недосконало конкурентних ринків від досконало конкурентних полягає у можливості учасників неконкурентних ринків тією чи іншою мірою впливати на ринкові ціни, тоді як учасники повністю конкурентного ринку приймають ціну як задану (price-takers).

Монополія – це такий тип ринкової структури, де:

1) весь галузевий випуск забезпечує одна фірма, а частка кожного споживача в загальному ринковому обсязі незначна;

2) наявні бар'єри для входження на ринок нових фірм;

3) споживачі не взаємодіють між собою;

4) продукція фірми унікальна, не має близьких замінників;

5) немає доступу до інформації.

Наявність на монопольному ринку вхідних бар'єрів унеможливлює дію конкурентного механізму на цьому ринку. Такими бар'єрами можуть бути: абсолютна перевага у вартості продукції, економія від масштабу, потреба більшого початкового капіталу, диференціація продукції, високі транспортні витрати, монопольне володіння всім обсягом пропозиції певного ресурсу.

Бар'єри може створювати і державна влада у вигляді патентів, ліцензій, авторського права, привілеїв на здійснення певного виду діяльності лише однією фірмою. Іноді сама державна влада є монополістом.

Типи монополій:

1. Закрита монополія – монополія, захищена від конкуренції за допомогою юридичних обмежень, патентів, інституту авторського права.

2. Природна монополія – галузь, у якій довгострокові середні витрати досягають мінімуму лише тоді, коли одна фірма обслуговує повністю весь ринок. У такій галузі мінімальний ефективний масштаб виробництва продукції близький до того обсягу, який користується попитом на ринку за будь-якої ціни, достатньої для покриття витрат виробництва. У даній ситуації розподіл випуску між двома і більше фірмами призведе до того, що масштаби виробництва кожної з фірм будуть неефективно малими. З природніми монополіями, в основі яких лежить економія від масштабу виробництва, тісно пов'язані монополії, які володіють рідкісними природними ресурсами.

3. Відкрита монополія – фірма на певний час стає єдиним постачальником якого-небудь товару, не володіючи спеціальним захистом від конкуренції. У ситуації відкритої монополії часто опиняються фірми, які першими вийшли на ринок з новою продукцією.

Така класифікація монополій є умовною. Деякі фірми можуть належати одразу до декількох видів монополії. Це, наприклад, фірми телефонного зв'язку, енергетичні і газові компанії, які можуть бути віднесені як до природної монополії (присутній ефект економії від масштабу), так і до закритої монополії (існують бар'єри для конкуренції).

Можна також класифікувати монополії з урахуванням часового періоду. Так, наприклад, патентне свідоцтво перетворює фірму в закриту монополію у короткостроковому періоді, але така монополія може бути відкритою на довгостроковому часовому інтервалі. Це пояснюється не лише обмеженим строком дії патента, а й можливістю конкурентів придбати нові продукти.

Фактично, всі монополії можуть вважатися відкритими. Законодавчі бар'єри можуть бути скасовані в судовому порядку. Переваги у витратах природніх монополій можна звести нанівець змінами в технології. Усі монополії зазнають ударів з боку конкуренції через товари-замінники (субститути).

Олігополія – це тип ринкової структури, де:

1) на ринку функціонує від 2 до 10 продавців;

2) продукція фірм може бути як однорідною, так і диференційованою;

3) існують певні бар'єри, що ускладнюють входження нових фірм на ринок;

4) виробники повинні враховувати поведінку конкурентів, тобто діяти стратегічно;

5) існують певні перепони на шляху отримання інформації.

Олігополія – ринок, на якому кілька великих конкуруючих фірм монополізують виробництво і збут основної маси продукції в галузі. Це ринкова структура, за якої на ринку домінує незначна кількість продавців, а поява нових фірм ускладнена чи неможлива. Природна олігополія має місце тоді, коли декілька фірм можуть постачати продукцію для всього ринку за більш низьких середніх витрат, ніж ті, що були б у великої кількості фірм (переробка нафти, виплавка сталі, пивоваріння).

Головна риса, притаманна олігополії, – це стратегічна поведінка виробників: фірма-олігополіст повинна обирати стратегію своїх дій на ринку з урахуванням потенційних зустрічних дій конкурентів.

Розрізняють олігополію І виду, коли декілька фірм виробляють майже ідентичні товари, і олігополію ІІ виду, коли декілька великих фірм виробляють диференційовані товари.

Монополістична конкуренція – це тип ринкової структури, де:

1) на ринку функціонує багато продавців і покупців, частка кожного з яких в обсягах ринкових продажів незначна;

2) продукція виробників неоднорідна, диференційована;

3) вільний вхід і вихід на ринок;

4) виробники не взаємодіють між собою;

5) існує повна поінформованість з приводу ринкових цін, обсягів, попиту.

Монополістична конкуренція має місце тоді, коли велика кількість виробників продає диференційований товар, який є недосконалим замінником товару інших фірм.

Важливою ознакою монополістичної конкуренції є диференціація продукції за наявності значної кількості постачальників і майже необмежених можливостей входження в галузь нових фірм.

Попит на продукцію окремої фірми вже не є абсолютно еластичним, хоча й залишається високо еластичним. Це означає, що фірми мають певну ринкову владу і можуть змінювати ціни без ризику втрати всіх споживачів.

Теоретично, концепція досконалої конкуренції сприяє найбільш ефективному для суспільства розподілу обмежених ресурсів. На практиці ділове життя суспільства здебільшого відповідає умовам недосконалої конкуренії.

Питання для самоперевірки:

1. Яку роль відіграє виробнича функція у процесі прийняття управлінських рішень?

2. Які криві дають графічне зображення виробничої функції? Характеристика цих кривих?

3. Як змінюється MRTS уздовж ізокванти?

4. Що відображає закон спадної граничної продуктивності?

5. Поясніть дію ефекту масштабу.

6. Економічний зміст витрат. Види витрат.

7. Витрати у довгостроковому і короткостроковому періоді.

8. За яких умов фірма знаходиться у стані рівноваги?

9. Чим відрізняються бухгалтерський, економічний і нормальний прибуток?

10. Які ідеальні ринкові структури розглядаються в мікроекономіці?

11. На якому ринку фірма не впливає на ціну?

12. Які види монополій розглядаються на ринку?

13. Чим відрізняється олігополія від монополістичної конкуренції?

14. Дати характеристику ринку монополістичної конкуренції.

15. Чим ринок монополістичної конкуренції відрізняється від ринку досконалої конкуренції?

Дата добавления: 2014-12-10