Розрахунок бухгалтерських, неявних і економічних витрат

Назва	Бухгалтерські витрати (у.о.)	Неявні витрати (у.о.)	Економічні витрати (у.о.)
Заробітна плата	50 000	–––––––	50 000
Виплата банківського відсотка	10 000	–––––––	10 000
Амортизація	20 000	–––––––	20 000
Витрати на матеріали, насіння, добрива й паливо	20 000	–––––––	20 000
Неявний заробіток підприємця	–––––––	50 000	50 000
Неявний заробіток дружини підприємця	–––––––	30 000	30 000
Неявна земельна рента	–––––––	40 000	40 000
Неявний відсоток на власний капітал	–––––––
Усього	100 000	122 000	222 000

Крім фермера і його дружини, на фермі повинні працювати п’ятеро робітників із річною зарплатою 50 000 у.о.. Для придбання сільськогосподарського устаткування необхідно взяти позику в банку – 100 000 грн, щорічна виплата відсотків якої становить 100 000 у.о. / 5% = 20 000 у.о.. Витрати на страхування, матеріали, насіння, добрива становитимуть 20 000 у.о..

Усі ці витрати становлять бухгалтерські витрати. Проте альтернативна вартість експлуатації ферми має більше значення для фермера під час прийняття рішення про роботу за наймом чи ведення власного бізнесу.

Для визначення альтернативних витрат фермер оцінює неявні витрати і додає їх до явних (бухгалтерських). Для визначення неявних витрат необхідно врахувати можливі альтернативні варіанти.

Для фермера альтернативою роботи на власній фермі є можливість працювати управляючим на фермі із зарплатою 50 000 у.о. на рік (неявний заробіток). Замість роботи на фермі, дружина фермера могла б в іншому місці заробляти 30 000 у.о. щорічно (неявний заробіток дружини фермера). Фермер також відмовляється від альтернативи здачі землі в оренду за 40 000 у.о. щорічної ренти. Для організації бізнесу фермер зняв з банківського рахунку 20 000 у.о.. При 10-відсотковій ставці депозиту щорічний дохід з капіталу становив би 2000 у.о.. З таблиці 5.1. видно, що неявні витрати становлять 102 000 у.о., а бухгалтерські – 100 000 у.о.. Економічні витрати більші ніж бухгалтерські на суму неявних витрат і становлять 222 000 у.о..

У якому випадку фермеру слід вибирати власний бізнес? Для відповіді на це запитання необхідно проаналізувати прибуток.

Можливий дохід від фермерської діяльності становить 150 000 у.о.. Бухгалтерський прибуток визначається як різниця між доходом і бухгалтерськими витратами: 150 000 – 100 000 = 50 000 у.о..

Економічний прибуток буде менший від бухгалтерського на суму неявних витрат: 60 000 – 122 000 = – 72 000 у.о.. У даному прикладі економічного прибутку немає.

У разі здавання 200 гектарів землі в оренду, роботи фермера управляючим на іншій фермі, а дружини – в іншому місці, отримання відсотка від вкладеного капіталу, сімейний дохід був би 122 000 у.о.. Якщо працювати на своїй фермі, сімейний дохід підприємця становитиме 50 000 у.о.. Яку альтернативу вибрати? Цілком очевидно – першу.

Питання про джерело і причину утворення прибутку є предметом довгих дискусій в економічній науці.

Трудова теорія вартості, особливо в її марксистській інтерпретації, єдиним джерелом прибутку вважає працю найманих робітників, здатну створювати вартість більшу, ніж та, що виплачується у вигляді заробітної плати. Цей надлишок над вартістю робочої сили привласнює у вигляді прибутку власник засобів виробництва. Якби його не було, надлишок розподілився б між усіма учасниками трудового процесу.

Теорія факторів виробництва пропонує інше пояснення цього процесу. Прибуток вона розглядає як винагороду за підприємницьку діяльність – здатність до організації ефективної економічної діяльності. Як і інші фактори виробництва, цей ресурс обмежений: не кожен здатен організувати бізнес. Отже, як і інші фактори, ця діяльність заслуговує на винагороду за свій внесок у виробництво товарів і послуг. Разом з тим цей фактор має свою, досить істотну, специфіку. По-перше, він не має кількісної одиниці виміру, а отже, неможливо точно визначити ціну одиниці цього фактора. По-друге, прибуток як винагорода за підприємницьку діяльність не може виникнути в ситуації повної економічної рівноваги. У такому разі вартість продукту повинна розподілитися між традиційними ресурсами: працею, капіталом, землею. Прибуток виникає тоді, коли порушується рівновага і власники інших ресурсів змушені поступитися частиною своїх доходів підприємцеві.

В чому ж полягає його внесок у виробництво, що вимагає оплати й утворення особливого виду доходу? Насамперед, це ризик. Світ економічних відносин відрізняється невизначеністю, тобто відсутністю повної і достовірної інформації про те, що відбудеться в майбутньому. Якби в якій-небудь сфері така інформація існувала і гарантувала стійке перевищення доходів над витратами, така сфера стала б дуже вигідним об’єктом вкладень і капітали, які б сюди потяглися, швидко зрівняли б дохід і витрати, звівши прибуток до нуля. Практично ж наслідки вкладень завжди невизначені: можна виграти і отримати прибуток, можна програти і понести збитки. Тому, ризикнувши, підприємець має право у разі успіху розраховувати на винагороду у вигляді надлишку доходу над витратами. Це плата за ризик, за уміння краще від інших пророкувати невизначене майбутнє. Власники інших факторів повинні будуть погодитися на зменшення своїх доходів на користь підприємця як нагороду за те, що він бере на себе значну частину ризику.

Прагнення отримати прибуток змушує підприємця шукати і застосовувати різні технічні й організаційні нововведення. За допомогою цих інновацій створюються можливості для одержання прибутку, оскільки, застосувавши нововведення, підприємець стає, принаймні тимчасово, свого роду монополістом, порушуючи економічну рівновагу, за якої отримання прибутку стає неможливим. Однак по мірі того, як нововведення або удосконалення стають надбанням багатьох, конкуренція відновлює порушену рівновагу. Так само колись ризиковане підприємство, досягнувши успіху, приваблює багатьох інших бажаючих отримати прибуток. Але саме ця обставина і скорочує прибуток, зводячи його поступово нанівець. Тим самим створюються умови, що спонукують до нового ризику і пошуку нових удосконалень. Прибуток, таким чином, виступає як могутній стимул технічного й економічного прогресу.

Дата добавления: 2014-12-10