Етапи еволюції світового ринку та міжнародної економіки

Історично світовий ринок, світова економіка, міжнародна економіка, міжнародні економічні відносини розвивались поступово, набували на кожному етапі розвитку світового господарства свої ознаки та форми (див. табл. 1.1). Людство пройшло шлях від первіснообщинного стада до всесвітніх економічних відносин, від камінної сокири до комп’ютера. Стародавній Єгипет, Греція, Рим, Фінікія вели торгівлю як між собою, так і з чисельними містами Середземномор’я. Ці торговельні відносини носили міждержавний, внутрішньоконтинентальний характер. Розвиток суспільного поділу праці, товарного виробництва, ринку виводять зовнішню торгівлю за часів феодалізму на міжконтинентальний рівень. Великі географічні відкриття поєднали всі регіональні ринки єдиним ланцюжком, створили передумови для формування світового ринку товарів.

До колоніальний період розвитку МЕВ за часом найбільш тривалий, оскільки він охоплює первіснообщинний, рабовласницький і феодальний періоди.

Епохою зародження економічних відносин між народами можна вважати вже останній період кам’яного віку – неоліт (VII – VI тис. до н.е. на південному Сході Європи, на Півдні Балкан та в північно-західному Середземномор’ї, VI – III тис. до н.е. – на території сучасної України) (йому передували палеоліт і мезоліт), оскільки саме в неоліті відбувся перший крупний поділ праці – відокремлення скотарства від землеробства, яке називають «неолітичною революцією». У цей період з’являються зачатки суспільного і географічного поділу праці.

У стародавньому світі існувало два основні типи торгових відносин: експортно-імпортні та транзитні, пов’язані з перевезенням товарів, що куплені в одному місці та продаються в іншому. Формою міжнародних контактів був і обмін дарунками між правителями різних країн, який був своєрідною рекламою товарів. Постійно також тривала експлуатація захоплених територій, які постачали сировину, зерно, худобу, рабів, продукти ремісництва, метали, у тому числі дорогоцінні. В економіці стародавнього світу важливу роль відіграли грошові відносини. Перші монети з’явились в малоазіатській державі Лідія (на зламі VIII-VII ст. до н.е.) і в Стародавній Греції (VII ст. до н.е.), але особливого розмаху випуск монет і грошовий обіг набули в класичну епоху, коли монета стала універсальним платіжним засобом.

Типовою формою феодальної торгівлі був ярмарок, куди звозилися товари з різних міст та країн.

За часів Ярослава Мудрого (1019-1054) діяла «Руська правда», яка набула подальшого розвитку в період князювання Володимира Мономаха (1113-1126). У ній відображені аспекти зовнішньоекономічних відносин.

Отже, у період стародавнього світу та середньовіччя формуються основні напрями зовнішньоекономічних зв’язків світу, у яких найголовнішу роль відіграє зовнішня торгівля, закладаються основи фінансових та кредитних відносин між країнами, має місце міграція робочої сили.

Таблиця 1.1

Етапи еволюції світового ринку та міжнародної економіки

Етапи розвитку МЕВ	Хроно- логічний період	Головні риси суспільного розвитку	Зміст етапів еволюції світового ринку та міжнародної економіки
Доколоніальний	Стародавній світ та середньовіччя	Домінування натурального господарства та традиційного суспільства.	Відбувається формування внутрішнього ринку як форми господарського спілкування, за якою виробник самостійно продає товари усередині країни. Торгівельні відносини носили міждержавний, внутрішньоконтинентальний характер, а за часів феодалізму переходять на міжконтинентальний рівень.

Продовження таблиці 1.1

Етапи розвитку МЕВ	Хроно- логічний період	Головні риси суспільного розвитку	Зміст етапів еволюції світового ринку та міжнародної економіки
Колоніальний	XV–XVI ст.	Епоха великих географічних відкриттів. Колоніальні захвати і створення перших колоніальних імперій (португальської та іспанської).	Прискорений розвиток міжнародної торгівлі непромисловими товарами: тканинами, пряностями, коштовностями, дорогоцінними металами і рабами. Формування національного та міжнародного ринків, які є відповідно внутрішнім ринком, частина якого орієнтується на іноземних покупців, та частиною національних ринків, що безпосередньо пов'язана із закордонними ринками. Світове господарство обмежене сферою застосування купецького та лихварського капіталу. Формою існування та розвитку світового господарства цього періоду були переважно міжнародні торговельні відносини.
Новий час. XVI— XVIII ст.	Мануфактурне виробництво. Епоха первісного накопичення капіталу. Становлення економічних систем, що відповідають моделі «чистого» капіталізму».	Функціонування світового господарства виходить за межі сфери обігу, поширюючись на сферу виробництва. Ускладнюється механізм світового господарства, з'являються нові форми МЕВ, а саме: міжнародна торгівля промисловими товарами, торгівля послугами, вивіз капіталу, міграція робочої сили. Монополізація зовнішньої торгівлі. Виникнення і розвиток протекціоністської торговельної політики.
XIX - початок XX ст. (індустріальна епоха)	Промисловий переворот. Розвиток великого машинного виробництва та утвердження індустріального суспільства. Колоніальна експансія і завершення територіального поділу світу колоніальними державами.	Завершення формування світового ринку як сфери стійких товарно-грошових відносин між країнами, заснованих на міжнародному поділі факторів виробництва. Початок формування світової економіки, як сукупності національних економік (господарств) і зв'язків між ними. Створення адекватної сучасному світовому господарству системи МЕВ. Домінуючою за темпами розвитку формою МЕВ стає вивіз капіталу. Широкого розвитку набував виробниче і науково-технічне співробітництво, діяльність міжнародних монополій.

Продовження таблиці 2.1

Етапи розвитку МЕВ	Хроно- логічний період	Головні риси суспільного розвитку	Зміст етапів еволюції світового ринку та міжнародної економіки
Новий (неоколоніальний)	Новітній час. Початок XX ст. - кінець 50-років XX ст.	Становлення в провідних індустріальних країнах змішаної економіки. Територіальний перерозподіл світу. І і II світові війни.	Завершення формування світової економіки, як глобальної економічної системи. Антагоністичний характер її функціонування мав такі форми прояву: співіснування метрополій, залежних від них держав і колоній, перевага монокультурної спеціалізації у розвитку міжнародного поділу праці, нееквівалентний товарний обмін. Світова економіка поділяється на три складові: світове капіталістичне господарство, світове соціалістичне господарство, господарство країн «третього світу р.
Сучасний найновіший період	Друга половина ХХ ст. – початок ХХІ ст.	Сучасний етап НТР. Початок постіндустрі- альної епохи. Розпад колоніальної системи. Розпад системи соціалізму. Глобалізація економіки та суспільного життя.	Ключовою рисою даного етапу стає розвиток міжнародної економічної інтеграції. Формування міжнародної економіки як складної системи взаємопов'язаних національних економік та наднаціональних економічних процесів та інститутів, що їх обслуговують.

Передумовами розвитку МЕВ є:

1. Інтернаціоналізація господарського життя — це процес переростання продуктивними силами і виробничими відносинами національних меж.

2. Міжнародний поділ праці — спеціалізація окремих країн на випуску певної продукції з метою задоволення як власних потреб, так і потреб країн-партнерів.

3. Міжнародна економічна інтеграція — це процес зближення, переплетення і адаптації національних економік. Проявляється в розвитку всебічних господарських зв'язків між галузями світового господарства. Це сучасний етап розвитку господарських зв'язків між країнами світової спільноти. Визначає сучасні перспективні напрями МЕВ у всіх сферах виробництва.

Дата добавления: 2014-12-10