Характеристика витрат і прибутку

Кожна фірма у визначенні своєї стратегії орієнтується на отримання максимального прибутку. Водночас будь-яке виробництво товарів і послуг пов'язане з використанням праці, капіталу і природних ресурсів, що становлять фактори виробництва, вартість яких визначається витратами.

Витрати виробництва – це витрати на придбання економічних ресурсів, спожитих у процесі випуску тих чи інших благ. Фірма прагнутиме використовувати такий виробничий процес поєднання технології (K) і праці (L), за якого заданий обсяг продукції забезпечуватиметься з найменшими витратами на використані фактори виробництва. У зв’язку з обмеженістю ресурсів виникає проблема найкращого їх використання з можливих альтернатив. Тому всі витрати мають альтернативний характер.

Альтернативні витрати – це витрати випуску благ, зумовлені вартістю найкращої втраченої можливості застосування ресурсів виробництва, які забезпечують максимальний прибуток. Альтернативні витрати підприємства називаються економічними витратами. Ці витрати необхідно відрізняти від бухгалтерських.

Бухгалтерські витрати(ТС) відрізняються від економічних тим, що вони не включають вартість факторів виробництва, які є власністю власників фірм. Бухгалтерські витрати менші від економічних на величину неявного заробітку підприємця, неявної земельної ренти і неявного відсотка на власний капітал власника фірми. Інакше кажучи, бухгалтерські витрати дорівнюють економічним, мінус всі неявні витрати. Варіанти класифікації витрат виробництва різноманітні. Визначимо відмінності між явними і неявними витратами.

Явні витрати(ТС) – це альтернативні витрати, які мають форму грошових платежів постачальникам факторів виробництва і напівфабрикатів. Вони визначаються сумою витрат фірми на оплату придбаних ресурсів: сировини, матеріалів, палива, робочої сили тощо і відображаються в бухгалтерському обліку.

Неявні (імпліцитні) витрати(ІС) – альтернативні витрати використання ресурсів, які належать власникам фірм (чи є у власності фірми як юридичної особи). Ці витрати не передбачено контрактами, обов’язковими для явних платежів, вони не відображаються в бухгалтерському обліку і залишаються недоотриманими (у грошовій формі). Так, якщо власник дрібної фірми працює поряд із найманими працівниками цієї фірми, не отримуючи при цьому зарплати, то він, очевидно, тим самим відмовляється від можливості отримувати зарплату, працюючи де-небудь в іншому місці (альтернатива).

Незворотні витрати здійснюються фірмою раз і назавжди і не можуть бути повернуті навіть у разі, коли фірма припиняє свою виробничу діяльність. Це витрати на вивіску чи організацію дилерської мережі.

Різні концепції витрат виробництва зумовлюють різноманітні концепції прибутку. Розрізняють бухгалтерський, економічний, нормальний прибуток.

Бухгалтерський прибуток – це різниця між доходом фірми і явними витратами. Бухгалтерський прибуток перевищує економічний на величину неявних витрат:

Pr_a = TR – TC,

де TR – загальний дохід,

ТС – бухгалтерські витрати.

Економічний прибуток — це різниця між бухгалтерським прибутком і величиною неявних витрат. Економічний прибуток показує, що на фірмі ресурси застосовуються ефективніше. Тому економічний, а не бухгалтерський прибуток є критерієм ефективного використання наявних ресурсів:

Pr_е = TR – TC – ІС,

де TR – загальний дохід,

ТС – бухгалтерські витрати,

ІС – неявні (імпліцитні) витрати.

Нормальний прибуток - це рівень прибутку,необхідний і достатній для того,щоб ресурси,які належать власнику і задіяні у виробництві конкретного продукту, не були задіяні на інші цілі.Нормальний прибуток,практично це прибуток на вкладений капітал,який міг би бути отриманий,якби цей капітал був відданий в оренду, а не спрямований у виробництво.Нормальний прибуток з’являється,коли:

TR=TC+IC, a Pre=0.

Нормальний прибуток є мінімальною платою за утримання підприємця від альтернативного використання власних ресурсів.

Перевищення обсягів нормального прибутку приваблює в галузь додаткові ресурси й створює умови для приєднання до галузі нових фірм.

Нормальний прибуток виникає тоді, коли загальний дохід фірми дорівнює загальним витратам, розрахованим як витрати відкинутих можливостей для всіх застосованих ресурсів. Нормальний прибуток дорівнює неявним витратам, вкладеним у справу, але не спрямованим у виробництво. Отже, під нормальним прибутком розуміється винагорода за виконання підприємницьких функцій.

Нормальний прибуток є елементом внутрішніх витрат поряд із внутрішньою рентою і внутрішньою заробітною платою. Він дозволяє утримувати підприємницькі ресурси у сфері діяльності. Щоб чіткіше уявити собі поняття економічних і неявних витрат, бухгалтерського і економічного прибутку, розглянемо такий приклад.

Припустимо, що власник 200 гектарів землі стоїть перед альтернативою: здати цю землю в оренду і працювати управляючим на іншій фермі чи стати фермером. Щоб зробити правильний вибір, необхідно виконати розрахунки, подані в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1

Дата добавления: 2014-12-10